Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стрілецьке (Куркове) товариство (братство) — військова організація Львова.
Історія
Куркове, або, за іншими документами, стрілецьке товариство, чи братство, виникло у Львові із суто утилітарної потреби оборони міста.
Першу згадка про братство датується 1445 роком. У цьому році було закінчено будівництво міських веж, яких було 17. Утриманням, озброєнням і обороною кожної займалися окремі ремісничі цехи.
При вступі до цеху повноправним членом ремісник, окрім інших зобов'язань, повинен був подарувати одиницю зброї для вежі, що була закріплена за цим цехом. Природно, що виникла й потреба у військовому вишколі громадян міста. 2 травня 1574 року затвердив статут Львівського куркового товариства. Назва «куркове» походить від польського слова «курок», себто «півень», форму якого мала мішень для стрільби. Подібні товариства для організації самооборони виникли у Франції, Фландрії, німецьких державах вже у XII столітті. У XIV столітті ця практика поширилася на більші міста Речі Посполитої, у тому числі й на Львів.
На початку свого існування львівське куркове товариство користувалося не ручною вогнепальною зброєю, яка тоді була хіба у зародку, а метальною, тобто луками і арбалетами. Куркове товариство (братство) на той час не було добровільною організацією. За неучасть у військових вправах на порушника накладався штраф. Вірменська громада Львова відмовилась від участі у курковому товаристві. Старшини вірмен пояснили громаді, що їх молодь завжди бере участь у супроводі купецьких валок навіть у найвіддаленіші країни Сходу, а відтак чудово володіє зброєю і без додаткового вишколу. Євреїв, котрі на той час не мали доступу до міських урядів та цехів, до куркового товариства не запрошували зовсім. Однак це не знімало з єврейської громади обов'язку на випадок облоги збройно захищати ті відтинки міських мурів, які безпосередньо дотикалися до їх кварталу. Окрім цього, так би мовити, міського озброєння, кожен міщанин володів особистою зброєю. На сходових клітках деяких будинків центральної частини міста і тепер можна бачити спеціальні ніші для її зберігання.
Перші гармати і 6 бочок пороху до Львова 1394 р. привіз Владислав ІІ Ягайло. Того ж року вже львівський гармаш Зброжек з наказу короля привіз перші гармати і порох до Кам'янця на Поділлі. Спеціально для використання вогнепальної зброї 1418 р. заклали Низький мур. У 1468 році король привіз до Львова гармашів і ливарників гармат, яким доручив навчити міщан стрільбі з гармат. Одного з них, Валентина, він залишив у місті і збудував для нього ливарню. За тодішніми законами виливник гармат (людвісар) повинен був особисто тричі вистрілити зі створеної ним гармати. Але загалом метальна зброя, особливо арбалети, побутували поруч з вогнепальною на вежах Львова аж до XVIII століття. У 1495 році золотар Матіас виготовив срібного півня на стрільницю. Цей півень служив братству близько 100 років. Як вже згадувалося, на міщан, призначених для куркового товариства, які не з'являлися на його вправи, накладалося грошове покарання. У 1611 році воно становило копу грошей. Зате найкращий стрілець, так званий отримував грошовий приз, звільнення від податків та всезагальну пошану аж до наступного року. Так, наприклад, у 1510 році курковому королю з міської каси виплатили одну гривню, а на учту для товариства видали 20 грошів. З тогочасних міських актів можна дізнатися, що за одну гривню часом купували город, а за 1,5 гривні — вола.
У 1635 році у Львові з'являється також і . Бо наряду зі стрільбою з рушниць у півня, почали вправляти також і стрільбу з гармат по щиту. Звання гарматного короля було неабиякою честю навіть для високих посадовців. Як дізнаємося зі щоденника (діаріуша) регенти львівської громади Петра Павликовського: «22 жовтня 1647 року… я після влучання з гармати у щит, був обраний гарматним королем, і мене з урочистою церемонією провели до міста». На вправи стрілецького товариства з плином часу відводилися різні місця. На початку існування стрільниця знаходилася у рові між міськими мурами і валами приблизно там, де тепер пролягає вулиця Гавришкевича (колишня Стрілецька). У XVII столітті знаходимо стрільницю на іншому місці — приблизно по вулиці Винниченка 30а. У 1789 році стрільницю засновано на вулиці Лисенка 23 (колишній Курковій). Існуючий і дотепер будинок стрілецького товариства було збудовано у 1871 році за проектом архітектора Юзефа Енгеля — старшого.
