Кіцера Олександр Омелянович

Кіцера Олександр Омелянович (нар. 24 лютого 1931 року в Луцьку (Волинь) — український медик і громадський діяч. Доктор медичних наук, професор. Дійсний член НТШ.

Кіцера Олександр Омелянович
Народився	24 лютого 1931(1931-02-24) (93 роки) Луцьк, Польська Республіка
Діяльність	лікар
«Практикум з отоларингології» (1981), «Лекції з отоларингології» (1991—1995), «Пропедевтика оториноларингології» (зі співавторами, 1993), «Клінічна оториноларингологія» (1996), «Ліки в оториноларингології». Опублікував понад 250 друкованих праць, переважно з різних проблем оториноларингології, а також з історії медицини, біоетики та медичної деонтології, 8 авторських свідоцтв та понад 20 свідоцтв на раціоналізаторські пропозиції. Серед публікацій – три керівництва, три підручники з пропедевтики оториноларингології та клінічної оториноларингології, низка розділів до монографічних праць. Окремим розділом його праці є медична термінологія. На цю тему опубліковано понад 10 праць, а також укладено оториноларингологічну частину «Орфографічного словника українських медичних термінів» та двотомного «Українсько-латинсько-англійського тлумачного медичного словника». Зараз, на замовлення Міністерства Охорони Здоров’я України, працює в колективі авторів нового видання цього словника. Особливі зацікавлення в науковій праці — історія оториноларингології, клінічна термінологія, реконструктивна хірургія носа та приносових пазух, спільні проблеми отоларингології й ендокринології, ольфактологія, фармакотерапія в отоларингології, методика викладання у вищій медичній школі. Громадська діяльність Голова Львівського та член Президії Українського наукового товариства оториноларингологів. Ініціатор відродження Українського лікарського товариства у Львові та перший голова відновленого товариства. Член Надзірчої Ради Львівської Богословської Академії. Від 1996 року — дійсний член Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові. Від 1966 року працює на кафедрі оториноларингології Львівського медичного інституту, нині – Львівського Національного медичного Університету імені Данила Галицького: асистентом, доцентом, професором, від 1981 до 2002 року – завідувачем кафедри, а потім – професором кафедри. Був учасником установчих зборів та заступником голови лікарської комісії відродженого Наукового Товариства ім. Шевченка, установчої конференції РУХ’у, співзасновником та заступником голови осередку Товариства Української Мови «Просвіта» головою ініціативного комітету з відродження та членом громадської ради Народної Лічниці, ініціатором відновлення Стрілецьких могил та голодування солідарності зі студентами. Дійсний член Наукового товариства ім.Шевченка, почесний член: Українського Лікарського Товариства, Польського Товариства Оториноларингологів та Хірургів Голови і Шиї, Литовського Товариства Медичної Реабілітації. Голова Президії Львівського Наукового медичного товариства оториноларингологів. Член редколегії журналу «Acta Medica Leopoliensia”. Ініціатор відродження і перший Голова Українського Лікарського Товариства у Львові. Нагороджений медаллю ім. митрополита Андрея Шептицького «За відродження УГКЦ», медаллю ім.Євгена Озаркевича «За відродження і розвиток Українського лікарського Товариства», Ювілейною медаллю ім. Пшемислава Пєньонжека Польського Товариства Оториноларингологів, Хірургів Голови і Шиї, Почесною Грамотою Верховної Ради України, Почесною Грамотою Архиєпархії УГКЦ « За відродження «Народної Лічниці», багатьма грамотами Університету, міського та обласного управління Охорони Здоров’я, подякою Міністерства Охорони Здоров'я України, Світової Федерації Українських Лікарських Товариств, Українського Лікарського Товариства Північної Америки та ін. Літературна творчість Займається журналістикою, публіцистикою, пише оповідання, новели, есеї, перекладає з польської, німецької, англійської мов. Збірки творів: «На перехрестях життя», «Сміх і гріх», «Проща», публікації в періодичній пресі. Джерела Українське лікарське товариство [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] "ПЕРОМ І СКАЛЬПЕЛЕМ", Романа КІЦЕРА