І́гор Олекса́ндрович Ко́цяр (19 березня 1994 — 23 липня 2014) — український військовик, солдат строкової служби, стрілець 1-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону окремої криворізької бригади охорони громадського порядку Нацгвардії, військова частина 3011 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (Кропивницький).
Ігор Коцяр | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 19 березня 1994 Кривий Ріг | |
Смерть | 23 липня 2014 (20 років) Лисичанськ | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Рід військ | Національна гвардія | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
Народився 1994 року в місті Кривий Ріг. Навчався у Дніпропетровській спеціалізованій школі з поглибленим вивченням туристично-краєзнавчих дисциплін № 119. Захоплювався спортивним туризмом, виборював призи на конкурсах краєзнавців. 2013 року закінчив Дніпропетровське ПТУ № 17 — за спеціальністю «столяр». Восени того ж року призваний на строкову військову службу, проходив у криворізькій окремій спеціальній моторизованій бригаді міліції внутрішніх військ МВС.
Зимою 2014-го був у складі внутрішніх військ на Євромайдані, поранений.
23 липня 2014 року загинув разом із командиром своєї бригади Радієвським та командиром батальйону Сніцарем під час бою за звільнення Лисичанська — бійці потрапили у засідку терористів на мосту.
Похований на цвинтарі «Дороге» у селі Дороге, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області з військовими почестями.
Без сина лишилась мама Світлана Миколаївна, батько Олександр Коцяр і брат.
Нагороди та вшанування
- 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Наказом командуючого Нацгвардії України від 28.07.2014 № 182 назавжди зарахований у склад військової частини, де служив.
- нагороджений відомчою відзнакою «Мужність, честь, закон» (наказ командувача Національної Гвардії України, посмертно).
- 8 травня 2015 року поблизу Лисичанська урочисто відкрито памятник на місці загибелі генерал-майора Радієвського, полковника Сніцара та солдата Коцяра.
- 3 вересня 2015 року на будівлі Дніпропетровської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням туристично-краєзнавчих дисциплін № 119 відкрито меморіальну дошку Ігорю Коцяру.
Примітки
- Коцяр Ігор Олександрович [ 9 червня 2018 у Wayback Machine.] Національна Гвардія України
- . Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
- Небесна Гвардія
- Коцяр Ігор Олександрович 19.03.1994 — 23.07.2014 [ 5 листопада 2017 у Wayback Machine.] Міністерство молоді та спорту України
- Герої-гвардійці навіки в нашій пам'яті
Джерела
- Коцяр Ігор Олександрович [ 8 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Незборима нація [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://34.ua/news/view/43380--na-dnepropetrovshhine-pohoronili-20-letnego-bojca-nacgvardii/ [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I gor Oleksa ndrovich Ko cyar 19 bereznya 1994 23 lipnya 2014 ukrayinskij vijskovik soldat strokovoyi sluzhbi strilec 1 go viddilennya 3 go patrulnogo vzvodu 1 yi patrulnoyi roti 1 go patrulnogo bataljonu okremoyi krivorizkoyi brigadi ohoroni gromadskogo poryadku Nacgvardiyi vijskova chastina 3011 Centralnogo operativno teritorialnogo ob yednannya Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini Kropivnickij Igor Kocyar SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya19 bereznya 1994 1994 03 19 Krivij RigSmert23 lipnya 2014 2014 07 23 20 rokiv LisichanskVijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaRid vijsk Nacionalna gvardiyaFormuvannya 21 OBrOGPVijni bitviVijna na shodi UkrayiniNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaZhittyepisNarodivsya 1994 roku v misti Krivij Rig Navchavsya u Dnipropetrovskij specializovanij shkoli z pogliblenim vivchennyam turistichno krayeznavchih disciplin 119 Zahoplyuvavsya sportivnim turizmom viboryuvav prizi na konkursah krayeznavciv 2013 roku zakinchiv Dnipropetrovske PTU 17 za specialnistyu stolyar Voseni togo zh roku prizvanij na strokovu vijskovu sluzhbu prohodiv u krivorizkij okremij specialnij motorizovanij brigadi miliciyi vnutrishnih vijsk MVS Zimoyu 2014 go buv u skladi vnutrishnih vijsk na Yevromajdani poranenij 23 lipnya 2014 roku zaginuv razom iz komandirom svoyeyi brigadi Radiyevskim ta komandirom bataljonu Snicarem pid chas boyu za zvilnennya Lisichanska bijci potrapili u zasidku teroristiv na mostu Pohovanij na cvintari Doroge u seli Doroge Dnipropetrovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti z vijskovimi pochestyami Bez sina lishilas mama Svitlana Mikolayivna batko Oleksandr Kocyar i brat Nagorodi ta vshanuvannya14 serpnya 2014 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Nakazom komanduyuchogo Nacgvardiyi Ukrayini vid 28 07 2014 182 nazavzhdi zarahovanij u sklad vijskovoyi chastini de sluzhiv nagorodzhenij vidomchoyu vidznakoyu Muzhnist chest zakon nakaz komanduvacha Nacionalnoyi Gvardiyi Ukrayini posmertno 8 travnya 2015 roku poblizu Lisichanska urochisto vidkrito pamyatnik na misci zagibeli general majora Radiyevskogo polkovnika Snicara ta soldata Kocyara 3 veresnya 2015 roku na budivli Dnipropetrovskoyi specializovanoyi shkoli z pogliblenim vivchennyam turistichno krayeznavchih disciplin 119 vidkrito memorialnu doshku Igoryu Kocyaru PrimitkiKocyar Igor Oleksandrovich 9 chervnya 2018 u Wayback Machine Nacionalna Gvardiya Ukrayini Arhiv originalu za 29 bereznya 2022 Procitovano 29 bereznya 2022 Nebesna Gvardiya Kocyar Igor Oleksandrovich 19 03 1994 23 07 2014 5 listopada 2017 u Wayback Machine Ministerstvo molodi ta sportu Ukrayini Geroyi gvardijci naviki v nashij pam yatiDzherelaKocyar Igor Oleksandrovich 8 chervnya 2017 u Wayback Machine Nezborima naciya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http 34 ua news view 43380 na dnepropetrovshhine pohoronili 20 letnego bojca nacgvardii 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi