Ласло Салаї | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Szalay László | ||||
Народився | 18 квітня 1813 Буда | |||
Помер | 17 липня 1864 (51 рік) | |||
Поховання | Керепеші[1] | |||
Громадянство | Угорщина | |||
Діяльність | державний діяч, історик, юрист, журналіст | |||
Сфера роботи | право[2], історія[2], політика[2], публіцистика[2], журналістика[2] і поезія[2] | |||
Alma mater | Будапештський університет | |||
Мова творів | угорська | |||
Членство | Угорська академія наук | |||
Партія | d[3] | |||
| ||||
Ласло Салаї у Вікісховищі | ||||
Ласло Салаї (угор. Szalay László; *18 квітня 1813, Буда — †17 липня 1864, Зальцбург) — угорський державний діяч, історик, юрист, журналіст. Член Угорської академії наук, член Генеральних зборів Угорщини (1861). Один з основоположників сучасної угорської історіографії.
Біографія
Ласло Салаї — син секретаря імперського намісника в Угорщині Петера Салаї, великого бібліофіла.
До 1833 навчався на гуманітарному і юридичному факультетах Будапештського університету. Завдяки своєму твору про покарання нім. «Das Strafverfahren mit besonderer Rücksicht auf die Strafgerichte») був обраний секретарем для створення нового кримінального кодексу. З 1836 — член-кореспондент Академії наук.
У 1843 став членом угорського парламенту, де приєднався до ліберальної опозиції.
У 1844-1845 Салаї був головним редактором «Пештського листка» (Pesti Hírlap). Зі своїм попередником на цій посаді Лайошем Кошутом у нього завжди були натягнуті відносини. Салаї — автор серії газетних статей, в яких він ратував за адміністративну централізацію Угорщини та реформу, націлену на звуження комітатського самоврядування (зібрані разом під назвою «Publicistai dolgozatok» (1847).
Учасник угорської революції 1848—1849. У 1848 Ласло Салаї, разом з Денешелем Пазманді (Pázmándy Dénessel), представляв Угорщину в Німецькому національному парламенті у Франкфурті. У кінці серпня того ж року німецький імперський уряд офіційно прийняв його, як посланника незалежного угорського уряду. Пізніше Салаї був направлений представником уряду Угорщини в Парижі і Лондоні, де він, однак, не був визнаний.
Після придушення революції, він був змушений шукати притулку в Цюриху (Швейцарія), де вирішив присвятити себе історичним наукам.
Написав програмну працю «Історія Угорщини до 1706 року», опублікований в Пешті в 1850-1860 (німецький переклад 1866-1875). Салаї також написав «Stàtusferfiak könyve» (Пешт, 1847-1851), біографії та характеристики відомих юристів (зокрема, Мірабо) і інших найбільш видних політичних діячів Угорщини які значною мірою сприяли кодифікації законів Угорщини.
Пізніше повернувся в Угорщину. У 1861 був обраний депутатом.
Помер в Зальцбурзі 17 липня 1864.
Вибрані праці
- «Історія Угорщини до 1706 року»
- A büntető eljárásról különös tekintettel az esküttszékekre (Pest, 1841)
- Státusférfiak és szónokok könyve (Pest, 1846, 1850, az MTA nagyjutalmát kapta 1847-ben)
- Diplomatische Aktenstücke zur Beleuchtung der ungarischen Gesandtschaft in Deutschland (Zürich, 1849)
- Adalékok a magyar nemzet történetéhez a XVI. században (Pest, 1859)
- I. Erdély és a porta, 1567—1578 (Pest, 1860)
- A horvát kérdéshez (Pest, 1861)
- Fiume a magyar országgyűlésen (Pest, 1861)
- II. Rákóczi Ferenc bujdosása (Pest, 1864)
- Galántai gr. Esterházy Miklós, Magyarország nádora, 1582—1626. (I—III., Pest, 1863—1870 névtelenül).
Примітки
- ідентифікатор PIM
- Чеська національна авторитетна база даних
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 270. — 639 с. —
Джерела
- Nordisk familjebok. Szalay, László (Ladislaus) [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Primitki Laslo Salayiugor Szalay LaszloNarodivsya18 kvitnya 1813 1813 04 18 BudaPomer17 lipnya 1864 1864 07 17 51 rik ZalcburgPohovannyaKerepeshi 1 GromadyanstvoUgorshinaDiyalnistderzhavnij diyach istorik yurist zhurnalistSfera robotipravo 2 istoriya 2 politika 2 publicistika 2 zhurnalistika 2 i poeziya 2 Alma materBudapeshtskij universitetMova tvorivugorskaChlenstvoUgorska akademiya naukPartiyaAddress Partyd 3 Laslo Salayi u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Salayi prizvishe Laslo Salayi ugor Szalay Laszlo 18 kvitnya 1813 Buda 17 lipnya 1864 Zalcburg ugorskij derzhavnij diyach istorik yurist zhurnalist Chlen Ugorskoyi akademiyi nauk chlen Generalnih zboriv Ugorshini 1861 Odin z osnovopolozhnikiv suchasnoyi ugorskoyi istoriografiyi Zmist 1 Biografiya 2 Vibrani praci 3 Primitki 4 DzherelaBiografiyared nbsp Laslo Salayi 1856 Laslo Salayi sin sekretarya imperskogo namisnika v Ugorshini Petera Salayi velikogo bibliofila Do 1833 navchavsya na gumanitarnomu i yuridichnomu fakultetah Budapeshtskogo universitetu Zavdyaki svoyemu tvoru pro pokarannya nim Das Strafverfahren mit besonderer Rucksicht auf die Strafgerichte buv obranij sekretarem dlya stvorennya novogo kriminalnogo kodeksu Z 1836 chlen korespondent Akademiyi nauk U 1843 stav chlenom ugorskogo parlamentu de priyednavsya do liberalnoyi opoziciyi U 1844 1845 Salayi buv golovnim redaktorom Peshtskogo listka Pesti Hirlap Zi svoyim poperednikom na cij posadi Lajoshem Koshutom u nogo zavzhdi buli natyagnuti vidnosini Salayi avtor seriyi gazetnih statej v yakih vin ratuvav za administrativnu centralizaciyu Ugorshini ta reformu nacilenu na zvuzhennya komitatskogo samovryaduvannya zibrani razom pid nazvoyu Publicistai dolgozatok 1847 Uchasnik ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 U 1848 Laslo Salayi razom z Deneshelem Pazmandi Pazmandy Denessel predstavlyav Ugorshinu v Nimeckomu nacionalnomu parlamenti u Frankfurti U kinci serpnya togo zh roku nimeckij imperskij uryad oficijno prijnyav jogo yak poslannika nezalezhnogo ugorskogo uryadu Piznishe Salayi buv napravlenij predstavnikom uryadu Ugorshini v Parizhi i Londoni de vin odnak ne buv viznanij Pislya pridushennya revolyuciyi vin buv zmushenij shukati pritulku v Cyurihu Shvejcariya de virishiv prisvyatiti sebe istorichnim naukam Napisav programnu pracyu Istoriya Ugorshini do 1706 roku opublikovanij v Peshti v 1850 1860 nimeckij pereklad 1866 1875 Salayi takozh napisav Statusferfiak konyve Pesht 1847 1851 biografiyi ta harakteristiki vidomih yuristiv zokrema Mirabo i inshih najbilsh vidnih politichnih diyachiv Ugorshini yaki znachnoyu miroyu spriyali kodifikaciyi zakoniv Ugorshini Piznishe povernuvsya v Ugorshinu U 1861 buv obranij deputatom Pomer v Zalcburzi 17 lipnya 1864 Vibrani pracired Istoriya Ugorshini do 1706 roku A bunteto eljarasrol kulonos tekintettel az eskuttszekekre Pest 1841 Statusferfiak es szonokok konyve Pest 1846 1850 az MTA nagyjutalmat kapta 1847 ben Diplomatische Aktenstucke zur Beleuchtung der ungarischen Gesandtschaft in Deutschland Zurich 1849 Adalekok a magyar nemzet tortenetehez a XVI szazadban Pest 1859 I Erdely es a porta 1567 1578 Pest 1860 A horvat kerdeshez Pest 1861 Fiume a magyar orszaggyulesen Pest 1861 II Rakoczi Ferenc bujdosasa Pest 1864 Galantai gr Esterhazy Miklos Magyarorszag nadora 1582 1626 I III Pest 1863 1870 nevtelenul Primitkired identifikator PIM d Track Q54878968 a b v g d e Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 270 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109Dzherelared Nordisk familjebok Szalay Laszlo Ladislaus Arhivovano 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org wiki Laslo Salayi