Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро Степанович Кравцов (рос. Дмитрий Степанович Кравцов; 12 жовтня 1916, Любимівка — 8 вересня 1996) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни льотчик-винищувач, майор.
| Дмитро Степанович Кравцов | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Дмитрий Степанович Кравцов | ||||||||||
 | ||||||||||
| Народження | 12 жовтня 1916 Любимівка | |||||||||
| Смерть | 8 вересня 1996 (79 років) Київ, Україна | |||||||||
| Поховання | Берковецьке кладовище | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||
| Рід військ |  Винищувальна авіація | |||||||||
| Роки служби | 1937—1946 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Майор авіації | |||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 12 жовтня 1916 року в селі Любимівці (нині Кореневського району Курської області) в сім'ї службовця. Росіянин. У 1936 році закінчив Брянський технікум залізничного транспорту. Працював майстром цеху вагонної дільниці станції Червоноармійське Донецской області. З листопада 1937 року в Червоній Армії. У 1940 році закінчив Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків. Член ВКП (б) з 1943 року.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Був командиром ескадрильї 31-го винищувального авіаційного полку (295-а винищувальна авіаційна дивізія, 17-а повітряна армія, 3-й Український фронт). Здійснив 430 бойових вильотів, у 80 повітряних боях збив особисто 13 і в групі 8 літаків противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з ворогами, удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6912).
До 1946 року служив у ВПС СРСР. У 1951 році закінчив інститут інженерів залізничного транспорту. Працював начальником товарного депо залізничної станції Київ.
Жив у Києві. Помер 8 вересня 1996 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківцях».
Нагороди
Нагороджений орденами: Леніна, Червоного Прапора (двічі), Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня (двічі), Червоної Зірки, «Знак Пошани», медалями, іноземним орденом.
Джерела
- dic.academic.ru [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.);
- airaces.narod.ru [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Stepanovich Kravcov ros Dmitrij Stepanovich Kravcov 12 zhovtnya 1916 Lyubimivka 8 veresnya 1996 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki nimecko radyanskoyi vijni lotchik vinishuvach major Dmitro Stepanovich Kravcovros Dmitrij Stepanovich KravcovNarodzhennya12 zhovtnya 1916 1916 10 12 LyubimivkaSmert8 veresnya 1996 1996 09 08 79 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskVinishuvalna aviaciyaRoki sluzhbi1937 1946PartiyaKPRSZvannya Major aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kravcov BiografiyaNarodivsya 12 zhovtnya 1916 roku v seli Lyubimivci nini Korenevskogo rajonu Kurskoyi oblasti v sim yi sluzhbovcya Rosiyanin U 1936 roci zakinchiv Bryanskij tehnikum zaliznichnogo transportu Pracyuvav majstrom cehu vagonnoyi dilnici stanciyi Chervonoarmijske Donecskoj oblasti Z listopada 1937 roku v Chervonij Armiyi U 1940 roci zakinchiv Chuguyivske vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv Chlen VKP b z 1943 roku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Buv komandirom eskadrilyi 31 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 295 a vinishuvalna aviacijna diviziya 17 a povitryana armiya 3 j Ukrayinskij front Zdijsniv 430 bojovih vilotiv u 80 povitryanih boyah zbiv osobisto 13 i v grupi 8 litakiv protivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 serpnya 1945 roku za muzhnist i vijskovu doblest proyavleni v boyah z vorogami udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6912 Do 1946 roku sluzhiv u VPS SRSR U 1951 roci zakinchiv institut inzheneriv zaliznichnogo transportu Pracyuvav nachalnikom tovarnogo depo zaliznichnoyi stanciyi Kiyiv Mogila Dmitra Kravcova Zhiv u Kiyevi Pomer 8 veresnya 1996 roku Pohovanij u Kiyevi na Miskomu kladovishi Berkivcyah NagorodiNagorodzhenij ordenami Lenina Chervonogo Prapora dvichi Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvichi Chervonoyi Zirki Znak Poshani medalyami inozemnim ordenom Dzhereladic academic ru 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros airaces narod ru 11 travnya 2012 u Wayback Machine ros