Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архикатедральна базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Івана Хрестителя (також Латинський собор, Латинська катедра, пол. Bazylika archikatedralna Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny i św. Jana Chrzciciela w Przemyślu) — культова споруда в м. Перемишлі (нині Підкарпатського воєводства, Польща). Кафедральний собор . Розташований в історичній частині міста неподалік греко-католицького Собору святого Івана Хрестителя. Найстарша частина храму побудована із каменів зруйнованого у 1460 році православного катедрального собору князя Володаря Ростиславича.
| Латинська катедра | |
|---|---|
| Архикатедральна базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Івана Хрестителя | |
 Вигляд Латинського собору в Перемишлі | |
| 49°46′50″ пн. ш. 22°46′06″ сх. д. / 49.780833330028° пн. ш. 22.768611110027777045° сх. д.Координати: 49°46′50″ пн. ш. 22°46′06″ сх. д. / 49.780833330028° пн. ш. 22.768611110027777045° сх. д. | |
| Тип споруди | базиліка |
| Сучасний статус | базиліка |
| Розташування |  Польща, Підкарпатське воєводство, Перемишль |
| Початок будівництва | 1460 |
| Зруйновано | 1732 |
| Відбудовано | 1744 |
| Стиль | готика, бароко |
| Належність | Римо-Католицької Церкви в Польщі |
| Єпархія | d |
| Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Епонім | Небовзяття Діви Марії |
| Вебсайт | archikatedra.przemyska.pl |
  Латинський собор (Перемишль) (Польща) | |
 Латинський собор у Вікісховищі | |
Історія
Першим латинським собором у місті була відібрана у русинів церква апостолів Петра і Павла, яка була перетворена у костел в період завоювання міста королевою Ядвігою. 1412 року король Владислав II Ягайло, вирушив з Медики до Перемишля в супроводі, зокрема, естергомського єпископа і Михайла Кохмистра. Під час перебування в Перемишлі король, прагнучи очиститися перед своїми супутниками від звинувачення німців у тому, що він був прихильником і головним покровителем «схизматиків», наказав відібрати у русинів і передати латинникам руський кафедральний собор ), збудований з квадратного тесаного каменю; також викинути перед перехрещенням з крипт тіла похованих осіб.
Після кількох десятиліть користування руським храмом він, за ініціативи латинського єпископа , був зруйнований і з його матеріалів побудований нинішній костел на місці зруйнованої давньоруської ротонди святого Миколая. Для збору коштів на нове будівництво, у 1471 році, було отримано у папи Павла ІІ право збирати гроші за відпуст. Споруда була завершена у 1490 році, однак вже у 1495 згоріла, при чому постраждали як дерев'яні так і муровані конструкції. Ініціатор будівництва єпископ не дожив до завершення робіт, це сталось вже за часів єпископа Яна Дзядуського (1496—1559), якого Папа призначив на посаду 8 червня 1545 року.) 1578 року перемишльський староста Іван-Томаш Дрогойовський фундував каплицю (нині каплиця Найсвятішого сакраменту) в катедрі. Після руйнації споруди пожежею, почалась нова кампанія збору коштів на її відбудову, що тривала ще на початку XVI століття. Лише у 1558 чи 1559 році завершились роботи із влаштування мурованого склепіння на місці тимчасового з липового дерева.
1728 року за ініціативи єпископа Александера Антонія Фредра було розпочато перебудову і розширення занедбаної готичної катедри в Перемишлі. Зокрема, було розширено вузькі вікна в навах, встановлено новий орган, бароковий головний вівтар та менші бічні вівтарі; хори, які розташовувалися у презбітерії, розмістили над головним входом. З півдня було добудовано каплицю Святого Хреста, в підземеллі якої розмістили родову усипальницю Фредрів. На ці роботи було витрачено близько 200000 злотих. Оданк 1732 року впало склепіння, частина інтер'єру, зокрема, багато старих надгробків, були зруйновані. Тоді єпископ для продовження робіт використав доходи з дієцезійної маєтності Пшендзель.
