Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Коха́нець» (фр. L'amant) — автобіографічний роман французької письменниці Марґеріт Дюрас, який опублікувало в 1984 році паризьке видавництво Мінюї (фр. Les Éditions de Minuit). Того ж року роман був відзначений Гонкурівською премією. Французьке видання роману розійшлося накладом понад 2 400 000 примірників.
| Коханець | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. L'Amant | ||||
 | ||||
| Жанр | автобіографічний роман | |||
| Напрям | Новий роман | |||
| Автор | Марґеріт Дюрас | |||
| Мова | французька | |||
| Опубліковано | 1984 | |||
| Країна |  Франція | |||
| Видавництво | Мінюї (видавництво) | |||
| Наступний твір | d | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
Сюжет
Роман «Коханець», події в якому розгортаються у французькому Індокитаї в 1930-х, розкриває інтимність і хитросплетіння таємного роману між неповнолітньою дівчиною з фінансово скрутної французької родини та майже вдвічі старшим заможним чоловіком китайсько-в’єтнамського походження.
У 1929 році 15-річна безіменна дівчина подорожує на поромі через дельту Меконґу, повертаючись із канікул у своєму сімейному домі в місті Садеку до школи-інтернату в Сайґоні. Вона привертає увагу 27-річного сина китайського бізнес-магната, заможного молодого чоловіка та спадкоємця багатства. Він заводить розмову з дівчиною; вона погоджується поїхати назад до міста на його лімузині з водієм.
Змушена обставинами свого виховання, ця дівчина, дочка збанкрутілої вдови з маніакально-депресивним станом, щойно пробуджується до неминучої та надто реальної задачі — самотньо пробитися у світ. Таким чином, вона стає його коханкою, поки він не схиляється перед несхваленням свого батька і не розриває роман.
Колоніалізм у романі
Згідно з дослідником Джеком Їґером (Jack A. Yeager), більшість прочитань роману Дюрас сфокусовані на її повторюваному стилі письма, але нерідко випускають з поля зору колоніальні теми твору. Хоча сама Дюрас пов'язувала себе з В'єтнамом і його культурою (так, дитиною вона була двомовною, розмовляючи французькою та в'єтнамською), водночас єдина персонажка-в'єтнамка — це покоївка матері оповідачки, До. Саме ж місцеве населення не виокремлене і розмите в романі.
Важливо, що стосунки в романі Дюрас про перетин расових кордонів розгортаються на ключовому етапі в’єтнамської історії, коли за націоналістичним повстанням 1930 року слідував період надзвичайного жорстоких репресій — у контексті виклику, який кидають такі стосунки, зміцненню французької колоніальної влади з супутнім підтвердженням ролі, статусу та влади, які визначаються расою.
Владні стосунки в романі досить заплутані: їх неможливо вписати в одну чітку схему влади. Їхня пристрасть розгортається на тлі комплексного перетину панувань і пригноблень: оповідачка має расовий і колоніальний привілей (біла французка у французькій колонії), коли ж китаєць — гендерний (чоловік) і класовий (має статок).
Головна персонажка походить з родини французьких колоніалістів, і хоча її родина дуже бідна, привілеї оповідачки зосереджені в просторі: вона відвідує французький ліцей і пансіон, її матір працює директоркою школи для дівчаток. З другого боку, її коханець — китаєць, водночас заможний, з потягом до європейського («він курить англійську сигарету»), але в той же час чужий для Сайґону — як і «не-білий» для французьких колонізаторів. Їхній взаємний потяг — трансгресивний, хоч і з відмінних причин, а шлюб з самого початку неможливий. Родина дівчинки не приймає китайця: вони їдять їжу, яку він їм купує, але не говорять з ним («Всі обіди проходять абсолютно одноманітно. Брати пожирають страви й ніколи не кажуть йому жодного слова»); батько китайця ж забороняє їхній шлюб. Для оповідачки китаєць — це поєднання екзотичного іншого з доступом до фізичного комфорту і грошей («Я відповідаю, що хочу його разом з грішми, разом з лімузином і грішми, бо я таким його побачила, і як мені знати, що б я робила, якби все було інакше»).
