Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лайка — загальна назва порід мисливських собак Сибіру, входить до секції шпіців. Використовувались жителями тундри задля полювання та пересування. Українська назва «лайка» пішла від слова, яке позначало ненормативну лексику. Лайки багато гавкають.
Лайок використовують для полювання на ведмедів, хутрових звірів (вивірок, соболів, куниць тощо), копитних тварин (лосів), на лісову і водоплавну дичину. Розшукавши звіра чи птицю, лайка привертає їхню увагу гавкотом і затримує до моменту приходу мисливця. Звіра чи птицю переслідує мовчки.
Лайка має голову клиноподібної форми, стоячі загострені вуха, загнутий кільцем хвіст. Зріст в загривку від 38 до 63 сантиметрів. Шерсть пряма, підшерсток густий, забарвлення варіюється залежно від породної групи.
Породи
Офіційно існує три породи лайок:
Лайка також близько споріднена з породою фінський шпіц, яку в Росії часто називають карело-фінською лайкою, або фінською лайкою.
Карело-фінська лайка (Karelo-Finnish Laika)
Предки фінів з давніх часів розводили красивих, рухливих мисливських псів, які надалі були названі Суоменпістікорва — фінською пташиною лайкою (зараз це фінський шпіц). Карело-фінська ж лайка була створена наприкінці 50-х років у Ленінграді та Москві. Піком розвитку породи були 50-ті — початок 60-х і кінець 70-х років. Висота у холці у псів 42-48 сантиметрів, у сук 40-46 сантиметрів. Карело-фінська лайка дуже збудлива, рухлива і азартна. Довжина черепа тварини дорівнює або трохи більша ніж його ширина. Хвіст закручений кільцем або в тугому завитку.
Забарвлення руде всіх відтінків (блідо-рудий — небажаний). Забарвлення не однотонне, нижні частини тулуба і хвоста завжди світліші, ніж спина і голова. Допускаються білі відмітини і плями на грудях, животі, кінчику хвоста і на ногах, чорна маска на морді, окремі чорні волоски на спині і верхній стороні хвоста.
Карело-фінська лайка — найдрібніша з усіх порід Російських лайок, невеликого зросту, міцна і рухома. Пси цієї породи вимагають м'якого звернення, дуже образливі, не переносять побоїв. Карело-фінська лайка служить для видобутку дрібних хутрових звірів і птахів. Володіє виключно тонким слухом, що дозволяє ефективно працювати з боровою дичиною, білкою і куницею. Відомі випадки використання карело-фінської лайки для полювання на копитних і ведмедя.
Фінська лайка (Finnish spitz)
Дрібна фінська лайка яскраво-рудого забарвлення здавна відома фінським мисливцям. У минулому столітті вона була звичайною дворовою собакою сільських жителів Фінляндії, особливо її північних районів. З такими собаками полювали на дрібних хутрових звірів і борову дичину. Сучасний тип фінської лайки почав створюватися з кінця 20-х років 20 сторіччя і остаточно сформувався в 50-х роках. Фінська лайка — невелика, суха, легка, дуже жива і рухома собака. Висота псів у загривку 44-50 сантиметрів, сук 39-45 сантиметрів. Найбільш бажаний зріст для псів 46-47 сантиметрів, для сук 42-43 сантиметри.
Для цього фінського шпіца типовим є яскраво-руде або жовтувато-коричневе забарвлення. Білі відмітини, що зустрічаються у фінських лайок у вигляді дрібних плям, допускаються на грудці і пальцях лап. Вуха невеликі, дуже рухливі, поставлені хоча і високо, але широкувато. Хвіст у фінської лайки кільцем. Стандартом фінської лайки вважається такий завиток хвоста: від основи він загинається вперед до голови, потім вниз і назад, досягаючи кінцем боку стегна. Фінські лайки часто прихильні до свого власника й недовірливі до незнайомих. Вони люблять свободу, дуже образливі і не терплять грубого ставлення до себе. Жорстоко покарана хоча б раз, фінська лайка стає полохливою і боїться господаря. З фінською лайкою можна полювати на багато видів звірів і птахів, але найкраще вони працюють з боровою дичиною. Істотні недоліки породи — багато з них неохоче йдуть у воду і бувають надмірно збудливі.
