Кулунди́нський район (рос. Кулундинский район) — район у складі Алтайського краю Російської Федерації.
Кулундинський район | |
---|---|
рос. Кулундинский район | |
Основні дані | |
Суб'єкт Російської Федерації: | Алтайський край |
Утворений: | 1935 року |
Населення (2019): | 22044 особи |
Площа: | 1980,22 км² |
Густота населення: | 11,13 осіб/км² |
Населені пункти та поселення | |
Адміністративний центр: | село Кулунда |
Кількість сільських поселень: | 9 |
Сільських населених пунктів: | 31 |
Влада |
Адміністративний центр — село Кулунда.
Історія
Київський (Ново-Київський) район у складі Західно-Сибірського краю було вирішено утворити 18 січня 1935 року і вже 25 лютого того ж року до його складу увійшли 11 сільрад Славгородського району (Білоцерковська, Богдановська, Воздвиженська, Звонарьово-Кутська, Карпиловська, Кулундинська, Ново-Київська, Роза-Люксембурзька, Роменська, Серебропольська, Троїцька та колгосп «Колхозна правда» Славгородської сільради). 20 липня 1936 року до складу району увійшли ще 3 сільради Славгородського району: Мишкинська, Новоросійська та Самборська. 28 вересня 1937 року Київський район увійшов до складу Алтайського краю. 1938 року районний центр із села Ново-Київка перенесено до селища Кулунда і район перейменовано в сучасну назву.
15 січня 1944 року із частини сільрад утворено Табунський район: Богдановська, Звонарьовокутска, Карпиловська, Ново-Київська, Новоросійська, Роза-Люксмебурзька, Роменська, Самборська, Серебропольська. 1 лютого 1963 року до складу району увійшла територія ліквідованого Ключівського району, а також Серебропольський радгосп на території Богдановської, Роменської та Серебропольської сільрад Табунського району. На той час до складу району входили Кулундинська селищна рада, сільради Богдановська, Васильчуківська, Виноградівська, Воздвиженська, Зелено-Полянська, Златополинська, Каїпська, Ключівська, Константиновська, Курська, Новопетровська, Новополтавська, Октябрська, Петуховська, Роменська, Сєверська, Семеновська, Серебропольська.
1964 року відновлено Ключівський район, до його складу увійшли сільради Васильчуківська, Зелено-Полянська, Каїпська, Ключівська, Новополтавська, Петуховська, Платовська та Сєверська. В той же час до складу Кулундинського району зі складу Славгородського передано сільради Табунська, Алтайська, Звонарьово-Кутська без селищ Райгород та Єкатериновка. 1966 року відновлено Табунський район, до якого увійшли сільради Алтайська, Звонарьово-Кутська, Роменська, Серебропольська та Табунська.
Населення
Адміністративний поділ
Район адміністративно поділяється на 9 сільських поселень (сільрад):
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Ананьєвська сільська рада | 182,40 | 962 | 842 | 707 | Ананьєвка | 2 |
Воздвиженська сільська рада | 147,60 | 669 | 505 | 334 | Воздвиженка | 2 |
Златополинська сільська рада | 192,99 | 1007 | 923 | 766 | Златополь | 3 |
Константиновська сільська рада | 305,22 | 1274 | 1139 | 985 | Константиновка | 6 |
Кулундинська сільська рада | 24,59 | 15466 | 14527 | 14674 | Кулунда | 1 |
Курська сільська рада | 387,15 | 1794 | 1550 | 1314 | Курськ | 6 |
Мірабілітська сільська рада | 159,55 | 830 | 689 | 706 | Мірабіліт | 2 |
Октябрська сільська рада | 331,60 | 2204 | 2067 | 1880 | Октябрський | 6 |
Семеновська сільська рада | 249,12 | 828 | 758 | 678 | Семеновка | 3 |
Найбільші населені пункти
Нижче подано список населених пунктів з чисельністю населенням понад 1000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Кулунда | 15466 | 14527 |
