Крачковський Ігнатій Юліанович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Игнатий Юлианович Крачковский | ||||
Народився | 4 березня 1883 Вільнюс | |||
Помер | 24 січня 1951 (67 років) Санкт-Петербург | |||
Поховання | Літераторські мостки | |||
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР | |||
Національність | Росія | |||
Діяльність | орієнталіст, arabist, викладач університету | |||
Сфера роботи | арабістика | |||
Alma mater | d | |||
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет і d | |||
Членство | Академія наук СРСР і d | |||
Батько | Q3918679? | |||
У шлюбі з | Q23656116? | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Крачковський Ігнатій Юліанович (*4 березня 1883, Вільнюс — †24 січня 1951, Ленінград) — російський арабіст, один з творців школи радянської арабістики; академік АН СССР.
Біографія
Ігнатій народився в родині директора Вчительського інституту в місті Вільнюс. Уже в дитячі роки виявляв інтерес до східних культур, самостійно вивчав східні мови.
З 1901 по 1905 роки навчався на факультеті східних мов Петербурзького університету і закінчив там курс арабсько-персько-турецько-татарського. Отримав золоту медаль за твір по арабської словесності «Царювання халіфа аль-Мехді».
З 1910 приват-доцент, з 1918 професор університету Петрограду, потім Ленінградського.
Професор і член вчених рад багато навчальних і дослідницьких установ СССР, член ряду зарубіжних академій і східознавчих організацій(АН у Дамаску, Королівського азіатського суспільства Великої Британії та Ірландії, Німецької східознавчої організації, Фламандською, Польською, Іранською АН і ін.).
Автор праць з питань арабської літератури, культури, історії, мов народів Сходу тощо.
Досліджував російсько-арабські зв'язки — книги «Над арабськими рукописами» (1945; видвння 3-є, виправлене, 1948; Державна премія СРСР, 1951; видання 4-е, 1965), «Нариси з історії російської арабістики» (1950) та ін.
Ігнатію належать праці про літературу й культуру Ефіопії. Опубліковані тексти й переклади багатьох пам'яток арабської літератури.
Переклав російською мовою зі своїми коментарями Коран (1963).
Виявляв інтерес до білоруської і української науки та культури, написав розвідки про пам'ятки старобілоруської мови, про грамоту Антіохійського патріарха львівській пастві 1586, описав подорож Павла Халебського (Алеппського), вивчав арабські рукописи, виявлені на території України («Звіт про поїздку до Києва влітку 1925 p.», 1925, та інші).
Примітки
Література
- Русский биографический словарь [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 41-58
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krachkovskij prizvishe Primitki Krachkovskij Ignatij Yulianovichros Ignatij Yulianovich KrachkovskijNarodivsya4 bereznya 1883 1883 03 04 VilnyusPomer24 sichnya 1951 1951 01 24 67 rokiv Sankt PeterburgPohovannyaLiteratorski mostkiKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRNacionalnist RosiyaDiyalnistoriyentalist arabist vikladach universitetuSfera robotiarabistikaAlma materdZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitet i dChlenstvoAkademiya nauk SRSR i dBatkoQ3918679 U shlyubi zQ23656116 AvtografNagorodiPidpis Krachkovskogo Krachkovskij Ignatij Yulianovich 4 bereznya 1883 Vilnyus 24 sichnya 1951 Leningrad rosijskij arabist odin z tvorciv shkoli radyanskoyi arabistiki akademik AN SSSR BiografiyaIgnatij narodivsya v rodini direktora Vchitelskogo institutu v misti Vilnyus Uzhe v dityachi roki viyavlyav interes do shidnih kultur samostijno vivchav shidni movi Z 1901 po 1905 roki navchavsya na fakulteti shidnih mov Peterburzkogo universitetu i zakinchiv tam kurs arabsko persko turecko tatarskogo Otrimav zolotu medal za tvir po arabskoyi slovesnosti Caryuvannya halifa al Mehdi Z 1910 privat docent z 1918 profesor universitetu Petrogradu potim Leningradskogo Profesor i chlen vchenih rad bagato navchalnih i doslidnickih ustanov SSSR chlen ryadu zarubizhnih akademij i shidoznavchih organizacij AN u Damasku Korolivskogo aziatskogo suspilstva Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi Nimeckoyi shidoznavchoyi organizaciyi Flamandskoyu Polskoyu Iranskoyu AN i in Avtor prac z pitan arabskoyi literaturi kulturi istoriyi mov narodiv Shodu tosho Doslidzhuvav rosijsko arabski zv yazki knigi Nad arabskimi rukopisami 1945 vidvnnya 3 ye vipravlene 1948 Derzhavna premiya SRSR 1951 vidannya 4 e 1965 Narisi z istoriyi rosijskoyi arabistiki 1950 ta in Ignatiyu nalezhat praci pro literaturu j kulturu Efiopiyi Opublikovani teksti j perekladi bagatoh pam yatok arabskoyi literaturi Pereklav rosijskoyu movoyu zi svoyimi komentaryami Koran 1963 Viyavlyav interes do biloruskoyi i ukrayinskoyi nauki ta kulturi napisav rozvidki pro pam yatki starobiloruskoyi movi pro gramotu Antiohijskogo patriarha lvivskij pastvi 1586 opisav podorozh Pavla Halebskogo Aleppskogo vivchav arabski rukopisi viyavleni na teritoriyi Ukrayini Zvit pro poyizdku do Kiyeva vlitku 1925 p 1925 ta inshi PrimitkiLiteraturaRusskij biograficheskij slovar 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska Literaturna Enciklopediya K 1995 T 3 K N S 41 58