Карельська ведмежа лайка (Karelian Bear Dog)
Облік собак цієї породи у Фінляндії почався з 1936 р. Як порода карельська ведмежа лайка була офіційно визнана скандинавськими клубами і FCI (Міжнародною кінологічної організацією) у 1946 році. Зовні карельська ведмежа лайка дуже схожа на російсько-європейську. Ця схожість не є випадковою, так як початковим матеріалом для створення фінськими кінологами карельської ведмежої лайки послужили лайки з Карелії. Карельська ведмежа лайка — собака середнього зросту, міцної статури, сильна і смілива. Висота псів у загривку 54-60 сантиметрів, сук 49-55 сантиметрів. Забарвлення чорне, зазвичай з білими плямами і мітками на голові, шиї, грудці, животі і ногах. Стандартом допускаються біле з чорним, сіре і сіро-рябе забарвлення. Голова карельської ведмежої лайки за формою нагадує тупий конус. Вуха середнього розміру, поставлені широко і з невеликим нахилом вперед. Погляд насторожений, часто палаючий.
Безхвоста карельська ведмежа лайка (Карельська ведмежа собака)
Раніше з найкращими представниками цієї породи полювали на ведмедя, від чого і пішла назва породи. Добре розвинений тулуб по довжині дещо більший ніж висота в загривку. Кінцівки сухі і міцні. Суглоби задніх кінцівок дещо випрямлені. Хвіст кільцем загнутий на спину або притиснутий до стегна.
Серед карельських ведмежих лайок зустрічаються собаки безхвості і майже безхвості, з хвостом завдовжки 4-5 сантиметрів, що нагадує рисячий. Кількість цуценят, які народжуються безхвостими, досить велика і становить 10-15%. Куцехвостість поки що допускається стандартом цієї породи, хоча і вважається небажаною. Шерсть карельської ведмежої лайки, утворена густим, м'яким підшерстям і довшою, грубуватою шерстю, прилегла. Для карельської ведмежої лайки характерні сміливість, збудливість і впертість. До власників ці собаки зазвичай налаштовані дружньо і віддані їм. Карельська ведмежа лайка агресивна до інших собак і часто вступає в бійки. Тому з цими собаками полюють поодинці. За мисливськими властивостями карельська ведмежа лайка є типовою звіровою собакою. Вона підтримує тісний контакт з мисливцем і не тікає занадто далеко під час переслідування звіра.
Норботтенська лайка (Norrbottenspets)
Свою назву ця порода отримала від найменування північної шведської провінції Норботтен, де цих лайок здавна тримали сільські жителі і використовували їх на полюванні. Норботтенська лайка, очевидно, найдрібніша серед усіх порід мисливських лайок. Це дуже жива, рухлива, суха і легка собака. Ідеальна висота в загривку для псів 44 сантиметри, для сук 41 сантиметр. Для отримання собакою вищої оцінки допускаються відхилення від ідеальної висоти в загривку в межах + / — 2 сантиметри. Бажане забарвлення норботтенської лайки — білий зі світло-жовтими або темно-рудими плямами. Допускається й інше забарвлення, хоча воно менш бажане. Погляд у норботтенської лайки уважний і насторожений. Хвіст загнутий кільцем на спину або притиснутий до стегна. У породі зустрічаються безхвості собаки. Стандартом вони допускаються, але небажані. Шерсть середньої довжини прилеглого типу. Норботтенська лайка енергійна і смілива, дружелюбно відноситься до людини. Використовують цю лайку для полювання на птицю.
Норвезька сіра лосина лайка (Norwegian Elkhound)
Очевидно, це одна з найстаріших скандинавських порід мисливських лайок. На виставці норвезькі лосині лайки вперше були показані в Норвегії в 1879 р. Незабаром цю породу офіційно визнали норвезький і шведський кінологічні клуби. Норвезька лосина лайка — збита, міцна собака трохи нижче середнього зросту. Ідеальна висота в холці для псів 52 сантиметрів, для сук 49 сантиметрів. Шерсть пишна. Забарвлення зонарно-сіре із слабким охристим відтінком і з чорними вершинами. Поперек тулуба, за лопатками, добре виражена неширока світловата смуга. Морда і вуха собаки темні. Стандарт породи висуває суворі вимоги до окрасу. Всі відхилення від сірого забарвлення, як і надміру темний або надміру світлий сірі забарвлення, а також жовті і білі плями й відмітини не допускаються. Морда у норвезької лосиної лайки не довга, біля основи досить широка, рівномірно звужується до кінця, не загострена. Вуха загострені, поставлені високо, порівняно невеликі. Їх висота трохи перевищує ширину біля основи. Норвезька лосина лайка — смілива і спокійна собака, без надмірної агресивності, але при нападі вміє постояти за себе і не буває заляканою. У спілкуванні з людиною проявляє дивовижне поєднання незалежності і прихильності до господаря. Собаки цієї породи кмітливі і чутливі як до ласки і похвали, так і до покарання. Одна з особливостей сірої норвезької лосиної лайки — відсутність у неї специфічного собачого запаху. З собаками норвезької лосиної лайки можна полювати на різноманітну дичину: лося, ведмедя, рись, на дрібних хутрових звірів і птицю. Зараз з ними полюють тільки на лосів. Цих лайок, завдяки їх спокійному характеру, можна застосовувати на полюванні в парі і навіть полювати з декількома собаками.
Чорна норвезька лосина лайка (Norwegian Elkhound black)
Крім широко відомої і дуже популярної норвезької лосиної лайки сірого забарвлення, яку в Скандинавії зазвичай називають Elghund (елькгунд), а в інших країнах Norwegian Elk-hound, в Норвегії є лайка чорного забарвлення, яку використовують для полювання на лосів. Чорна норвезька лосина лайка нижча середнього зросту, з коротким тулубом. Висота псів у загривку 45-50 сантиметрів, сук трохи менше. Шерсть прилеглого типу, підшерсток темний. Забарвлення шерсті блискуче-чорне. На грудці і на лапах допускаються дрібні білі відмітини. Морда у чорної норвезької лосиної лайки не довга, з верхнім прямим профілем. Вуха загострені, дуже рухливі, довжина вух більша ніж ширина біля основи. Коли собака відпочиває або її пестять, вона притискає або розпускає вуха в сторони. Хвіст короткий, закручений в тугому завитку. Куцохвостість допускається стандартом, але небажана. За характером чорна норвезька лосина лайка жвава, енергійна, смілива собака.
Емтландська лайка (Jamthund)
Як самостійна порода емтландська лайка існує віднедавна. Свою назву вона отримала за найменуванням провінції Емтланд, яка розташована в середній Швеції та межує з Норвегією. У Скандинавських країнах ця порода також відома під назвою велика шведська лосина лайка (Grosser Schwedischer Elkhund). Емтландська лайка є породною групою від норвезької лосиної лайки, визначеної самостійною породою в 1946 році. Емтландська лайка — це собака вища середнього зросту, міцна, але не важка, рухлива, енергійна але й спокійна. Висота псів у загривку 58-63 сантиметрів, сук 53-58 сантиметрів. Шерсть на нижній стороні хвоста густа, рівна, без підвісу. Забарвлення від темно-сірого до світло-сірого. Щоки, морда, грудка, нижні частини ніг і хвоста зазвичай кремового кольору, що типово для цієї породи. Погляд у емтландської лайки насторожений і в той же час спокійний. Вуха дуже рухливі, загострені й великі. Їх висота перевищує ширину біля основи. Хвіст добре загнутий у кільце і притиснутий до спини. Емтландську лайку використовують для полювання на лосів.
Норвезький бугунд (Norwegian Buhund)
Крім звірових лайок, в Норвегії були виведені лайки для полювання на дрібних звірків. До них належить норвезький бугунд, з яким полювали так само, як і з фінською лайкою.
Норвезький бугунд — собака середнього зросту сухого типу статури. Зріст псів у загривку близько 45 сантиметрів, сук трохи нижче. Шерсть прилеглого типу. Забарвлення шерсті одноколірне, світло-руде, руде або червонувато-сіре. Допускаються невеликі білі відмітини на грудці і ногах, а також «зірочки» на голові. Вуха загострені, рухливі, їх висота трохи більша ніж ширина біля основи. Хвіст зазвичай загнутий в тугому кільці на спину.
Люнне (Lundehund)
Раніше люнне широко вкористовувалися жителями окремих районів на півночі Норвегії для полювання на тупиків — представників морських колоніальних птахів, що відносяться до чистикових (Lundehund в перекладі з норвезького означає «собака для полювання на тупиків»). У 1943 р. порода була офіційно визнана скандинавськими клубами і FCI. Люнне зустрічаються в невеликій кількості тільки в північних районах Норвегії. Люнне — дрібна (близько 6 кілограмів) лайкоподібна собака. Висота в загривку псів 32-36 сантиметри, сук 30-34 сантиметри. Шерсть прилегла, складається з порівняно довгих, прямих, грубуватих волосків і густого підшерстя. Забарвлення чорне, сіре, руде у поєднанні з білими плямами різного розміру. Вуха у люнне досить широкі біля основи, стоячі, трикутної форми, з загостреними вершинами. Хвіст досить короткий. Собака носить його кільцем, притиснутим до спини або до боку. Ця порода вважається дружньою і грайливою.
Гренландський їздовий собака (Greenland Dog)
Вище середнього зросту, міцна і сильна лайкоподібна собака. Зріст псів у загривку 60 сантиметрів, сук трохи менше. Шерсть такого ж типу, як у більшості лайок. Забарвлення у гренландської їздової собаки буває різним, але переважно однотонне, чорне, буро-руде, сіре всіх відтінків, зазвичай з невеликими білими мітками. Хвіст загнутий у кільце і притиснутий до спини або до стегна. Гренландський собака використовується в основному для роботи в упряжці. Гренландські ескімоси за допомогою цих собак нерідко добувають білих ведмедів.
Ісландська пастуша лайка (Iceland Dog)
Дрібна і легка лайкоподібна собака. Голова досить широка в черепній частині з короткуватою, загостреною мордою. Вуха невеликі, широкуваті біля основи, загострені. Хвіст в тугому кільці притиснутий до спини. Шерсть, така ж сама, як у більшості лайок. Забарвлення біле з рудими плямами, золотисте, світло-руде з чорними вершинками. Зріст становить 38 — 46 сантиметрів. Ісландська пастуша лайка застосовується для випасу овець.
Джерела
- Дж. Б. Джонсон «Малий атлас порід собак»
- журнал «Друг», 2001
Посилання
- http://fmsu.org [ 30 травня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
- Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lajka zagalna nazva porid mislivskih sobak Sibiru vhodit do sekciyi shpiciv Vikoristovuvalis zhitelyami tundri zadlya polyuvannya ta peresuvannya Ukrayinska nazva lajka pishla vid slova yake poznachalo nenormativnu leksiku Lajki bagato gavkayut Zahidnosibirska lajkaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lajka znachennya Lajok vikoristovuyut dlya polyuvannya na vedmediv hutrovih zviriv vivirok soboliv kunic tosho kopitnih tvarin losiv na lisovu i vodoplavnu dichinu Rozshukavshi zvira chi pticyu lajka privertaye yihnyu uvagu gavkotom i zatrimuye do momentu prihodu mislivcya Zvira chi pticyu peresliduye movchki Lajka maye golovu klinopodibnoyi formi stoyachi zagostreni vuha zagnutij kilcem hvist Zrist v zagrivku vid 38 do 63 santimetriv Sherst pryama pidsherstok gustij zabarvlennya variyuyetsya zalezhno vid porodnoyi grupi PorodiOficijno isnuye tri porodi lajok Zahidnosibirska lajka Rosijsko yevropejska lajka Shidno Sibirska lajka Lajka takozh blizko sporidnena z porodoyu finskij shpic yaku v Rosiyi chasto