Курінний отаман

Курінни́й отама́н — в Україні виборна особа, що очолювала курінь:

• У Запорозькій Січі (16-18 ст.) обирався на курінних сходках терміном на 1 рік. Курінний отаман відав господарством, коштами куреня та здійснював управління його справами, зокрема, забезпечував свій курінь боєприпасами, харчами, включав новоприбулих до козацьких списків (компутів) тощо.
• У Гетьманщині в 17-18 ст. — курінний отаман очолював найнижчу адміністративно-територіальну ланку — курінь (полк-сотня-курінь). Керував військовими, організаційними і адміністративними справами. Підпорядковувався сотенному правлінню. Фактично призначався сотенною і полковою адміністрацією. Призначення курінних отаманів оформлялося гетьманським універсалом.
• В Армії Української Народної Республіки 1917-21 — військове звання старшинського складу
• Функційне звання УПА в 1942-44.

Джерела та література

• В. В. Панашенко. Курінний отаман // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 522. — .
• Л. А. Ведмідь. Курінний отаман [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
• Довідник з історії України. за ред. І. Підкови та Р. Шуста.- К.: Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]

Посилання

• Курінний отаман [ 27 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .