Лев I Макелла Magnus Thrax Macelles лат Flavius Valerius Leo грец Λέων A близько 401 18 січня 474 імператор Візантії з 4

Лев I Макелла, Magnus Thrax, Macelles (лат. Flavius Valerius Leo, грец. Λέων A; близько 401 — 18 січня 474) — імператор Візантії з 457 до 474 року.

Святий
Лев І Великий
грец. Λέων A′
лат. Flavius Valerius Leo

Римський Імператор

7 лютого 457 — 18 січня 474

Попередник:

Наступник:

Rex

Народження:

401
Фракія

Смерть:

19 січня 474
Константинополь

Причина смерті:

дизентерія

Країна:

Візантійська імперія

Релігія:

християнство

Рід:

^d

Шлюб:

Веріна

Діти:

Аріадна і ^d

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Лев народився в Дакії, що належала до провінції Фракія. Зробив військову кар'єру й після смерті Маркіана за допомогою magister militum Аспара отримав титул августа.

7 лютого 457 року сенатори та солдати підтримали цей вибір і підняли його на щиті як імператора, а константинопольський патріарх Анатолій особисто коронував й помазав його на правління.

Аспар і сенатори сподівалися, що будуть за нього керувати імперією, але жорстоко прорахувалися. У 463 році між ними стався серйозний конфлікт. Лев закликав до себе на допомогу ісаврійських федератів і наблизив до себе їхнього полководця — Тарасікодісса Русумвладеста, якому пізніше він дав ім'я Зенона і видав за нього свою дочку Аріадну (від дружини Веріни).

Ардавурій син Аспара через незгоду з Левом, вирішив підпорядкувати собі ісаврійців, бажаючи підірвати міць імператора. Але план його було розкрито і Лев наказав убити Аспара і його синів (466/467). Сам Зенон був призначений полководцем Сходу. Однак піддані Лева недолюблювали Зенона і були налаштовані проти нього. Після смерті Аспара погіршилися стосунки з готами які почали чинити набіги на балканські провінції. Тільки у 473 конфлікт заспокоївся після призначення Страбо magister militum praesentalis та визнанням його королем готів. У Західній Римські Імперії після страти Антемія Прокопія Ріцімером Левом було приведено до влади імператора Юлія Непота. З Сассанідами на сході вдавалося утримувати мир, що давало імперії стабільність.

Лев, помираючи від дизентерії, проголосив імператором свого онука, сина Зенона і Аріадни — Лева II.

Лев I помер 18 січня 474 р.

Ушанування пам'яті

Можливо на честь нього назване місто Леополіс.

Канонізація

Християнський Святий. У Православ'ї він канонізований у лику Благовірного. День пам'яті у Православ'ї - 20 січня.

Див. також

Список Візантійських імператорів

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Leo I (emperor)

Біографія Лева I Макелли у De Imperatoribus Romanis [ 20 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.