nazivayut karelo finskoyu lajkoyu abo finskoyu lajkoyu Karelo finska lajka Karelo Finnish Laika Dokladnishe Karelo finska lajka Predki finiv z davnih chasiv rozvodili krasivih ruhlivih mislivskih psiv yaki nadali buli nazvani Suomenpistikorva finskoyu ptashinoyu lajkoyu zaraz ce finskij shpic Karelo finska zh lajka bula stvorena naprikinci 50 h rokiv u Leningradi ta Moskvi Pikom rozvitku porodi buli 50 ti pochatok 60 h i kinec 70 h rokiv Visota u holci u psiv 42 48 santimetriv u suk 40 46 santimetriv Karelo finska lajka duzhe zbudliva ruhliva i azartna Dovzhina cherepa tvarini dorivnyuye abo trohi bilsha nizh jogo shirina Hvist zakruchenij kilcem abo v tugomu zavitku Zabarvlennya rude vsih vidtinkiv blido rudij nebazhanij Zabarvlennya ne odnotonne nizhni chastini tuluba i hvosta zavzhdi svitlishi nizh spina i golova Dopuskayutsya bili vidmitini i plyami na grudyah zhivoti kinchiku hvosta i na nogah chorna maska na mordi okremi chorni voloski na spini i verhnij storoni hvosta Karelo finska lajka najdribnisha z usih porid Rosijskih lajok nevelikogo zrostu micna i ruhoma Psi ciyeyi porodi vimagayut m yakogo zvernennya duzhe obrazlivi ne perenosyat poboyiv Karelo finska lajka sluzhit dlya vidobutku dribnih hutrovih zviriv i ptahiv Volodiye viklyuchno tonkim sluhom sho dozvolyaye efektivno pracyuvati z borovoyu dichinoyu bilkoyu i kuniceyu Vidomi vipadki vikoristannya karelo finskoyi lajki dlya polyuvannya na kopitnih i vedmedya Finska lajka Finnish spitz Dribna finska lajka yaskravo rudogo zabarvlennya zdavna vidoma finskim mislivcyam U minulomu stolitti vona bula zvichajnoyu dvorovoyu sobakoyu silskih zhiteliv Finlyandiyi osoblivo yiyi pivnichnih rajoniv Z takimi sobakami polyuvali na dribnih hutrovih zviriv i borovu dichinu Suchasnij tip finskoyi lajki pochav stvoryuvatisya z kincya 20 h rokiv 20 storichchya i ostatochno sformuvavsya v 50 h rokah Finska lajka nevelika suha legka duzhe zhiva i ruhoma sobaka Visota psiv u zagrivku 44 50 santimetriv suk 39 45 santimetriv Najbilsh bazhanij zrist dlya psiv 46 47 santimetriv dlya suk 42 43 santimetri Dlya cogo finskogo shpica tipovim ye yaskravo rude abo zhovtuvato korichneve zabarvlennya Bili vidmitini sho zustrichayutsya u finskih lajok u viglyadi dribnih plyam dopuskayutsya na grudci i palcyah lap Vuha neveliki duzhe ruhlivi postavleni hocha i visoko ale shirokuvato Hvist u finskoyi lajki kilcem Standartom finskoyi lajki vvazhayetsya takij zavitok hvosta vid osnovi vin zaginayetsya vpered do golovi potim vniz i nazad dosyagayuchi kincem boku stegna Finski lajki chasto prihilni do svogo vlasnika j nedovirlivi do neznajomih Voni lyublyat svobodu duzhe obrazlivi i ne terplyat grubogo stavlennya do sebe Zhorstoko pokarana hocha b raz finska lajka staye polohlivoyu i boyitsya gospodarya Z finskoyu lajkoyu mozhna polyuvati na bagato vidiv zviriv i ptahiv ale najkrashe voni pracyuyut z borovoyu dichinoyu Istotni nedoliki porodi bagato z nih neohoche jdut u vodu i buvayut nadmirno zbudlivi Karelska vedmezha lajka Karelian Bear Dog Dokladnishe Karelskij vedmezhij sobaka Oblik sobak ciyeyi porodi u Finlyandiyi pochavsya z 1936 r Yak poroda karelska vedmezha lajka bula oficijno viznana skandinavskimi klubami i FCI Mizhnarodnoyu kinologichnoyi