Крижані керни — керни, взяті з льодовикового щита, найчастіше з льоду полярних крижаних шапок в Антарктиці, Гренландії або високогірних льодовиках. Лід утворюється з наростаючих спресованих шарів снігу, нижні шари якого старіші відносно розміщених вище. Тому крижані керни містять лід, сформований за багато років. Властивості льоду і кристалічних включень в льоду можуть бути використані для відтворення зміни клімату в інтервалі формування керна, зазвичай за допомогою ізотопного аналізу. Вони дозволяють відтворити зміну температури та історію зміни атмосферних умов.
Крижані керни містять достатню інформацію про клімат. Включення, що потрапили в сніг, залишаються в льоду, серед них можуть бути занесені вітром пил, попіл, бульбашки повітря і радіоактивні речовини. Різноманітність кліматичних вимірювань ширше, ніж у всіх інших природних інструментах датування, таких як деревні кільця або донні відкладення. Включення дозволяють дізнатися температуру, об'єм океану, опади, хімічні і фізичні умови в нижніх шарах атмосфери, вулканічну активність, сонячну активність, продуктивність поверхні моря, опустелювання і лісові пожежі.
Довжина запису залежить від глибини крижаного керна і становить від декількох років до 800 тис. років для кернів [en]. Визначення часового періоду залежить від річної кількості снігу і зменшується з глибиною, бо лід спресовується під власною вагою. Верхні шари льоду в керні відповідають одному року або навіть одному сезону. Чим глибше, тим шари тонші, і окремі річні шари перестають розрізнятися.
Крижані керни з різних місць можуть бути використані для відтворення безперервної і детальної картини кліматичних змін протягом сотень тисяч років, надаючи інформацію з широкого набору аспектів клімату в кожен момент часу. Можливість порівнювати інформацію з різних кернів за часом робить крижані керни важливим інструментом для палеокліматичних досліджень.
Структури крижаного покриву та кернів
Льодовий покрив сформований зі снігу. Те, що такий лід не тане влітку, пояснюється температурою, яка в даній місцевості рідко перевищує точку плавлення. У багатьох місцях Антарктики температура повітря завжди значно нижче температури замерзання води. Якщо річна температура починає перевищувати температуру плавлення, записи крижаних кернів серйозно руйнуються, аж до повної втрати, бо тала вода просочується в сніг.
Поверхневий шар складається зі снігу в декількох формах, з повітряними порожнинами. Продовжуючи накопичуватися, сніг у таких шарах пресується і переходить у фірн, зернистий матеріал зі структурою, що нагадує цукор-пісок. Повітряні порожнини залишаються, дозволяючи повітрю з навколишнього середовища циркулювати всередині. При поступовому накопиченні снігу зернистий лід ущільнюється, і повітряні пори закриваються, залишаючи частину повітря всередині. Через те, що повітря деякий час може циркулювати всередині снігового шару, вік льоду і вік газових включень може відрізнятися, в залежності від умов, навіть на сотні років. На станції Восток зафіксована різниця в 7 тисяч років у віці льоду і газу, що входить до його складу.
Зі збільшенням тиску на певній глибині фірн, «зернистий лід», переходить у глетчерний лід. Ця глибина може становити від декількох метрів до десятків, зазвичай до 100 метрів (для Антарктичних кернів). Нижче цього рівня матеріал заморожений і являє собою кристалічний лід. Останній може бути прозорим або блакитного кольору.
Шари можуть візуально різнитися в зернистому і звичайному льоду на значних глибинах. На вершині льодовика, де основний лід має невелику тенденцію до сповзання, створюються акуратні шари з мінімальними пошкодженнями. У місцях, де нижні шари льоду рухливі, глибокі шари можуть мати значно розрізняються властивості і спотворення. Керни, взяті біля основи льодовика, часто складні для аналізу змін структури і зазвичай включають склади з підстильної поверхні.
Характеристики фірну
Шар пористого фірну в Антарктичному крижаному покриві знаходиться на глибині від 50 до 150 метрів[1], що набагато менше загальної глибини льодовика.
Атмосферне повітря і газ з фірнів повільно перемішуються завдяки молекулярній дифузії, проходячи крізь пори. Так відбувається поступове вирівнювання газових концентрацій. Теплова дифузія є причиною ізотопного розділення у фірнах, яке виникає через швидкі зміни температури, коли виникають розбіжності ізотопного складу повітря, захопленого бульбашками всередині льоду, від складу повітря, захопленого у фірні. Цей газ може дифундувати по фірну, але, як правило, не виходить назовні, за винятком областей, зовсім близьких до поверхні.
Нижче фірну знаходиться зона, в якій розташовуються сезонні шари поперемінно з відкритими і закритими порами. Ці шари ущільнюються завдяки тиску шарів, що лежать вище. Вік газів швидко зростає з глибиною шарів. Різні гази поділяються за бульбашками в процесі переходу фірнів (зернистого льоду) в звичайний лід.
Видобуток керна
Керн видобувається шляхом відокремлення його від навколишнього маси. У разі м'яких матеріалів може бути досить порожнистої трубки. При глибокому бурінні твердого льоду і, можливо, підстилаючої породи, використовуються трубчасті бури, які вирізають циліндричну порожнину навколо керна. Ріжучий механізм при цьому знаходиться в нижній частині бура. Максимальна довжина одержуваного зразка дорівнює довжині бура (у разі GISP2 і станції Схід це 6 метрів). При видобутку таких довгих кернів потрібно багато циклів перезбирання бура з його витягуванням на поверхню для очищення.
Оскільки глибокий лід перебуває під тиском і має властивість деформуватися, порожнини, що залишилися від кернів з глибини більше 300 метрів, з плином часу закриваються. Для запобігання цього процесу їх заповнюють рідиною. Така рідина (або суміш рідин) має відповідати одночасно багатьом критеріям, таким як потрібна щільність, низька в'язкість, морозостійкість, безпеку з точки зору охорони праці і природи. Також потрібно враховувати специфічні для певного способу видобутку вимоги.
У минулому було випробувано чимало різних рідин та їх сумішей. З часу [en]2 (1990—1993) Антарктична програма США використовувала n-бутилацетат, але його токсичність, займистість, властивості як агресивного розчинника змусили сумніватися в доцільності його подальшого застосування. Європейське співтовариство зосередилося на створенні двокомпонентної рідини, що складається з легких вуглеводнів (на станції Восход використовували гас) і «ущільнювача» (фреону), за рахунок якого досягається потрібна щільність суміші. Однак, чимало ущільнювачів також вважаються дуже токсичними, і їх використання більше не дозволено за рішенням Монреальського протоколу з речовин, що руйнують озоновий шар. У квітні 1998 році на крижаній шапці [en] використовували очищене лампове масло. Було відзначено, що в девонських кернах глибше 150 метрах стратиграфія була прихована мікротріщинами.
Посилання
- British Antarctic Survey, The ice man cometh — ice cores reveal past climates [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Alley, 2000, pp. 71–73.
- Talalay, 2016, p. 263.
- Alley, 2000, pp. 48–50.
- Talalay, 2016, p. 59.
- Talalay, 2016, p. 101.
- Talalay, 2016, p. 7.
- Talalay, 2016, pp. 259–263.
- www.ssec.wisc.edu.868
- pubs.usgs.gov.869
Нотатки
- ↑ Bender M., Sowers T., Brook E. // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America : journal. — 1997. — Vol. 94, no. 16 (8). — P. 8343—8349. — DOI: . — PMID 11607743 .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krizhani kerni kerni vzyati z lodovikovogo shita najchastishe z lodu polyarnih krizhanih shapok v Antarktici Grenlandiyi abo visokogirnih lodovikah Lid utvoryuyetsya z narostayuchih spresovanih shariv snigu nizhni shari yakogo starishi vidnosno rozmishenih vishe Tomu krizhani kerni mistyat lid sformovanij za bagato rokiv Vlastivosti lodu i kristalichnih vklyuchen v lodu mozhut buti vikoristani dlya vidtvorennya zmini klimatu v intervali formuvannya kerna zazvichaj za dopomogoyu izotopnogo analizu Voni dozvolyayut vidtvoriti zminu temperaturi ta istoriyu zmini atmosfernih umov Zrazok krizhanogo kerna Photo by en en Krizhani kerni mistyat dostatnyu