Кочнєва Ірина Юріївна

Кочнєва Ірина Юріївна (нар. 1 вересня 1994) — півзахисниця національної збірної України з жіночого футболу. Багаторазова чемпіонка України.

Ірина Кочнєва
Особисті дані
Повне ім'я	Кочнєва Ірина Юріївна
Народження	1 вересня 1994(1994-09-01) (29 років)
	Україна
Громадянство	Україна
Позиція	півзахисниця
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Металіст 1925»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) «Інтеграл» (Вінниця) () 2011—2017 «Легенда» (Чернігів) () 2017—2021 «Житлобуд-1» (Харків) 37 (11) 2022 «Кривбас» (Кривий Ріг) 0 (0) 2022 «Реймс» 0 (0) 2022—2023 Кривбас (Кривий Ріг) 16 (7) 2024—н.ч. «Металіст 1925» (Харків) 2 (2)
Національна збірна**
Роки	Збірна	І (г)
2015——н.ч	Україна	21 (1)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 27 березня 2024.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 27 березня 2024.

Клубна кар'єра

Вихованка вінницького футболу. У склад чернігівської «Легенди» потрапила в часи, коли ця титулована команда вже втрачала свій лідерський статус. Легендарну команду залишили деякі гравці основного складу, зокрема Наталка Сухорукова та найкраща бомбардирка в історії клубу Юлія Корнієвець. Через відсутність належного фінансування в команду запрошували переважно малодосвідчених гравчинь. Однією з них стала 17-річна Ірина Кочнєва.

Взимку 2013 року «Легенда» стала переможцем Зимової першості України. У фінальному матчі проти «Донеччанки» основний час закінчився у нічию — 0:0, серія післяматчевих пенальті завершилась на користь «Легенди»  — 4:3. Один з одинадцятиметрових впевнено реалізувала Кочнєва.

У чемпіонаті декілька сезонів поспіль «Житлобуд-1» був майже недосяжний для суперників, тому «Легенда» фактично змагалася з іншими командами лише за срібні медалі. Вперше після 4-річної перерви до збірної України почали знову викликати футболісток «Легенди» — однією з них стала і Ірина Кочнєва.

На початку 2017-го року «Житлобуд-1» оголосив про підписання двох українських гравчинь Андрущак та Кочнєвої.

За роки кар'єри в харківській команді Кочнєва три рази вигравала золоті медалі Чемпіонату України, два рази ставала володаркою Кубку України та була учасницею Ліги чемпіонів у 2018, 2019 та 2021 роках. Останнім матчем у складі «Житлобуду-1» стала гра в Мадриді проти «Реалу» в Лізі чемпіонів УЄФА.

Загалом вона провела 78 матчів за «Житлобуд-1» в чемпіонатах України в яких забила 27 голів; 13 матчів в Кубку (3 голи) та 16 матчів в Лізі Чемпіонів (2 голи).

У 2022 році Ірина Кочнєва вже мала контракт з «Кривбасом», але через російське вторгнення у квітні тимчасово приєдналася до французького ФК «Реймс». Після відновлення змагань у вищій лізі повернулась в Україну. В «Кривбасі» стала капітаном команди. В першому ж сезоні виграла срібні медалі чемпіонату та право знову змагатись в Лізі чемпіонів УЄФА.

В жовтні 2023 року після чергової травми Кочнєва оголосила про закінчення футбольної кар'єри, але вже навесні 2024 року знову повернулась до виступів на професійному рівні і заявилась до складу «Житлобуд-1» (який згодом був перейменован на «Металіст 1925»).

Кар'єра в збірній

Вперше була викликана до національної збірної України на жовтневі ігри відбору до Євро-2017. У матчі проти Румунії Ірина Кочнєва так і не вийшла на поле, але дебют відбувся через п'ять днів. 27 жовтня 2015 року в матчі проти збірної Франції на стадіоні «Арена Львів» Кочнєва вийшла на заміну замість Тетяни Романенко на 87-й хвилині гри.

Перший гол за збірну забила 9 листопада 2018 року в товариському матчі проти збірної Косово.

Досягнення

• Вища ліга України:
  • Золота призерка (3): 2018, 2019, 2021
  • Cрібна призерка (4): 2013, 2015, 2020, 2023
• Кубок України:
  • Володарка (2): 2018, 2019

Примітки

1. . Архів оригіналу за 18 липня 2023. Процитовано 18 липня 2023.
2. Ірина Кочнєва завершила професійну карʼєру футболістки
3. Протокол матчу Косово-Україна

Джерела

• Офіційний сайт Асоціації жіночого футболу (укр.)
• Офіційний сайт ФК Кривбас
• Кочнєва — перша зірочка жіночого ФК Кривбас
• КОЧНЄВА: МІЙ РАНОК ПОЧИНАЄТЬСЯ З ГІМНУ УКРАЇНИ