У своєму заповіті єпископ Александер Антоній Фредро призначив значні кошти для продовження робіт з відновлення катедри в Перемишлі, для якої також залишив 4 гобелени, куплені в Мілано 1730 року. Подарував катедрі Перемишля мальовані в Римі ікони, монстранцію (її забрали австріяки 1786 року).
30 вересня 1742 року тут відбулась учрочиста церемонія вступу на посаду нового єписокпа Вацлава Сераковського. За його служіння завершили роботи, розпочаті А. А. Фредром, а сам єпископ 1744 року освятив храм під титулом Івана Хрестителя та Пресвятої Діви Марії.
Збігнев Горнунг припускав, що львівський скульптор Іван Полейовський в 1750-х роках брав участь у виготовленні різьб головного вівтаря в костелі.
Близько 1776 року коштом капітули поблизу храму було споруджено дзвіницю з дзвонами і годинником.
У 1883—1885 роках за ініціативи єпископа Лукаша Солецького за проектом краківського архітектора Томаша Прилінського провели консерваційні та адаптаційні роботи в соборі (зокрема, реконструкція готичних презбітерію і захристя, відновлення екстер'єру тощо).
У 1900—1902 роках встановлено сталлі зображенням дванадцятьох апостолів, єпископський трон і рельєф «Христос і Матір Божа» роботи Юліуша Белтовського.
Опис
| Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2017) |
Фасад костелу бароковий. Притвор завершується аттиком у вигляді балюстради, в аттику над вхідним порталом у притворі є трикутний фронтон. На вершині барокового фронтону нави розташовано камінний хрест, з його боків — по дві декоративні різьблені кам'яні вази.
Див. також
Примітки
- Реєстр пам'яток — 2022.
- Костел [ 15 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Віртульна мандрівка в Гугл.
- Przemyśl… — S. 152.
- Бендза М. З історії православної культури Сяноцької землі // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 5 (482) (вересень—жовтень). — С. 173. — ISSN 0130-5247.
- Proksa M. Rozwarswienie chronologiczne murow bazyliki katedralnej w Przemyslu w swietle najnowszych badan arheologiczno-architektonicznych / Rochnik historyczno-archiwalny, T.X, 1995, Przemysl -S.23
- Kwolek J. Dziaduski Jan (1496 †1559) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI, zesz…. — S. 7. (пол.)
- Historia bazyliki archikatedralnej.
- Proksa M. -S.24
- за старішими даним, 1730 року → Przemyśl… — S. 152.
- ks. Kwolek J. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 104. (пол.)
- Burda E. Sierakowski Wacław Hieronim z Bogusławic Jan Andrzej h. Ogończyk (1700—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 308. (пол.)
- Hornung Z. Polejowski Jan (XVIII w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982. — T. XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 287. (пол.)
- Kicianka H. Pryliński Tomasz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warszawa—Kraków—Gdańsk—Łódź : Zakład Narodowy im. Ossoloińskich, 1985. — T. XXVIII/4, zesz. 119. — S. 627. — .
- Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 135. — .
Джерела
- Przemyśl // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 152. (пол.)
