Крайня Балаклійка

Кра́йня Балаклі́йка — річка в Україні, у межах Чугуївського і Балаклійського районів Харківської області, права притока Балаклійки (басейн Сіверського Дінця).

Крайня Балаклійка
Став на річці біля села Студенок
49°28′40″ пн. ш. 36°50′18″ сх. д. / 49.47790000002777333° пн. ш. 36.83860000002777468° сх. д. / 49.47790000002777333; 36.83860000002777468
Витік	на північ від с. Мосьпанове
Гирло	р. Балаклійка
• координати	49°28′40″ пн. ш. 36°50′18″ сх. д. / 49.47790000002777333° пн. ш. 36.83860000002777468° сх. д. / 49.47790000002777333; 36.83860000002777468
Похил, м/км	1,1 ‰^[1]
Басейн	басейн Дону
Країни:	Україна Харківська область
Регіон	Чугуївський район
Довжина	34 км^[1]
Площа басейну:	291 км²^[1]
Притоки:	Вовчий Яр (ліва)

Опис

Довжина річки 34 км, площа басейну 291 км², похил 1,1 м/км. Долина широка (2,5—3 км), з пологими схилами. Річище помірно звивисте, завширшки пересічно 5 м, завглибшки понад 1 м. Заплава в середній течії місцями заболочена. Влітку міліє. Споруджено кілька ставків.

Розташування

Річка бере початок на північ від села Мосьпанове. Тече переважно на південь, перед гирлом — на південний схід. Впадає до Балаклійки між селом Вербівка і містом Балаклія.

Притоки: Вовчий Яр (ліва).

Примітки

1. Каталог річок України — Київ: 1957. — С. 142. — 192 с.
   d:Track:Q71283660d:Track:Q1899

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 279

Посилання

• Балаклія — Балаклійка: Особливості розподібнення та напрямки назвотворення