Куни́н (Кунинів)— село у Львівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування - .
село Кунин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Добросинсько-Магерівська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1540 |
Населення | 676 |
Площа | 1,17 км² |
Густота населення | 577,78 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80339 |
Телефонний код | +380 3252 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°05′51″ пн. ш. 23°48′08″ сх. д. / 50.09750° пн. ш. 23.80222° сх. д.Координати: 50°05′51″ пн. ш. 23°48′08″ сх. д. / 50.09750° пн. ш. 23.80222° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80339, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Кунин |
Карта | |
Кунин | |
Кунин | |
Мапа | |
Історія
Невелика дерев'яна церква Святої Трійці була побудована у 1547-у році.
Джерела
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Кунин: Мером Кунина є я Чапляп Дмитро.
Кунин (пол. Kunin) — село, Жовківський повіт, 14 км на пн.-зах. від повітового суду в Жовкві, одразу ж на південний-захід від пошти в Добросині, де проживає інвалід Вев. На захід лежить Вілька Кунинська, на південний-захід Вишенька (Городоцький повіт), на південь Брищі, Крехів і Руда Крехівська, на схід Глинськ, на північний-захід Городжів і Магерів (обидва в Равському повіті). Майже через середину території села пливе з південного заходу (з Вільки Кунинської) на північний схід (до Глинська) потік Деревенка, який називається в цьому селі також Свиня. Вздовж північно-східного кордону пливе на пн.-сх. потік Двини, притока Білої, яка впадає до Рати. Вздовж південного кордону, та частково через південну частину території пливе з заходу на схід потік Кислянка, притоки Бзинки, яка впадає до Деревенки. Над Деревенкою лежить забудова села Кунин (249 м над рівнем моря), а на пд.-зах. від нього присілок Хитрейки. На пн.-сх. від Кунина лежить присілок Качмарі, у пд.-зах частині території лежить присілок Яроші, а на пн.-сх. від нього, на лівому березі Кислянки, присілок Червінець; на пн.-сх. від нього присілок Цитуля; в пд.-сх. стороні присілок Бір, і тут підноситься узгір'я Кунин (висотою до 248 м над рівнем моря). Лівий берег Деревенки займають орні поля Пустиня (255 м), а на пд.-сх. від них Мочари. На схід від Цитулі лежить малий ставок. В західній частині території підносяться найвищі узгір'я (висотою 290, 292, 306 м над рівнем моря). Ліси займають правий берег Деревенки. Власність більша (маєток Міцевського) має орної ріллі 243, лугів і городів 261, пасовищ 63, лісу 71 морг; власність менша (селянська) має орної ріллі 3440, лугів і городів 1487, пасовищ 1402, лісу 72 морги. Згідно з переписом 1880 року було 2162 жителі в гміні, 35 на території двору. (всі греко-католики, за винятком кільканадцяти римо-католиків). Парафія римо-католицька в Жовкві, греко-католицька в селі, належить до Жовківського деканату, Перемишльської дієцезії. В селі є дерев'яна церква з трьома куполами, збудована в 1871 році, посвячена 13 грудня 1872 року. Стародавня церква згоріла в 1863 році. Також тут є однокласна школа. За часів Речі Посполитої село належало до Крехівської держави. В люстрації з 1661 і 1662 років (рукопис Осолінських № 2834, стр. 224) можна прочитати: «Це село віддавна на 60 півланах посаджене; підданих в цьому селі перед війною було 60, тепер тільки осілих 13, а на 4 чвертях лану сидять, інші лани пусто лежать. Чиншу дають з чверті лану по 28 грошів, а отже 3 злотих 24 гроші разом (згадуються також інші повинності). Бортник в сьому селі один. Млинів було перед війною 3, які протягом 20 років опустіли. Війтівство є: до нього належить один лан, підданих було перед війною 20, тепер 11. Загородників до цього війтівства 8 і одна корчма. Межує це село з містечком Магерів, з Вишенькою з другої сторони, з Добрушином (Добросином) з третьої, з Глинськом з четвертої сторони. Піддані цього села жалілись, що їм дідичі Магерівські на півмилі ґрунту відняли.» У «Львівських Різноманітностях» з 1859 року № 46, подано документ від 23 травня 1735 року, згідно з яким королевич Якуб Людвік Собеський поновляє Гаврилові мельнику, Анастасії, його дружині, і синам його, право на млин, поле і сіножать, яке пропало і яке йому надали литовський канцлер Ян Фридерик Сапіга та королевич Константи Собеський. Цей мельник був сином Якова Романового і мав млин біля двору кунинського. Цей документ пропав у нього під час ворожого нападу. В частині села, названій «На Скурганах», яка лежить на пд.-сх. від Кунина, над потоком Кислянка, знаходяться сліди якогось давнього кладовища, тепер вже повністю знищеного. Давніше тут знаходили різні предмети, а в 1795 році, під час будови першої хати, знайшли кістяк з срібною головою. |
Якийсь час село державив Крехівський монастир.
