Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Котоко — африканська держава в Західній Африці, що утворилося внаслідок занепаду . Тривалий час перебувала в залежності від імперії Борну. У 1900 році розділено між Францією, великою Британією та Німеччиною.
| Котоко | ||||
| ||||
| Столиця | Логон-Бірні | |||
| Мови | котоко | |||
| Релігії | іслам анімізм | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | XV ст. | |||
| - Ліквідовано | 1900 | |||
Історія
На початку XV ст. внаслідок тривалих війн з Борну відбувається занепад міст-держав культури Сао. З цього часу здобувають самостійність невеличкі вождества Куссері, Логон-Бірні, Макарі, Мара. де відбувається змішання племен котоко (мігрували з півдня) з рештками народу сао. З часом відбувається їх об'єднання навколо Макарі.
У XVI ст. було відкорено Ідрісом III, маї Борну. З цього часу перебувала в залежності від цієї імперії. Це своєю чергою спричинило культурний вплив останньої. Починається ісламізація населення Котоко. Водночас відбувається поділ Котоко на північний та південний. З 1650 року починається піднесення міста-держави Логон-Бірні.
У 1750-х роках у зв'язку з ослабленням Борну починаються вторгнення до Котоко військ держави Багірмі, які змушують південні міста визнати свою зверхність. З послаблення Багірмі наприкінці XVIII ст., а особливо 1806 року після поразки від Вадаї. При цьому номінального південне Котоко на чолі із Логон-Бірні підкорилося Борну.
Період до середини 1820-х років став час політичного й економічного піднесення держави. Але у 1827 році Котоко зазнало поразки від військ Мухаммада аль-Канемі, шеху Борну, який захопив міста Кусері, Логон-Бірні, Нгулфай. З цього часу Котоко знову опинилося під зверхністю Борну. північна перейшла під безпосереднє керування борнуським намісником — «аліфа». південна частина була підвладна Логон-Бірні.
В подальшому Котоко стало місцем протистояння Борну, Вадаї і Багірмі. Втім більшу загрозу становила міграція арабів-шуа на землі Котоко. 1893 року держава увійшла до складу імперії Рабіха аз-Зубайри. Саме на території Котоко — біля міста Кусері — відбулася битва 1900 року, що поклала край рабіху й призвела до поділу його володінь між французами, британцями і німцями.
Територія
Розташовувалося у дельті річки Шарі на південь від озера Чад.
Мова
Населення розмовляло мовою котоко, яка поділялася на північну та південну групи. Були поширені численні діалекти, що перетворилися на власне мови: мпаде, мсер, масламі, лагван, афаде і мальгбе.
Устрій
Спочатку являла собою своєрідну федерацію вождіств й міст-держав (Афаде, Бодо, Шауе, Джилбе, Гулфей, Хулуф, Кабе, Кала-Кафра, Кусері, Логон-Бірні, Логон-Гана, Макарі, Мальтам, Мара, Мдага, Мідігуе, Ндуфу, Сао, Су, Тільде, Вулкі, Згаге, Зігуе) з обраним монархом — міарром. Кожне мало власну автономію, але об'єднувалося через визнання гегемонії найпотужнішої держави та перед необхідністю протистояти зовнішньому ворогові.
Наприкінці XVIII ст. вдалося створити більш міцну структуру на чолі із султаном. Проте поразка у 1827 році від Борну звела це нанівець. Згодом Котоко являла союз вождіств на чолі з верховним вождем.
Суспільство
На чолі стояв монарха. Він спирався на знать та дрібну шляхту. Значний прошарок складали вільні особи, що займалися ремісництвом, торгівлею. Нижче розташовувалися вільновідпущенники. На останньому щаблі стояли раби.
Міста
Міста, що представляли центри мінідержави, були оточені величезними земляними стінами. Центральну площу з багатоповерховим палацом оточували щільно переповнені будинки. Житлові комплекси (саре) були оточені стіною, яка, залежно від достатку та розмірів домогосподарства, і складалася з декількох квадратних будівель із глини та з пласкими дахами. Саре утворювали квартали, які були розділені провулками. На чолі кварталів стояв обраний очільник (білама). В кварталах мешкали лише представники одного клану (роду).
Економіка
Основу становили землеробство й ремісництво, продукцію якого експортували до сусідніх держав. Важливим об'єктом стають раби. Висловлюється гіпотеза, що Абрам Ганнібал, прадід російського поета О. С. Пушкіна, був представником династії Логон-Бірні, захопленого в полон.
Джерела
- Lebeuf, Annie: Principautés Kotoko. Paris 1969.
