Кущівник тонкодзьоб Самець кущівника тонкодзьоба гори Карахас Пара Бразилія Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Бі

Кущівник-тонкодзьоб

Самець кущівника-тонкодзьоба (гори Карахас, Пара, Бразилія)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід:	*Кущівник-тонкодзьоб (Pygiptila)* Sclater, PL, 1858
Вид:	Кущівник-тонкодзьоб

Біноміальна назва

Pygiptila stellaris
(von Spix, 1825)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Thamnophilus stellaris

Посилання

Вікісховище:	Pygiptila stellaris
Віківиди:	Pygiptila stellaris
EOL:	45512668
ITIS:	562643
МСОП:	22701349
NCBI:	288062

Кущівни́к-тонкодзьоб (Pygiptila stellaris) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Кущівник-тонкодзьоб (Pygiptila).

Опис

Довжина птаха становить 12-13 см, вага 23-27 г. У самців верхня частина тіла темно-сіра, тім'я чорне, на плечах білі плямки. Нижня частина тіле блідшіша, сірувата. У самиць верхня частина тіла сіра, крила контрастно-руді, не поцятковані плямками. Нижня частина тіла і обличчя тьмяно-охристі. Дзьоб міцний, хвіст короткий.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:

P. s. maculipennis (Sclater, PL, 1855) — від південно-східної Колумбії до північного сходу Перу;
P. s. occipitalis Zimmer, JT, 1932 — крайній схід Колумбії, південь Венесуели, Гвіана і північна Бразилія;
P. s. purusiana Todd, 1927 — західна Болівія, південний схід Перу, Бразилія на схід від Мадейри і на південь до Амазонки;
P. s. stellaris (Spix, 1825) — центральна Бразилія на південь від Амазонки і на північний захід від Мату-Гросу.

Поширення і екологія

Кущівники-тонкодзьоби мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Бразилії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах та на болотах. Зустрічаються на висоті до 700 м над рівнем моря.

Поведінка

Кущівники-тонкодзьоби зустрічаються парами, часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно личинками лускокрилих, а також прямокрилих, зокрема коротковусих прямокрилих, богомолів і примарових. Шукають їжу в середньому ярусі лісу та в нижній частині лісового намету.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
Sclater, Philip L. (1858). . Proceedings of the Zoological Society of London. 26: 202–224 [220]. doi:10.1111/j.1469-7998.1858.tb06365.x. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
von Spix, Johann Baptist (1825). (Latin) . Т. Volume 2. Monachii (Munich): Typis Franc. Seraph. Hübschmanni. с. 27, Plate 36 fig. 2. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 07 січня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 7 січня 2022.

[2] Sclater, Philip L. (1858). . Proceedings of the Zoological Society of London. 26: 202–224 [220]. doi:10.1111/j.1469-7998.1858.tb06365.x. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.

[3] von Spix, Johann Baptist (1825). (Latin) . Т. Volume 2. Monachii (Munich): Typis Franc. Seraph. Hübschmanni. с. 27, Plate 36 fig. 2. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 07 січня 2022.