Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Курсенієки або куронські пруси (латис. kursenieki, kāpenieki, лит. kuršiai, пол. kuronowie pruscy, нім. Kuren) — майже вимерлий балтійський народ або етнічна група, що проживала на території Куршської коси. Є колишніми жителями Східної Пруссії, які говорять — вимираючим діалектом латиської мови.
| Курсенієки | |
|---|---|
 | |
| Кількість | ~ 7 осіб |
| Ареал |  Німеччина раніше  Литва |
| Близькі до: | латиші, литовці |
| Мова | , німецька мова |
| Релігія | Лютеранство |
Історія
Походження курсенієків залишається неясним: за однією з версій, вони — нащадки древнього племені куршів, яке раніше населяло Куршську косу. Під час завоювань тевтонських лицарів Куршська коса стала практично безлюдною.
У процесі різних міграцій куршів в XIV—XVII ст., з Курляндії вони оселилися поблизу Мемеля та Самбії. Вони зберегли свою стару назву курші, а курсенієки, які залишилися жити в Курляндії, стали називатися латишами. Курсенієки були асимільовані німцями.
Наприкінці XIX століття їх чисельність становила 4 000 осіб. Ближче до кінця Другої світової війни курсенієки втекли від Червоної армії в центральну Німеччину, покинувши Куршську косу.
Культура
Курсенієки за віросповіданням є лютеранами, як і всі колишні жителі Східної Пруссії, хоча деякі давні язичницькі звичаї були збережені. Більшість — двомовні, знали дві і навіть три мови: курсенієцькою мовою вони користувалися в родині та на риболовлі, німецькою — в повсякденному спілкуванні (на національному рівні в Німеччині) та нарешті німецькою та литовською мовами — в церковному богослужінні. Більшість курсенієків були рибалками (див. — традиційний човен рибалок Куршської коси, що використовувався до Другої світової війни). Першим, хто проявив інтерес до їхньої культури, був Пауль Кваука, член руху території . Його книга нім. «Kurisches Wörterbuch» («Куршський словник») є дуже цінним джерелом інформації про курсенієцьку мову. Працю з опису спадщини курсенієків продовжує один з останніх курсенієків Річард Піч.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курсенієки |
- Eva Pluhařova-Grigienė. The Curonian Spit: Identity and Cultural Heritage[недоступне посилання з квітня 2019]
- Historical features of the northern part of the curonian spit [ 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Map of languages in Prussia and Memelland, as of 1900 [ 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.) large [ 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- (нім.)
- (латис.)
- (латис.)
- Paskutinioji kuršininkų karta [ 15 червня 2015 у Wayback Machine.] (лит.)
- Dalia Kiseliūnaitė. Kuršių Nerijos asmenvardžiai kaip gyventojų etninės sudėties liudininkai. Personennamen der Kurischen Nehrung als zeugen der der ethnischen Zusammensetzung der Bevölkerung [ 9 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (лит.) (нім.)
- (латис.) (лит.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurseniyeki abo kuronski prusi latis kursenieki kapenieki lit kursiai pol kuronowie pruscy nim Kuren majzhe vimerlij baltijskij narod abo etnichna grupa sho prozhivala na teritoriyi Kurshskoyi kosi Ye kolishnimi zhitelyami Shidnoyi Prussiyi yaki govoryat vimirayuchim dialektom latiskoyi movi KurseniyekiKilkist 7 osibAreal Nimechchina ranishe LitvaBlizki do latishi litovciMova nimecka movaReligiyaLyuteranstvoIstoriyaPoshirennya kurseniyekiv u 1649 Pohodzhennya kurseniyekiv zalishayetsya neyasnim za odniyeyu z versij voni nashadki drevnogo plemeni kurshiv yake ranishe naselyalo Kurshsku kosu Pid chas zavoyuvan tevtonskih licariv Kurshska kosa stala praktichno bezlyudnoyu U procesi riznih migracij kurshiv v XIV XVII st z Kurlyandiyi voni oselilisya poblizu Memelya ta Sambiyi Voni zberegli svoyu staru nazvu kurshi a kurseniyeki yaki zalishilisya zhiti v Kurlyandiyi stali nazivatisya latishami Kurseniyeki buli asimilovani nimcyami Naprikinci XIX stolittya yih chiselnist stanovila 4 000 osib Blizhche do kincya Drugoyi svitovoyi vijni kurseniyeki vtekli vid Chervonoyi armiyi v centralnu Nimechchinu pokinuvshi Kurshsku kosu KulturaBudinok Vimpel v Nide Kurseniyeki za virospovidannyam ye lyuteranami yak i vsi kolishni zhiteli Shidnoyi Prussiyi hocha deyaki davni yazichnicki zvichayi buli zberezheni Bilshist dvomovni znali dvi i navit tri movi kurseniyeckoyu movoyu voni koristuvalisya v rodini ta na ribolovli nimeckoyu v povsyakdennomu spilkuvanni na nacionalnomu rivni v Nimechchini ta nareshti nimeckoyu ta litovskoyu movami v cerkovnomu bogosluzhinni Bilshist kurseniyekiv buli ribalkami div tradicijnij choven ribalok Kurshskoyi kosi sho vikoristovuvavsya do Drugoyi svitovoyi vijni Pershim hto proyaviv interes do yihnoyi kulturi buv Paul Kvauka chlen ruhu teritoriyi Jogo kniga nim Kurisches Worterbuch Kurshskij slovnik ye duzhe cinnim dzherelom informaciyi pro kurseniyecku movu Pracyu z opisu spadshini kurseniyekiv prodovzhuye odin z ostannih kurseniyekiv Richard Pich PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kurseniyeki Eva Pluharova Grigiene The Curonian Spit Identity and Cultural Heritage nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Historical features of the northern part of the curonian spit 20 grudnya 2014 u Wayback Machine Map of languages in Prussia and Memelland as of 1900 2 zhovtnya 2020 u Wayback Machine nim large 2 zhovtnya 2020 u Wayback Machine nim latis latis Paskutinioji kursininku karta 15 chervnya 2015 u Wayback Machine lit Dalia Kiseliunaite Kursiu Nerijos asmenvardziai kaip gyventoju etnines sudeties liudininkai Personennamen der Kurischen Nehrung als zeugen der der ethnischen Zusammensetzung der Bevolkerung 9 zhovtnya 2006 u Wayback Machine lit nim latis lit