Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Левиков Микола Іванович Левиков 8 березня 1894 Сентово Херсон

Левиков Микола Іванович

Левиков Микола Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Левиков.

Микола Іванович Левиков (8 березня 1894, Сентово, Херсонська губернія — 31 грудня 1937, Харків) — учасник встановлення радянської влади в Україні, а потім діяч освіти. З серпня по жовтень 1937 року очолював Харківський юридичний інститут. У грудні 1937 року був звинувачений у членстві в антирадянській організації та заарештований, потім засуджений до розстрілу. Був реабілітований у другій половині 1950-х років.

Левиков Микола Іванович
image
Народився8 березня 1894(1894-03-08)
Сентово, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер31 грудня 1937(1937-12-31) (43 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьправник
ЗакладНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
ВійнаГромадянська війна в Росії

Біографія

Микола Левиков народився 8 березня 1894 року в селі Сентове Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині — Україна). Його батьки були селянами-бідняками. Низьке соціальне походження та дитинство, проведене у важких матеріальних умовах, вплинули на погляди Миколи. У 1917 році він вступив до РСДРП(б) (з 1918 року - РКП(б), з 1925 року - ВКП(б)), членом якої залишався аж до 1937.

Левиков взяв участь у громадянській війні в Україні на боці більшовиків. У період з 1918 по 1919 рік він був військовим комісаром одного з кавалерійських полків РСЧА, воював проти німецьких інтервентів та регулярної армії Української Народної Республіки. У 1919 році отримав поранення під час боїв під Києвом. Дослідник О. В. Крючко назвав Левикова «героєм громадянської війни». Після війни Микола Іванович здобув вищу освіту в області педагогіки та почав працювати у сільській місцевості, здійснюючи програму лікнепу. З 1933 по 1935 очолював політвідділ Житомирської машинно-тракторної станції.

У 1934 році Микола Левиков почав працювати у Всеукраїнському інституті радянського будівництва та права (з 1935 року — Харківський). Протягом усього періоду роботи у цьому закладі він читав курс лекцій за предметом «Історія класової боротьби». В 1936 Левиков був призначений заступником директора закладу з навчальної частини. 1 липня 1937 року Харківський інститут радянського будівництва та права був перейменований на Харківський юридичний інститут, а 23 липня його директора Сергія Канарського заарештували. У серпні того ж року на посаду, що звільнилася, був призначений Левиков.

У жовтні 1937 року Микола Левиков був звинувачений в тому, що перебуває в антирадянській організації (за різними даними «троцькістської терористичної» або «шкідницької»), і 23 жовтня заарештований. Під час слідства Левиков зізнався, що для того, щоб «викликати у студентів невдоволення» він не забезпечив їхньою навчальною літературою та навчально-методичними посібниками, включав у програму навчання предмети, які були зайвими для навчання юристів, не забезпечив 240 студентів місцем у гуртожитку. Дослідник Юрій Шемшученко піддав сумніву правдивість цих свідчень. При цьому він зазначав, що навіть якщо ці свідчення були правдивими, то в таких діях Левикова не вбачається склад кримінального злочину. Його справа розглядалася Військовою колегією Верховного суду СРСР, яка 30 грудня 1937 засудила його до розстрілу з конфіскацією майна. Наступного дня Левикова розстріляли в Харкові. Був реабілітований 19 квітня 1958 (за іншими даними в 1957).

Сім'я

Був одружений, мав троє дітей. Дружина Левикова померла у 1937 році. Ю. С. Шемшученко пов'язував її смерть із кримінальним переслідуванням чоловіка.

Примітки

  1. Реабілітовані історією. Харківська область : Книга третя. Ч. 2, 2016, с. 460.
  2. Крючко, 2004, с. 118.
  3. Крючко О. В. Канарский Сергей Михайлович // Служение Отечеству и долгу: Очерки о жизни и деятельности ректоров харьк. вузов (1805—2004 гг.) / Под общ. ред.: В. И. Астаховой, Е. В. Астаховой; [Редкол.: В. И. Астахова, Е. В. Астахова и др.] — Харьков : Изд-во НУА: Золотые страницы, 2004. — С. 116—117. — .
  4. Харківський юридичний інститут // Юридична енциклопедія / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. — К. : «Юридична думка», 2004. — Т. 6. — С. 326. — .
  5. Реабілітовані історією. Харківська область : Книга друга / «Редакційно-видавнича група Харківського тому серії «Реабілітовані історією»». — К., Х. : Оригінал, 2014. — С. 329. — . Архівовано з джерела 30 жовтня 2021
  6. Шемшученко, 1993, с. 90.
  7. Шемшученко, 1993, с. 91.

