Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Левачі колишнє село в Березнівському районі Рівненської області України До переселення в 1945 році більшість населення с

Левачі

Левачі

Левачі — колишнє село в Березнівському районі Рівненської області України. До переселення в 1945 році більшість населення становили поляки. Зняте з обліку 19 серпня 1999 року.

село Левачі
Країна image Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Березнівський район
Рада Губківська сільська рада
Основні дані
Зняте з обліку 19 серпня 1999
Географічні дані
Географічні координати

Положення

Левачі розташовувалися за ~23 км на північний схід від волосного села Селищі і за ~102 км на північ від Рівного. Поблизу лежало село Сівки та хутори Козарник, Пересіка, Пипло, Рудня Стрий, Заволоччя, Якубівка, Мокра Буда.

Історія

Входило до шляхетських селищ (так званих «Будників»), що належали до земель містечка Губкова. У часи перебування в Російській імперії слобода Левачі входила до складу Селищенської волості Рівненського повіту Волинської губернії. На початку XX століття на слободі налічувалося 16 домів та 83 мешканців. Станом на 1906 рік на слободі було 16 дворів та 104 жителів. У 1918—1920 роки нетривалий час Левачі перебували у складі Української Народної Республіки.

У 1921—1939 роки входили до складу Польщі. У 1921 році село належало до складу гміни Людвипіль Рівненського повіту Волинського воєводства Польської Республіки. За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 40 будинків та 247 мешканців, з них: 118 чоловіків та 129 жінок; 242 поляків римо-католиків і 5 православних українців.

1927 року в селі зведено дерев'яний римо-католицький костел Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі. Наступного року він став центром нової парафії. У 1938 році римо-католицька парафія Левачів налічувала 2597 вірян, до неї належали поселення: Хільки, Нова Гута, Якубівка, Хлопський Козарник, Хотинський Козарник, Маркова Нива, Мокре, Помяри, Пипло, Рудня Стрий, Сівки, Воронівка.

З кінця 1939 року у складі УРСР. Під час Другої світової війни німецькі солдати спалили село. Польські мешканці Левачів належали до польської самооборони, яка брала участь у вбивствах українців. Зокрема, у квітні 1943 року ця самооборона, до якої також належали поляки з Якубівки та Мочулянки, напала на село Більчаки, де вбила 27 осіб. У червні 1943 року біля села розташовувався штаб радянського партизанського загону Дмитра Медведєва. 9 січня 1944 року (за іншими даними — 25 грудня 1943 року) Левачі звільнив від німецьких військ більшовицький партизанський загін Олександра Сабурова. У 1945 році відповідно до радянсько-польського договору про обмін населенням, усі поляки з Левачів виїхали в Польщу, натомість з Польщі до села були переселені українці із Закерзоння.

Рішенням Соснівської районної ради від 10 липня 1946 року римо-католицький костел перетворено на клуб для культурно-масової діяльності українських переселенців. Невдовзі костел зруйнували, а деревину використали для будівництва районної лікарні в Сосновому. У 1947 році село Левачі було центром Левачівської сільської ради Людвипільського району Ровенської області УРСР, до якої належали хутори Количів, Корецька Гута, Маркова Гута, Нова Гута. Після ліквідації Левачівської сільської ради підпорядковувалося Мочулянській сільській раді Березнівського району. Пізніше належало до Губківської сільської ради.

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 10 осіб, з яких 3 чоловіки та 7 жінок. Рівненська обласна рада рішенням від 19 серпня 1999 року в Березнівському районі виключила з облікових даних село Левачі.

