Олексій Анатолійович Кравчук (нар. 3 квітня 1963, м. Лієпая, Латвія) — український актор, режисер, педагог та організатор театрального процесу. Син актора і режисера Анатолія та акторки Ірини Кравчуків. Заслужений діяч мистецтв України (2012). Лауреат премії імені Володимира Блавацького (2008).
Кравчук Олексій Анатолійович | |
---|---|
Олексій Кравчук у ролі короля Данила | |
Народився | 3 квітня 1963[1] (61 рік) Лієпая, Латвійська РСР, СРСР[1] |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | актор, театральний режисер |
Батько | Кравчук Анатолій Андрійович[1] |
Мати | Кравчук Ірина Сергіївна |
Нагороди | |
|
Життєпис
Цей розділ статті ще . |
Після повномасштабного нападу росії вступив добровольцем до 80 окремої десантно-штурмової бригади (позивний «Артист», «Святий Миколай»), був контужений. З липня 2023 року – повернувся до роботи у театрі.
Творчий шлях
Вивчав акторську майстерність (1988) та режисуру (1995) у Харківському інституті мистецтв. Працював актором у Харківському академічному українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка (1985—1988), пізніше у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса (1988—91, 1999—2012), а у 2006–12 — директором останнього. У 1995—99 та у 2012 був режисером Донецького драмтеатру; у 2000—02 — в. о. головного режисера Першого українського театру для дітей та юнацтва у Львові; від 2012 — головний режисер Луганського театру ляльок. З 2015-го — директор — художній керівник Львівського академічного театру «І люди, і ляльки». Олексій Кравчук викладав у Львівському університеті (2001—05).
В репертуарі актора є і комедійні, і драматичні ролі, його манера гри вирізняється простотою і змістовністю. Як режисер намагається сценічними засобами створити художні образи й динаміку, яка розкриває ідею та фабулу вистави; знаходить сучасні засоби вираження у постановках на історичні теми.
Робота в театрі
Актор
- Юда, Командор («На полі крові», «Камінний господар» Лесі Українки),
- Семянніков, Офіцер («Між двох сил» В. Винниченка),
- Потвора, Памва («Благодарний Еродій», «Наркіс» за Г. Сковородою),
- Старий («Сад нетанучих скульптур» за Л. Костенко),
- Олексій («Кабанчик» В. Розова),
- Лопахін («Садок вишневий» за А. Чеховим),
- Раскольников («Сни» за романом «Злочин і кара» Ф. Достоєвського),
- Злодюжка («Оперетка» В. Ґомбровича),
- Калігула (однойм. п'єса А. Камю),
- Король («Двір Генріха ІІІ» за А. Дюма).
- 2020 — «Діти Ноя» за однойменним романом Еріка-Емманюеля Шмітта; реж. Михайло Урицький — Отець Понс
Режисер
Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. |
- «Учитель танців» Лопе де Веґи (1995)
- «Закон» В. Винниченка (1996)
- «Піґмаліон» Б. Шоу (1997, також роль Гіґґінса)
- «Отак загинув Гуска» М. Куліша
- «Як важливо бути серйозним» О. Вайлда (обидві — 1998)
- «Золотий човник» за п'єсою «Івасик-Телесик» М. Кропивницького
- «Зайчик-хвалько» С. Михалкова (обидві — 2002)
- «Чекаючи на Ґодо» С. Беккета (2006, також роль Естрагона;)
- «Кольори» П. Ар'є
- «Шестеро персонажів у пошуках автора» Л. Піранделло (обидві – 2008)
- «Гамлет» В. Шекспіра
- «Смерть Тарєлкіна» О. Сухово-Кобиліна
- «Оскар…» за Е.-Е. Шміттом (усі — 2011)
- «Маскарад» М. Лермонтова (2012)
- «Синій птах» М. Метерлінка (2013).
- Львівський академічний театр «І люди, і ляльки»)
Відзнаки
- 2006 — Гран-прі Міжнародного фестивалю античного мистецтва «Боспорські агони», м. Керч, АР Крим
- 2007 — Львівська обласна премія імені Бориса Романицького в категорії «Драматургія, театральне мистецтво»
Примітки
- різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
- О. Ю. Кореняк. Кравчук Олексій Анатолійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — .
- . Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
- Тетяна КОЗИРЄВА (10 червня 2022). . «Zaxid.net». Архів оригіналу за 13 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
- Олег ВЕРГЕЛІС (4 червня 2022). Режисер-фронтовик Олексій Кравчук: Сьогодні мій гуманізм укладається в автомат ми з україни. Портал «Главком». Процитовано 6 червня 2022.
- О. Кравчук – поранення на війні, «автомат – мій гуманізм», складнощі військових туалетів. «LAVRIN». 10 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
- «Усі стали захищати країну»: історія актора-військовослужбовця. «Суспільне Львів». 13 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
- Маріанна ПОПОВИЧ (11 липня 2023). Життя демобілізованого: десантник зі Львова розповів, чим він займається після звільнення зі ЗСУ. «Суспільне Новини». Процитовано 23 липня 2023.
- . Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
- Тетяна КОЗИРЄВА (26 липня 2020). Олексій Кравчук: «Потрібно спокійно займатися своєю справою». Директор львівського Театру естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» – про прем’єру, відпустку і плани на новий сезон (укр.). Г-та «День». Процитовано 8 квітня 2024.
- . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
- Тетяна КОЗИРЄВА (4 червня 2019). (укр.). «Zaxid.net». Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 2019-6-09.
- Марічка КРИЖАНІВСЬКА (22 травня 2019-05-22). (укр.). «Zaxid.net». Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 2021-2-16.
- (25 лютого 2021). (укр.). «День» №9-10. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 2021-2-26.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кравчук Олексій Анатолійович |
Посилання
- Олекса Кравчук у соцмережі «Facebook»
- Олексій Кравчук у каталозі режисерів портала «Театральна риболовля» [ 18 травня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kravchuk Oleksij Anatolijovich Kravchuk nar 3 kvitnya 1963 m Liyepaya Latviya ukrayinskij aktor rezhiser pedagog ta organizator teatralnogo procesu Sin aktora i rezhisera Anatoliya ta aktorki Irini Kravchukiv Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2012 Laureat premiyi imeni Volodimira Blavackogo 2008 Kravchuk Oleksij AnatolijovichOleksij Kravchuk u roli korolya DanilaNarodivsya 3 kvitnya 1963 1963 04 03 1 61 rik Liyepaya Latvijska RSR SRSR 1 Krayina SRSR UkrayinaDiyalnist aktor teatralnij rezhiserBatko Kravchuk Anatolij Andrijovich 1 Mati Kravchuk Irina SergiyivnaNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Pislya povnomasshtabnogo napadu rosiyi vstupiv dobrovolcem do 80 okremoyi desantno shturmovoyi brigadi pozivnij Artist Svyatij Mikolaj buv kontuzhenij Z lipnya 2023 roku povernuvsya do roboti u teatri Tvorchij shlyahVivchav aktorsku majsternist 1988 ta rezhisuru 1995 u Harkivskomu instituti mistectv Pracyuvav aktorom u Harkivskomu akademichnomu ukrayinskomu dramatichnomu teatri im T Shevchenka 1985 1988 piznishe u Lvivskomu akademichnomu teatri im Lesya Kurbasa 1988 91 1999 2012 a u 2006 12 direktorom ostannogo U 1995 99 ta u 2012 buv rezhiserom Doneckogo dramteatru u 2000 02 v o golovnogo rezhisera Pershogo ukrayinskogo teatru dlya di tej ta yunactva u Lvovi vid 2012 golovnij rezhiser Luganskogo teatru lyalok Z 2015 go direktor hudozhnij kerivnik Lvivskogo akademichnogo teatru I lyudi i lyalki Oleksij Kravchuk vikladav u Lvivskomu universiteti 2001 05 V repertuari aktora ye i komedijni i dramatichni roli jogo manera gri viriznyayetsya prostotoyu i zmistovnistyu Yak rezhiser namagayetsya scenichnimi zasobami stvoriti hudozhni obrazi j dinamiku yaka rozkrivaye