Краси́лівка — село в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області
село Красилівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Ніжинський район |
Громада | Бахмацька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA74040030190033891 |
Основні дані | |
Засноване | 1600 року |
Населення | 971 особа |
Площа | 6 км² |
Густота населення | 161,83 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16541 |
Телефонний код | +380 4635 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°08′43″ пн. ш. 32°34′26″ сх. д. / 51.14528° пн. ш. 32.57389° сх. д.Координати: 51°08′43″ пн. ш. 32°34′26″ сх. д. / 51.14528° пн. ш. 32.57389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 138 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42 |
Карта | |
Красилівка | |
Красилівка | |
Мапа | |
Історія
Село засноване на початку XVII століття.
Після вигнання поляків у 1660 році село перейшло у власність Ніжинському магістратському писарю Філіпу Васютинському. Але він довго не зміг тримати село, тому воно було приєднане до Борзнянської ратуші. Пізніше перейшло у власність гетьмана Апостола.
Перебування Красилівки у власності ратуші привело до утворення в ній маленьких володінь. Уже в 1694 році в селі утворилися володіння місцевого полкового писаря Пироцького, який перебував на землях свого тестя Василя Забіли. До 1740 року утворилося ще п"ять володінь: бунчужного, товариша Івана Пироцького (18 дворів, 24 холопи), полкового обозного Івана Величковського (17 дворів, 21 холоп), Охоче комонного полковника Василя і Карпа Часника (9 дворів, 15 холопів), Борзнянського протопопа Федора Величковського (4 двори, 4 холопи), значкового товариша Миколи Забіли (9 дворі, 9 холопів) і протопопихи Величковської (14 дворів, 14 холопів).
Станом на 1786 рік Красилівка входить до складу Борзнянського повіту.
На початку 1918 року село було окуповане більшовиками.
Землі поміщиків були реквізовані більшовицьким ревкомом.
У 20-х роках ХХ століття в користуванні селян було 13 млинів. Частина з них була на механічному приводі, а частина працювала за допомогою сили вітру.
На 1 січня 1923 року в селі була одна трьох-річна загальноосвітня трудова школа. В першому класі навчалося 55 дітей, у другому 45 дітей, у третьому — 42. Навчання проводили 3 учителі.
На початок 1924 року в селі налічувалося 534 двори з населенням 2767 чоловік. Крім того до сільської ради входили три хутори: Безпечний (14 дворів з населенням 73 чоловіки), Ніколаєнка (1 двір — 5 чоловік), Ігнатка (1 двір — 10 чоловік).
У 1930 році в селі було створено 4-ри сільськогосподарські артілі «Нова хвиля», «Третій вирішальний», «Тринадцяти річчя Жовтня», «Прапор комуни».
Під час голодомору 1933 року тільки на одній вулиці Байлівка, нині Центральна померло 50 чоловік, а таких вулиць було вісім.
Великою подією для жителів була поява першого трактора в селі в 1935 році.
13 вересня 1941 року Красилівка була окупована Колгоспне господарство було зруйноване. Школа була закрита. 7 жителів було заарештовано і розстріляно. 50 юнаків та дівчат відправлені в Німеччину.
9 вересня 1943 року село було зайняте Червоною Армією.
У 1950 році дві колгоспні артілі «Третій вирішальний» та «Прапор Комуни» об"єдналися в одне господарство яке дістало назву колгосп імені Ф.Енгельса.
Починаючи з 1960 року в селі значну увагу почали приділяти будівництву об'єктів соціально-культурного призначення. У 1961 році відкрив двері новий Будинок культури на 300 посадочних місць та нове приміщення ФАПУ. За період середини 50-х років та на кінець 1960 року а селі було побудовано близько 500 нових будинків.
Значною подією для жителів села було відкриття у 1961 році електростанції, що дало можливість близько 75 % осель колгоспників електрифікувати. Другою значною подією стало будівництво дороги з твердим покриттям в 1968 році, яка з'єднала Красилівку з районним центром. Це дало можливість відкрити автобусне сполучення з містом.