- Пам'ятник Богданові Хмельницькому (1966)
Видатні мешканці
- Мурмило Ярослав Васильович (1986 - 20.03.2022) - боєць ЗСУ, загинув біля м. Попасна, Сєвєродонецького району, Луганської області. Поховали захисника 28.03.2022 на кладовищі в с. Кунин.
- Кудик Роман Романович (1989 - 16.07.2022) - боєць ЗСУ, загинув від ракетного обстрілу в м. Покровськ, Донецької області. Поховали захисника в с. Кунин.
- Ільчук Вадим (22.09.1997 - 06.09.2022) - уродженець с. Пулемець, суч. Ковельського району, Волинської області, боєць ЗСУ, командир протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону, старший лейтенант. Загинув біля н.п. Первомайське, Покровського району, Донецької області. Поховали захисника в с. Кунин.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- Krechów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 658. (пол.).— S. 658. (пол.)
Бібліографія
- Kunin (po rus. Kunyn) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 878. (пол.).— S. 878-879. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kunin Kuni n Kuniniv selo u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya selo KuninKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Dobrosinsko Magerivska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1540Naselennya 676Plosha 1 17 km Gustota naselennya 577 78 osib km Poshtovij indeks 80339Telefonnij kod 380 3252Geografichni daniGeografichni koordinati 50 05 51 pn sh 23 48 08 sh d 50 09750 pn sh 23 80222 sh d 50 09750 23 80222 Koordinati 50 05 51 pn sh 23 48 08 sh d 50 09750 pn sh 23 80222 sh d 50 09750 23 80222Misceva vladaAdresa radi 80339 Lvivska obl Zhovkivskij r n s KuninKartaKuninKuninMapaIstoriyaNevelika derev yana cerkva Svyatoyi Trijci bula pobudovana u 1547 u roci Dzherela Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tak opisuye selo Kunin Merom Kunina ye ya Chaplyap Dmitro Kunin pol Kunin selo Zhovkivskij povit 14 km na pn zah vid povitovogo sudu v Zhovkvi odrazu zh na pivdennij zahid vid poshti v Dobrosini de prozhivaye invalid Vev Na zahid lezhit Vilka Kuninska na pivdennij zahid Vishenka Gorodockij povit na pivden Brishi Krehiv i Ruda Krehivska na shid Glinsk na pivnichnij zahid Gorodzhiv i Mageriv obidva v Ravskomu poviti Majzhe cherez seredinu teritoriyi sela plive z pivdennogo zahodu z Vilki Kuninskoyi na pivnichnij shid do Glinska potik Derevenka yakij nazivayetsya v comu seli takozh Svinya Vzdovzh pivnichno shidnogo kordonu plive na pn sh potik Dvini pritoka Biloyi yaka vpadaye do Rati Vzdovzh pivdennogo kordonu ta chastkovo cherez pivdennu chastinu teritoriyi plive z zahodu na shid potik Kislyanka pritoki Bzinki yaka vpadaye do Derevenki Nad Derevenkoyu lezhit zabudova sela Kunin 249 m nad rivnem morya a na pd zah vid nogo prisilok Hitrejki Na pn sh vid Kunina lezhit prisilok Kachmari u pd zah chastini teritoriyi lezhit prisilok Yaroshi a na pn sh vid nogo na livomu berezi Kislyanki prisilok Chervinec na pn sh vid nogo prisilok Citulya v pd sh storoni prisilok Bir i tut pidnositsya uzgir ya Kunin visotoyu do 248 m nad rivnem morya Livij bereg Derevenki zajmayut orni polya Pustinya 255 m a na pd sh vid nih Mochari Na shid vid Cituli lezhit malij stavok V zahidnij chastini teritoriyi pidnosyatsya najvishi uzgir ya visotoyu 290 292 306 m nad rivnem morya Lisi