За різними даними від початку свого заснування, і до XVIII століття, Львів успішно витримав до 300 облог, головним чином, татарських. Не останню роль в обороні міста відіграло й стрілецьке товариство. Але вже наприкінці XVII століття його славна історія, як організації суто військової, вичерпується. Це було пов'язане з рядом чинників. Головним був розпад ремісничих цехів у зв'язку зі зростаючою роллю мануфактур. Львівські ремісники продовжували виконувати обов'язки щодо утримання міста, але головного привілею — монополії на власні вироби вже не мали. Відтак, позбувшись привілеїв, занехаяли і обов'язки, у тому числі й участь у стрілецькому товаристві. Вже у XVIII столітті більшість ремісничих цехів Львова, навіть такий, як цех мечників, існували хіба що на папері.
Відтак оборона міста дедалі більше покладається на наймане військо, так званих драбів. Не можемо знати, наскільки добре вони воювали, але слова «драб» чи «драбуга» побутувало у Львові навіть у ХХ столітті як лайка. Втім, стрілецьке товариство збереглося, але з XVIII століття дедалі більше набуває рис елітного чоловічого клубу, втрачаючи свої первинні функції. Зрозуміло, що й курковими королями вже не були найкращі стрільці, а просто найшановніші його члени, часто-густо чималі чини з магістрату. Головами Стрілецького товариства — «курковими королями» — були переважно поляки-католики. Однак у 1898 р. цю функцію виконував Михайло Макович (1862—1920) — греко-католик, мулярський майстер і будівничий, який протягом 1908—1920 рр. був головою Промислового товариства уповноважених майстрів мулярських, теслярських та каменярських у Львові. Він мав намір поставити у 1898 р. власним коштом у парку Стрільниці пам'ятник Тарасові Шевченку. Однак «куркові братчики» не підтримали цей проект.
Чи не найліпше про стрілецьке товариство того часу висловилася Габріеля Запольська: «А слід зазначити, що рід Брайбурів був славетним родом. Коли й не споконвіку, то з часів Собеського їм належала кам'яниця на площі Ринок і почесне місце у міській управі. Вони наче зрослись з нею і дістали монопольний підряд постачання отців міста для вічно брудного і смердючого Львова. Двоє з Брайбурів були навіть удостоєні почесного бургомістерського місця, і ніколи ще місто не потопало у настільки смердючих потоках бруду, як під час правління зазначених Брайбурів. Але зате ніхто й засідань не провадив з такою істинно батьківською великодушністю, як вони… Брайбурів у Львові любили, шанували і пишалися ними. То були істинні сини міста, розкішні і непереможні. На Стрільниці, де вони верховодили, їх слово було законом. Не раз здобували вони титул „Куркового короля“, любо було поглянути, як завойовник призу Брайбур крокував на чолі юрби міщан зі срібним півнем на грудях.»
Остаточно стрілецьке товариство Львова перестало існувати у 1939 році після приєднання Галичини до Радянського Союзу. Останнім часом спостерігаємо багатообіцяючі спроби відновлення Куркового братства, наприклад з боку отамана Козацького товариства .
Видання
- Іван Крип'якевич Львівська Русь в першій половині XVI ст.: Дослідження і матеріали. — Львів, 1994.
- Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. — Київ: Наукова думка, 1986.
- Зубрицький Денис Хроніка міста Львова. — Львів: Центр Європи, 2006.
- Zapolska G. Pisma wybrane. — t. 1—3. — Warszawa, 1950.
- Ігор Мельник Газета «Новий Погляд» від 04.03.2011
- Ігор Качор, Любов Качор Львів крізь віки. — Львів: Центр Європи, 2004.