З відкриттям Будинку культури, у селі широкого розмаху набула художня самодіяльність. У 1966 році розпочав діяльність сільський хор, який у 1968 році одержав звання народного, а його керівникові присвоєно звання Заслуженого діяча культури УРСР. Протягом більше 10 років ним керував В. П. Ломако. Самодіяльний народний хор був неодноразовим переможцем фестивалів та конкурсів, брав участь у телевізійному турнірі «Сонячні кларнети». Його виступи слухали жителі Бахмача, Чернігова, Гомеля і Києва.
На початку 1960 року Красилівська семирічна школа стала восьмирічною. У 1962 році відбувся перший випуск учнів які отримали восьмирічну освіту.
У 1966 році в центрі села був викопаний ставок довжиною більше 1000 метрів.
На 1 січня 1963 року в селі було 616 дворів та проживало 2266 чоловік.
В 1974 році була побудована середня школа на 320 учнівських місць. В 1972 році побудоване нове адміністративне приміщення в якому розмістилася контора колгоспу, сільська рада, відділення пошти.
У лютому 1977 року колгосп імені Ф.Енгельса був реорганізований в радгосп «Красилівський», який мав три відділення. Центральна дільниця знаходилася в селі Красилівка. Крім того до нього ввійшли Петровське відділення з селищем Перемога, яке розташоване від Красилівки на відстані 16 кілометрів, та Кальчинівське відділення з селом Кальчинівка на відстані 35 кілометрів.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
Сучасний стан
На сьогодні в селі відділення зв'язку, середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, магазини, бібліотека (9 тисяч книг).
Див. також
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Красилівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krasi livka selo v Ukrayini u Bahmackij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblastiselo KrasilivkaKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Nizhinskij rajonGromada Bahmacka miska gromadaKod KATOTTG UA74040030190033891Osnovni daniZasnovane 1600 rokuNaselennya 971 osobaPlosha 6 km Gustota naselennya 161 83 osib km Poshtovij indeks 16541Telefonnij kod 380 4635Geografichni daniGeografichni koordinati 51 08 43 pn sh 32 34 26 sh d 51 14528 pn sh 32 57389 sh d 51 14528 32 57389 Koordinati 51 08 43 pn sh 32 34 26 sh d 51 14528 pn sh 32 57389 sh d 51 14528 32 57389Serednya visota nad rivnem morya 138 mMisceva vladaAdresa radi 16501 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bahmach vul Sobornosti bud 42KartaKrasilivkaKrasilivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Krasilivka IstoriyaSelo zasnovane na pochatku XVII stolittya Pislya vignannya polyakiv u 1660 roci selo perejshlo u vlasnist Nizhinskomu magistratskomu pisaryu Filipu Vasyutinskomu Ale vin dovgo ne zmig trimati selo tomu vono bulo priyednane do Borznyanskoyi ratushi Piznishe perejshlo u vlasnist getmana Apostola Perebuvannya Krasilivki u vlasnosti ratushi privelo do utvorennya v nij malenkih volodin Uzhe v 1694 roci v seli utvorilisya volodinnya miscevogo polkovogo pisarya Pirockogo yakij perebuvav na zemlyah svogo testya Vasilya Zabili Do 1740 roku utvorilosya she p yat volodin bunchuzhnogo tovarisha Ivana Pirockogo 18 dvoriv 24 holopi polkovogo oboznogo Ivana Velichkovskogo 17 dvoriv 21 holop Ohoche komonnogo polkovnika Vasilya i Karpa Chasnika 9 dvoriv 15 holopiv Borznyanskogo protopopa Fedora Velichkovskogo 4 dvori 4 holopi znachkovogo tovarisha Mikoli Zabili 9 dvori 9 holopiv i protopopihi Velichkovskoyi 14 dvoriv 14 holopiv Stanom na 1786 rik Krasilivka vhodit do skladu Borznyanskogo povitu Na pochatku 1918 roku selo bulo okupovane bilshovikami Zemli pomishikiv buli rekvizovani bilshovickim revkomom U 20 h rokah HH stolittya v koristuvanni selyan bulo 13 mliniv Chastina z nih bula na mehanichnomu privodi a chastina pracyuvala za dopomogoyu sili vitru Na 1 sichnya 1923 roku v seli bula odna troh richna zagalnoosvitnya trudova shkola V pershomu klasi navchalosya 55 ditej u drugomu 45 ditej u tretomu 42 Navchannya provodili 3 uchiteli Na pochatok 1924 roku v seli nalichuvalosya 534 dvori z naselennyam 2767 cholovik Krim togo do silskoyi radi vhodili tri hutori Bezpechnij 14 dvoriv z naselennyam 73 choloviki Nikolayenka 1 dvir 5 cholovik Ignatka 1 dvir 10 cholovik U 1930 roci v seli bulo stvoreno 4 ri silskogospodarski artili Nova hvilya Tretij virishalnij Trinadcyati richchya Zhovtnya Prapor komuni Pid chas golodomoru 1933 roku tilki na odnij vulici Bajlivka nini Centralna pomerlo 50 cholovik a takih vulic bulo visim Velikoyu podiyeyu dlya zhiteliv bula poyava pershogo traktora v seli v 1935 roci 13 veresnya 1941 roku Krasilivka bula okupovana Kolgospne gospodarstvo bulo zrujnovane Shkola bula zakrita 7 zhiteliv bulo zaareshtovano i rozstrilyano 50 yunakiv ta divchat vidpravleni v Nimechchinu 9 veresnya 1943 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu U 1950 roci dvi kolgospni artili Tretij virishalnij ta Prapor Komuni ob yednalisya v odne gospodarstvo yake distalo nazvu kolgosp imeni F Engelsa Pochinayuchi z 1960 roku v seli znachnu uvagu pochali pridilyati budivnictvu ob yektiv socialno kulturnogo priznachennya U 1961 roci vidkriv dveri novij Budinok kulturi na 300 posadochnih misc ta nove primishennya FAPU Za period seredini 50 h rokiv ta na kinec 1960 roku a seli bulo pobudovano blizko 500 novih budinkiv Znachnoyu podiyeyu dlya zhiteliv sela bulo vidkrittya u 1961 roci elektrostanciyi sho dalo mozhlivist blizko 75 osel kolgospnikiv elektrifikuvati Drugoyu znachnoyu podiyeyu stalo budivnictvo dorogi z tverdim pokrittyam v 1968 roci yaka z yednala Krasilivku z rajonnim centrom Ce dalo mozhlivist vidkriti avtobusne spoluchennya z mistom Z vidkrittyam Budinku kulturi u seli shirokogo rozmahu nabula hudozhnya samodiyalnist U 1966 roci rozpochav diyalnist silskij hor yakij u 1968 roci oderzhav zvannya narodnogo a jogo kerivnikovi prisvoyeno zvannya Zasluzhenogo diyacha kulturi URSR Protyagom bilshe 10 rokiv nim keruvav V P Lomako Samodiyalnij narodnij hor buv neodnorazovim peremozhcem festivaliv ta konkursiv brav uchast u televizijnomu turniri Sonyachni klarneti Jogo vistupi sluhali zhiteli Bahmacha Chernigova Gomelya i Kiyeva Na pochatku 1960 roku Krasilivska semirichna shkola stala vosmirichnoyu U 1962 roci vidbuvsya pershij vipusk uchniv yaki otrimali vosmirichnu osvitu U 1966 roci v centri sela buv vikopanij stavok dovzhinoyu bilshe 1000 metriv Na 1 sichnya 1963 roku v seli bulo 616 dvoriv ta prozhivalo 2266 cholovik V 1974 roci bula pobudovana serednya shkola na 320 uchnivskih misc V 1972 roci pobudovane nove administrativne primishennya v yakomu rozmistilasya kontora kolgospu silska rada viddilennya poshti U lyutomu 1977 roku kolgosp imeni F Engelsa buv reorganizovanij v radgosp Krasilivskij yakij mav tri viddilennya Centralna dilnicya znahodilasya v seli Krasilivka Krim togo do nogo vvijshli Petrovske viddilennya z selishem Peremoga yake roztashovane vid Krasilivki na vidstani 16 kilometriv ta Kalchinivske viddilennya z selom Kalchinivka na vidstani 35 kilometriv 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bahmackoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bahmackogo rajonu selo uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Suchasnij stanNa sogodni v seli viddilennya zv yazku serednya shkola feldshersko akusherskij punkt Budinok kulturi magazini biblioteka 9 tisyach knig Div takozhKrasilivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Bahmackij rajon Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Krasilivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi