Ця стаття є кандидатом на вилучення Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія

Євгенія Анатоліївна Кулеба (29 квітня 1981 р. Київ, Україна) — засновниця та керівниця громадської організації «Місто-сад», громадська діячка, лідерка київської команди партії «Слуга народу».

Кулеба Євгенія Анатоліївна
Кулеба Євгенія Анатоліївна
Депутат Київської міської ради ІХ-го скликання
Нині на посаді
На посаді з	2020 року

Народилася	29 квітня 1981(1981-04-29) (43 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Відома як	політична діячка, депутатка, керівниця, дипломат
Місце роботи	МЗС України і Київська міська рада
Країна	Україна
Національність	Українка
Alma mater	Інститут міжнародних відносин Київського університету
Політична партія	Слуга народу
У шлюбі з	Дмитро Іванович Кулеба
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кулеба.

№ 44 в списку найвпливовіших жінок України за версією журналу Фокус.

На місцевих виборах 2020 року була обрана депутатом Київської міської ради ІХ-го скликання.

Біографія

Закінчила Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Шевченка 2003 року за спеціальністю міжнародне право.

Володіє англійською та італійською мовами вільно, німецька та французька мови — середній рівень.

2005 — 2009 — дипломат Міністерства закордонних справ України, проживала в м. Відень.
2010-2011 — авторський культурний проєкт «Чужих муз».
2013 — 2015 — менеджерка проєктів БФ «Мистецький Арсенал», координаторка проєкту Арсенал Ідей.
2014 — одна з ініціаторів створення Скверу Небесної сотні в центрі Києва, запобігла незаконній забудові скверу.
2014 року — до сьогодні — засновниця і керівниця громадської організації «Місто-сад»

18-19 лютого 2014 активісти Майдану розібрали паркан, який закривав ділянку вже вісім років, і віднесли його на барикади лист за листом. Я побачила масштаби звалища, жахнулася і вирішила звернутися до сусідів, друзів, громадськості з проханням допомогти прибрати гори сміття та облаштувати територію. Так виникла ідея Скверу Небесної сотні.

Згуртувавши громадськість навколо ідеї створення скверу на місці незаконного покинутого будівництва, Євгенія залучила волонтерів та партнерів, завдяки чому вдалося створити парк з дитячим майданчиком і зеленими насадженнями.

Щоб повернути землю місту, було подано заяву в прокуратуру. Активісти з'ясували, що Київрада продала землю, яка належала державі.

У 2018 році рішенням Верховного суду України землю Скверу Небесної сотні повернули у власність держави і міської адміністрації.
2016 — сквер Небесної Сотні першим в історії України отримав нагороду Європейського конкурсу публічних просторів, «урбаністичний Оскар».
2016 — Євгенія разом з командою за підтримки агентства міжнародного розвитку USAID розпочала роботу на сході України з відновлення парку «Шовковичний» в Слов'янську. Займалася створенням публічних просторів в ряді міст — Костянтинівці, Слов'янську, Покровську, Добропіллі, Маріуполі, Лисичанську та Кремінній.
2019 — Євгенія разом з командою запустила проєкт «Розрізняй PRO: руйнування стереотипів» про толерантність і плюралізм. В рамках проєкту група активістів проводила опитування в різних регіонах України, на Сході і Заході, про цінності, бажання і упередження. Мета проєкту — дати українцям більше знань про те, що їх об'єднує.

Своїми пріоритетами роботи в якості депутата Київради бачить: розвиток зелених зон Києва, адаптація міста до глобальних змін клімату, управління відходами в рамках міста, вирішення транспортних проблем Києва, адаптація міста до потреб маломобільних груп населення, збереження історичної спадщини міста, залучення городян до вирішення всіх важливих для Києва проблем.

Родина

Колишній чоловік — Дмитро Іванович Кулеба, Міністр закордонних справ України.

Діти — Єгор (нар. 2006), Любов (нар. 2011).

Примітки

. ФОКУС (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020.
. Misto Sad (амер.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
. ФОКУС (ru-UA) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
. Рубрика. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020.
. Misto Sad (амер.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
. LIGA (рос.). 24 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.

[1] . ФОКУС (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.

[2] . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2020.

[3] . Архів оригіналу за 31 жовтня 2020.

[4] . Misto Sad (амер.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.

[5] . ФОКУС (ru-UA) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.

[6] . Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.

[7] . Рубрика. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.

[8] . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020.

[9] . Misto Sad (амер.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.

[10] . LIGA (рос.). 24 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.