Валентин Федорович Кулабухов (рос. Валентин Фёдорович Кулабухов; 18 грудня 1913, Ханженково — 9 червня 1975) — радянський воєначальник, генерал-майор, Герой Радянського Союзу.
Валентин Федорович Кулабухов | |
---|---|
рос. Валентин Фёдорович Кулабухов | |
Народження | 18 грудня 1913 Ханженково |
Смерть | 9 червня 1975 (61 рік) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | танкові війська |
Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського |
Роки служби | 1935–1960 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Громадянська війна в Іспанії Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 18 грудня 1913 року на станції Ханженково (нині в межах Макіївської міської ради Донецької області) в родині робітника. Росіянин. У 1932 році закінчив енергетичний технікум в місті Дніпропетровську. Працював техніком-монтажником на шахтах міста Макіївки.
У Червоній Армії з 1935 року. У 1936 році закінчив школу курси молодших командирів. Добровольцем брав участь у Громадянській війні в Іспанії 1936–1939 років. У 1939 році закінчив Курси удосконалення командного складу. Член ВКП (б) з 1939 року.
Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років. Був командиром танкової роти 112-го танкового батальйону 35-ї танкової бригади 7-ї армії Північно-Західного фронту. З грудня 1939 по лютий 1940 року старший лейтенант Кулабухов брав участь в 15 танкових атаках. Особисто блокував і знищив три дзоти в системі фінської оборони по «лінії Маннергейма».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому відвагу і геройство Валентину Федоровичу Кулабуховуа було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 430).
У 1941 році капітан В. Ф. Кулабухов закінчив військову академію механізації і моторизації РСЧА. Брав участь у німецько-радянській війні. Був начальником штабу важкого танкового полку, бригади.
Після війни продовжував служити в Радянській Армії. У 1956 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії імені М. В. Фрунзе.
З 1960 року генерал-майор В. Ф. Кулабухов у відставці. Жив у Києві. Помер 9 червня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.
- Протасов В. Д. Бессмертны имена твоих сынов, Россия. Москва. МГОУ. 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valentin Fedorovich Kulabuhov ros Valentin Fyodorovich Kulabuhov 18 grudnya 1913 Hanzhenkovo 9 chervnya 1975 radyanskij voyenachalnik general major Geroj Radyanskogo Soyuzu Valentin Fedorovich Kulabuhovros Valentin Fyodorovich KulabuhovNarodzhennya18 grudnya 1913 1913 12 18 HanzhenkovoSmert9 chervnya 1975 1975 06 09 61 rik Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRRid vijsk tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya MalinovskogoRoki sluzhbi1935 1960PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitviGromadyanska vijna v Ispaniyi Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kulabuhov BiografiyaNarodivsya 18 grudnya 1913 roku na stanciyi Hanzhenkovo nini v mezhah Makiyivskoyi miskoyi radi Doneckoyi oblasti v rodini robitnika Rosiyanin U 1932 roci zakinchiv energetichnij tehnikum v misti Dnipropetrovsku Pracyuvav tehnikom montazhnikom na shahtah mista Makiyivki U Chervonij Armiyi z 1935 roku U 1936 roci zakinchiv shkolu kursi molodshih komandiriv Dobrovolcem brav uchast u Gromadyanskij vijni v Ispaniyi 1936 1939 rokiv U 1939 roci zakinchiv Kursi udoskonalennya komandnogo skladu Chlen VKP b z 1939 roku Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv Buv komandirom tankovoyi roti 112 go tankovogo bataljonu 35 yi tankovoyi brigadi 7 yi armiyi Pivnichno Zahidnogo frontu Z grudnya 1939 po lyutij 1940 roku starshij lejtenant Kulabuhov brav uchast v 15 tankovih atakah Osobisto blokuvav i znishiv tri dzoti v sistemi finskoyi oboroni po liniyi Mannergejma Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 21 bereznya 1940 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni pri comu vidvagu i gerojstvo Valentinu Fedorovichu Kulabuhovua bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 430 U 1941 roci kapitan V F Kulabuhov zakinchiv vijskovu akademiyu mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Buv nachalnikom shtabu vazhkogo tankovogo polku brigadi Pislya vijni prodovzhuvav sluzhiti v Radyanskij Armiyi U 1956 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi imeni M V Frunze Mogila Valentina Kulabuhova Z 1960 roku general major V F Kulabuhov u vidstavci Zhiv u Kiyevi Pomer 9 chervnya 1975 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Protasov V D Bessmertny imena tvoih synov Rossiya Moskva MGOU 2004