Лапікура Валерій Павлович

Лапікура Валерій Павлович (9 вересня 1943, село Кутузівка, Омська область, Росія — 30 липня 2023) — український тележурналіст, кіносценарист, письменник. Заслужений журналіст України (1997). Лауреат Республіканської премії ім. Я. Галана (1989). Член Національної спілки журналістів України. Працював ведучим політично-аналітичних програм у Національній телекомпанії України.

Лапікура Валерій Павлович
Народився	9 вересня 1943(1943-09-09) (80 років) Кутузівка, Шербакульський район, Омська область, РРФСР, СРСР
Діяльність	тележурналіст, кіносценарист, письменник
Членство	Національна спілка журналістів України
Напрямок	фентезі
Нагороди	Заслужений журналіст України
«Хазарська балада»: роман-фентезі (2001 р.); Детективний серіал «Інспектор і кава #1» (київський детектив у стилі «ретро») (2004—2006 рр.) "Покійник «по-флотському» («Інспектор і кава») Наступна станція — смерть («Інспектор і кава») Поїзд, що зник («Інспектор і кава») «Вилов бандюг по-науковому» «Інспектор і кава #2» (2005) «Комісар Мегре і Кіціус» «Комедія з убивством» «Вилов бандюг по-науковому» Непосидючі покійнички («Інспектор і кава» #3) (2006) «Прищепка на хвості» «Кава по-диявольськи» «Непосидючі покійнички». Роман-фентезі «Чарівна брама». (2008 р.) «Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського» (2008) Вовкулаки не пройдуть: народний детектив (2009) Народний детектив «Ще не вмерла…» (2004 р.) Детектива! (2010) В Багдаді все спокійно («Інспектор і кава») (2010) «Містечко моє, містечко» — двокнижжя (2010) Кобиздохівські оповісті Короп по-чорнобильськи Рушниця, що не вистрелила" (2010) Чорна комедь з убивством (2012) Провінційна полька з вихилясами (2012) Мурро і Гавчик. Розслідування починаються (2016) Мурро і Гавчик. По слідах чупакабри (2016) Мурро і Гавчик. Загадка собаки Баскервілів (2016) Мурро і Гавчик. Викриття шпигуна (2016) 2016 — колективна збірка оповідань та новел «Палітра смаків» із серії «П'ять зірок» 2017 — колективна збірка оповідань «Їде маршрутка…» із серії «Дорожні історії» Відзнаки Відзначений премією Союзу журналістів УРСР Республіканською премією імені Я. Галана (1989). Примітки https://nsju.org/novini/pomer-vidomyj-zhurnalist-i-pysmennyk-chlen-nszhu-valerij-lapikura/ «Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського» / В. Лапікура, Н. Лапікура — Київ : Грані-Т, 2008. — 120 сторінок — Серія «Життя видатних дітей». — .  — Офіційний сайт Валерія та Наталі Лапікур Лапікура Валерій у ebook крамниці Bookland . Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016. Журнальний варіант виходив протягом 2000-го року в «Барвінку». (розширена версія повісті увійшла, як перший розділ, до підготовленої до друку великої детективної повісті «Вовкулаки не пройдуть») Література Хто є хто в України. К., 1997. — С.157; Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.261. Посилання Валерій та Наталя Лапікури [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.]