Ланцю́г (в теорії графів; нім. Kreis, рос. цепь) — це послідовність виду Q = x0u1x1u2x2...xlul, де ребра u0, u1, ..., ul різні і ребро ui з'єднує (в будь-якому напрямі) вершини xi−1 та xi (i = 1, 2, ..., l) графу L = (X, U, P). Вершина x0 називається початковою, вершина xl — кінцевою, а число l ≥ 0 — довжиною ланцюга.
Ланцюг називається простим, якщо всі його вершини відмінні. Ланцюг, який містить всі ребра графу, називається ейлеровим, а простий ланцюг, який містить всі вершини графу, називається гамільтоновим. Якщо в Q кожне ребро ui — дуга, яка виходить із xi−1 в xi (i = 1, 2, ..., l), то ланцюг називається орієнтованим (дозволяючи і дуги і петлі, отримаємо шлях). Якщо в Q дозволити повторення ребер, то отримаємо маршрут.
Джерела інформації
- Енциклопедія кібернетики, , Зиков О. О., т. 2, с. 518.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lancyug znachennya Lancyu g v teoriyi grafiv nim Kreis ros cep ce poslidovnist vidu Q x0u1x1u2x2 xlul de rebra u0 u1 ul rizni i rebro ui z yednuye v bud yakomu napryami vershini xi 1 ta xi i 1 2 l grafu L X U P Vershina x0 nazivayetsya pochatkovoyu vershina xl kincevoyu a chislo l 0 dovzhinoyu lancyuga Lancyug nazivayetsya prostim yaksho vsi jogo vershini vidminni Lancyug yakij mistit vsi rebra grafu nazivayetsya ejlerovim a prostij lancyug yakij mistit vsi vershini grafu nazivayetsya gamiltonovim Yaksho v Q kozhne rebro ui duga yaka vihodit iz xi 1 v xi i 1 2 l to lancyug nazivayetsya oriyentovanim dozvolyayuchi i dugi i petli otrimayemo shlyah Yaksho v Q dozvoliti povtorennya reber to otrimayemo marshrut Dzherela informaciyiEnciklopediya kibernetiki Zikov O O t 2 s 518 Div takozhPortal Matematika Cikl teoriya grafiv Shlyah teoriya grafiv Graf matematika