Куличівка — археологічна стоянка періоду пізнього палеоліту. Розташована в північно-західній частині м. Кременець (Тернопільської обл., Волинь) поміж Кременецьких гір (північна частина кременецької височини), на правому березі річки Іква, на схилі гори Куличівка.
Відкрита у 1937 році О. М. Цинкаловським. У 1968—1989 роках розкопки на горі Куличівці проводила Західноволинська експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України) під керівництвом В. П. Савича. Тут було знайдено у різних культурних шарах понад півмільйона крем'яних решток, кістки плейстоценових тварин, залишки вогнищ і жител, які дають уявлення про поселення бронзової доби, доби ранньої залізної доби та пізнього палеоліту.
Опис
Кременецькі гори сформовані з осадових порід морського походження, значну частину яких складає кремінь. Звідси і назва міста — Кременець, або Крем'янець, як його називали раніше. Сировиною служив високоякісний крейдовий кремінь туронского ярусу. Кольоровість — темно-сірий до чорного (переважає), ясно-сірий і сірий стріччато-зональний (розповсюджений) і коричнево-шоколадний (рідкий). Основний тип вихідної сировини — жовна й конкреції із гладкою поверхнею. Виробний камінь удосталь є в неперевідкладених виходах і в переміщеному стані в безпосередній близькості від стоянки.
Пам'ятка має п'ять культурних шарів — три шари верхнього палеоліту й два шари залізної доби. Геологічний вік всіх залишків верхнього палеоліту одностайно визначається фахівцями як (дубновський).
Радіовуглецевим методом датується 29,000-8,000 рр. до н. е. (29,000 р. до н. е. для шару ІІІ і 23,000 років до н. е. для шару ІІ (Савич 1987); немає вказівок на користь датування ІІІ-ого шару інтерстадіалом (Kozlowski 1996)).
За кількістю знахідок вона займає перше місце не лише в Україні, але й у Східній Європі. Тут розкопано понад 500 тис. оброблених кременів. На глибині 2,5 м було виявлено залишки трьох наземних жител, п'яти вогнищ, а також місця, де обробляли камінь. Археологи знайшли велику кількість знарядь праці — скребла, різці, скобелі, проколки, стаместкоподібні та сокироподібні вироби. Із кісток тварин люди, які жили тут в давнину, робили руків'я до крем'яних знарядь, проколки, підвіски та орнаментовані предмети.
ІІІ-ій шар у різні роки доставляв, головним чином, залишки північного оленя, мамонта, коня.
Індустрія ІІІ-го шару Куличівки з розкопок 1979 р. може бути визначена як базована на пластинчастої пізньопалеолітичній технології, безсумнівно пізньопалеолітичною по типології знарядь, що мають виразні оріньякські риси, однак органічно включає не менш виразний леваллуазький компонент як у технології і у типології.
У цілому варто визнати високий рівень подібності індустрії ІІІ-го шару Куличівки й інвентарів . Подібність простежується як на рівні технології, так і на рівні типології. Об'єднуючим моментом є наявність рис у наборах знарядь, хоча воно значно слабкіше ніж у випадку богунісьєна. Примітно менша представленість у матеріалах пам'ятці середньопалеолітичних типів виробів, що, можливо, пояснюється більше пізнім віком Куличівки. Територіальна і хронологічна близькість й куличівского підсилює близькості цих індустрій.
Значна мистецька знахідка — орнаментований оленячий ріг (Савич 1975), знахідку, що послідовно вписується в оріньяцькую символіку.
Знахідки ІІІ-ого (нижнього) пізньопалеолітичного шару з розкопок В. П. Савича 1979 р. (площа 108 м²), у повному обсязі передані на зберігання в Тернопільський обласний краєзнавчий музей.
Примітки
- Ситник О. С. Куличівка, археологічна пам'ятка [ 31 березня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2016. Процитовано 21 травня 2016.
Додаткова література
- Пясецький В. К. Палеоліт східної частини Волинської височини [ 26 лютого 2006 у Wayback Machine.] // Vita Antiqua, 2-1999. С. 8-17.
- Яцечко Т. В. Стоянка Куличівка як археологічне джерело вивчення заселеності території міста Кременця в палеолітичний період // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки, 2007.
- Ситник О., Коропецький Р. Палеолітична стоянка Куличівка: культурний шар IV // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 14. 2010. С. 16–75.
- Савич В. П. Пізньопалеолітичне населення Південно-Західної Волині. К., 1975.
