Легат Стародавнього Риму термін який має кілька значень Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них

Легат Стародавнього Риму — термін, який має кілька значень. Ця містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за , будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Лега́т (від лат. legatus) — низка посад у Стародавньому Римі.

Легат (від лат. legatum) (Римське право) — спеціальна форма в письмовому або усному заповіті, яка визначала дар (спадок) на користь певної особи (легатарія), яка не була головним спадкоємцем.

Легат у позолоченому шоломі і *лорика мускулата*. Сучасна реконструкція

Посади в Римській республіці

Легат-посланець (лат. legatus — буквально «посланець», посол):
- Легатами називали римських послів до інших держав, а також послів іноземних країн.
- Окрім того, легат — це посланець римського сенату до вищих магістратів та інших урядовців, які перебували поза межами міста Рим. Ці посланці виступали помічниками полководців або намісників у провінціях, також вони на місці представляли інтереси сенату.
- Ще легат — це представник посольства від римської провінції до сенату.
— військовий командир у римській армії:
- Легат — командир римського легіону, інколи легати командували армією, яка складалася з кількох римських легіонів.
- Також, легат — старший морський офіцер або командувач з'єднанням флоту.

Посади в Римській імперії

Всі перераховані вище види легатів також залишалися актуальними і в часи ранньої імперії, поволі зникаючи разом зі зменшенням повноважень сенату.

Пізніше — імператорський намісник у римській провінції. Також у часи імперії було три види легатів:

Legatus Augusti pro praetore був посланцем імператора і управляв його іменем провінцією і військами.
Legatus legionis управляв легіоном у провінції.
Legatus proconsulis — допоміжний службовець управляючого (проконсула) «сенаторської» провінції.

Див. також

Примітки

Легат. Велика радянська енциклопедія (рос.). 1947. Процитовано 13 листопада 2023.
Легат. (Малий енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона) (рос.). 1909. Процитовано 13 листопада 2023.
Legatus. Реальна енциклопедія класичної старовини (рос.). 1885. Процитовано 13 листопада 2023.

Джерела

Smith, Dictionary of Greek and Roman Antiquities (1875), Bill Thayer's edition, «Legatus»[1] (англ.)
Легаты, у римлян // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[ВРЕ-1] Легат. Велика радянська енциклопедія (рос.). 1947. Процитовано 13 листопада 2023.

[2] Легат. (Малий енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона) (рос.). 1909. Процитовано 13 листопада 2023.

[Паулі-Віссова-3] Legatus. Реальна енциклопедія класичної старовини (рос.). 1885. Процитовано 13 листопада 2023.