zajmayut pravij bereg Derevenki Vlasnist bilsha mayetok Micevskogo maye ornoyi rilli 243 lugiv i gorodiv 261 pasovish 63 lisu 71 morg vlasnist mensha selyanska maye ornoyi rilli 3440 lugiv i gorodiv 1487 pasovish 1402 lisu 72 morgi Zgidno z perepisom 1880 roku bulo 2162 zhiteli v gmini 35 na teritoriyi dvoru vsi greko katoliki za vinyatkom kilkanadcyati rimo katolikiv Parafiya rimo katolicka v Zhovkvi greko katolicka v seli nalezhit do Zhovkivskogo dekanatu Peremishlskoyi diyeceziyi V seli ye derev yana cerkva z troma kupolami zbudovana v 1871 roci posvyachena 13 grudnya 1872 roku Starodavnya cerkva zgorila v 1863 roci Takozh tut ye odnoklasna shkola Za chasiv Rechi Pospolitoyi selo nalezhalo do Krehivskoyi derzhavi V lyustraciyi z 1661 i 1662 rokiv rukopis Osolinskih 2834 str 224 mozhna prochitati Ce selo viddavna na 60 pivlanah posadzhene piddanih v comu seli pered vijnoyu bulo 60 teper tilki osilih 13 a na 4 chvertyah lanu sidyat inshi lani pusto lezhat Chinshu dayut z chverti lanu po 28 groshiv a otzhe 3 zlotih 24 groshi razom zgaduyutsya takozh inshi povinnosti Bortnik v somu seli odin Mliniv bulo pered vijnoyu 3 yaki protyagom 20 rokiv opustili Vijtivstvo ye do nogo nalezhit odin lan piddanih bulo pered vijnoyu 20 teper 11 Zagorodnikiv do cogo vijtivstva 8 i odna korchma Mezhuye ce selo z mistechkom Mageriv z Vishenkoyu z drugoyi storoni z Dobrushinom Dobrosinom z tretoyi z Glinskom z chetvertoyi storoni Piddani cogo sela zhalilis sho yim didichi Magerivski na pivmili gruntu vidnyali U Lvivskih Riznomanitnostyah z 1859 roku 46 podano dokument vid 23 travnya 1735 roku zgidno z yakim korolevich Yakub Lyudvik Sobeskij ponovlyaye Gavrilovi melniku Anastasiyi jogo druzhini i sinam jogo pravo na mlin pole i sinozhat yake propalo i yake jomu nadali litovskij kancler Yan Friderik Sapiga ta korolevich Konstanti Sobeskij Cej melnik buv sinom Yakova Romanovogo i mav mlin bilya dvoru kuninskogo Cej dokument propav u nogo pid chas vorozhogo napadu V chastini sela nazvanij Na Skurganah yaka lezhit na pd sh vid Kunina nad potokom Kislyanka znahodyatsya slidi yakogos davnogo kladovisha teper vzhe povnistyu znishenogo Davnishe tut znahodili rizni predmeti a v 1795 roci pid chas budovi pershoyi hati znajshli kistyak z sribnoyu golovoyu Yakijs chas selo derzhaviv Krehivskij monastir Pam yatnik Bogdanovi Hmelnickomu 1966 Vidatni meshkanciMurmilo Yaroslav Vasilovich 1986 20 03 2022 boyec ZSU zaginuv bilya m Popasna Syevyerodoneckogo rajonu Luganskoyi oblasti Pohovali zahisnika 28 03 2022 na kladovishi v s Kunin Kudik Roman Romanovich 1989 16 07 2022 boyec ZSU zaginuv vid raketnogo obstrilu v m Pokrovsk Doneckoyi oblasti Pohovali zahisnika v s Kunin Ilchuk Vadim 22 09 1997 06 09 2022 urodzhenec s Pulemec such Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti boyec ZSU komandir protitankovoyi artilerijskoyi batareyi protitankovogo artilerijskogo divizionu starshij lejtenant Zaginuv bilya n p Pervomajske Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Pohovali zahisnika v s Kunin Primitki Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Krechow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 658 pol S 658 pol BibliografiyaKunin po rus Kunyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 878 pol S 878 879 pol