Посилання
- Historia bazyliki archikatedralnej [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Architektura bazyliki [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Arhikatedralna bazilika Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi ta svyatogo Ivana Hrestitelya takozh Latinskij sobor Latinska katedra pol Bazylika archikatedralna Wniebowziecia Najswietszej Maryi Panny i sw Jana Chrzciciela w Przemyslu kultova sporuda v m Peremishli nini Pidkarpatskogo voyevodstva Polsha Kafedralnij sobor Roztashovanij v istorichnij chastini mista nepodalik greko katolickogo Soboru svyatogo Ivana Hrestitelya Najstarsha chastina hramu pobudovana iz kameniv zrujnovanogo u 1460 roci pravoslavnogo katedralnogo soboru knyazya Volodarya Rostislavicha Latinska katedraArhikatedralna bazilika Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi ta svyatogo Ivana HrestitelyaViglyad Latinskogo soboru v Peremishli49 46 50 pn sh 22 46 06 sh d 49 780833330028 pn sh 22 768611110027777045 sh d 49 780833330028 22 768611110027777045 Koordinati 49 46 50 pn sh 22 46 06 sh d 49 780833330028 pn sh 22 768611110027777045 sh d 49 780833330028 22 768611110027777045Tip sporudibazilikaSuchasnij statusbazilikaRoztashuvannya Polsha Pidkarpatske voyevodstvo PeremishlPochatok budivnictva1460Zrujnovano1732Vidbudovano1744Stilgotika barokoNalezhnistRimo Katolickoyi Cerkvi v PolshiYeparhiyadStanob yekt kulturnoyi spadshini PolshiEponimNebovzyattya Divi MariyiVebsajtarchikatedra przemyska plLatinskij sobor Peremishl Polsha Latinskij sobor u VikishovishiIstoriyaPershim latinskim soborom u misti bula vidibrana u rusiniv cerkva apostoliv Petra i Pavla yaka bula peretvorena u kostel v period zavoyuvannya mista korolevoyu Yadvigoyu 1412 roku korol Vladislav II Yagajlo virushiv z Mediki do Peremishlya v suprovodi zokrema estergomskogo yepiskopa i Mihajla Kohmistra Pid chas perebuvannya v Peremishli korol pragnuchi ochistitisya pered svoyimi suputnikami vid zvinuvachennya nimciv u tomu sho vin buv prihilnikom i golovnim pokrovitelem shizmatikiv nakazav vidibrati u rusiniv i peredati latinnikam ruskij kafedralnij sobor zbudovanij z kvadratnogo tesanogo kamenyu takozh vikinuti pered perehreshennyam z kript tila pohovanih osib Pislya kilkoh desyatilit koristuvannya ruskim hramom vin za iniciativi latinskogo yepiskopa buv zrujnovanij i z jogo materialiv pobudovanij ninishnij kostel na misci zrujnovanoyi davnoruskoyi rotondi svyatogo Mikolaya Dlya zboru koshtiv na nove budivnictvo u 1471 roci bulo otrimano u papi Pavla II pravo zbirati groshi za vidpust Sporuda bula zavershena u 1490 roci odnak vzhe u 1495 zgorila pri chomu postrazhdali yak derev yani tak i murovani konstrukciyi Iniciator budivnictva yepiskop ne dozhiv do zavershennya robit ce stalos vzhe za chasiv yepiskopa Yana Dzyaduskogo 1496 1559 yakogo Papa priznachiv na posadu 8 chervnya 1545 roku 1578 roku peremishlskij starosta Ivan Tomash Drogojovskij funduvav kaplicyu nini kaplicya Najsvyatishogo sakramentu v katedri Pislya rujnaciyi sporudi pozhezheyu pochalas nova kampaniya zboru koshtiv na yiyi vidbudovu sho trivala she na pochatku XVI stolittya Lishe u 1558 chi 1559 roci zavershilis roboti iz vlashtuvannya murovanogo sklepinnya na misci timchasovogo z lipovogo dereva 1728 roku za iniciativi yepiskopa Aleksandera Antoniya Fredra bulo rozpochato perebudovu i rozshirennya zanedbanoyi gotichnoyi katedri v Peremishli Zokrema bulo rozshireno vuzki vikna v navah vstanovleno novij organ barokovij golovnij vivtar ta menshi bichni vivtari hori yaki roztashovuvalisya u prezbiteriyi