Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Латвійська національна опера — найбільший музичний театр Латвії, знаходиться у Ризі.
| Латвійська національна опера латис. Latvijas Nacionālā opera un balets (LNOB) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 56°56′57″ пн. ш. 24°06′50″ сх. д. / 56.94927300002777315° пн. ш. 24.11415600002777992° сх. д.Координати: 56°56′57″ пн. ш. 24°06′50″ сх. д. / 56.94927300002777315° пн. ш. 24.11415600002777992° сх. д. | ||||
| Країна |  Латвія | |||
| Місце | Рига | |||
| Адреса | Aspazijas bulvāris 3, Rīga, LV-1050[1] | |||
| Власник | d | |||
| Тип | d, державне підприємство | |||
| Відкрито | 1919[2] і 8 січня 2009 | |||
| opera.lv(латис.)(англ.) | ||||
| Нагороди |  | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
 Латвійська національна опера у Вікісховищі | ||||
Історія
Театр засновано 1912 року П. Юр'яном як «Латиська опера» (Latviešu opera).
Після здобуття незалежності Латвією 1919 року, театру надано статус національного і передано приміщення колишнього німецького міського театру, збудованого у 1860—1863 за проектом Людвіга Бонштедта.
У міжвоєнні роки в театрі було поставлено ряд латиських опер, зокрема «Вогонь і ніч» (1921), «Боги і люди» (1922), «Спрідітіс» (1927), «Пустунка» (1939) Ян. Мединя, «Жриця» («Вайделоте») Яз. Мединя (1927), «Чудесна птиця Лоліти» (1934), «Гамлет» (1936), «В огні» (1937) Я. Калниня і балети — «Перемога кохання» Ян. Мединя (1935, перший латиський балет), «Ілга» Ян. Вітолиня (1937), одноактні балети «Соловей і троянда» та «Осень» Я. Калниня (1938)
В роки німецької окупації театр мав назву «Ризький оперний театр» («Rīgas operteātris»), а в період радянської окупації — «Театр опери і балету ЛССР» («Latvijas PSR Valsts operas un baleta teātris»). У 1990 році з відновленням незалежності театру повернено попередню назву.
У театрі в різний час працювали: співаки — Т. Монте, А. Вілюманіс, Я. Забер, В. Крампе, А. Лудинь, Е. Пакуль, А. Скара та інші; солісти балету — Я. Граудс, У. Жагата, Я. Панкрате, А. Приеде, І. Строде та інші; диригенти — Л. Вігнер, Е. Тоне (гл. дирижёр в 1954—1967), А. Янсонс; режисер — Н. Васильєв; хормейстери — Р. Ванаг, X. Меднис; балетмейстери — Е. Чанга, Е. Тангиева-Бирзниек та інші.
Щорічно театр показує майже 200 вистав, 6 прем'єр. Театр має два зали — Великий, розрахований на 946 місць, та Новий — від 250 до 300 сидячих місць. Штат налічує 600 працівників штату: 28 солістів опери, 105 музикантів оркестру, 62 артистів хору і 70 балетних труп.
Трупа театру
| Цей розділ статті ще . |
- Олексій Авечкін (1976—2013) — латвійський балетний танцівник, уродженець Берестя.
Репертуар
| Цей розділ статті ще . |
Примітки
- Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
- German traces in Latvia: From German Theater to Latvian National Opera
Посилання
- офіційний сайт [ 1 травня 2011 у Wayback Machine.]
- інформація на сайті belcanto.ru [ 4 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Про будівлю Латвійської опери
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Latvijska nacionalna opera najbilshij muzichnij teatr Latviyi znahoditsya u Rizi Latvijska nacionalna opera latis Latvijas Nacionala opera un balets LNOB 56 56 57 pn sh 24 06 50 sh d 56 94927300002777315 pn sh 24 11415600002777992 sh d 56 94927300002777315 24 11415600002777992 Koordinati 56 56 57 pn sh 24 06 50 sh d 56 94927300002777315 pn sh 24 11415600002777992 sh d 56 94927300002777315 24 11415600002777992 Krayina LatviyaMisce RigaAdresa Aspazijas bulvaris 3 Riga LV 1050 1 Vlasnik dTip d derzhavne pidpriyemstvoVidkrito 1919 2 i 8 sichnya 2009opera lv latis angl NagorodiIdentifikatori i posilannya Latvijska nacionalna opera u VikishovishiIstoriyaLatvijska nacionalna opera Teatr zasnovano 1912 roku P Yur yanom yak Latiska opera Latviesu opera Pislya zdobuttya nezalezhnosti Latviyeyu 1919 roku teatru nadano status nacionalnogo i peredano primishennya kolishnogo nimeckogo miskogo teatru zbudovanogo u 1860 1863 za proektom Lyudviga Bonshtedta U mizhvoyenni roki v teatri bulo postavleno ryad latiskih oper zokrema Vogon i nich 1921 Bogi i lyudi 1922 Spriditis 1927 Pustunka 1939 Yan Medinya Zhricya Vajdelote Yaz Medinya 1927 Chudesna pticya Loliti 1934 Gamlet 1936 V ogni 1937 Ya Kalninya i baleti Peremoga kohannya Yan Medinya 1935 pershij latiskij balet Ilga Yan Vitolinya 1937 odnoaktni baleti Solovej i troyanda ta Osen Ya Kalninya 1938 V roki nimeckoyi okupaciyi teatr mav nazvu Rizkij opernij teatr Rigas operteatris a v period radyanskoyi okupaciyi Teatr operi i baletu LSSR Latvijas PSR Valsts operas un baleta teatris U 1990 roci z vidnovlennyam nezalezhnosti teatru poverneno poperednyu nazvu U teatri v riznij chas pracyuvali spivaki T Monte A Vilyumanis Ya Zaber V Krampe A Ludin E Pakul A Skara ta inshi solisti baletu Ya Grauds U Zhagata Ya Pankrate A Priede I Strode ta inshi dirigenti L Vigner E Tone gl dirizhyor v 1954 1967 A Yansons rezhiser N Vasilyev hormejsteri R Vanag X Mednis baletmejsteri E Changa E Tangieva Birzniek ta inshi Shorichno teatr pokazuye majzhe 200 vistav 6 prem yer Teatr maye dva zali Velikij rozrahovanij na 946 misc ta Novij vid 250 do 300 sidyachih misc Shtat nalichuye 600 pracivnikiv shtatu 28 solistiv operi 105 muzikantiv orkestru 62 artistiv horu i 70 baletnih trup Trupa teatruCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Golovna kategoriya Personaliyi Latvijska nacionalna opera Oleksij Avechkin 1976 2013 latvijskij baletnij tancivnik urodzhenec Berestya RepertuarCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo PrimitkiLatvijas Vestnesis Latvijas Vestnesis 1993 d Track Q6497517d Track Q27056014 German traces in Latvia From German Theater to Latvian National OperaPosilannyaoficijnij sajt 1 travnya 2011 u Wayback Machine informaciya na sajti belcanto ru 4 bereznya 2010 u Wayback Machine Pro budivlyu Latvijskoyi operi