Для китайця ж оповідачка — це можливість вийти за межі свого класу та раси. Те, що привертає його увагу (і багато разів згадується в романі) — її «чоловічий капелюх з пласкими крисами, з гнучкого фетру кольору трояндового дерева» і «знамениті туфельки із золотої парчі на високому підборі». Фетровий капелюх — символ водночас Заходу та маскулінності; золочені туфельки символізують жіночність і потяг до вищого класу. Цей одяг вказує не лише на гендерну, але й на політичну та соціальну амбівалентність оповідачки в очах її коханця, подвоєну тим, що вона — «молода біла дівчина в автобусі для місцевих».
Видання
- L'Amant, Éditions de Minuit, Paris, 1984, ISBN|2-7073-0695-9
Екранізація
1992 року роман екранізував французький режисер Жан-Жак Анно.
Український переклад
Роман Марґеріт Дюрас «Коханець» переклав українською Роман Осадчук. Переклад опублікувало видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, у «Дорослій серії» (2009).
Посилання
- Огляд преси про роман «Коханець», Le Figaro Magazine, 20 жовтня 1984 [ 21 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Звіт про презентацію українського перекладу роману в газеті «Україна молода» [ 12 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Рецензія на український переклад роману Марґеріт Дюрас «Коханець» [ 15 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kohanec Koha nec fr L amant avtobiografichnij roman francuzkoyi pismennici Margerit Dyuras yakij opublikuvalo v 1984 roci parizke vidavnictvo Minyuyi fr Les Editions de Minuit Togo zh roku roman buv vidznachenij Gonkurivskoyu premiyeyu Francuzke vidannya romanu rozijshlosya nakladom ponad 2 400 000 primirnikiv Kohanecfr L AmantZhanravtobiografichnij romanNapryamNovij romanAvtorMargerit DyurasMovafrancuzkaOpublikovano1984Krayina FranciyaVidavnictvoMinyuyi vidavnictvo Nastupnij tvirdNagorodiGonkurivska premiya 1984 SyuzhetRoman Kohanec podiyi v yakomu rozgortayutsya u francuzkomu Indokitayi v 1930 h rozkrivaye intimnist i hitrospletinnya tayemnogo romanu mizh nepovnolitnoyu divchinoyu z finansovo skrutnoyi francuzkoyi rodini ta majzhe vdvichi starshim zamozhnim cholovikom kitajsko v yetnamskogo pohodzhennya U 1929 roci 15 richna bezimenna divchina podorozhuye na poromi cherez deltu Mekongu povertayuchis iz kanikul u svoyemu simejnomu domi v misti Sadeku do shkoli internatu v Sajgoni Vona privertaye uvagu 27 richnogo sina kitajskogo biznes magnata zamozhnogo molodogo cholovika ta spadkoyemcya bagatstva Vin zavodit rozmovu z divchinoyu vona pogodzhuyetsya poyihati nazad do mista na jogo limuzini z vodiyem Zmushena obstavinami svogo vihovannya cya divchina dochka zbankrutiloyi vdovi z maniakalno depresivnim stanom shojno probudzhuyetsya do neminuchoyi ta nadto realnoyi zadachi samotno probitisya u svit Takim chinom vona staye jogo kohankoyu poki vin ne shilyayetsya pered neshvalennyam svogo batka i ne rozrivaye roman Kolonializm u romaniZgidno z doslidnikom Dzhekom Yigerom Jack A Yeager bilshist prochitan romanu Dyuras sfokusovani na yiyi povtoryuvanomu stili pisma ale neridko vipuskayut z polya zoru kolonialni temi tvoru Hocha sama Dyuras pov yazuvala sebe z V yetnamom i jogo kulturoyu tak ditinoyu vona bula dvomovnoyu rozmovlyayuchi francuzkoyu ta v yetnamskoyu vodnochas yedina personazhka v yetnamka ce pokoyivka materi opovidachki Do