Куельйо (ісп. Cuello) — руїни міста цивілізації мая в окрузі Ориндж-Волк (Беліз). Є одним з найстаріших міст мая. Назва походить від ферми родини Куельйо.
Куельйо | |
---|---|
Країна | Беліз |
Регіон | округ Ориндж-Волк |
Історія | |
Датування | 1200 до н. е. — 900 |
Періоди | Докласичний, класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1973 |
Відкривач | Норман Хаммонд |
Історія
Стародавня назва невідома. Перші люди з'явилися тут близько 2600 року до н. е. Втім за археологічними дослідження поселення постало лише близько 1200 року до н. е. Вже у ранні часи населення мало соціальну структуру, поділялося на простолюд і знать.
Стосовно часу утворення держави навколо цього поселення немає достеменних відомостей. Наприкінці докласичного періоду були встановлені торговельні зв'язки з містами-державами у Петені, Петешбатуні, у долині Мотагуа і гірської частини мая. Близько 400 року до н. е. місто зазнало нападу невідомого ворога, про що свідчать руйнування будов й масове жертвопринесення.
Найважливішими речами торгівлі були харчі, обсидіан та нефрит. Археологи встановили, що раціон жителів Куельйо становив 30 % маїсу, 7 % собака, білохвостий олень, прісноводні черепахи. На початку класичного періоду населення сягнуло 3 тисяч осіб.
Занепад відбувся у 2-й половині IX століття. Остаточно залишено до 900 року, хоча існує версія, що мешканці продовжували перебувати тут до 1000 року. Втім остання цифра не є повністю визнаною.
Опис
Розташовано на відстані 5 км від міста Оріндж-Волк. Загальна площа становить 1,4 км2.
Нині тут можна побачити руїни храму, площ, будинків, палацу, декілька підземних комор. В одній з могил, де було поховано немовля, вчені знайшли коштовне каміння. Його мешканці жили в солом'яних будинках, які були побудовані на вершині низьких платформ, що були вкриті стукко. Найбільш добре збереженою є Споруда 326, яка має розмір 4 м заввишки й 8 м завдовжки. У житлових районах знайдено парову лазню 900 року до н. е.
Розкопано піраміду (Споруда 351), яку датують 100 роком н. е. Згодом її було перетворено на ступінчасту піраміду-храм, пізню версію Споруди 351, що позначена як Споруда 35.
Керамічні вироби поділяються на відповідні фази: Свосі (1200—900 до н. е.), Блад (900—650 до н. е.), Лопес-Мамон (650—400 до н. е.), Кокос (400 до н. е. — 250 н. е.).
Історія досліджень
Виявлено у 1973 році Норманом Хаммондом. Останній продовжив розкопки до 1980-х років.
Джерела
- David C. Grove & Rosemary A. Joyce (éd.), Social Patterns in Pre-classic Mesoamerica, Dumbarton Oaks Research Library and Collection, 1999 (англ.)
- Hammond, Norman (2000). The Maya Lowlands: Pioneer Farmers to Merchant Princes. En Richard E.W. Adams and Murdo J. Macleod (eds.). The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas, Vol. II: Mesoamérica, part 1. Cambridge, UK: Cambridge University Press. pp. 197–249. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kueljo isp Cuello ruyini mista civilizaciyi maya v okruzi Orindzh Volk Beliz Ye odnim z najstarishih mist maya Nazva pohodit vid fermi rodini Kueljo KueljoKrayinaBelizRegionokrug Orindzh VolkIstoriyaDatuvannya1200 do n e 900PeriodiDoklasichnij klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1973VidkrivachNorman HammondIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma Pershi lyudi z yavilisya tut blizko 2600 roku do n e Vtim za arheologichnimi doslidzhennya poselennya postalo lishe blizko 1200 roku do n e Vzhe u ranni chasi naselennya malo socialnu strukturu podilyalosya na prostolyud i znat Stosovno chasu utvorennya derzhavi navkolo cogo poselennya nemaye dostemennih vidomostej Naprikinci doklasichnogo periodu buli vstanovleni torgovelni zv yazki z mistami derzhavami u Peteni Peteshbatuni u dolini Motagua i girskoyi chastini maya Blizko 400 roku do n e misto zaznalo napadu nevidomogo voroga pro sho svidchat rujnuvannya budov j masove zhertvoprinesennya Najvazhlivishimi rechami torgivli buli harchi obsidian ta nefrit Arheologi vstanovili sho racion zhiteliv Kueljo stanoviv 30 mayisu 7 sobaka bilohvostij olen prisnovodni cherepahi Na pochatku klasichnogo periodu naselennya syagnulo 3 tisyach osib Zanepad vidbuvsya u 2 j polovini IX stolittya Ostatochno zalisheno do 900 roku hocha isnuye versiya sho meshkanci prodovzhuvali perebuvati tut do 1000 roku Vtim ostannya cifra ne ye povnistyu viznanoyu OpisRoztashovano na vidstani 5 km vid mista Orindzh Volk Zagalna plosha stanovit 1 4 km2 Nini tut mozhna pobachiti ruyini hramu plosh budinkiv palacu dekilka pidzemnih komor V odnij z mogil de bulo pohovano nemovlya vcheni znajshli koshtovne kaminnya Jogo meshkanci zhili v solom yanih budinkah yaki buli pobudovani na vershini nizkih platform sho buli vkriti stukko Najbilsh dobre zberezhenoyu ye Sporuda 326 yaka maye rozmir 4 m zavvishki j 8 m zavdovzhki U zhitlovih rajonah znajdeno parovu laznyu 900 roku do n e Rozkopano piramidu Sporuda 351 yaku datuyut 100 rokom n e Zgodom yiyi bulo peretvoreno na stupinchastu piramidu hram piznyu versiyu Sporudi 351 sho poznachena yak Sporuda 35 Keramichni virobi podilyayutsya na vidpovidni fazi Svosi 1200 900 do n e Blad 900 650 do n e Lopes Mamon 650 400 do n e Kokos 400 do n e 250 n e Istoriya doslidzhenViyavleno u 1973 roci Normanom Hammondom Ostannij prodovzhiv rozkopki do 1980 h rokiv DzherelaDavid C Grove amp Rosemary A Joyce ed Social Patterns in Pre classic Mesoamerica Dumbarton Oaks Research Library and Collection 1999 angl Hammond Norman 2000 The Maya Lowlands Pioneer Farmers to Merchant Princes En Richard E W Adams and Murdo J Macleod eds The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas Vol II Mesoamerica part 1 Cambridge UK Cambridge University Press pp 197 249 angl