Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лащенко В ячеслав Митрофанович Лащенко 28 жовтня 1875 Єлисаветград 1 т

Лащенко В'ячеслав Митрофанович

Лащенко В'ячеслав Митрофанович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лащенко.

В'ячеслав Митрофанович Лащенко (28 жовтня 1875, Єлисаветград — 1 травня 1953) — український педагог, поет, письменник, громадсько-політичний діяч. Один із провідних діячів українського національного руху у Севастополі та на Чорноморському флоті у 1917—1920 рр. Один з організаторів і перший голова Чорноморської Української Громади в місті Севастополі.

Біографічні відомості

Народився 28 жовтня 1875 року в Єлисаветграді (нині Кропивницький) у родині інспектора Єлисаветградського духовного училища, українофіла Митрофана Лащенка, що був одним із засновників української громади в місті, а в 1870-х рр. очолив Єлисаветградське товариство поширення грамотності та ремесел. Брат правознавця, професора Ростислава Лащенка. Портретні зображення В'ячеслава Лащенка відсутні. Збереглися лише спогади його сучасників: «Низького зросту сухорлявий чоловік. На устах приємна, мила усмішка, очі світяться. Звернувся до зібраних своїм приємним, але тихим голосом».

Середню освіту здобув в Олександрійській гімназії. Вступив до Київського університету святого Володимира, потім навчався на словесному відділенні Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька, звідки в жовтні 1901 року був переведений до Варшавського університету, де почав навчатися на третьому курсі історико-філологічного факультету. Під час навчання у вищих навчальних закладах брав активну участь в українському національному русі. Разом з однодумцями 1899 у Ніжині організував панахиду за Т. Шевченком як єдину на той час незаборонену форму вшанування пам'яті поета. Тоді ж при­вселюдно прочитав цензуровані царською владою поеми Кобзаря «Сон» та «Кавказ». Також організував та очолив Українську студентську громаду у Варшаві.

Після отримання історико-філологічної освіти викладав у різних гімназіях Київського, Одеського та Кавказького навчальних округів. Влада вважала його неблагонадійним через проукраїнські погляди та кілька разів переводила на нові місця роботи. Після російсько-японської війни 1904—1905 рр. в Олександрії всиновив одного з китайських сиріт, що навчався у місцевій гімназії під ім'ям Михайло Лащенко.

Був прихильником ідеї федералізму. Пробуджував національну гідність учнів, мав вплив на формування поглядів Дмитра Чижевського, коли працював в Олександрійській гімназії (1906).

На початку ХХ століття опинився у Севастополі, де займався викладанням у жіночій гімназії та громадською діяльністю. Брав участь у нелегальному українському патріотичному гуртку «Кобзар», який очолив, ймовірно, у 1906 році.

У 1916 році викладав у Петроградській середній торговельній школі.

Навесні 1917 року повернувся до Севастополя. 22 квітня на установчих зборах Ради Чорноморської Української Громади в місті Севастополі був обраний її головою; також очолював її просвітницьку секцію. Організація об'єднала кілька тисяч цивільних севастопольців, моряків, офіцерів і солдатів, відіграла важливу роль у розгортанні руху за українізацію Чорноморського флоту, більшість матросів якого була українцями.

9 липня 1917 року взяв участь у засіданні 5-х загальних зборів УЦР під головуванням М. Грушевського; під час свого виступу привітав УЦР від імені Чорноморської Української Громади в місті Севастополі, розповів про її склад та про заснування у Севастополі військового клубу імені кошового Сірка. Наприкінці виступу попросив УЦР звернути особливу увагу «на Чорне море, на працю чорноморських громад».

За результатами перших демократичних виборів до Севастопольської міської думи, що відбулися 16 липня 1917 року, був обраний гласним за списком Української партії соціалістів-революціонерів, після чого залишив посаду голови Чорноморської Української Громади в місті Севастополі.

Очолив сформовану 12 листопада 1917 року Севастопольську українську раду військових і робітничих депутатів, яка проіснувала до початку 1918 року.

За непідтвердженими даними, у період УНР був директором української гімназії в Одесі.

15–16 жовтня року, під час врангелівської окупації Криму, взяв участь у з'їзді Українського національно-демократичного блоку (УНДБ), що відбувся у Севастополі. Увійшов до керівництва УНДБ, який проголошував лояльність до Врангеля, ідеї державності України у складі федеративної Росії та створення українського війська. У вересні того ж року був обраний до президії ЦК УНДБ.

Після захоплення Криму більшовиками 17 листопада 1920 року та початку червоного терору, виїхав до Ужгорода; пізніше перебрався до Праги. Продовжував займатися літературою (писав вірші українською і російською мовами), громадською і, ймовірно, викладацькою діяльністю.

Товаришував, підтримував творчі стосунки з Олександром Олесем, О. Ольжичем. Олександр Олесь надіслав Л. вірш «Довго ти, о Музо, спала» (1926), навзаєм Л. подарував йому свої твори.