organizaciyeyu u 1946 roci Zovni karelska vedmezha lajka duzhe shozha na rosijsko yevropejsku Cya shozhist ne ye vipadkovoyu tak yak pochatkovim materialom dlya stvorennya finskimi kinologami karelskoyi vedmezhoyi lajki posluzhili lajki z Kareliyi Karelska vedmezha lajka sobaka serednogo zrostu micnoyi staturi silna i smiliva Visota psiv u zagrivku 54 60 santimetriv suk 49 55 santimetriv Zabarvlennya chorne zazvichaj z bilimi plyamami i mitkami na golovi shiyi grudci zhivoti i nogah Standartom dopuskayutsya bile z chornim sire i siro ryabe zabarvlennya Golova karelskoyi vedmezhoyi lajki za formoyu nagaduye tupij konus Vuha serednogo rozmiru postavleni shiroko i z nevelikim nahilom vpered Poglyad nastorozhenij chasto palayuchij Bezhvosta karelska vedmezha lajka Karelska vedmezha sobaka Ranishe z najkrashimi predstavnikami ciyeyi porodi polyuvali na vedmedya vid chogo i pishla nazva porodi Dobre rozvinenij tulub po dovzhini desho bilshij nizh visota v zagrivku Kincivki suhi i micni Suglobi zadnih kincivok desho vipryamleni Hvist kilcem zagnutij na spinu abo pritisnutij do stegna Sered karelskih vedmezhih lajok zustrichayutsya sobaki bezhvosti i majzhe bezhvosti z hvostom zavdovzhki 4 5 santimetriv sho nagaduye risyachij Kilkist cucenyat yaki narodzhuyutsya bezhvostimi dosit velika i stanovit 10 15 Kucehvostist poki sho dopuskayetsya standartom ciyeyi porodi hocha i vvazhayetsya nebazhanoyu Sherst karelskoyi vedmezhoyi lajki utvorena gustim m yakim pidsherstyam i dovshoyu grubuvatoyu sherstyu prilegla Dlya karelskoyi vedmezhoyi lajki harakterni smilivist zbudlivist i vpertist Do vlasnikiv ci sobaki zazvichaj nalashtovani druzhno i viddani yim Karelska vedmezha lajka agresivna do inshih sobak i chasto vstupaye v bijki Tomu z cimi sobakami polyuyut poodinci Za mislivskimi vlastivostyami karelska vedmezha lajka ye tipovoyu zvirovoyu sobakoyu Vona pidtrimuye tisnij kontakt z mislivcem i ne tikaye zanadto daleko pid chas peresliduvannya zvira Norbottenska lajka Norrbottenspets Svoyu nazvu cya poroda otrimala vid najmenuvannya pivnichnoyi shvedskoyi provinciyi Norbotten de cih lajok zdavna trimali silski zhiteli i vikoristovuvali yih na polyuvanni Norbottenska lajka ochevidno najdribnisha sered usih porid mislivskih lajok Ce duzhe zhiva ruhliva suha i legka sobaka Idealna visota v zagrivku dlya psiv 44 santimetri dlya suk 41 santimetr Dlya otrimannya sobakoyu vishoyi ocinki dopuskayutsya vidhilennya vid idealnoyi visoti v zagrivku v mezhah 2 santimetri Bazhane zabarvlennya norbottenskoyi lajki bilij zi svitlo zhovtimi abo temno rudimi plyamami Dopuskayetsya j inshe zabarvlennya hocha vono mensh bazhane Poglyad u norbottenskoyi lajki uvazhnij i nastorozhenij Hvist zagnutij kilcem na spinu abo pritisnutij do stegna U porodi zustrichayutsya bezhvosti sobaki Standartom voni dopuskayutsya ale nebazhani Sherst serednoyi dovzhini prileglogo tipu Norbottenska lajka energijna i smiliva druzhelyubno vidnositsya do lyudini Vikoristovuyut cyu lajku dlya polyuvannya na pticyu Norvezka sira losina lajka Norwegian Elkhound Ochevidno ce odna z najstarishih skandinavskih porid mislivskih lajok Na vistavci norvezki losini lajki vpershe buli pokazani v Norvegiyi v 1879 r Nezabarom cyu porodu oficijno