- Савич В. П. Підсумки досліджень пізньопалеолітичних поселень Куличівки у м. Кременці // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття та Волині. Вип. 6. 1995. С. 22–31.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulichivka arheologichna stoyanka periodu piznogo paleolitu Roztashovana v pivnichno zahidnij chastini m Kremenec Ternopilskoyi obl Volin pomizh Kremeneckih gir pivnichna chastina kremeneckoyi visochini na pravomu berezi richki Ikva na shili gori Kulichivka Vidkrita u 1937 roci O M Cinkalovskim U 1968 1989 rokah rozkopki na gori Kulichivci provodila Zahidnovolinska ekspediciya Institutu suspilnih nauk AN URSR nini Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini pid kerivnictvom V P Savicha Tut bulo znajdeno u riznih kulturnih sharah ponad pivmiljona krem yanih reshtok kistki plejstocenovih tvarin zalishki vognish i zhitel yaki dayut uyavlennya pro poselennya bronzovoyi dobi dobi rannoyi zaliznoyi dobi ta piznogo paleolitu OpisKremenecki gori sformovani z osadovih porid morskogo pohodzhennya znachnu chastinu yakih skladaye kremin Zvidsi i nazva mista Kremenec abo Krem yanec yak jogo nazivali ranishe Sirovinoyu sluzhiv visokoyakisnij krejdovij kremin turonskogo yarusu Kolorovist temno sirij do chornogo perevazhaye yasno sirij i sirij strichchato zonalnij rozpovsyudzhenij i korichnevo shokoladnij ridkij Osnovnij tip vihidnoyi sirovini zhovna j konkreciyi iz gladkoyu poverhneyu Virobnij kamin udostal ye v neperevidkladenih vihodah i v peremishenomu stani v bezposerednij blizkosti vid stoyanki Pam yatka maye p yat kulturnih shariv tri shari verhnogo paleolitu j dva shari zaliznoyi dobi Geologichnij vik vsih zalishkiv verhnogo paleolitu odnostajno viznachayetsya fahivcyami yak dubnovskij Radiovuglecevim metodom datuyetsya 29 000 8 000 rr do n e 29 000 r do n e dlya sharu III i 23 000 rokiv do n e dlya sharu II Savich 1987 nemaye vkazivok na korist datuvannya III ogo sharu interstadialom Kozlowski 1996 Za kilkistyu znahidok vona zajmaye pershe misce ne lishe v Ukrayini ale j u Shidnij Yevropi Tut rozkopano ponad 500 tis obroblenih kremeniv Na glibini 2 5 m bulo viyavleno zalishki troh nazemnih zhitel p yati vognish a takozh miscya de obroblyali kamin Arheologi znajshli veliku kilkist znaryad praci skrebla rizci skobeli prokolki stamestkopodibni ta sokiropodibni virobi Iz kistok tvarin lyudi yaki zhili tut v davninu robili rukiv ya do krem yanih znaryad prokolki pidviski ta ornamentovani predmeti III ij shar u rizni roki dostavlyav golovnim chinom zalishki pivnichnogo olenya mamonta konya Industriya III go sharu Kulichivki z rozkopok 1979 r mozhe buti viznachena yak bazovana na plastinchastoyi piznopaleolitichnij tehnologiyi bezsumnivno piznopaleolitichnoyu po tipologiyi znaryad sho mayut virazni orinyakski risi odnak organichno vklyuchaye ne mensh viraznij levalluazkij komponent yak u tehnologiyi i u tipologiyi U cilomu varto viznati visokij riven podibnosti industriyi III go sharu Kulichivki j inventariv Podibnist prostezhuyetsya yak na rivni tehnologiyi tak i na rivni tipologiyi Ob yednuyuchim momentom ye nayavnist ris u naborah znaryad hocha vono znachno slabkishe nizh u vipadku bogunisyena Primitno mensha predstavlenist u materialah pam yatci serednopaleolitichnih tipiv virobiv sho mozhlivo poyasnyuyetsya bilshe piznim vikom Kulichivki Teritorialna i hronologichna blizkist j kulichivskogo pidsilyuye blizkosti cih industrij Znachna mistecka znahidka ornamentovanij olenyachij rig Savich 1975 znahidku sho poslidovno vpisuyetsya v orinyackuyu simvoliku Znahidki III ogo nizhnogo piznopaleolitichnogo sharu z rozkopok V P Savicha 1979 r plosha 108 m u povnomu obsyazi peredani na zberigannya v Ternopilskij oblasnij krayeznavchij muzej PrimitkiSitnik O S Kulichivka arheologichna pam yatka 31 bereznya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2008 T 5 ISBN 978 966 00 0855 4 PDF Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2016 Procitovano 21 travnya 2016 Dodatkova literaturaPyaseckij V K Paleolit shidnoyi chastini Volinskoyi visochini 26 lyutogo 2006 u Wayback Machine Vita Antiqua 2 1999 S 8 17 Yacechko T V Stoyanka Kulichivka yak arheologichne dzherelo vivchennya zaselenosti teritoriyi mista Kremencya v paleolitichnij period Naukovij visnik Volinskogo derzhavnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki 2007 Sitnik O Koropeckij R Paleolitichna stoyanka Kulichivka kulturnij shar IV Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Vip 14 2010 S 16 75 Savich V P Piznopaleolitichne naselennya Pivdenno Zahidnoyi Volini K 1975 Savich V P Pidsumki doslidzhen piznopaleolitichnih poselen Kulichivki u m Kremenci Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya ta Volini Vip 6 1995 S 22 31