informaciyu pro klimat Vklyuchennya sho potrapili v snig zalishayutsya v lodu sered nih mozhut buti zaneseni vitrom pil popil bulbashki povitrya i radioaktivni rechovini Riznomanitnist klimatichnih vimiryuvan shirshe nizh u vsih inshih prirodnih instrumentah datuvannya takih yak derevni kilcya abo donni vidkladennya Vklyuchennya dozvolyayut diznatisya temperaturu ob yem okeanu opadi himichni i fizichni umovi v nizhnih sharah atmosferi vulkanichnu aktivnist sonyachnu aktivnist produktivnist poverhni morya opustelyuvannya i lisovi pozhezhi Dovzhina zapisu zalezhit vid glibini krizhanogo kerna i stanovit vid dekilkoh rokiv do 800 tis rokiv dlya kerniv en Viznachennya chasovogo periodu zalezhit vid richnoyi kilkosti snigu i zmenshuyetsya z glibinoyu bo lid spresovuyetsya pid vlasnoyu vagoyu Verhni shari lodu v kerni vidpovidayut odnomu roku abo navit odnomu sezonu Chim glibshe tim shari tonshi i okremi richni shari perestayut rozriznyatisya Krizhani kerni z riznih misc mozhut buti vikoristani dlya vidtvorennya bezperervnoyi i detalnoyi kartini klimatichnih zmin protyagom soten tisyach rokiv nadayuchi informaciyu z shirokogo naboru aspektiv klimatu v kozhen moment chasu Mozhlivist porivnyuvati informaciyu z riznih kerniv za chasom robit krizhani kerni vazhlivim instrumentom dlya paleoklimatichnih doslidzhen Strukturi krizhanogo pokrivu ta kernivVzyattya zrazkiv z lodoviku Taku na Alyasci Bilsh shilnij zernistij lid mizh poverhnevim snigom i blakitnim lodovikovim lodom Lodovij pokriv sformovanij zi snigu Te sho takij lid ne tane vlitku poyasnyuyetsya temperaturoyu yaka v danij miscevosti ridko perevishuye tochku plavlennya U bagatoh miscyah Antarktiki temperatura povitrya zavzhdi znachno nizhche temperaturi zamerzannya vodi Yaksho richna temperatura pochinaye perevishuvati temperaturu plavlennya zapisi krizhanih kerniv serjozno rujnuyutsya azh do povnoyi vtrati bo tala voda prosochuyetsya v snig Poverhnevij shar skladayetsya zi snigu v dekilkoh formah z povitryanimi porozhninami Prodovzhuyuchi nakopichuvatisya snig u takih sharah presuyetsya i perehodit u firn zernistij material zi strukturoyu sho nagaduye cukor pisok Povitryani porozhnini zalishayutsya dozvolyayuchi povitryu z navkolishnogo seredovisha cirkulyuvati vseredini Pri postupovomu nakopichenni snigu zernistij lid ushilnyuyetsya i povitryani pori zakrivayutsya zalishayuchi chastinu povitrya vseredini Cherez te sho povitrya deyakij chas mozhe cirkulyuvati vseredini snigovogo sharu vik lodu i vik gazovih vklyuchen mozhe vidriznyatisya v zalezhnosti vid umov navit na sotni rokiv Na stanciyi Vostok zafiksovana riznicya v 7 tisyach rokiv u vici lodu i gazu sho vhodit do jogo skladu Zi zbilshennyam tisku na pevnij glibini firn zernistij lid perehodit u gletchernij lid Cya glibina mozhe stanoviti vid dekilkoh metriv do desyatkiv zazvichaj do 100 metriv dlya Antarktichnih kerniv Nizhche cogo rivnya material zamorozhenij i yavlyaye soboyu kristalichnij lid Ostannij mozhe buti prozorim abo blakitnogo koloru Shari mozhut vizualno riznitisya v zernistomu i zvichajnomu lodu na znachnih glibinah Na vershini lodovika de osnovnij lid maye neveliku tendenciyu do spovzannya stvoryuyutsya akuratni shari z minimalnimi poshkodzhennyami U miscyah de nizhni shari lodu ruhlivi gliboki shari mozhut mati znachno rozriznyayutsya vlastivosti i spotvorennya Kerni vzyati bilya osnovi lodovika chasto skladni dlya analizu zmin strukturi i zazvichaj vklyuchayut skladi z pidstilnoyi poverhni GISP2 krizhanij kern z glibini 1837 m z chitko pomitnimi richnimi sharami Harakteristiki firnu Shar poristogo firnu v Antarktichnomu krizhanomu pokrivi znahoditsya na glibini vid 50 do 150 metriv 1 sho nabagato menshe zagalnoyi glibini lodovika Atmosferne povitrya i gaz z firniv povilno peremishuyutsya zavdyaki molekulyarnij difuziyi prohodyachi kriz pori Tak vidbuvayetsya postupove virivnyuvannya gazovih koncentracij Teplova difuziya ye prichinoyu izotopnogo rozdilennya u firnah yake vinikaye cherez shvidki zmini temperaturi koli vinikayut rozbizhnosti izotopnogo skladu povitrya zahoplenogo bulbashkami vseredini lodu vid skladu povitrya zahoplenogo u firni Cej gaz mozhe difunduvati po firnu ale yak pravilo ne vihodit nazovni za vinyatkom oblastej zovsim blizkih do poverhni Nizhche firnu znahoditsya zona v yakij roztashovuyutsya sezonni shari popereminno z vidkritimi i zakritimi porami Ci shari ushilnyuyutsya zavdyaki tisku shariv sho lezhat vishe Vik gaziv shvidko zrostaye z glibinoyu shariv Rizni gazi podilyayutsya za bulbashkami v procesi perehodu firniv zernistogo lodu v zvichajnij lid Vidobutok kernaKern vidobuvayetsya shlyahom vidokremlennya jogo vid navkolishnogo masi U razi m yakih materialiv mozhe buti dosit porozhnistoyi trubki Pri glibokomu burinni tverdogo lodu i mozhlivo pidstilayuchoyi porodi vikoristovuyutsya trubchasti buri yaki virizayut cilindrichnu porozhninu navkolo kerna Rizhuchij mehanizm pri comu znahoditsya v nizhnij chastini bura Maksimalna dovzhina oderzhuvanogo zrazka dorivnyuye dovzhini bura u razi GISP2 i stanciyi Shid ce 6 metriv Pri vidobutku takih dovgih kerniv potribno bagato cikliv perezbirannya bura z jogo vityaguvannyam na poverhnyu dlya ochishennya Oskilki glibokij lid perebuvaye pid tiskom i maye vlastivist deformuvatisya porozhnini sho zalishilisya vid kerniv z glibini bilshe 300 metriv z plinom chasu zakrivayutsya Dlya zapobigannya cogo procesu yih zapovnyuyut ridinoyu Taka ridina abo sumish ridin maye vidpovidati odnochasno bagatom kriteriyam takim yak potribna shilnist nizka v yazkist morozostijkist bezpeku z tochki zoru ohoroni praci i prirodi Takozh potribno vrahovuvati specifichni dlya pevnogo sposobu vidobutku vimogi U minulomu bulo viprobuvano chimalo riznih ridin ta yih sumishej Z chasu en 2 1990 1993 Antarktichna programa SShA vikoristovuvala n butilacetat ale jogo toksichnist zajmistist vlastivosti yak agresivnogo rozchinnika zmusili sumnivatisya v docilnosti jogo podalshogo zastosuvannya Yevropejske spivtovaristvo zoseredilosya na stvorenni dvokomponentnoyi ridini sho skladayetsya z legkih vuglevodniv na stanciyi Voshod vikoristovuvali gas i ushilnyuvacha freonu za rahunok yakogo dosyagayetsya potribna shilnist sumishi Odnak chimalo ushilnyuvachiv takozh vvazhayutsya duzhe toksichnimi i yih vikoristannya bilshe ne dozvoleno za rishennyam Monrealskogo protokolu z rechovin sho rujnuyut ozonovij shar U kvitni 1998 roci na krizhanij shapci en vikoristovuvali ochishene lampove maslo Bulo vidznacheno sho v devonskih kernah glibshe 150 metrah stratigrafiya bula prihovana mikrotrishinami PosilannyaBritish Antarctic Survey The ice man cometh ice cores reveal past climates 8 lipnya 2015 u Wayback Machine Alley 2000 pp 71 73 Talalay 2016 p 263 Alley 2000 pp 48 50 Talalay 2016 p 59 Talalay 2016 p 101 Talalay 2016 p 7 Talalay 2016 pp 259 263 www ssec wisc edu 868 pubs usgs gov 869Notatki Bender M Sowers T Brook E Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America journal 1997 Vol 94 no 16 8 P 8343 8349 DOI 10 1073 pnas 94 16 8343 PMID 11607743