2 | Октябрський | 1261 | 1256 |
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 20 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulundi nskij rajon ros Kulundinskij rajon rajon u skladi Altajskogo krayu Rosijskoyi Federaciyi Kulundinskij rajonros Kulundinskij rajonOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Altajskij krajUtvorenij 1935 rokuNaselennya 2019 22044 osobiPlosha 1980 22 km Gustota naselennya 11 13 osib km Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr selo KulundaKilkist silskih poselen 9Silskih naselenih punktiv 31Vlada Administrativnij centr selo Kulunda IstoriyaKiyivskij Novo Kiyivskij rajon u skladi Zahidno Sibirskogo krayu bulo virisheno utvoriti 18 sichnya 1935 roku i vzhe 25 lyutogo togo zh roku do jogo skladu uvijshli 11 silrad Slavgorodskogo rajonu Bilocerkovska Bogdanovska Vozdvizhenska Zvonarovo Kutska Karpilovska Kulundinska Novo Kiyivska Roza Lyuksemburzka Romenska Serebropolska Troyicka ta kolgosp Kolhozna pravda Slavgorodskoyi silradi 20 lipnya 1936 roku do skladu rajonu uvijshli she 3 silradi Slavgorodskogo rajonu Mishkinska Novorosijska ta Samborska 28 veresnya 1937 roku Kiyivskij rajon uvijshov do skladu Altajskogo krayu 1938 roku rajonnij centr iz sela Novo Kiyivka pereneseno do selisha Kulunda i rajon perejmenovano v suchasnu nazvu 15 sichnya 1944 roku iz chastini silrad utvoreno Tabunskij rajon Bogdanovska Zvonarovokutska Karpilovska Novo Kiyivska Novorosijska Roza Lyuksmeburzka Romenska Samborska Serebropolska 1 lyutogo 1963 roku do skladu rajonu uvijshla teritoriya likvidovanogo Klyuchivskogo rajonu a takozh Serebropolskij radgosp na teritoriyi Bogdanovskoyi Romenskoyi ta Serebropolskoyi silrad Tabunskogo rajonu Na toj chas do skladu rajonu vhodili Kulundinska selishna rada silradi Bogdanovska Vasilchukivska Vinogradivska Vozdvizhenska Zeleno Polyanska Zlatopolinska Kayipska Klyuchivska Konstantinovska Kurska Novopetrovska Novopoltavska Oktyabrska Petuhovska Romenska Syeverska Semenovska Serebropolska 1964 roku vidnovleno Klyuchivskij rajon do jogo skladu uvijshli silradi Vasilchukivska Zeleno Polyanska Kayipska Klyuchivska Novopoltavska Petuhovska Platovska ta Syeverska V toj zhe chas do skladu Kulundinskogo rajonu zi skladu Slavgorodskogo peredano silradi Tabunska Altajska Zvonarovo Kutska bez selish Rajgorod ta Yekaterinovka 1966 roku vidnovleno Tabunskij rajon do yakogo uvijshli silradi Altajska Zvonarovo Kutska Romenska Serebropolska ta Tabunska NaselennyaNaselennya 22044 osobi 2019 23000 v 2010 25034 u 2002 Administrativnij podilRajon administrativno podilyayetsya na 9 silskih poselen silrad Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punktiAnanyevska silska rada 182 40 962 842 707 Ananyevka 2Vozdvizhenska silska rada 147 60 669 505 334 Vozdvizhenka 2Zlatopolinska silska rada 192 99 1007 923 766 Zlatopol 3Konstantinovska silska rada 305 22 1274 1139 985 Konstantinovka 6Kulundinska silska rada 24 59 15466 14527 14674 Kulunda 1Kurska silska rada 387 15 1794 1550 1314 Kursk 6Mirabilitska silska rada 159 55 830 689 706 Mirabilit 2Oktyabrska silska rada 331 60 2204 2067 1880 Oktyabrskij 6Semenovska silska rada 249 12 828 758 678 Semenovka 3Najbilshi naseleni punktiNizhche podano spisok naselenih punktiv z chiselnistyu naselennyam ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Kulunda 15466 145272 Oktyabrskij 1261 1256PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 20 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 20 lyutogo 2022