viznali norvezkij i shvedskij kinologichni klubi Norvezka losina lajka zbita micna sobaka trohi nizhche serednogo zrostu Idealna visota v holci dlya psiv 52 santimetriv dlya suk 49 santimetriv Sherst pishna Zabarvlennya zonarno sire iz slabkim ohristim vidtinkom i z chornimi vershinami Poperek tuluba za lopatkami dobre virazhena neshiroka svitlovata smuga Morda i vuha sobaki temni Standart porodi visuvaye suvori vimogi do okrasu Vsi vidhilennya vid sirogo zabarvlennya yak i nadmiru temnij abo nadmiru svitlij siri zabarvlennya a takozh zhovti i bili plyami j vidmitini ne dopuskayutsya Morda u norvezkoyi losinoyi lajki ne dovga bilya osnovi dosit shiroka rivnomirno zvuzhuyetsya do kincya ne zagostrena Vuha zagostreni postavleni visoko porivnyano neveliki Yih visota trohi perevishuye shirinu bilya osnovi Norvezka losina lajka smiliva i spokijna sobaka bez nadmirnoyi agresivnosti ale pri napadi vmiye postoyati za sebe i ne buvaye zalyakanoyu U spilkuvanni z lyudinoyu proyavlyaye divovizhne poyednannya nezalezhnosti i prihilnosti do gospodarya Sobaki ciyeyi porodi kmitlivi i chutlivi yak do laski i pohvali tak i do pokarannya Odna z osoblivostej siroyi norvezkoyi losinoyi lajki vidsutnist u neyi specifichnogo sobachogo zapahu Z sobakami norvezkoyi losinoyi lajki mozhna polyuvati na riznomanitnu dichinu losya vedmedya ris na dribnih hutrovih zviriv i pticyu Zaraz z nimi polyuyut tilki na losiv Cih lajok zavdyaki yih spokijnomu harakteru mozhna zastosovuvati na polyuvanni v pari i navit polyuvati z dekilkoma sobakami Chorna norvezka losina lajka Norwegian Elkhound black Krim shiroko vidomoyi i duzhe populyarnoyi norvezkoyi losinoyi lajki sirogo zabarvlennya yaku v Skandinaviyi zazvichaj nazivayut Elghund elkgund a v inshih krayinah Norwegian Elk hound v Norvegiyi ye lajka chornogo zabarvlennya yaku vikoristovuyut dlya polyuvannya na losiv Chorna norvezka losina lajka nizhcha serednogo zrostu z korotkim tulubom Visota psiv u zagrivku 45 50 santimetriv suk trohi menshe Sherst prileglogo tipu pidsherstok temnij Zabarvlennya shersti bliskuche chorne Na grudci i na lapah dopuskayutsya dribni bili vidmitini Morda u chornoyi norvezkoyi losinoyi lajki ne dovga z verhnim pryamim profilem Vuha zagostreni duzhe ruhlivi dovzhina vuh bilsha nizh shirina bilya osnovi Koli sobaka vidpochivaye abo yiyi pestyat vona pritiskaye abo rozpuskaye vuha v storoni Hvist korotkij zakruchenij v tugomu zavitku Kucohvostist dopuskayetsya standartom ale nebazhana Za harakterom chorna norvezka losina lajka zhvava energijna smiliva sobaka Emtlandska lajka Jamthund Yak samostijna poroda emtlandska lajka isnuye vidnedavna Svoyu nazvu vona otrimala za najmenuvannyam provinciyi Emtland yaka roztashovana v serednij Shveciyi ta mezhuye z Norvegiyeyu U Skandinavskih krayinah cya poroda takozh vidoma pid nazvoyu velika shvedska losina lajka Grosser Schwedischer Elkhund Emtlandska lajka ye porodnoyu grupoyu vid norvezkoyi losinoyi lajki viznachenoyi samostijnoyu porodoyu v 1946 roci Emtlandska lajka ce sobaka visha serednogo zrostu micna ale ne vazhka ruhliva energijna ale j spokijna Visota psiv u zagrivku 58 63 santimetriv suk 53 58 santimetriv Sherst na nizhnij storoni hvosta gusta rivna bez pidvisu Zabarvlennya vid temno