- Ігор Качор, Любов Качор Середньовічний Львів. Фортифікації. — Львів: Апріорі, 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Strilecke Kurkove tovaristvo bratstvo vijskova organizaciya Lvova Istoriyared Kurkove abo za inshimi dokumentami strilecke tovaristvo chi bratstvo viniklo u Lvovi iz suto utilitarnoyi potrebi oboroni mista nbsp Kurkove strilecke tovaristvo bratstvo Lvova Pershu zgadka pro bratstvo datuyetsya 1445 rokom U comu roci bulo zakincheno budivnictvo miskih vezh yakih bulo 17 Utrimannyam ozbroyennyam i oboronoyu kozhnoyi zajmalisya okremi remisnichi cehi Pri vstupi do cehu povnopravnim chlenom remisnik okrim inshih zobov yazan povinen buv podaruvati odinicyu zbroyi dlya vezhi sho bula zakriplena za cim cehom Prirodno sho vinikla j potreba u vijskovomu vishkoli gromadyan mista 2 travnya 1574 roku korol Genrih zatverdiv statut Lvivskogo kurkovogo tovaristva Nazva kurkove pohodit vid polskogo slova kurok sebto piven formu yakogo mala mishen dlya strilbi Podibni tovaristva dlya organizaciyi samooboroni vinikli u Franciyi Flandriyi nimeckih derzhavah vzhe u XII stolitti U XIV stolitti cya praktika poshirilasya na bilshi mista Rechi Pospolitoyi u tomu chisli j na Lviv Na pochatku svogo isnuvannya lvivske kurkove tovaristvo koristuvalosya ne ruchnoyu vognepalnoyu zbroyeyu yaka todi bula hiba u zarodku a metalnoyu tobto lukami i arbaletami Kurkove tovaristvo bratstvo na toj chas ne bulo dobrovilnoyu organizaciyeyu Za neuchast u vijskovih vpravah na porushnika nakladavsya shtraf Virmenska gromada Lvova vidmovilas vid uchasti u kurkovomu tovaristvi Starshini virmen poyasnili gromadi sho yih molod zavzhdi bere uchast u suprovodi kupeckih valok navit u najviddalenishi krayini Shodu a vidtak chudovo volodiye zbroyeyu i bez dodatkovogo vishkolu Yevreyiv kotri na toj chas ne mali dostupu do miskih uryadiv ta cehiv do kurkovogo tovaristva ne zaproshuvali zovsim Odnak ce ne znimalo z yevrejskoyi gromadi obov yazku na vipadok oblogi zbrojno zahishati ti vidtinki miskih muriv yaki bezposeredno dotikalisya do yih kvartalu Okrim cogo tak bi moviti miskogo ozbroyennya kozhen mishanin volodiv osobistoyu zbroyeyu Na shodovih klitkah deyakih budinkiv centralnoyi chastini mista i teper mozhna bachiti specialni nishi dlya yiyi zberigannya Pershi garmati i 6 bochok porohu do Lvova 1394 r priviz Vladislav II Yagajlo Togo zh roku vzhe lvivskij garmash Zbrozhek z nakazu korolya priviz pershi garmati i poroh do Kam yancya na Podilli Specialno dlya vikoristannya vognepalnoyi zbroyi 1418 r zaklali Nizkij mur U 1468 roci korol priviz do Lvova garmashiv i livarnikiv garmat yakim doruchiv navchiti mishan strilbi z garmat Odnogo z nih Valentina vin zalishiv u misti i zbuduvav dlya nogo livarnyu Za todishnimi zakonami vilivnik garmat lyudvisar povinen buv osobisto trichi vistriliti zi stvorenoyi nim garmati Ale zagalom metalna zbroya osoblivo arbaleti pobutuvali poruch z vognepalnoyu na vezhah Lvova azh do XVIII stolittya U 1495 roci zolotar Matias vigotoviv sribnogo pivnya na strilnicyu Cej piven sluzhiv bratstvu blizko 100 rokiv Yak vzhe zgaduvalosya na mishan priznachenih dlya kurkovogo tovaristva yaki ne z yavlyalisya na jogo vpravi nakladalosya groshove pokarannya U 1611 roci vono stanovilo kopu groshej Zate najkrashij strilec tak zvanij kurkovij korol otrimuvav groshovij priz zvilnennya vid podatkiv ta vsezagalnu poshanu azh do nastupnogo roku Tak napriklad u 1510 roci kurkovomu korolyu z miskoyi kasi viplatili odnu grivnyu a na uchtu dlya tovaristva vidali 20 groshiv Z togochasnih miskih aktiv mozhna diznatisya sho za odnu grivnyu chasom kupuvali gorod a za 1 5 grivni vola U 1635 roci u Lvovi z yavlyayetsya takozh i garmatnij korol Bo naryadu zi strilboyu z rushnic u pivnya pochali vpravlyati takozh i strilbu z garmat po shitu Zvannya garmatnogo korolya bulo neabiyakoyu chestyu navit dlya visokih posadovciv Yak diznayemosya zi shodennika diariusha regenti lvivskoyi gromadi Petra Pavlikovskogo 22 zhovtnya 1647 roku ya pislya vluchannya z garmati u shit buv obranij garmatnim korolem i mene z urochistoyu ceremoniyeyu proveli do mista Na vpravi