У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ластівка значення Альмана х Ла стівка українське періодичне видання

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ластівка (значення).

Альмана́х «Ла́стівка» — українське періодичне видання, ідея створення якого належала Григорію Квітці-Основ'яненку.

*Альманах «Ластівка». 1841 рік. Титульна сторінка.*

Повна версія видання з фонду НБ імені М. Максимовича

Робота розгорнулась у період 1838-1839 років. Ще восени 1838 року Є. П. Гребінка вступає в переговори з Андрієм Олександровичем Кравським, видавцем і редактором популярного журналу «Отечественные записки». Але В. Г. Бєлінський, який визначав ідейно-естетичну позицію журналу в цілому, розумів українську мову як наріччя російської і стверджував, що безперспективно, непотрібно і навіть шкідливо створювати літературу на цьому обласному наріччі.

Обманутий Є. П. Гребінка залишився з цілим портфелем вже поданих українського часопису матеріалів. Трохи почекавши й повагавшись, він видав альманах. Вийшла «Ластівка» 1841-го року в Петербурзі. Це був перший спеціалізований на представленні художньої літератури альманах. У «Ластівці», вперше після «Кобзаря», були опубліковані нові твори Т. Г. Шевченка. Альманах являв собою антологію тодішньої української літератури.

Див. також

Посилання

«Ластівка» («Ластовка») // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 545.

Джерела

Історія української літератури : Література першої половини XIX століття : підручник / П. К. Волинський, Ю. С. Кобилецький, І. І. Пільгук, П. П. Хропко — Київ : «Радянська школа», 1964. — 576 с.
Українські поети-романтики 20—40-их років XIX ст. / Упорядкування Б. А. Деркача, — Київ : Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1968. — 636 с.
Шевчук Г. Перша ластівка // Нова Україна. — 1942. — Ч. 20 (4 лютого). — С. 3. Передрук у вид.: Шевельов Ю. Дорогою відрадянщення: публіцистичні та наукові тексти 1941—1943 рр. (харківський період) / Упорядкували й підготували до друку Сергій Вакуленко та Катерина Каруник. — Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2014. — С. 50-52.