Пам'ятки

  • Місце по колишнім римо-католицькому костелу 1927 року та цвинтарю

Примітки

  1. Інформація щодо виключення з облікових даних населених пунктів Рівненської області у 1991—2017 роках. Держстат. Головне управління статистики у Рівненській області. 11.06.2018. № 11.2-11/32-ПІ
  2. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Верховна Рада України
  3. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 200. (рос. дореф.)
  4. Лист 21-5 Александрия 1867 - 1887 гг. Трехверстовка, Военно-топографическая карта Шуберта. www.etomesto.ru. (рос. дореф.)
  5. Hubków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 198. (пол.)
  6. Lewacze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 224. (пол.)
  7. Цинкаловський О. Левачі // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 13.
  8. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom IX, Województwo wołyńskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1923. с. 55. (пол.)
  9. Lewacze (parafia). www.wolhynia.pl. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 8 травня 2023. (пол.)
  10. Листівки партійного підпілля і партизанських загонів України у роки Великої Вітчизняної війни / Інститут історії партії. — Політвидат України, 1969. — С. 89.
  11. Ольховський І. А. (19 серпня 2013). Зігнули Мотику. У продовження “волинської” полеміки. Історична правда.
  12. Український історичний журнал / Інститут історії. — 2003. — С. 121.
  13. Хроніка вигнання нацистських окупантів з України (1942—1944 рр.): день за днем… (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2021. Процитовано 8 травня 2023.
  14. Підпілля і партизанський рух на Україні на завершальному етапі визволення. 1944 р. — Наукова думка, 1970. — С. 87.
  15. Баковецька І. В. Левачі // Релігійне життя надслучанського краю. — Березне, 2013. — С. 81.
  16. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 463-464.
  17. Мочулянка // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 15 000 прим.
  18. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

