Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Курка сіра | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець  Самиця | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Gallus sonneratii Temminck, 1813 | ||||||||||||||||
 Ареал виду (зеленим) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Курка сіра (Gallus sonneratii) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Ендемік Індії. Вид названий на честь французького натураліста [en].
Опис
Сірі курки дещо більші за банківських курок. Довжина самців становить 70—80 см, а вага 790—1139 г, довжина самиць становить близько 38 см, а вага 705—790 г. У самців довжина крила становить 220—255 мм, хвоста 314—390 мм, цівки 70—80 мм. У самиць довжина крила становить 190—215 мм, хвоста 100—170 мм, цівки 60—67 мм. Виду притаманний статевий диморфізм. Під час сезону розмноження у півнів є широкий «комір» з пір'я на шиї, довгі стернові пера на хвості та помітний гребінець. Після завершення сезону розмноження довгі пера на шиї та стернові пера у самців випадають, і деякий час він має просте оперення. Райдужки у самців і самиць жовті або помаранчеві, дзьоб чорнувато-роговий, світло-жовтий на кінці та знизу, лапи жовті або лососево-червоні. У півнів на лапах є довгі шпори, які зазвичай відсутні у самиць.
У півнів гребінець, неоперені частини обличчя, підборіддя та «сережки» червоні. У ділянці вух у них є невеликі білі плями. Гребінець дещо зазубрений. «Комір» з подовжених пір'їн має плямистий вигляд. Окремі чорні пір'їни мають сірі краї, дві-три білуваті плями дещо вище кінчика та жовтувато-рогові на кінці. Спина та надхвістя чорні з фіолетовим відблиском, видовжені пера на них мають білі стрижні та вузькі сірі краї. Пера на нижній частині тіла також мають подібний візерунок. На боках іржасто-руді плями. Покривні пера крил чорні, їх візерунок нагадує візерунок на спині, але другорядні покривні пера мають більш широкі оранжево-жовті кінчики. Великі покривні пера крил чорно-коричневі. Пір'я на надхвісті мають іржаво-руді кінчики та великі жовто-рогові краї. Пера на хвості чорні з фіолетовим відблиском.
У самиць пір'я на голові і шиї бурувате з темно-бурими краями та світлим центром з темними краями. Світлі плями в центрі пір'їн збільшуються на грудях. Пера на нижній частині тіла білі з коричнево-чорними краями, вони утворюють лускоподібний візерунок, найбільш виражений на боках. Пера на верхній частині тіла, зокрема верхні покривні пера крил коричневі, поцятковані тонкими чорнуватими плямкам, стрижні на них білувато-охристі. Крила темно-коричневі, хвіст коричнево-чорний.
Пташенята схожі на пташенят банківської курки, але мають більш темне, коричневе забарвлення. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, але більш темні, особливо знизу. У молодих півників незабаром з'являється рудувато-охристе пір'я на шиї та надхвісті. Стернові пера в них чорні як смола. У молодих півників декоративне пір'я на шиї та шпори більш короткі, ніж у дорослих півнів, забарвлення загалом більш тьмяне та схоже на забарвлення самиць, особливо в області крил.
Самці характерно гучно кукурікають. Голос стакатоподібний, уривчастий, часто грубий і не надто мелодійний. Вокалізація може повторюватися до п'яти разів на хвилину і часто ініціюється гучним помахом крил. Повторюване, монотонне кудкудакання півня описується як «клац… цок-цок».
Поширення і екологія
Сірі курки поширені на південному заході Індостану, на північ до східного Гуджарату, південного Раджастхана та центрального Мадг'я-Прадеша, на схід до Східних Гат, а в Андгра-Прадеші — до узбережжя. Вони живуть у підліску різноманітних лісів — від сухих листяних лісів до вічнозелених дощових лісів. У Махараштрі віддають перевагу мішаним тиковим лісам та бамбуковим заростям Dendrocalamus strictus. Сірі курки також зустрічаються на окраїнах сіл та на покинутих плантаціях чаю, кави або каучуку. Віддають перевагу горбистим передгір'ям, зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря, подекуди на висоті до 2400 м над рівнем моря. Часто зустрічаються на галявинах або на краю заростей вздовж доріг, зграйками до 5—6 особин. Сплять на деревах заввишки до 18 м.
Всеїдні, живляться насінням, пагонами, бульбами, ягодами, а також комахами, іншими безхребетними та дрібними плазунами. Віддають перевагу насінню бамбуків, ягодам зизифусів, лантанів, стреблусів та деяких фікусів. Шукають їжу, риючись дзьобом у землі.
Статева поведінка мінлива. Трапляється як моногамія, так і полігінія. Сезон розмноження триває протягом всього року. Зазвичай розмноження відбувається з лютого по березень. Гніздо являє собою заглиблення в землі серед кущів або бамбукових заростей, спостерігався випадок гніздування в дуплі. У кладці 4—5, рідше 2—10 рожевих або бежевих яєць, зазвичай без плям. Інкубаційний період триває 20—21 день, насиджує самиця, яка витрачає на це близько 62 % дня.
Примітки
- BirdLife International (2016). Gallus sonneratii: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 16 червня 2024
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2024). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 14.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 червня 2024.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 359. ISBN .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurka sira Samec Samicya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Rid Kurka Gallus Vid Kurka sira Binomialna nazva Gallus sonneratii Temminck 1813 Areal vidu zelenim Posilannya Vikishovishe Gallus sonneratii Vikividi Gallus sonneratii ITIS 176088 MSOP 22679203 NCBI 9033 Kurka sira 2 Gallus sonneratii vid kuropodibnih ptahiv rodini fazanovih Phasianidae 3 Endemik Indiyi Vid nazvanij na chest francuzkogo naturalista P yera Sonneri en 4 Opisred nbsp Siri kurki nbsp Samec siroyi kurki Siri kurki desho bilshi za bankivskih kurok Dovzhina samciv stanovit 70 80 sm a vaga 790 1139 g dovzhina samic stanovit blizko 38 sm a vaga 705 790 g U samciv dovzhina krila stanovit 220 255 mm hvosta 314 390 mm civki 70 80 mm U samic dovzhina krila stanovit 190 215 mm hvosta 100 170 mm civki 60 67 mm Vidu pritamannij statevij dimorfizm Pid chas sezonu rozmnozhennya u pivniv ye shirokij komir z pir ya na shiyi dovgi sternovi pera na hvosti ta pomitnij grebinec Pislya zavershennya sezonu rozmnozhennya dovgi pera na shiyi ta sternovi pera u samciv vipadayut i deyakij chas vin maye proste operennya Rajduzhki u samciv i samic zhovti abo pomaranchevi dzob chornuvato rogovij svitlo zhovtij na kinci ta znizu lapi zhovti abo lososevo chervoni U pivniv na lapah ye dovgi shpori yaki zazvichaj vidsutni u samic U pivniv grebinec neopereni chastini oblichchya pidboriddya ta serezhki chervoni U dilyanci vuh u nih ye neveliki bili plyami Grebinec desho zazubrenij Komir z podovzhenih pir yin maye plyamistij viglyad Okremi chorni pir yini mayut siri krayi dvi tri biluvati plyami desho vishe kinchika ta zhovtuvato rogovi na kinci Spina ta nadhvistya chorni z fioletovim vidbliskom vidovzheni pera na nih mayut bili strizhni ta vuzki siri krayi Pera na nizhnij chastini tila takozh mayut podibnij vizerunok Na bokah irzhasto rudi plyami Pokrivni pera kril chorni yih vizerunok nagaduye vizerunok na spini ale drugoryadni pokrivni pera mayut bilsh shiroki oranzhevo zhovti kinchiki Veliki pokrivni pera kril chorno korichnevi Pir ya na nadhvisti mayut irzhavo rudi kinchiki ta veliki zhovto rogovi krayi Pera na hvosti chorni z fioletovim vidbliskom