Олексі́й Ві́кторович Ку́чкін (Василевський) (1995—2020) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Олексій Кучкін | |
---|---|
Старший солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 22 березня 1995 Первухинка, Богодухівський район, Харківська область, Україна |
Смерть | 15 січня 2020 (24 роки) Авдіївка, Донецька область, Україна |
Псевдо | «Кучкіс» |
Військова служба | |
Роки служби | 2016-2020 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Командування | |
Командир відділення | |
Нагороди та відзнаки | |
З життєпису
Народився 1995 року в селі Первухинка (Богодухівський район, Харківська область). Почав працювати ще у шкільні роки — коли помер батько. Олексій власне і заробив на похорон свого батька. Роботи не цурався; працював на пилорамі та зварником.
31 травня 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Від 22 серпня 2016-го проходив службу на посаді стрільця — у 133-му окремому батальйоні охорони та обслуговування ОК «Схід». Зі своїм коханням познайомився під час служби. Переїхав до неї в Карнаухівку, де прожив два роки. 12 грудня 2019 року одружився. Після весілля Олексій змінив своє прізвище на прізвище дружини й став Василевським — хотів усиновити її дитину.
З 2019 року — старший солдат, старший стрілець механізованого відділення механізованого батальйону 92-ї бригади.
15 січня 2020 року під час чергування на ВОП в промзоні міста Авдіївка у післяобідню пору зазнав кульового поранення обличчя внаслідок пострілу ворожого снайпера з напрямку селища Каштанове. Його діставили до лікарні, але врятувати життя не вдалося.
18 січня 2020-го похований у Кам'янському — на Алеї Слави військового цвинтаря Соцміста.
Без Олексія лишилися мама, брат, дружина та її син.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 131/2020 від 7 квітня 2020 року за «самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 15 січня.
Примітки
- На фронті загинув 24-річний Олексій Кучкін
- . Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- Указ Президента України від 7 квітня 2020 року № 131/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
- . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 15 січня на YouTube
Джерела
- Кучкін Олексій Вікторович [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Живіть у пам'яті людській
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksi j Vi ktorovich Ku chkin Vasilevskij 1995 2020 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Oleksij Kuchkin Starshij soldatZagalna informaciyaNarodzhennya 22 bereznya 1995 1995 03 22 Pervuhinka Bogoduhivskij rajon Harkivska oblast UkrayinaSmert 15 sichnya 2020 2020 01 15 24 roki Avdiyivka Donecka oblast UkrayinaPsevdo Kuchkis Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 2016 2020Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Suhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 92 OMBrVijni bitvi Rosijsko ukrayinska vijna Boyi za AvdiyivkuKomanduvannyaKomandir viddilennyaNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaZ zhittyepisuNarodivsya 1995 roku v seli Pervuhinka Bogoduhivskij rajon Harkivska oblast Pochav pracyuvati she u shkilni roki koli pomer batko Oleksij vlasne i zarobiv na pohoron svogo batka Roboti ne curavsya pracyuvav na pilorami ta zvarnikom 31 travnya 2016 roku vstupiv na vijskovu sluzhbu za kontraktom Vid 22 serpnya 2016 go prohodiv sluzhbu na posadi strilcya u 133 mu okremomu bataljoni ohoroni ta obslugovuvannya OK Shid Zi svoyim kohannyam poznajomivsya pid chas sluzhbi Pereyihav do neyi v Karnauhivku de prozhiv dva roki 12 grudnya 2019 roku odruzhivsya Pislya vesillya Oleksij zminiv svoye prizvishe na prizvishe druzhini j stav Vasilevskim hotiv usinoviti yiyi ditinu Z 2019 roku starshij soldat starshij strilec mehanizovanogo viddilennya mehanizovanogo bataljonu 92 yi brigadi 15 sichnya 2020 roku pid chas cherguvannya na VOP v promzoni mista Avdiyivka u pislyaobidnyu poru zaznav kulovogo poranennya oblichchya vnaslidok postrilu vorozhogo snajpera z napryamku selisha Kashtanove Jogo distavili do likarni ale vryatuvati zhittya ne vdalosya 18 sichnya 2020 go pohovanij u Kam yanskomu na Aleyi Slavi vijskovogo cvintarya Socmista Bez Oleksiya lishilisya mama brat druzhina ta yiyi sin Nagorodi ta vshanuvannyaUkazom Prezidenta Ukrayini 131 2020 vid 7 kvitnya 2020 roku za samoviddane sluzhinnya Ukrayinskomu narodovi osobistu muzhnist viyavlenu u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Vshanovuyetsya v memorialnomu kompleksi Zala pam yati v shodennomu rankovomu ceremoniali 15 sichnya PrimitkiNa fronti zaginuv 24 richnij Oleksij Kuchkin Arhiv originalu za 23 chervnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 7 kvitnya 2020 roku 131 2020 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini mil gov ua Oficijnij sajt Ministerstva oboroni Ukrayini Arhiv originalu za 15 sichnya 2022 Procitovano 15 sichnya 2022 Rankovij ceremonial vshanuvannya zagiblih ukrayinskih geroyiv 15 sichnya na YouTubeDzherelaKuchkin Oleksij Viktorovich 25 chervnya 2020 u Wayback Machine Kniga pam yati Zhivit u pam yati lyudskij Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi