Кума моя і я…

«Кума моя і я…» — вірш Тараса Шевченка 1860 року, написаний у С.-Петербурзі.

Кума моя і я…
Автограф з віршем «Кума моя і я…»
Жанр	вірш
Автор	Тарас Шевченко
Написано	1860
Опубліковано	1913

Написання та автографи

Зберігся чистовий автограф вірша на звороті листа А. Маркевича до Шевченка від 16 вересня 1860 року. Автограф не датований. Вірш датується дослідниками орієнтовно за листом Маркевича: друга половина вересня — грудень 1860 року.

Автограф написано олівцем на звороті листа Маркевича з датою «16 сентября» (рік встановлюється за змістом листа, де йдеться про розрив Шевченка з Л. Полусмаковою: «Не имея решительно никого, чтобы послать за вещами Лукерьи…»). Текст чистовий, лише в рядку 9 закреслено початок слова.

Публікація

Вперше вірш надруковано О. Новицьким у ЗНТШ 1913 року (книга 3, стор. 176), де подано за автографом. До збірки творів вірш уперше введено у виданні: «Шевченко Т. Поезія» 1927 року (під редакцією акад. С. Єфремова і М. Новицького, том 2, Київ, стор. 426).

Сюжет

Образна система вірша не має безпосередніх аналогій в іних творах поета. Тут С.-Петербург уподібнено Стародавньому Єгиптові, що надало віршеві іронічного звучання. Ця поезія — досить складний за асоціаціями ліричний твір, в якому поєдналися й поетове іронічне сприйняття церковної відправи («піраміда» — очевидно, Петропавловський собор), і настрій, спричинений прогулянкою з Н. Тарновською. Комічний ефект створює майстерне поєднання семантично далеких і стилістично, здавалось би, несумісних слів: «жрець Ізіди» — «чорнявенький і кавалер», «кавалер» — «длань простер», «по манію» — «лакея» тощо.

Примітки

1. ІЛ, ф. 1, № 20
2. «Кума моя і я…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 371; 759—760.] litopys.org.ua Процитовано 2 січня 2024
3. Див.: Листи до Тараса Шевченка. — С. 162
4. «Кума моя і я…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 314—339.] izbornyk Процитовано 2 січня 2024

Посилання

• «Кума моя і я…» на порталі kobzar.ua