sirogo do svitlo sirogo Shoki morda grudka nizhni chastini nig i hvosta zazvichaj kremovogo koloru sho tipovo dlya ciyeyi porodi Poglyad u emtlandskoyi lajki nastorozhenij i v toj zhe chas spokijnij Vuha duzhe ruhlivi zagostreni j veliki Yih visota perevishuye shirinu bilya osnovi Hvist dobre zagnutij u kilce i pritisnutij do spini Emtlandsku lajku vikoristovuyut dlya polyuvannya na losiv Norvezkij bugund Norwegian Buhund Dokladnishe Norvezkij bugund Krim zvirovih lajok v Norvegiyi buli vivedeni lajki dlya polyuvannya na dribnih zvirkiv Do nih nalezhit norvezkij bugund z yakim polyuvali tak samo yak i z finskoyu lajkoyu Norvezkij bugund sobaka serednogo zrostu suhogo tipu staturi Zrist psiv u zagrivku blizko 45 santimetriv suk trohi nizhche Sherst prileglogo tipu Zabarvlennya shersti odnokolirne svitlo rude rude abo chervonuvato sire Dopuskayutsya neveliki bili vidmitini na grudci i nogah a takozh zirochki na golovi Vuha zagostreni ruhlivi yih visota trohi bilsha nizh shirina bilya osnovi Hvist zazvichaj zagnutij v tugomu kilci na spinu Lyunne Lundehund Ranishe lyunne shiroko vkoristovuvalisya zhitelyami okremih rajoniv na pivnochi Norvegiyi dlya polyuvannya na tupikiv predstavnikiv morskih kolonialnih ptahiv sho vidnosyatsya do chistikovih Lundehund v perekladi z norvezkogo oznachaye sobaka dlya polyuvannya na tupikiv U 1943 r poroda bula oficijno viznana skandinavskimi klubami i FCI Lyunne zustrichayutsya v nevelikij kilkosti tilki v pivnichnih rajonah Norvegiyi Lyunne dribna blizko 6 kilogramiv lajkopodibna sobaka Visota v zagrivku psiv 32 36 santimetri suk 30 34 santimetri Sherst prilegla skladayetsya z porivnyano dovgih pryamih grubuvatih voloskiv i gustogo pidsherstya Zabarvlennya chorne sire rude u poyednanni z bilimi plyamami riznogo rozmiru Vuha u lyunne dosit shiroki bilya osnovi stoyachi trikutnoyi formi z zagostrenimi vershinami Hvist dosit korotkij Sobaka nosit jogo kilcem pritisnutim do spini abo do boku Cya poroda vvazhayetsya druzhnoyu i grajlivoyu Grenlandskij yizdovij sobaka Greenland Dog Vishe serednogo zrostu micna i silna lajkopodibna sobaka Zrist psiv u zagrivku 60 santimetriv suk trohi menshe Sherst takogo zh tipu yak u bilshosti lajok Zabarvlennya u grenlandskoyi yizdovoyi sobaki buvaye riznim ale perevazhno odnotonne chorne buro rude sire vsih vidtinkiv zazvichaj z nevelikimi bilimi mitkami Hvist zagnutij u kilce i pritisnutij do spini abo do stegna Grenlandskij sobaka vikoristovuyetsya v osnovnomu dlya roboti v upryazhci Grenlandski eskimosi za dopomogoyu cih sobak neridko dobuvayut bilih vedmediv Islandska pastusha lajka Iceland Dog Dribna i legka lajkopodibna sobaka Golova dosit shiroka v cherepnij chastini z korotkuvatoyu zagostrenoyu mordoyu Vuha neveliki shirokuvati bilya osnovi zagostreni Hvist v tugomu kilci pritisnutij do spini Sherst taka zh sama yak u bilshosti lajok Zabarvlennya bile z rudimi plyamami zolotiste svitlo rude z chornimi vershinkami Zrist stanovit 38 46 santimetriv Islandska pastusha lajka zastosovuyetsya dlya vipasu ovec DzherelaDzh B Dzhonson Malij atlas porid sobak zhurnal Drug 2001Posilannyahttp fmsu org 30 travnya 2022 u Wayback Machine PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi u 7 tomah K Naukova dumka 1982 2009