strileckogo tovaristva z plinom chasu vidvodilisya rizni miscya Na pochatku isnuvannya strilnicya znahodilasya u rovi mizh miskimi murami i valami priblizno tam de teper prolyagaye vulicya Gavrishkevicha kolishnya Strilecka U XVII stolitti znahodimo strilnicyu na inshomu misci priblizno po vulici Vinnichenka 30a U 1789 roci strilnicyu zasnovano na vulici Lisenka 23 kolishnij Kurkovij Isnuyuchij i doteper budinok strileckogo tovaristva bulo zbudovano u 1871 roci za proektom arhitektora Yuzefa Engelya starshogo Za riznimi danimi vid pochatku svogo zasnuvannya i do XVIII stolittya Lviv uspishno vitrimav do 300 oblog golovnim chinom tatarskih Ne ostannyu rol v oboroni mista vidigralo j strilecke tovaristvo Ale vzhe naprikinci XVII stolittya jogo slavna istoriya yak organizaciyi suto vijskovoyi vicherpuyetsya Ce bulo pov yazane z ryadom chinnikiv Golovnim buv rozpad remisnichih cehiv u zv yazku zi zrostayuchoyu rollyu manufaktur Lvivski remisniki prodovzhuvali vikonuvati obov yazki shodo utrimannya mista ale golovnogo privileyu monopoliyi na vlasni virobi vzhe ne mali Vidtak pozbuvshis privileyiv zanehayali i obov yazki u tomu chisli j uchast u strileckomu tovaristvi Vzhe u XVIII stolitti bilshist remisnichih cehiv Lvova navit takij yak ceh mechnikiv isnuvali hiba sho na paperi Vidtak oborona mista dedali bilshe pokladayetsya na najmane vijsko tak zvanih drabiv Ne mozhemo znati naskilki dobre voni voyuvali ale slova drab chi drabuga pobutuvalo u Lvovi navit u HH stolitti yak lajka Vtim strilecke tovaristvo zbereglosya ale z XVIII stolittya dedali bilshe nabuvaye ris elitnogo cholovichogo klubu vtrachayuchi svoyi pervinni funkciyi Zrozumilo sho j kurkovimi korolyami vzhe ne buli najkrashi strilci a prosto najshanovnishi jogo chleni chasto gusto chimali chini z magistratu Golovami Strileckogo tovaristva kurkovimi korolyami buli perevazhno polyaki katoliki Odnak u 1898 r cyu funkciyu vikonuvav Mihajlo Makovich 1862 1920 greko katolik mulyarskij majster i budivnichij yakij protyagom 1908 1920 rr buv golovoyu Promislovogo tovaristva upovnovazhenih majstriv mulyarskih teslyarskih ta kamenyarskih u Lvovi Vin mav namir postaviti u 1898 r vlasnim koshtom u parku Strilnici pam yatnik Tarasovi Shevchenku Odnak kurkovi bratchiki ne pidtrimali cej proekt Chi ne najlipshe pro strilecke tovaristvo togo chasu vislovilasya Gabrielya Zapolska A slid zaznachiti sho rid Brajburiv buv slavetnim rodom Koli j ne spokonviku to z chasiv Sobeskogo yim nalezhala kam yanicya na ploshi Rinok i pochesne misce u miskij upravi Voni nache zroslis z neyu i distali monopolnij pidryad postachannya otciv mista dlya vichno brudnogo i smerdyuchogo Lvova Dvoye z Brajburiv buli navit udostoyeni pochesnogo burgomisterskogo miscya i nikoli she misto ne potopalo u nastilki smerdyuchih potokah brudu yak pid chas pravlinnya zaznachenih Brajburiv Ale zate nihto j zasidan ne provadiv z takoyu istinno batkivskoyu velikodushnistyu yak voni Brajburiv u Lvovi lyubili shanuvali i pishalisya nimi To buli istinni sini mista rozkishni i neperemozhni Na Strilnici de voni verhovodili yih slovo bulo zakonom Ne raz zdobuvali voni titul Kurkovogo korolya lyubo bulo poglyanuti yak zavojovnik prizu Brajbur krokuvav na choli yurbi mishan zi sribnim pivnem na grudyah Ostatochno strilecke tovaristvo Lvova perestalo isnuvati u 1939 roci pislya priyednannya Galichini do Radyanskogo Soyuzu Ostannim chasom sposterigayemo bagatoobicyayuchi sprobi vidnovlennya Kurkovogo bratstva napriklad z boku otamana Kozackogo tovaristva Kish Vasilya Kachmara Vidannyared Ivan Krip yakevich Lvivska Rus v pershij polovini XVI st Doslidzhennya i materiali Lviv 1994 Istoriya Lvova v dokumentah i materialah Zbirnik dokumentiv i materialiv Kiyiv Naukova dumka 1986 Zubrickij Denis Hronika mista Lvova Lviv Centr Yevropi 2006 Zapolska G Pisma wybrane t 1 3 Warszawa 1950 Igor Melnik Gazeta Novij Poglyad vid 04 03 2011 Igor Kachor Lyubov Kachor Lviv kriz viki Lviv Centr Yevropi 2004 Igor Kachor Lyubov Kachor Serednovichnij Lviv Fortifikaciyi Lviv Apriori 2009 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Strilecke bratstvo