Кочимі́ — індіанський народ, що мешкав до 19 століття в центральній частині півострова Каліфорнія від на півночі до на півдні. Кочиімі зустрілися з іспанськими колоністами в 17 столітті, після цього їх неодноразово відвідували різні іспанські мандрівники, колоністи і місіонери, проте вже наприкінці 19 століття, в основному через епідемії інфекційних хвороб, занесених європейцями, народ зник.
Кочимі | |
---|---|
Поширення народів Нижньої Каліфорнії на момент приходу іспанців | |
Кількість | Вимерлий |
Мова | Кочимі |
Релігія | Традиційні вірування |
Кочимі розмовляли кількома діалектами, що відносяться до мовної сім'ї юма-кочимі, поширеній на півострові Каліфорнія, на півдні штату Каліфорнія та на заході Аризони. Традиційно кочимі включають до складу юманських мов, проте з 2006 року було встановлено низьку спорідненість між мовами кочимі і юма, через що було введено групу юма-кочимі.
Відомості про звичаї і вірування кочимі збереглися в коротких записах мандрівників. Найінформативнішими є записи єзуїтськіх місіонерів, особливо Мігеля Венегаса і Мігеля дель Барко.
Кочимі були мисливцями і збирачами, не знайомими із землеробством і металургією. З північні кочимі познайомилися, мабуть, незадовго до контакту з європейцями. Їх матеріальна культура була в цілому примітивною, проте вона добре підходила до і напівкочового способу життя. Народ кочимі дробився на автономні місцеві общини, між якими постійно спалахували війни.
Мандрівники відзначали такі незвичайні для європейців особливості побуту кочимі:
- Плід пітайя був важливим джерелом харчування, не зважаючи на стислість сезону, коли його можна було зібрати. Незабаром після збору врожаю кочимі відсівали неперетравлене насіння пітайї з своїх висушених екскрементів, потім смажили їх і вживали в їжу повторно.
- Ще одним незвичайним місцевим продуктом була «марома». Шматок цінного м'яса обв'язували мотузкою, проковтували, потім витягували за цю мотузку, передавали наступній людині в колі, знову проковтували і т. д., поки м'ясо не перетравлювалося остаточно.
- На релігійних церемоніях використовували «таблас» (від ісп. tablas) — дерев'яні таблички з розписними прикрасами або просвердленими отворами. Кілька таких табличок було виявлено в ході археологічних розкопок.
- Шамани носили на церемоніях особливі головні убори, виконані з людського волосся.
Посилання
- Cochimi [ 8 грудня 2011 у Wayback Machine.] Ethnologue
- Mixco, Mauricio J. 1978. Cochimí and Proto-Yuman: Lexical and Syntactic Evidence for a New Language Family in Lower California. University of Utah Anthropological Papers No. 101. Salt Lake City.
- Mixco, Mauricio J. 1979. «Northern Cochimí Dialectology and Proto-Yuman». Journal of California and Great Basin Papers in Linguistics 1:39-64.
- Mixco, Mauricio J. 2006. «The indigenous languages». In The Prehistory of Baja California: Advances in the Archaeology of the Forgotten Peninsula, edited by Don Laylander and Jerry D. Moore, pp. 24-41. University Press of Florida, Gainesville.
- Aschmann, Homer. 1959. The Central Desert of Baja California: Demography and Ecology. Iberoamericana No. 42. Berkeley, California.
- Laylander, Don. 2000. Early Ethnography of the Californias: 1533—1825. Coyote Press, Salinas, California.
- Mathes, W. Michael. 2006. «Ethnohistoric evidence». In The Prehistory of Baja California: Advances in the Archaeology of the Forgotten Peninsula, edited by Don Laylander and Jerry D. Moore, pp. 42-66. University Press of Florida, Gainesville.
- Venegas, Miguel. 1757. Noticia de la California y de su conquista temporal, y espiritual hasta el tiempo presente. 3 vols. M. Fernández, Madrid.
- Venegas, Miguel. 1979. Obras californianas del padre Miguel Venegas, S.J. Edited by W. Michael Mathes, Vivian C. Fisher, and Eligio Moisés Coronado. 5 vols. Universidad Autónoma de Baja California Sur, La Paz.
- Barco, Miguel del. 1973. Historia natural y crónica de la antigua California. Edited by Miguel León-Portilla. Universidad Nacional Autónoma de México, Mexico City.
- Rogers, Malcolm J. 1945. «An outline of Yuman prehistory». Southwestern Journal of Anthropology 1:167-198.
- John Nason Graduate Field Trip to Baja California Sur, Mexico Лекція 4 [ 20 липня 2010 у Wayback Machine.] Курс EEB 585, Iowa State University, осінь 2008.
- Massey, Lee Gooding. 1972. «Tabla and atlatl: two unusual wooden artifacts from Baja California». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 8(1):25-34.
- Hedges, Ken. 1973. «Painted tablas from northern Baja California». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 9(1):5-20.
- Meigs, Peveril, III. 1974. «Meigs on tablas». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 10(1):37-38.
- Meigs, Peveril, III. 1970. «Capes of human hair from Baja California and outside». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 6(1):21-28.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kochimi indianskij narod sho meshkav do 19 stolittya v centralnij chastini pivostrova Kaliforniya vid na pivnochi do na pivdni Kochiimi zustrilisya z ispanskimi kolonistami v 17 stolitti pislya cogo yih neodnorazovo vidviduvali rizni ispanski mandrivniki kolonisti i misioneri prote vzhe naprikinci 19 stolittya v osnovnomu cherez epidemiyi infekcijnih hvorob zanesenih yevropejcyami narod znik KochimiPoshirennya narodiv Nizhnoyi Kaliforniyi na moment prihodu ispancivKilkist VimerlijMova KochimiReligiya Tradicijni viruvannya Kochimi rozmovlyali kilkoma dialektami sho vidnosyatsya do movnoyi sim yi yuma kochimi poshirenij na pivostrovi Kaliforniya na pivdni shtatu Kaliforniya ta na zahodi Arizoni Tradicijno kochimi vklyuchayut do skladu yumanskih mov prote z 2006 roku bulo vstanovleno nizku sporidnenist mizh movami kochimi i yuma cherez sho bulo vvedeno grupu yuma kochimi Vidomosti pro zvichayi i viruvannya kochimi zbereglisya v korotkih zapisah mandrivnikiv Najinformativnishimi ye zapisi yezuyitskih misioneriv osoblivo Migelya Venegasa i Migelya del Barko Kochimi buli mislivcyami i zbirachami ne znajomimi iz zemlerobstvom i metalurgiyeyu Z pivnichni kochimi poznajomilisya mabut nezadovgo do kontaktu z yevropejcyami Yih materialna kultura bula v cilomu primitivnoyu prote vona dobre pidhodila do i napivkochovogo sposobu zhittya Narod kochimi drobivsya na avtonomni miscevi obshini mizh yakimi postijno spalahuvali vijni Mandrivniki vidznachali taki nezvichajni dlya yevropejciv osoblivosti pobutu kochimi Plid pitajya buv vazhlivim dzherelom harchuvannya ne zvazhayuchi na stislist sezonu koli jogo mozhna bulo zibrati Nezabarom pislya zboru vrozhayu kochimi vidsivali neperetravlene nasinnya pitajyi z svoyih visushenih ekskrementiv potim smazhili yih i vzhivali v yizhu povtorno She odnim nezvichajnim miscevim produktom bula maroma Shmatok cinnogo m yasa obv yazuvali motuzkoyu prokovtuvali potim vityaguvali za cyu motuzku peredavali nastupnij lyudini v koli znovu prokovtuvali i t d poki m yaso ne peretravlyuvalosya ostatochno Na religijnih ceremoniyah vikoristovuvali tablas vid isp tablas derev yani tablichki z rozpisnimi prikrasami abo prosverdlenimi otvorami Kilka takih tablichok bulo viyavleno v hodi arheologichnih rozkopok Shamani nosili na ceremoniyah osoblivi golovni ubori vikonani z lyudskogo volossya PosilannyaCochimi 8 grudnya 2011 u Wayback Machine Ethnologue Mixco Mauricio J 1978 Cochimi and Proto Yuman Lexical and Syntactic Evidence for a New Language Family in Lower California University of Utah Anthropological Papers No 101 Salt Lake City Mixco Mauricio J 1979 Northern Cochimi Dialectology and Proto Yuman Journal of California and Great Basin Papers in Linguistics 1 39 64 Mixco Mauricio J 2006 The indigenous languages In The Prehistory of Baja California Advances in the Archaeology of the Forgotten Peninsula edited by Don Laylander and Jerry D Moore pp 24 41 University Press of Florida Gainesville Aschmann Homer 1959 The Central Desert of Baja California Demography and Ecology Iberoamericana No 42 Berkeley California Laylander Don 2000 Early Ethnography of the Californias 1533 1825 Coyote Press Salinas California Mathes W Michael 2006 Ethnohistoric evidence In The Prehistory of Baja California Advances in the Archaeology of the Forgotten Peninsula edited by Don Laylander and Jerry D Moore pp 42 66 University Press of Florida Gainesville Venegas Miguel 1757 Noticia de la California y de su conquista temporal y espiritual hasta el tiempo presente 3 vols M Fernandez Madrid Venegas Miguel 1979 Obras californianas del padre Miguel Venegas S J Edited by W Michael Mathes Vivian C Fisher and Eligio Moises Coronado 5 vols Universidad Autonoma de Baja California Sur La Paz Barco Miguel del 1973 Historia natural y cronica de la antigua California Edited by Miguel Leon Portilla Universidad Nacional Autonoma de Mexico Mexico City Rogers Malcolm J 1945 An outline of Yuman prehistory Southwestern Journal of Anthropology 1 167 198 John Nason Graduate Field Trip to Baja California Sur Mexico Lekciya 4 20 lipnya 2010 u Wayback Machine Kurs EEB 585 Iowa State University osin 2008 Massey Lee Gooding 1972 Tabla and atlatl two unusual wooden artifacts from Baja California Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 8 1 25 34 Hedges Ken 1973 Painted tablas from northern Baja California Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 9 1 5 20 Meigs Peveril III 1974 Meigs on tablas Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 10 1 37 38 Meigs Peveril III 1970 Capes of human hair from Baja California and outside Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 6 1 21 28