Література

  • Шемшученко Ю. С. Глава III. Репрессированные юристы // Жертвы репрессий : ( )[рос.] / Институт государства и права имени В.М. Корецкого, Академия наук Украины, Союз юристов Украины; отв. ред. Ю. С. Шемшученко. — Киев : Юринформ, 1993. — С. 75—92. — 296 с.
  • Крючко О. В. Левиков Николай Иванович // Служение Отечеству и долгу: Очерки о жизни и деятельности ректоров харьк. вузов (1805—2004 гг.) : ( )[рос.] / Под общ. ред.: В. И. Астаховой, ; [Редкол.: В. И. Астахова, Е. В. Астахова и др.]. — Харьков : Изд-во НУА: Золотые страницы, 2004. — С. 118. — 748 с.
  • Реабілітовані історією. Харківська область : Книга третя. Ч. 2 / Редакційно-видавнича група Харківського тому серії «Реабілітовані історією». — Київ, Харків : Оригінал, 2016. — С. 460. — 696 с. — .
  • Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. 1804 − 2009 / Ред. кол.: В. Я. Тацій, В. В. Сташис, А. П. Гетьман. — Х. : Право, 2009. — 464 с. — .
  • Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 1804—2014 / редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), Ю. П. Битяк, А. П. Гетьман. — Харків : Право, 2014. — 616 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Levikov Mikola Ivanovich Levikov 8 bereznya 1894 Sentovo Hersonska guberniya 31 grudnya 1937 Harkiv uchasnik vstanovlennya radyanskoyi vladi v Ukrayini a potim diyach osviti Z serpnya po zhovten 1937 roku ocholyuvav Harkivskij yuridichnij institut U grudni 1937 roku buv zvinuvachenij u chlenstvi v antiradyanskij organizaciyi ta zaareshtovanij potim zasudzhenij do rozstrilu Buv reabilitovanij u drugij polovini 1950 h rokiv Levikov Mikola IvanovichNarodivsya8 bereznya 1894 1894 03 08 Sentovo Oleksandrijskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer31 grudnya 1937 1937 12 31 43 roki Harkiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpravnikZakladNacionalnij yuridichnij universitet imeni Yaroslava MudrogoVijnaGromadyanska vijna v RosiyiBiografiyaMikola Levikov narodivsya 8 bereznya 1894 roku v seli Sentove Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi nini Ukrayina Jogo batki buli selyanami bidnyakami Nizke socialne pohodzhennya ta ditinstvo provedene u vazhkih materialnih umovah vplinuli na poglyadi Mikoli U 1917 roci vin vstupiv do RSDRP b z 1918 roku RKP b z 1925 roku VKP b chlenom yakoyi zalishavsya azh do 1937 Levikov vzyav uchast u gromadyanskij vijni v Ukrayini na boci bilshovikiv U period z 1918 po 1919 rik vin buv vijskovim komisarom odnogo z kavalerijskih polkiv RSChA voyuvav proti nimeckih interventiv ta regulyarnoyi armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1919 roci otrimav poranennya pid chas boyiv pid Kiyevom Doslidnik O V Kryuchko nazvav Levikova geroyem gromadyanskoyi vijni Pislya vijni Mikola Ivanovich zdobuv vishu osvitu v oblasti pedagogiki ta pochav pracyuvati u silskij miscevosti zdijsnyuyuchi programu liknepu Z 1933 po 1935 ocholyuvav politviddil Zhitomirskoyi mashinno traktornoyi stanciyi U 1934 roci Mikola Levikov pochav pracyuvati u Vseukrayinskomu instituti radyanskogo budivnictva ta prava z 1935 roku Harkivskij Protyagom usogo periodu roboti u comu zakladi vin chitav kurs lekcij za predmetom Istoriya klasovoyi borotbi V 1936 Levikov buv priznachenij zastupnikom direktora zakladu z navchalnoyi