«Леді Ліліт» (англ. Lady Lilith) — картина олією Данте Габріеля Россетті, початково написана в 1866—1868 роках, коли моделлю була коханка художника , а потім перероблена в 1872–73 роках, коли натурницею стала . Йдеться про Ліліт, яка, згідно з давньоюдейським міфом, була «першою дружиною Адама» і пов'язана зі спокушенням чоловіків і вбивством дітей. Її показано як «могутню і злу спокусницю» і як «знакову, схожу на амазонку жінку з довгим розпущеним волоссям».
Леді Ліліт англ. Lady Lilith | |
Автор | Данте Габрієль Россетті |
---|---|
Час створення | 1866—1868, 1872–73 |
Розміри | 96,5 × 85,1 см |
Матеріал | полотно, олія |
Місцезнаходження | (Вілмінгтон (Делавер), Делавер, США) |
Россетті намалював обличчя Корнфорт, можливо, за пропозицією свого клієнта, суднового магната Фредеріка Річардса Лейланда, який виставив картину у своїй вітальні разом із п'ятьма іншими «приголомшливими» роботами Россетті. Після смерті Лейланда картина була придбана Семюелем Бенкрофтом, а в 1935 році передана в художній музей Делавера, де зараз і експонується.
Картина утворює диптих із картиною , написаною в 1866—1870 роках, натурницею також була Вайлдінг. Леді Ліліт уособлює красу тіла, відповідно до сонета Россетті, вписаного в раму. Сибілла Палміфера уособлює красу душі, про що також свідчить сонет автора на її рамі.
Велика копія «Леді Ліліт» 1867 року, написана Россетті аквареллю, на якій зображено обличчя Корнфорт, зараз належить Метрополітен-музею Нью-Йорка. Вона містить вірш із «Фауста» Ґете у перекладі Шеллі на етикетці, прикріпленій Россетті до рами.
Історія та опис
9 квітня 1866 року Россетті написав Фредеріку Лейланду: «Оскільки ви продовжуєте висловлювати бажання мати мою гарну картину, я пишу вам про ще одну, яку я зараз розпочав і яка буде однією з моїх найкращих. На малюнку зображена жінка, яка розчісує волосся. Вона такого ж розміру, як „Палміфера“ — 36 x 31 дюйм, і буде сповнена матеріалу — на задньому плані буде видно пейзаж. Її колір переважно білий і сріблястий, з великою масою золотого волосся».
«Леді Ліліт» була замовлена Лейлендом на початку 1866 року та доставлена йому на початку 1869 року за ціною 472,1 фунта. Існують два етюди до картини, датовані 1866 роком, а два ескізи в зошиті можуть бути більш ранніми. Картина зфокусована на Ліліт, але задумана як «сучасна Ліліт», а не міфологічна фігура. Вона споглядає власну красу в ручному дзеркалі. Картина є однією із серії таких «дзеркальних картин» Россетті. Інші художники незабаром створили власні «дзеркальні» картини з самозакоханими жіночими фігурами, але Леді Ліліт вважалася «втіленням» цього типу.
Помічник Россетті, , стверджує, що останньою намальованою частиною був квітковий фон. Він і Г. П. Бойс зібрали великі кошики білих троянд із саду Джона Раскіна на і повернулися з ними до будинку Россетті в Челсі. Вважається, що Данн пізніше відтворив кольоровою крейдою картину Россетті із зображенням леді Ліліт.
Феміністичний аспект
У міфі Ліліт — могутня, загрозлива, сексуальна жінка, яка протистоїть домінуванню чоловіків. Тому її вважають символом феміністичного руху. На картині вона сконцентрована на власній красі, насолоджується своїм розпущеним волоссям, не має звичного вікторіанського корсета та носить «одяг, який виглядає так, наче його скоро знімуть».
У книзі «Сила жіночого волосся у вікторіанській уяві» Елізабет Г. Гіттер пише: «Чим густіше волосся, тим сильніше сексуальне запрошення мається на увазі. Народні, літературні та психоаналітичні традиції сходяться на думці, що пишність волосся є показником енергійної сексуальності і навіть розпусти».
Власність та виставки
Картина висіла у вітальні Лейленда разом із п'ятьма іншими картинами Россетті, які Лейланд назвав «приголомшливими».
Семюель Бенкрофт, власник текстильної фабрики з Вілмінгтона, штат Делавер, купив картину на розпродажі майна Лейланда, який відбувся на Крістіз 28 травня 1892 року, за 525 фунтів стерлінгів. Одночасно він придбав щонайменше чотири інші картини Россетті, а пізніше зібрав одну з найбільших колекцій мистецтва прерафаелітів за межами Сполученого Королівства. 1935 року маєток Бенкрофтів пожертвував велику колекцію картин Музею мистецтв Делавера.