Same zh misceve naselennya ne viokremlene i rozmite v romani Vazhlivo sho stosunki v romani Dyuras pro peretin rasovih kordoniv rozgortayutsya na klyuchovomu etapi v yetnamskoyi istoriyi koli za nacionalistichnim povstannyam 1930 roku sliduvav period nadzvichajnogo zhorstokih represij u konteksti vikliku yakij kidayut taki stosunki zmicnennyu francuzkoyi kolonialnoyi vladi z suputnim pidtverdzhennyam roli statusu ta vladi yaki viznachayutsya rasoyu Vladni stosunki v romani dosit zaplutani yih nemozhlivo vpisati v odnu chitku shemu vladi Yihnya pristrast rozgortayetsya na tli kompleksnogo peretinu panuvan i prignoblen opovidachka maye rasovij i kolonialnij privilej bila francuzka u francuzkij koloniyi koli zh kitayec gendernij cholovik i klasovij maye statok Golovna personazhka pohodit z rodini francuzkih kolonialistiv i hocha yiyi rodina duzhe bidna privileyi opovidachki zoseredzheni v prostori vona vidviduye francuzkij licej i pansion yiyi matir pracyuye direktorkoyu shkoli dlya divchatok Z drugogo boku yiyi kohanec kitayec vodnochas zamozhnij z potyagom do yevropejskogo vin kurit anglijsku sigaretu ale v toj zhe chas chuzhij dlya Sajgonu yak i ne bilij dlya francuzkih kolonizatoriv Yihnij vzayemnij potyag transgresivnij hoch i z vidminnih prichin a shlyub z samogo pochatku nemozhlivij Rodina divchinki ne prijmaye kitajcya voni yidyat yizhu yaku vin yim kupuye ale ne govoryat z nim Vsi obidi prohodyat absolyutno odnomanitno Brati pozhirayut stravi j nikoli ne kazhut jomu zhodnogo slova batko kitajcya zh zaboronyaye yihnij shlyub Dlya opovidachki kitayec ce poyednannya ekzotichnogo inshogo z dostupom do fizichnogo komfortu i groshej Ya vidpovidayu sho hochu jogo razom z grishmi razom z limuzinom i grishmi bo ya takim jogo pobachila i yak meni znati sho b ya robila yakbi vse bulo inakshe Dlya kitajcya zh opovidachka ce mozhlivist vijti za mezhi svogo klasu ta rasi Te sho privertaye jogo uvagu i bagato raziv zgaduyetsya v romani yiyi cholovichij kapelyuh z plaskimi krisami z gnuchkogo fetru koloru troyandovogo dereva i znameniti tufelki iz zolotoyi parchi na visokomu pidbori Fetrovij kapelyuh simvol vodnochas Zahodu ta maskulinnosti zolocheni tufelki simvolizuyut zhinochnist i potyag do vishogo klasu Cej odyag vkazuye ne lishe na gendernu ale j na politichnu ta socialnu ambivalentnist opovidachki v ochah yiyi kohancya podvoyenu tim sho vona moloda bila divchina v avtobusi dlya miscevih VidannyaL Amant Editions de Minuit Paris 1984 ISBN 2 7073 0695 9Ekranizaciya1992 roku roman ekranizuvav francuzkij rezhiser Zhan Zhak Anno Ukrayinskij perekladRoman Margerit Dyuras Kohanec pereklav ukrayinskoyu Roman Osadchuk Pereklad opublikuvalo vidavnictvo A BA BA GA LA MA GA u Doroslij seriyi 2009 PosilannyaOglyad presi pro roman Kohanec Le Figaro Magazine 20 zhovtnya 1984 21 listopada 2008 u Wayback Machine Zvit pro prezentaciyu ukrayinskogo perekladu romanu v gazeti Ukrayina moloda 12 grudnya 2009 u Wayback Machine Recenziya na ukrayinskij pereklad romanuMargerit Dyuras Kohanec 15 travnya 2012 u Wayback Machine Yeager Jack A 2001 Winston Jane Bradley Ollier Leakthina Chau Pech red Colonialism and Power in Marguerite Duras s The Lover Of Vietnam Identities in Dialogue angl New York Palgrave Macmillan US s 224 235 doi 10 1057 9780230107410 26 ISBN 978 0 230 10741 0