Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кічі-Мухеммед або Кучук-Мухеммед (*28 червня 1391 — 1459) — останній хан Золотої Орди в 1428, 1432—1440, 1446—1459 роках. Ім'я перекладається як Молодший Мухаммед, щоб розрізняти від Улу-Мухаммеда (Старшого Мухаммеда).
| Кічі-Мухеммед | |
|---|---|
| Народився | 1391 |
| Помер | 1459 |
| Національність | монгол |
| Титул | хан Золотої Орди |
| Посада | хан |
| Термін | 1428, 1432—1440, 1446—1459 роки |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Чингізиди |
| Батько | Тимур-хан |
| Діти | 2 сини |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет Kichi Muhemmed abo Kuchuk Muhemmed 28 chervnya 1391 13910628 1459 ostannij han Zolotoyi Ordi v 1428 1432 1440 1446 1459 rokah Im ya perekladayetsya yak Molodshij Muhammed shob rozriznyati vid Ulu Muhammeda Starshogo Muhammeda Kichi MuhemmedNarodivsya1391Pomer1459NacionalnistmongolTitulhan Zolotoyi OrdiPosadahanTermin1428 1432 1440 1446 1459 rokiKonfesiyaislamRidChingizidiBatkoTimur hanDiti2 siniZhittyepisred Pohodiv z dinastiyi Chingizidiv Sin pravitelya Zolotoyi Ordi Timur hana Narodivsya u 1391 roci Z ditinstva opinivsya u viri borotbi za vladu koli hanami Ordi stavali spochatku jogo did Timur Kutluk sho zaginuv u 1399 roci a potim batko yakogo u 1412 roci bulo vbito vlasnim vijskovikom Pislya cogo spiravsya na dopomogu nogajskih murz U 1428 roci Kichi Muhammeda bulo ogolosheno novim hanom Svoyim beklyarbekom vin zrobiv Gazi sina Edigeya Jogo vdalosya zajnyati Hadzhi Tarhan i Saraj Berke Vtim nevdovzi Kichi Muhammed pogirkavsya z nogajcyami yaki zalishili hana a Naurus brat Gazi perejshov na bik supernika Ulu Muhammeda Tomu Kichi Muhammed zaznav shvidkoyi porazki j vimushenij buv shovatisya sered stepu ponad Donom U 1431 roci znovu na choli vijska vistupiv proti Ulu Muhammeda Ostannij v cej chas borovsya z Sayid Ahmadom onukom Tohtamisha sho takozh mav namir zahopiti vladu v Ordi Borotba trivala do 1434 roku koli derzhavu faktichno bulo podileno mizh cimi troma hanami Velikij knyaz Moskovskij Vasil II navit splativ daninu Kichi Muhammedu Ulu Muhammedu ta Sayid Ahmadu Pri comu pershij volodiv Saraj Berke Hadzhi Tarhanom i usim Navolzhyam U 1436 roci na bik Kichi Muhammeda perejshov naurus z Nogajskoyu ordoyu V rezultati han virishiv zdolati svoyih spivpraviteliv Spochatku atakuvav Ulu Muhammeda yakij v cej chas pochav vijnu proti Sayid Ahmada Prote vlasni volodinnya Kichi Muhammeda bulo atakovano Giyas ad Dinom sinom Tash Timura kazanskim hanom U vijni do 1437 roku Kichi Muhammed zumiv zdolati Giyas ad Dina ta Ulu Muhammeda Prote ostannij zumiv zahopiti Kazanske hanstvo yake ostatochno vidokremilosya vid Zolotoyi Ordi Yedinim suprotivnikom Kichi Muhammeda zalishivsya Sayid Ahmad sho zahopiv oblasti vid Volgi do Dnipra U 1438 roci proti nogo vistupiv Abulhajr pravitel Uzbeckogo hanstva yakij zahopiv Hadzhi Tarhan U 1440 roci proti Kichi Muhammeda vistupiv Mustafa volodar Ishimskogo ulusu yakij zahopiv Saraj Berke Pro perebig vijni Kichi Muhammeda zamalo vidomostej Pislya 1440 roku persha zgadka pro diyi Kichi Muhammeda pripadaye na 1443 rik koli vin kochuvav z vijskom bilya kordoniv velikogo knyazivstva Litovskogo ta velikogo knyazivstva Ryazanskogo U 1446 roci zumiv povernuti sobi vladu nad Saraj Bekre i Hadzhi Tarhanom Vtim na cej chas Zolota Orda faktichno pripinila svoye isnuvannya oskilki Sayid Ahmad stav samostijnim pravitelem Velikoyi Ordi Kazanske ta Krimski hanstvo stali nezalezhnimi perestala viznavati vladu Kichi Muhammeda Nogajska orda U 1455 roci pislya porazki Sayid Ahmada u vijni proti Hadzhi I Geraya Kichi Muhammed zumiv zahopiti Veliku Ordu Z cogo momentu nazva Zolota Orda faktichno oznachaye postupayetsya nazvi Velika Orda oskilki vin kontrolyuvav lishe Navolzhya oblasti vid serednoyi techiyi Volgi ta ponizzya Dnipra Pislya smerti u 1459 roci jogo sini Sayid Mahmud i Ahmat han pochali borotbu za vladu Dzherelared Safargaliev M G Raspad Zolotoj Ordy Na styke kontinentov i civilizacij M 1996 Pochekaev R Yu Cari ordynskie Biografii hanov i pravitelej Zolotoj Ordy SPb Evraziya 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kichi Muhammed amp oldid 42711319 Дата публікації: Топ | |