Картину виставляли в Лондоні в 1883 році та Філадельфії в 1892 році, коли будинок Бенкрофта розширювали для розміщення нових картин. Також її виставляли в Ричмонді, Вірджинія (1982), Токіо (1990), Бірмінгемі та Вільямстауні (2000), а також у Лондоні, Ліверпулі та Амстердамі (2003). 2012 року вона була виставлена в галереї Тейт у Лондоні, а з 17 лютого до 19 травня 2013 року була на виставці в Національній галереї мистецтв у Вашингтоні, округ Колумбія.
Примітки
- McGann, Jerome, ред. (2005). Lady Lilith, Dante Gabriel Rossetti. Rossetti Archive. Institute for Advanced Technology in the Humanities, University of Virginia. Процитовано 8 December 2011.
- Delaware Art Museum, Lady Lilith [ 25 April 2012 у Wayback Machine.]
- Waking Dreams, p. 58.
- Waking Dreams, p.186.
- Scerba, Amy (2005). . Feminism and Women's Studies. EServer.org. Архів оригіналу за 17 February 2012. Процитовано 9 December 2011.
- Henry Treffry Dunn – Past Auction Results. Artnet. Процитовано 14 December 2011.
- Scerba, Amy (1999). . Feminism and Women's Studies. EServer.org. Архів оригіналу за 21 December 2011. Процитовано 9 December 2011.
- Waking Dreams, p. 26 (figure 5).
- History. Delaware Art Museum. Процитовано 14 December 2011.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леді Ліліт |
- Wildman, Stephen; Laurel Bradley; Deborah Cherry; John Christian; David B. Elliott; Betty Elzea; Margaretta Fredrick; Caroline Hannah; Jan Marsh; Gayle Seymour (2004).
- Waking Dreams, the Art of the Pre-Raphaelites from the Delaware Art Museum. Art Services International. p. 395.
- Smith, Sarah Phelps. «Dante Gabriel Rossetti's 'Lady Lilith' and the Language of Flowers». Arts Magazine 53 (1979): 142—145.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ledi Lilit angl Lady Lilith kartina oliyeyu Dante Gabrielya Rossetti pochatkovo napisana v 1866 1868 rokah koli modellyu bula kohanka hudozhnika a potim pereroblena v 1872 73 rokah koli naturniceyu stala Jdetsya pro Lilit yaka zgidno z davnoyudejskim mifom bula pershoyu druzhinoyu Adama i pov yazana zi spokushennyam cholovikiv i vbivstvom ditej Yiyi pokazano yak mogutnyu i zlu spokusnicyu i yak znakovu shozhu na amazonku zhinku z dovgim rozpushenim volossyam Ledi Lilit angl Lady Lilith Avtor Dante Gabriyel Rossetti Chas stvorennya 1866 1868 1872 73 Rozmiri 96 5 85 1 sm Material polotno oliya Misceznahodzhennya Vilmington Delaver Delaver SShA Rossetti namalyuvav oblichchya Kornfort mozhlivo za propoziciyeyu svogo kliyenta sudnovogo magnata Frederika Richardsa Lejlanda yakij vistaviv kartinu u svoyij vitalni razom iz p yatma inshimi prigolomshlivimi robotami Rossetti Pislya smerti Lejlanda kartina bula pridbana Semyuelem Benkroftom a v 1935 roci peredana v hudozhnij muzej Delavera de zaraz i eksponuyetsya Kartina utvoryuye diptih iz kartinoyu napisanoyu v 1866 1870 rokah naturniceyu takozh bula Vajlding Ledi Lilit uosoblyuye krasu tila vidpovidno do soneta Rossetti vpisanogo v ramu Sibilla Palmifera uosoblyuye krasu dushi pro sho takozh svidchit sonet avtora na yiyi rami Velika kopiya Ledi Lilit 1867 roku napisana Rossetti akvarellyu na yakij zobrazheno oblichchya Kornfort zaraz nalezhit Metropoliten muzeyu Nyu Jorka Vona mistit virsh iz Fausta Gete u perekladi Shelli na etiketci prikriplenij Rossetti do rami Istoriya ta opis Ledi Lilit 1967 akvarel iz zobrazhennyam Fanni Kornfort Muzej mistectva Metropoliten Eskiz Ledi Lilit 1866 Tel Avivskij muzej mistectv 9 kvitnya 1866 roku Rossetti napisav Frederiku Lejlandu Oskilki vi prodovzhuyete vislovlyuvati bazhannya mati moyu garnu kartinu ya pishu vam pro she odnu yaku ya zaraz rozpochav i yaka bude odniyeyu z moyih najkrashih Na malyunku zobrazhena zhinka yaka rozchisuye volossya Vona takogo zh rozmiru yak Palmifera 36 x 31 dyujm i bude spovnena materialu na zadnomu plani bude