Після ІІ світової війни виїхав до США. Помер 1 травня 1953 року; похований у колумбарії в Подєбрадах (Чехія).

Творчість

У 1917 і 1918 роках публікував свої поетичні твори у «Літературно-науковому віснику».

Друкувався переважно у періодиці, досконало володів технікою вір­шування, зображально-виражальними засобами, хоч іноді задля римування вдавався до неприродніх наголосів. У віршах «Софія», «Злато-сині прапори» піднесений оптимізм вселяє віру в незалежність України.

У 1928 році видав у Празі збірник поезій «На ріках Вавилонських», підписаний криптонімом «В. Л.». Половина чистого прибутку від продажу книжки мала йти на допомогу немаєтним студентам Української господарської академії в Подєбрадах.

У 1935 році видав невеликий україномовний художній твір «Ніч в Африці» та російськомовну поезію «Цивилазаторы» під псевдонімом «Скиф».

У 1939 році видав твір під назвою «Перли: на вічну пам'ять Котляревському 1838—1938». Видавцем було зазначено Спілку членів Чорноморської Української Громади міста Севастополя на еміграції.

Окремі його твори вміщені в антології «Українська пое­зія кінця ХІХ — середини ХХ століття» (т. 4, К., 2015).

Примітки

  1. Енциклопедія українознавства / ред. В. Кубійович: Словникова частина. Париж-Нью-Йорк: вид-во «Молоде життя», 1962. Т. 4. С. 1260.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lashenko V yacheslav Mitrofanovich Lashenko 28 zhovtnya 1875 Yelisavetgrad 1 travnya 1953 ukrayinskij pedagog poet pismennik gromadsko politichnij diyach Odin iz providnih diyachiv ukrayinskogo nacionalnogo ruhu u Sevastopoli ta na Chornomorskomu floti u 1917 1920 rr Odin z organizatoriv i pershij golova Chornomorskoyi Ukrayinskoyi Gromadi v misti Sevastopoli Biografichni vidomostiNarodivsya 28 zhovtnya 1875 roku v Yelisavetgradi nini Kropivnickij u rodini inspektora Yelisavetgradskogo duhovnogo uchilisha ukrayinofila Mitrofana Lashenka sho buv odnim iz zasnovnikiv ukrayinskoyi gromadi v misti a v 1870 h rr ocholiv Yelisavetgradske tovaristvo poshirennya gramotnosti ta remesel Brat pravoznavcya profesora Rostislava Lashenka Portretni zobrazhennya V yacheslava Lashenka vidsutni Zbereglisya lishe spogadi jogo suchasnikiv Nizkogo zrostu suhorlyavij cholovik Na ustah priyemna mila usmishka ochi svityatsya Zvernuvsya do zibranih svoyim priyemnim ale tihim golosom Serednyu osvitu zdobuv v Oleksandrijskij gimnaziyi Vstupiv do Kiyivskogo universitetu svyatogo Volodimira potim navchavsya na slovesnomu viddilenni Nizhinskogo istoriko filologichnogo institutu knyazya Bezborodka zvidki v zhovtni 1901 roku buv perevedenij do Varshavskogo universitetu de pochav navchatisya na tretomu kursi istoriko filologichnogo fakultetu Pid chas navchannya u vishih navchalnih zakladah brav aktivnu uchast v ukrayinskomu nacionalnomu rusi Razom z odnodumcyami 1899 u Nizhini organizuvav panahidu za T Shevchenkom yak yedinu na toj chas nezaboronenu formu vshanuvannya pam yati poeta Todi zh pri vselyudno prochitav cenzurovani carskoyu vladoyu poemi Kobzarya Son ta Kavkaz Takozh organizuvav ta ocholiv Ukrayinsku studentsku gromadu u Varshavi Pislya otrimannya istoriko filologichnoyi osviti vikladav u riznih gimnaziyah Kiyivskogo Odeskogo ta Kavkazkogo navchalnih okrugiv Vlada vvazhala jogo neblagonadijnim cherez proukrayinski poglyadi ta kilka raziv perevodila na novi miscya roboti Pislya rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 rr v Oleksandriyi vsinoviv odnogo z kitajskih sirit sho navchavsya u miscevij gimnaziyi pid im yam Mihajlo Lashenko Buv prihilnikom ideyi federalizmu Probudzhuvav nacionalnu gidnist uchniv mav vpliv na formuvannya poglyadiv Dmitra Chizhevskogo koli pracyuvav v Oleksandrijskij gimnaziyi 1906 Na pochatku HH stolittya opinivsya u Sevastopoli de zajmavsya vikladannyam u zhinochij gimnaziyi ta gromadskoyu diyalnistyu Brav uchast u nelegalnomu ukrayinskomu patriotichnomu gurtku Kobzar yakij ocholiv jmovirno u 1906 roci U 1916 roci vikladav u Petrogradskij serednij torgovelnij shkoli Navesni 1917 roku povernuvsya do Sevastopolya 22 kvitnya na ustanovchih zborah Radi Chornomorskoyi Ukrayinskoyi Gromadi v misti Sevastopoli buv obranij yiyi golovoyu takozh ocholyuvav yiyi prosvitnicku sekciyu Organizaciya ob yednala kilka tisyach civilnih sevastopolciv moryakiv oficeriv i soldativ vidigrala vazhlivu rol u rozgortanni ruhu za ukrayinizaciyu Chornomorskogo flotu bilshist matrosiv yakogo bula ukrayincyami 9 lipnya 1917 roku vzyav uchast u zasidanni 5 h zagalnih zboriv UCR pid golovuvannyam M Grushevskogo pid chas svogo vistupu privitav UCR vid imeni Chornomorskoyi Ukrayinskoyi Gromadi v misti Sevastopoli rozpoviv pro yiyi sklad ta pro zasnuvannya u Sevastopoli vijskovogo klubu imeni koshovogo Sirka Naprikinci vistupu poprosiv UCR zvernuti osoblivu uvagu na Chorne more na pracyu chornomorskih gromad Za rezultatami pershih demokratichnih viboriv do Sevastopolskoyi miskoyi dumi sho vidbulisya 16 lipnya 1917 roku buv obranij glasnim za spiskom Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv pislya chogo zalishiv posadu golovi Chornomorskoyi Ukrayinskoyi Gromadi v misti Sevastopoli Ocholiv sformovanu 12 listopada 1917 roku Sevastopolsku ukrayinsku radu vijskovih i robitnichih deputativ yaka proisnuvala do pochatku 1918 roku Za nepidtverdzhenimi danimi u period UNR buv direktorom ukrayinskoyi gimnaziyi v Odesi 15 16 zhovtnya roku pid chas vrangelivskoyi okupaciyi Krimu vzyav uchast u z yizdi Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo bloku UNDB sho vidbuvsya u Sevastopoli Uvijshov do kerivnictva UNDB yakij progoloshuvav loyalnist do Vrangelya ideyi derzhavnosti Ukrayini u skladi federativnoyi Rosiyi ta stvorennya ukrayinskogo vijska U veresni togo zh roku buv obranij do prezidiyi CK UNDB Pislya zahoplennya Krimu bilshovikami 17 listopada 1920 roku ta pochatku chervonogo teroru viyihav do Uzhgoroda piznishe perebravsya do Pragi Prodovzhuvav zajmatisya literaturoyu pisav virshi ukrayinskoyu i rosijskoyu movami gromadskoyu i jmovirno vikladackoyu diyalnistyu Tovarishuvav pidtrimuvav tvorchi stosunki z Oleksandrom Olesem O Olzhichem Oleksandr Oles nadislav L virsh Dovgo ti o Muzo spala 1926 navzayem L podaruvav jomu svoyi tvori Pislya II svitovoyi vijni viyihav do SShA Pomer 1 travnya 1953 roku pohovanij u kolumbariyi v Podyebradah Chehiya TvorchistU 1917 i 1918 rokah publikuvav svoyi poetichni tvori u Literaturno naukovomu visniku Drukuvavsya perevazhno u periodici doskonalo volodiv tehnikoyu vir shuvannya zobrazhalno virazhalnimi zasobami hoch inodi zadlya rimuvannya vdavavsya do neprirodnih nagolosiv U virshah Sofiya Zlato sini prapori pidnesenij optimizm vselyaye viru v nezalezhnist Ukrayini U 1928 roci vidav u Prazi zbirnik poezij Na rikah Vavilonskih pidpisanij kriptonimom V L Polovina chistogo pributku vid prodazhu knizhki mala jti na dopomogu nemayetnim studentam Ukrayinskoyi gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah U 1935 roci vidav nevelikij ukrayinomovnij hudozhnij tvir Nich v Africi ta rosijskomovnu poeziyu Civilazatory pid psevdonimom Skif U 1939 roci vidav tvir pid nazvoyu Perli na vichnu pam yat Kotlyarevskomu 1838 1938 Vidavcem bulo zaznacheno Spilku chleniv Chornomorskoyi Ukrayinskoyi Gromadi mista Sevastopolya na emigraciyi Okremi jogo tvori vmisheni v antologiyi Ukrayinska poe ziya kincya HIH seredini HH stolittya t 4 K 2015 PrimitkiEnciklopediya ukrayinoznavstva red V Kubijovich Slovnikova chastina Parizh Nyu Jork vid vo Molode zhittya 1962 T 4 S 1260 DzherelaV P Macko Lashenko V yacheslav Mitrofanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8 Andrij Ivanec Lyudina pristrasno viddana ukrayinskij ideyi do pitannya pro biografiyu golovi Chornomorskoyi Ukrayinskoyi Gromadi v Sevastopoli V yacheslava Lashenka 1875 1953 Ukrayinoznavstvo 2022 4 85 S 141 161 Bosko Volodimir UKRAYiNOFIL MITROFAN LAShENKO TA JOGO RODINA Narodne slovo 01 03 2018

Дата публікації:
Топ