rozmistili nad golovnim vhodom Z pivdnya bulo dobudovano kaplicyu Svyatogo Hresta v pidzemelli yakoyi rozmistili rodovu usipalnicyu Fredriv Na ci roboti bulo vitracheno blizko 200000 zlotih Odank 1732 roku vpalo sklepinnya chastina inter yeru zokrema bagato starih nadgrobkiv buli zrujnovani Todi yepiskop dlya prodovzhennya robit vikoristav dohodi z diyecezijnoyi mayetnosti Pshendzel U svoyemu zapoviti yepiskop Aleksander Antonij Fredro priznachiv znachni koshti dlya prodovzhennya robit z vidnovlennya katedri v Peremishli dlya yakoyi takozh zalishiv 4 gobeleni kupleni v Milano 1730 roku Podaruvav katedri Peremishlya malovani v Rimi ikoni monstranciyu yiyi zabrali avstriyaki 1786 roku 30 veresnya 1742 roku tut vidbulas uchrochista ceremoniya vstupu na posadu novogo yepisokpa Vaclava Serakovskogo Za jogo sluzhinnya zavershili roboti rozpochati A A Fredrom a sam yepiskop 1744 roku osvyativ hram pid titulom Ivana Hrestitelya ta Presvyatoyi Divi Mariyi Zbignev Gornung pripuskav sho lvivskij skulptor Ivan Polejovskij v 1750 h rokah brav uchast u vigotovlenni rizb golovnogo vivtarya v kosteli Blizko 1776 roku koshtom kapituli poblizu hramu bulo sporudzheno dzvinicyu z dzvonami i godinnikom U 1883 1885 rokah za iniciativi yepiskopa Lukasha Soleckogo za proektom krakivskogo arhitektora Tomasha Prilinskogo proveli konservacijni ta adaptacijni roboti v sobori zokrema rekonstrukciya gotichnih prezbiteriyu i zahristya vidnovlennya ekster yeru tosho U 1900 1902 rokah vstanovleno stalli zobrazhennyam dvanadcyatoh apostoliv yepiskopskij tron i relyef Hristos i Matir Bozha roboti Yuliusha Beltovskogo OpisCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2017 Fasad kostelu barokovij Pritvor zavershuyetsya attikom u viglyadi balyustradi v attiku nad vhidnim portalom u pritvori ye trikutnij fronton Na vershini barokovogo frontonu navi roztashovano kaminnij hrest z jogo bokiv po dvi dekorativni rizbleni kam yani vazi Div takozhKostel Usih Svyatih Godovicya PrimitkiReyestr pam yatok 2022 d Track Q15983881 Kostel 15 serpnya 2017 u Wayback Machine Virtulna mandrivka v Gugl Przemysl S 152 Bendza M Z istoriyi pravoslavnoyi kulturi Syanockoyi zemli Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2008 5 482 veresen zhovten S 173 ISSN 0130 5247 Proksa M Rozwarswienie chronologiczne murow bazyliki katedralnej w Przemyslu w swietle najnowszych badan arheologiczno architektonicznych Rochnik historyczno archiwalny T X 1995 Przemysl S 23 Kwolek J Dziaduski Jan 1496 1559 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci 1948 T VI zesz S 7 pol Historia bazyliki archikatedralnej Proksa M S 24 za starishimi danim 1730 roku Przemysl S 152 ks Kwolek J Fredro Aleksander Antoni 1674 1734 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci 1948 T VII 2 zeszyt 32 S 104 pol Burda E Sierakowski Waclaw Hieronim z Boguslawic Jan Andrzej h Ogonczyk 1700 1780 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademja Nauk 1996 T XXXVII 2 Zeszyt 153 S 308 pol Hornung Z Polejowski Jan XVIII w Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1982 T XXVII 2 Zeszyt 113 S 287 pol Kicianka H Prylinski Tomasz Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy im Ossoloinskich 1985 T XXVIII 4 zesz 119 S 627 ISBN 83 04 02033 5 Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 135 ISBN 978 83 7543 009 7 DzherelaPrzemysl Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 152 pol PosilannyaHistoria bazyliki archikatedralnej 21 bereznya 2017 u Wayback Machine pol Architektura bazyliki 21 bereznya 2017 u Wayback Machine pol