vidno pejzazh Yiyi kolir perevazhno bilij i sriblyastij z velikoyu masoyu zolotogo volossya Ledi Lilit bula zamovlena Lejlendom na pochatku 1866 roku ta dostavlena jomu na pochatku 1869 roku za cinoyu 472 1 funta Isnuyut dva etyudi do kartini datovani 1866 rokom a dva eskizi v zoshiti mozhut buti bilsh rannimi Kartina zfokusovana na Lilit ale zadumana yak suchasna Lilit a ne mifologichna figura Vona spoglyadaye vlasnu krasu v ruchnomu dzerkali Kartina ye odniyeyu iz seriyi takih dzerkalnih kartin Rossetti Inshi hudozhniki nezabarom stvorili vlasni dzerkalni kartini z samozakohanimi zhinochimi figurami ale Ledi Lilit vvazhalasya vtilennyam cogo tipu Pomichnik Rossetti stverdzhuye sho ostannoyu namalovanoyu chastinoyu buv kvitkovij fon Vin i G P Bojs zibrali veliki koshiki bilih troyand iz sadu Dzhona Raskina na i povernulisya z nimi do budinku Rossetti v Chelsi Vvazhayetsya sho Dann piznishe vidtvoriv kolorovoyu krejdoyu kartinu Rossetti iz zobrazhennyam ledi Lilit Feministichnij aspektU mifi Lilit mogutnya zagrozliva seksualna zhinka yaka protistoyit dominuvannyu cholovikiv Tomu yiyi vvazhayut simvolom feministichnogo ruhu Na kartini vona skoncentrovana na vlasnij krasi nasolodzhuyetsya svoyim rozpushenim volossyam ne maye zvichnogo viktorianskogo korseta ta nosit odyag yakij viglyadaye tak nache jogo skoro znimut U knizi Sila zhinochogo volossya u viktorianskij uyavi Elizabet G Gitter pishe Chim gustishe volossya tim silnishe seksualne zaproshennya mayetsya na uvazi Narodni literaturni ta psihoanalitichni tradiciyi shodyatsya na dumci sho pishnist volossya ye pokaznikom energijnoyi seksualnosti i navit rozpusti Vlasnist ta vistavkiKartina visila u vitalni Lejlenda razom iz p yatma inshimi kartinami Rossetti yaki Lejland nazvav prigolomshlivimi Semyuel Benkroft vlasnik tekstilnoyi fabriki z Vilmingtona shtat Delaver kupiv kartinu na rozprodazhi majna Lejlanda yakij vidbuvsya na Kristiz 28 travnya 1892 roku za 525 funtiv sterlingiv Odnochasno vin pridbav shonajmenshe chotiri inshi kartini Rossetti a piznishe zibrav odnu z najbilshih kolekcij mistectva prerafaelitiv za mezhami Spoluchenogo Korolivstva 1935 roku mayetok Benkroftiv pozhertvuvav veliku kolekciyu kartin Muzeyu mistectv Delavera Kartinu vistavlyali v Londoni v 1883 roci ta Filadelfiyi v 1892 roci koli budinok Benkrofta rozshiryuvali dlya rozmishennya novih kartin Takozh yiyi vistavlyali v Richmondi Virdzhiniya 1982 Tokio 1990 Birmingemi ta Vilyamstauni 2000 a takozh u Londoni Liverpuli ta Amsterdami 2003 2012 roku vona bula vistavlena v galereyi Tejt u Londoni a z 17 lyutogo do 19 travnya 2013 roku bula na vistavci v Nacionalnij galereyi mistectv u Vashingtoni okrug Kolumbiya PrimitkiMcGann Jerome red 2005 Lady Lilith Dante Gabriel Rossetti Rossetti Archive Institute for Advanced Technology in the Humanities University of Virginia Procitovano 8 December 2011 Delaware Art Museum Lady Lilith 25 April 2012 u Wayback Machine Waking Dreams p 58 Waking Dreams p 186 Scerba Amy 2005 Feminism and Women s Studies EServer org Arhiv originalu za 17 February 2012 Procitovano 9 December 2011 Henry Treffry Dunn Past Auction Results Artnet Procitovano 14 December 2011 Scerba Amy 1999 Feminism and Women s Studies EServer org Arhiv originalu za 21 December 2011 Procitovano 9 December 2011 Waking Dreams p 26 figure 5 History Delaware Art Museum Procitovano 14 December 2011 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ledi Lilit Wildman Stephen Laurel Bradley Deborah Cherry John Christian David B Elliott Betty Elzea Margaretta Fredrick Caroline Hannah Jan Marsh Gayle Seymour 2004 Waking Dreams the Art of the Pre Raphaelites from the Delaware Art Museum Art Services International p 395 Smith Sarah Phelps Dante Gabriel Rossetti s Lady Lilith and the Language of Flowers Arts Magazine 53 1979 142 145