  • Романчук О. І села теж вмирають... Про село Левачі Березнівського району Рівненської області / Березн. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березн. краєзнав. музею, Вип. 2. — Рівне : О. Зень, 2015. — С. 143-146.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Levachi kolishnye selo v Bereznivskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Do pereselennya v 1945 roci bilshist naselennya stanovili polyaki Znyate z obliku 19 serpnya 1999 roku selo Levachi Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon miskrada Bereznivskij rajon Rada Gubkivska silska rada Osnovni dani Znyate z obliku 19 serpnya 1999 Geografichni dani Geografichni koordinatiPolozhennyaLevachi roztashovuvalisya za 23 km na pivnichnij shid vid volosnogo sela Selishi i za 102 km na pivnich vid Rivnogo Poblizu lezhalo selo Sivki ta hutori Kozarnik Peresika Piplo Rudnya Strij Zavolochchya Yakubivka Mokra Buda IstoriyaVhodilo do shlyahetskih selish tak zvanih Budnikiv sho nalezhali do zemel mistechka Gubkova U chasi perebuvannya v Rosijskij imperiyi sloboda Levachi vhodila do skladu Selishenskoyi volosti Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Na pochatku XX stolittya na slobodi nalichuvalosya 16 domiv ta 83 meshkanciv Stanom na 1906 rik na slobodi bulo 16 dvoriv ta 104 zhiteliv U 1918 1920 roki netrivalij chas Levachi perebuvali u skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1921 1939 roki vhodili do skladu Polshi U 1921 roci selo nalezhalo do skladu gmini Lyudvipil Rivnenskogo povitu Volinskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Za perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 40 budinkiv ta 247 meshkanciv z nih 118 cholovikiv ta 129 zhinok 242 polyakiv rimo katolikiv i 5 pravoslavnih ukrayinciv 1927 roku v seli zvedeno derev yanij rimo katolickij kostel Presvyatoyi Divi Mariyi Korolevi Polshi Nastupnogo roku vin stav centrom novoyi parafiyi U 1938 roci rimo katolicka parafiya Levachiv nalichuvala 2597 viryan do neyi nalezhali poselennya Hilki Nova Guta Yakubivka Hlopskij Kozarnik Hotinskij Kozarnik Markova Niva Mokre Pomyari Piplo Rudnya Strij Sivki Voronivka Z kincya 1939 roku u skladi URSR Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimecki soldati spalili selo Polski meshkanci Levachiv nalezhali do polskoyi samooboroni yaka brala uchast u vbivstvah ukrayinciv Zokrema u kvitni 1943 roku cya samooborona do yakoyi takozh nalezhali polyaki z Yakubivki ta Mochulyanki napala na selo Bilchaki de vbila 27 osib U chervni 1943 roku bilya sela roztashovuvavsya shtab radyanskogo partizanskogo zagonu Dmitra Medvedyeva 9 sichnya 1944 roku za inshimi danimi 25 grudnya 1943 roku Levachi zvilniv vid nimeckih vijsk bilshovickij partizanskij zagin Oleksandra Saburova U 1945 roci vidpovidno do radyansko polskogo dogovoru pro obmin naselennyam usi polyaki z Levachiv viyihali v Polshu natomist z Polshi do sela buli pereseleni ukrayinci iz Zakerzonnya Rishennyam Sosnivskoyi rajonnoyi radi vid 10 lipnya 1946 roku rimo katolickij kostel peretvoreno na klub dlya kulturno masovoyi diyalnosti ukrayinskih pereselenciv Nevdovzi kostel zrujnuvali a derevinu vikoristali dlya budivnictva rajonnoyi likarni v Sosnovomu U 1947 roci selo Levachi bulo centrom Levachivskoyi silskoyi radi Lyudvipilskogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR do yakoyi nalezhali hutori Kolichiv Korecka Guta Markova Guta Nova Guta Pislya likvidaciyi Levachivskoyi silskoyi radi pidporyadkovuvalosya Mochulyanskij silskij radi Bereznivskogo rajonu Piznishe nalezhalo do Gubkivskoyi silskoyi radi Vidpovidno do prijnyatoyi v grudni 1989 roku postanovi Radi Ministriv URSR selo zanesene do pereliku naselenih punktiv yaki zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES zhitelyam viplachuvalasya groshova dopomoga Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 10 osib z yakih 3 choloviki ta 7 zhinok Rivnenska oblasna rada rishennyam vid 19 serpnya 1999 roku v Bereznivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Levachi Pam yatkiMisce po kolishnim rimo katolickomu kostelu 1927 roku ta cvintaryuPrimitkiInformaciya shodo viklyuchennya z oblikovih danih naselenih punktiv Rivnenskoyi oblasti u 1991 2017 rokah Derzhstat Golovne upravlinnya statistiki u Rivnenskij oblasti 11 06 2018 11 2 11 32 PI Perelik aktiv za yakimi provedeni zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi Ukrayini Verhovna Rada Ukrayini Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 S 200 ros doref List 21 5 Aleksandriya 1867 1887 gg Trehverstovka Voenno topograficheskaya karta Shuberta www etomesto ru ros doref Hubkow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 198 pol Lewacze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 224 pol Cinkalovskij O Levachi Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya S 13 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom IX Wojewodztwo wolynskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1923 s 55 pol Lewacze parafia www wolhynia pl Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 8 travnya 2023 pol Listivki partijnogo pidpillya i partizanskih zagoniv Ukrayini u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Institut istoriyi partiyi Politvidat Ukrayini 1969 S 89 Olhovskij I A 19 serpnya 2013 Zignuli Motiku U prodovzhennya volinskoyi polemiki Istorichna pravda Ukrayinskij istorichnij zhurnal Institut istoriyi 2003 S 121 Hronika vignannya nacistskih okupantiv z Ukrayini 1942 1944 rr den za dnem PDF Arhiv originalu PDF za 1 travnya 2021 Procitovano 8 travnya 2023 Pidpillya i partizanskij ruh na Ukrayini na zavershalnomu etapi vizvolennya 1944 r Naukova dumka 1970 S 87 Bakovecka I V Levachi Religijne zhittya nadsluchanskogo krayu Berezne 2013 S 81 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 463 464 Mochulyanka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 15 000 prim Postanova vid 14 grudnya 1989 g N 315 Pro dodatkovi zahodi shodo posilennya ohoroni zdorov ya ta polipshennya materialnogo stanovisha naselennya yake prozhivaye na teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya v rezultati avariyi na Chornobilskij AES zakon rada gov ua Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini LiteraturaRomanchuk O I sela tezh vmirayut Pro selo Levachi Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Berezn krayeznav muzej red uporyad N Trohlyuk Litopis Bereznivshini nauk zap Berezn krayeznav muzeyu Vip 2 Rivne O Zen 2015 S 143 146

Дата публікації:
Топ