U samic pir ya na golovi i shiyi buruvate z temno burimi krayami ta svitlim centrom z temnimi krayami Svitli plyami v centri pir yin zbilshuyutsya na grudyah Pera na nizhnij chastini tila bili z korichnevo chornimi krayami voni utvoryuyut luskopodibnij vizerunok najbilsh virazhenij na bokah Pera na verhnij chastini tila zokrema verhni pokrivni pera kril korichnevi pocyatkovani tonkimi chornuvatimi plyamkam strizhni na nih biluvato ohristi Krila temno korichnevi hvist korichnevo chornij Ptashenyata shozhi na ptashenyat bankivskoyi kurki ale mayut bilsh temne korichneve zabarvlennya Zabarvlennya molodih ptahiv podibne do zabarvlennya samic ale bilsh temni osoblivo znizu U molodih pivnikiv nezabarom z yavlyayetsya ruduvato ohriste pir ya na shiyi ta nadhvisti Sternovi pera v nih chorni yak smola U molodih pivnikiv dekorativne pir ya na shiyi ta shpori bilsh korotki nizh u doroslih pivniv zabarvlennya zagalom bilsh tmyane ta shozhe na zabarvlennya samic osoblivo v oblasti kril Samci harakterno guchno kukurikayut Golos stakatopodibnij urivchastij chasto grubij i ne nadto melodijnij Vokalizaciya mozhe povtoryuvatisya do p yati raziv na hvilinu i chasto iniciyuyetsya guchnim pomahom kril Povtoryuvane monotonne kudkudakannya pivnya opisuyetsya yak klac cok cok Poshirennya i ekologiyared Siri kurki poshireni na pivdennomu zahodi Indostanu na pivnich do shidnogo Gudzharatu pivdennogo Radzhasthana ta centralnogo Madg ya Pradesha na shid do Shidnih Gat a v Andgra Pradeshi do uzberezhzhya Voni zhivut u pidlisku riznomanitnih lisiv vid suhih listyanih lisiv do vichnozelenih doshovih lisiv U Maharashtri viddayut perevagu mishanim tikovim lisam ta bambukovim zarostyam Dendrocalamus strictus Siri kurki takozh zustrichayutsya na okrayinah sil ta na pokinutih plantaciyah chayu kavi abo kauchuku Viddayut perevagu gorbistim peredgir yam zustrichayutsya na visoti do 1500 m nad rivnem morya podekudi na visoti do 2400 m nad rivnem morya Chasto zustrichayutsya na galyavinah abo na krayu zarostej vzdovzh dorig zgrajkami do 5 6 osobin Splyat na derevah zavvishki do 18 m Vseyidni zhivlyatsya nasinnyam pagonami bulbami yagodami a takozh komahami inshimi bezhrebetnimi ta dribnimi plazunami Viddayut perevagu nasinnyu bambukiv yagodam zizifusiv lantaniv streblusiv ta deyakih fikusiv Shukayut yizhu riyuchis dzobom u zemli Stateva povedinka minliva Traplyayetsya yak monogamiya tak i poliginiya Sezon rozmnozhennya trivaye protyagom vsogo roku Zazvichaj rozmnozhennya vidbuvayetsya z lyutogo po berezen Gnizdo yavlyaye soboyu zagliblennya v zemli sered kushiv abo bambukovih zarostej sposterigavsya vipadok gnizduvannya v dupli U kladci 4 5 ridshe 2 10 rozhevih abo bezhevih yayec zazvichaj bez plyam Inkubacijnij period trivaye 20 21 den nasidzhuye samicya yaka vitrachaye na ce blizko 62 dnya Primitkired BirdLife International 2016 Gallus sonneratii informaciya na sajti MSOP versiya 2023 1 angl 16 chervnya 2024 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2024 Pheasants partridges francolins World Bird List Version 14 1 International Ornithologists Union Procitovano 16 chervnya 2024 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 359 ISBN 978 1 4081 2501 4 nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurka sira amp oldid 42367717