chastini 1 lipnya 1937 roku Harkivskij institut radyanskogo budivnictva ta prava buv perejmenovanij na Harkivskij yuridichnij institut a 23 lipnya jogo direktora Sergiya Kanarskogo zaareshtuvali U serpni togo zh roku na posadu sho zvilnilasya buv priznachenij Levikov U zhovtni 1937 roku Mikola Levikov buv zvinuvachenij v tomu sho perebuvaye v antiradyanskij organizaciyi za riznimi danimi trockistskoyi teroristichnoyi abo shkidnickoyi i 23 zhovtnya zaareshtovanij Pid chas slidstva Levikov ziznavsya sho dlya togo shob viklikati u studentiv nevdovolennya vin ne zabezpechiv yihnoyu navchalnoyu literaturoyu ta navchalno metodichnimi posibnikami vklyuchav u programu navchannya predmeti yaki buli zajvimi dlya navchannya yuristiv ne zabezpechiv 240 studentiv miscem u gurtozhitku Doslidnik Yurij Shemshuchenko piddav sumnivu pravdivist cih svidchen Pri comu vin zaznachav sho navit yaksho ci svidchennya buli pravdivimi to v takih diyah Levikova ne vbachayetsya sklad kriminalnogo zlochinu Jogo sprava rozglyadalasya Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR yaka 30 grudnya 1937 zasudila jogo do rozstrilu z konfiskaciyeyu majna Nastupnogo dnya Levikova rozstrilyali v Harkovi Buv reabilitovanij 19 kvitnya 1958 za inshimi danimi v 1957 Sim yaBuv odruzhenij mav troye ditej Druzhina Levikova pomerla u 1937 roci Yu S Shemshuchenko pov yazuvav yiyi smert iz kriminalnim peresliduvannyam cholovika PrimitkiReabilitovani istoriyeyu Harkivska oblast Kniga tretya Ch 2 2016 s 460 Kryuchko 2004 s 118 Kryuchko O V Kanarskij Sergej Mihajlovich Sluzhenie Otechestvu i dolgu Ocherki o zhizni i deyatelnosti rektorov hark vuzov 1805 2004 gg Pod obsh red V I Astahovoj E V Astahovoj Redkol V I Astahova E V Astahova i dr Harkov Izd vo NUA Zolotye stranicy 2004 S 116 117 ISBN 966 8558 08 1 Harkivskij yuridichnij institut Yuridichna enciklopediya Redkol Yu S Shemshuchenko golova ta in K Yuridichna dumka 2004 T 6 S 326 ISBN 966 7492 06 0 Reabilitovani istoriyeyu Harkivska oblast Kniga druga Redakcijno vidavnicha grupa Harkivskogo tomu seriyi Reabilitovani istoriyeyu K H Original 2014 S 329 ISBN 978 966 649 111 7 Arhivovano z dzherela 30 zhovtnya 2021 Shemshuchenko 1993 s 90 Shemshuchenko 1993 s 91 LiteraturaShemshuchenko Yu S Glava III Repressirovannye yuristy Zhertvy repressij ros Institut gosudarstva i prava imeni V M Koreckogo Akademiya nauk Ukrainy Soyuz yuristov Ukrainy otv red Yu S Shemshuchenko Kiev Yurinform 1993 S 75 92 296 s Kryuchko O V Levikov Nikolaj Ivanovich Sluzhenie Otechestvu i dolgu Ocherki o zhizni i deyatelnosti rektorov hark vuzov 1805 2004 gg ros Pod obsh red V I Astahovoj Redkol V I Astahova E V Astahova i dr Harkov Izd vo NUA Zolotye stranicy 2004 S 118 748 s Reabilitovani istoriyeyu Harkivska oblast Kniga tretya Ch 2 Redakcijno vidavnicha grupa Harkivskogo tomu seriyi Reabilitovani istoriyeyu Kiyiv Harkiv Original 2016 S 460 696 s ISBN 978 966 649 127 8 Nacionalna yuridichna akademiya Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo 1804 2009 Red kol V Ya Tacij V V Stashis A P Getman H Pravo 2009 464 s ISBN 978 966 458 140 7 Nacionalnij yuridichnij universitet imeni Yaroslava Mudrogo 1804 2014 redkol V Ya Tacij golov red Yu P Bityak A P Getman Harkiv Pravo 2014 616 s ISBN 978 966 458 702 7

Дата публікації:
Топ