ideyu ta fabulu vistavi znahodit suchasni zasobi virazhennya u postanovkah na istorichni temi Robota v teatriAktor Yuda Komandor Na poli krovi Kaminnij gospodar Lesi Ukrayinki Semyannikov Oficer Mizh dvoh sil V Vinnichenka Potvora Pamva Bla godarnij Erodij Narkis za G Skovo rodoyu Starij Sad netanuchih skulp tur za L Kostenko Oleksij Kabanchik V Rozova Lopahin Sadok vishnevij za A Chehovim Raskolnikov Sni za romanom Zlochin i kara F Dostoyevskogo Zlodyuzhka Ope retka V Gombrovicha Kaligula odnojm p yesa A Kamyu Korol Dvir Genriha III za A Dyuma Lvivskij akademichnij teatr I lyudi lyalki 2020 Diti Noya za odnojmennim romanom Erika Emmanyuelya Shmitta rezh Mihajlo Urickij Otec Pons Rezhiser Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Uchitel tanciv Lope de Vegi 1995 Zakon V Vinnichenka 1996 Pigmalion B Shou 1997 takozh rol Gigginsa Otak zaginuv Guska M Kulisha Yak vazhlivo buti serjoznim O Vajlda obidvi 1998 Zo lotij chovnik za p yesoyu Ivasik Te lesik M Kropivnickogo Zajchik hvalko S Mihalkova obidvi 2002 Chekayuchi na Godo S Bekketa 2006 takozh rol Estragona Kolori P Ar ye Shestero personazhiv u poshukah avtora L Pirandello obidvi 2008 Gamlet V Shekspi ra Smert Taryelkina O Suhovo Kobi lina Oskar za E E Shmittom usi 2011 Maskarad M Lermontova 2012 Sinij ptah M Meterlinka 2013 Lvivskij akademichnij teatr I lyudi i lyalki 2019 31 travnya Pustostan Malini Psheshlugi 2021 4 chervnya Snizhinka dlya Vovchika Vidznaki2006 Gran pri Mizh narodnogo festivalyu antichnogo mistectva Bosporski agoni m Kerch AR Krim 2007 Lvivska oblasna premiya imeni Borisa Romanickogo v kategoriyi Dramaturgiya teatralne mistectvo Primitkirizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 O Yu Korenyak Kravchuk Oleksij Anatolijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 Arhiv originalu za 15 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Tetyana KOZIRYeVA 10 chervnya 2022 Zaxid net Arhiv originalu za 13 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Oleg VERGELIS 4 chervnya 2022 Rezhiser frontovik Oleksij Kravchuk Sogodni mij gumanizm ukladayetsya v avtomat mi z ukrayini Portal Glavkom Procitovano 6 chervnya 2022 O Kravchuk poranennya na vijni avtomat mij gumanizm skladnoshi vijskovih tualetiv LAVRIN 10 chervnya 2022 Procitovano 11 chervnya 2022 Usi stali zahishati krayinu istoriya aktora vijskovosluzhbovcya Suspilne Lviv 13 zhovtnya 2022 Procitovano 17 zhovtnya 2022 Marianna POPOVICh 11 lipnya 2023 Zhittya demobilizovanogo desantnik zi Lvova rozpoviv chim vin zajmayetsya pislya zvilnennya zi ZSU Suspilne Novini Procitovano 23 lipnya 2023 Arhiv originalu za 27 travnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Tetyana KOZIRYeVA 26 lipnya 2020 Oleksij Kravchuk Potribno spokijno zajmatisya svoyeyu spravoyu Direktor lvivskogo Teatru estradnih miniatyur I lyudi i lyalki pro prem yeru vidpustku i plani na novij sezon ukr G ta Den Procitovano 8 kvitnya 2024 Portal Teatralna ribolovlya Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Tetyana KOZIRYeVA 4 chervnya 2019 ukr Zaxid net Arhiv originalu za 9 chervnya 2019 Procitovano 2019 6 09 Marichka KRIZhANIVSKA 22 travnya 2019 05 22 ukr Zaxid net Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 2021 2 16 25 lyutogo 2021 ukr Den 9 10 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 2021 2 26 Arhiv originalu za 13 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Kravchuk Oleksij AnatolijovichPosilannya Oleksa Kravchuk u socmerezhi Facebook Oleksij Kravchuk u katalozi rezhiseriv portala Teatralna ribolovlya 18 travnya 2022 u Wayback Machine