Креонт (дав.-гр. Κρέων, грец. Κρέοντας) — володар Фів, брат Іокасти, батько Мегари, дядько Антігони.
Креонт — володар Фів у міфічному сказанні про царя Едіпа.
Креонт — син Геракла від безіменної дочки Феспія.
Креонт — третій в середині 7 століття до н. е.
Креонт — опера Дмитра Бортнянського
Креонт - цар Фів, Менекеїв син.
Образ Креонта у трагедії Софокла "Антігона"
У трагедії Софокла "Антігона" Креонт виступає в образі владолюбивого можновладця, який присікає будь-які вияви непокори у суспільстві. Він тиран, що наказав поховати Етеокла, законного царя, який помер, захищаючи усе місто, з усіма почестями, а тіло Полініка, який зрадив місто, залишити на поталу звірям. Правоту свого рішення він висловлює такими словами:
"Звелів оголосити всьому місту я -
Не вільно ні ховати, ні оплакувать,
Лиш без похорону, на поживу псам
І хижим птахам на поталу кинути,
Так ухвалив я, і не ждать злочинцеві
Такої шани, як справедливому".
Варто зазначити, що таким рішенням Креонт здійснює велику помилку, адже в ті часи людину незалежно від того, ким вона була (зрадником чи вірною своїй державі) ховали з усіма почестями. В протилежному випадку на сім'ю померлого та того, хто став на заваді похованню, накладались вічні муки.
Креонт не довіряє Стражу, який приніс йому вістку про те, що хтось поховав Полініка, говорячи до Стража: "Якби ж то ні, - продав за срібло совість ти".
Креонт дивується, що хтось зважився на такий відчайдушний крок - піти проти його наказу: "(До Стража) Що кажеш ти? Хто з цих громадян посмів таке?".
Коли Креонт нарешті дізнається, що саме Антігона, сестра Полініка, порушила наказ, він звертається до неї з уїдливими докорами, а проте, безперечно, має рацію:
"Завзята, видно, донька, як і батько був
Завзятий духом, - лихо не страшить її.
Та знай, проте, - хто найтвердіший вдачею,
Той падає раніше, найміцнішу сталь,
В горнилі вогняному загартовану,
І розламати можна, і розбити вщент,
Відомо й те - коневі норовистому
Гамує шал мала вузда. Хто в рабському
Ярмі, тому нема чим величатися".
Коли Антігона починає захищати брата Полініка, Креонт намагається довести правильність свого наказу словами: "Цей захищав вітчизну, той - ганьбив її". (Захищав вітчизну Етеокл, ганьбив її Полінік відповідно).
Креонт переконаний, що держава належить лише йому. Це ми бачмо у діалозі самого Креонта та Гемона, його сина:
Гемон: Хіба то місто, що один правує в нім!
Креонт: Кому ж належить місто? Не державцеві?
З іншого боку, Креонт розуміє, що держава може існувати лише тоді, коли її громадяни вірні їй і готові віддати своє життя у боротьбі проти зазіхань ворогів. Він вперто називає прибутки, які отримав Страж, нечесними і погрожує йому: "(До Стража) Глузуєш з правди. Але знай, як винного сюди не приведете ви, то впевнитесь, що ці прибутки ваші - то велике зло".
Він просить Провідника хору: "То будьте ж ви закону охоронцями." Це характеризує його, як державця, який бажає блага своїй країні.
Джерела
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Реальный словарь классических древностей[недоступне посилання з липня 2019]
- Софокл "Антігона"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kreont car Korinfa Kreont dav gr Krewn grec Kreontas volodar Fiv brat Iokasti batko Megari dyadko Antigoni Kreont volodar Fiv u mifichnomu skazanni pro carya Edipa Kreont sin Gerakla vid bezimennoyi dochki Fespiya Kreont tretij v seredini 7 stolittya do n e Kreont opera Dmitra Bortnyanskogo Kreont car Fiv Menekeyiv sin Obraz Kreonta u tragediyi Sofokla Antigona U tragediyi Sofokla Antigona Kreont vistupaye v obrazi vladolyubivogo mozhnovladcya yakij prisikaye bud yaki viyavi nepokori u suspilstvi Vin tiran sho nakazav pohovati Eteokla zakonnogo carya yakij pomer zahishayuchi use misto z usima pochestyami a tilo Polinika yakij zradiv misto zalishiti na potalu zviryam Pravotu svogo rishennya vin vislovlyuye takimi slovami Zveliv ogolositi vsomu mistu ya Ne vilno ni hovati ni oplakuvat Lish bez pohoronu na pozhivu psam I hizhim ptaham na potalu kinuti Tak uhvaliv ya i ne zhdat zlochincevi Takoyi shani yak spravedlivomu Varto zaznachiti sho takim rishennyam Kreont zdijsnyuye veliku pomilku adzhe v ti chasi lyudinu nezalezhno vid togo kim vona bula zradnikom chi virnoyu svoyij derzhavi hovali z usima pochestyami V protilezhnomu vipadku na sim yu pomerlogo ta togo hto stav na zavadi pohovannyu nakladalis vichni muki Kreont ne doviryaye Strazhu yakij prinis jomu vistku pro te sho htos pohovav Polinika govoryachi do Strazha Yakbi zh to ni prodav za sriblo sovist ti Kreont divuyetsya sho htos zvazhivsya na takij vidchajdushnij krok piti proti jogo nakazu Do Strazha Sho kazhesh ti Hto z cih gromadyan posmiv take Koli Kreont nareshti diznayetsya sho same Antigona sestra Polinika porushila nakaz vin zvertayetsya do neyi z uyidlivimi dokorami a prote bezperechno maye raciyu Zavzyata vidno donka yak i batko buv Zavzyatij duhom liho ne strashit yiyi Ta znaj prote hto najtverdishij vdacheyu Toj padaye ranishe najmicnishu stal V gornili vognyanomu zagartovanu I rozlamati mozhna i rozbiti vshent Vidomo j te konevi norovistomu Gamuye shal mala vuzda Hto v rabskomu Yarmi tomu nema chim velichatisya Koli Antigona pochinaye zahishati brata Polinika Kreont namagayetsya dovesti pravilnist svogo nakazu slovami Cej zahishav vitchiznu toj ganbiv yiyi Zahishav vitchiznu Eteokl ganbiv yiyi Polinik vidpovidno Kreont perekonanij sho derzhava nalezhit lishe jomu Ce mi bachmo u dialozi samogo Kreonta ta Gemona jogo sina Gemon Hiba to misto sho odin pravuye v nim Kreont Komu zh nalezhit misto Ne derzhavcevi Z inshogo boku Kreont rozumiye sho derzhava mozhe isnuvati lishe todi koli yiyi gromadyani virni yij i gotovi viddati svoye zhittya u borotbi proti zazihan vorogiv Vin vperto nazivaye pributki yaki otrimav Strazh nechesnimi i pogrozhuye jomu Do Strazha Gluzuyesh z pravdi Ale znaj yak vinnogo syudi ne privedete vi to vpevnites sho ci pributki vashi to velike zlo Vin prosit Providnika horu To budte zh vi zakonu ohoroncyami Ce harakterizuye jogo yak derzhavcya yakij bazhaye blaga svoyij krayini DzherelaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Realnyj slovar klassicheskih drevnostej nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sofokl Antigona