- DeLancey, Mark. (2000). Historical dictionary of the Republic of Cameroon. DeLancey, Mark D. (3rd ed.). Lanham, Md.: Scarecrow Press. . OCLC 43324271
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kotoko afrikanska derzhava v Zahidnij Africi sho utvorilosya vnaslidok zanepadu kulturi Sao Trivalij chas perebuvala v zalezhnosti vid imperiyi Bornu U 1900 roci rozdileno mizh Franciyeyu velikoyu Britaniyeyu ta Nimechchinoyu Kotoko XV st 1900 Stolicya Logon Birni Movi kotoko Religiyi islam animizm Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano XV st Likvidovano 1900 Zmist 1 Istoriya 2 Teritoriya 3 Mova 4 Ustrij 5 Suspilstvo 6 Mista 7 Ekonomika 8 DzherelaIstoriyared Na pochatku XV st vnaslidok trivalih vijn z Bornu vidbuvayetsya zanepad mist derzhav kulturi Sao Z cogo chasu zdobuvayut samostijnist nevelichki vozhdestva Kusseri Logon Birni Makari Mara de vidbuvayetsya zmishannya plemen kotoko migruvali z pivdnya z reshtkami narodu sao Z chasom vidbuvayetsya yih ob yednannya navkolo Makari U XVI st bulo vidkoreno Idrisom III mayi Bornu Z cogo chasu perebuvala v zalezhnosti vid ciyeyi imperiyi Ce svoyeyu chergoyu sprichinilo kulturnij vpliv ostannoyi Pochinayetsya islamizaciya naselennya Kotoko Vodnochas vidbuvayetsya podil Kotoko na pivnichnij ta pivdennij Z 1650 roku pochinayetsya pidnesennya mista derzhavi Logon Birni U 1750 h rokah u zv yazku z oslablennyam Bornu pochinayutsya vtorgnennya do Kotoko vijsk derzhavi Bagirmi yaki zmushuyut pivdenni mista viznati svoyu zverhnist Z poslablennya Bagirmi naprikinci XVIII st a osoblivo 1806 roku pislya porazki vid Vadayi Pri comu nominalnogo pivdenne Kotoko na choli iz Logon Birni pidkorilosya Bornu Period do seredini 1820 h rokiv stav chas politichnogo j ekonomichnogo pidnesennya derzhavi Ale u 1827 roci Kotoko zaznalo porazki vid vijsk Muhammada al Kanemi shehu Bornu yakij zahopiv mista Kuseri Logon Birni Ngulfaj Z cogo chasu Kotoko znovu opinilosya pid zverhnistyu Bornu pivnichna perejshla pid bezposerednye keruvannya bornuskim namisnikom alifa pivdenna chastina bula pidvladna Logon Birni V podalshomu Kotoko stalo miscem protistoyannya Bornu Vadayi i Bagirmi Vtim bilshu zagrozu stanovila migraciya arabiv shua na zemli Kotoko 1893 roku derzhava uvijshla do skladu imperiyi Rabiha az Zubajri Same na teritoriyi Kotoko bilya mista Kuseri vidbulasya bitva 1900 roku sho poklala kraj rabihu j prizvela do podilu jogo volodin mizh francuzami britancyami i nimcyami Teritoriyared Roztashovuvalosya u delti richki Shari na pivden vid ozera Chad Movared Naselennya rozmovlyalo movoyu kotoko yaka podilyalasya na pivnichnu ta pivdennu grupi Buli poshireni chislenni dialekti sho peretvorilisya na vlasne movi mpade mser maslami lagvan afade i malgbe Ustrijred Spochatku yavlyala soboyu svoyeridnu federaciyu vozhdistv j mist derzhav Afade Bodo Shaue Dzhilbe Gulfej Huluf Kabe Kala Kafra Kuseri Logon Birni Logon Gana Makari Maltam Mara Mdaga Midigue Ndufu Sao Su Tilde Vulki Zgage Zigue z obranim monarhom miarrom Kozhne malo vlasnu avtonomiyu ale ob yednuvalosya cherez viznannya gegemoniyi najpotuzhnishoyi derzhavi ta pered neobhidnistyu protistoyati zovnishnomu vorogovi Naprikinci XVIII st vdalosya stvoriti bilsh micnu strukturu na choli iz sultanom Prote porazka u 1827 roci vid Bornu zvela ce nanivec Zgodom Kotoko yavlyala soyuz vozhdistv na choli z verhovnim vozhdem Suspilstvored Na choli stoyav monarha Vin spiravsya na znat ta dribnu shlyahtu Znachnij prosharok skladali vilni osobi sho zajmalisya remisnictvom torgivleyu Nizhche roztashovuvalisya vilnovidpushenniki Na ostannomu shabli stoyali rabi Mistared Mista sho predstavlyali centri miniderzhavi buli otocheni velicheznimi zemlyanimi stinami Centralnu ploshu z bagatopoverhovim palacom otochuvali shilno perepovneni budinki Zhitlovi kompleksi sare buli otocheni stinoyu yaka zalezhno vid dostatku ta rozmiriv domogospodarstva i skladalasya z dekilkoh kvadratnih budivel iz glini ta z plaskimi dahami Sare utvoryuvali kvartali yaki buli rozdileni provulkami Na choli kvartaliv stoyav obranij ochilnik bilama V kvartalah meshkali lishe predstavniki odnogo klanu rodu Ekonomikared Osnovu stanovili zemlerobstvo j remisnictvo produkciyu yakogo eksportuvali do susidnih derzhav Vazhlivim ob yektom stayut rabi Vislovlyuyetsya gipoteza sho Abram Gannibal pradid rosijskogo poeta O S Pushkina buv predstavnikom dinastiyi Logon Birni zahoplenogo v polon Dzherelared Lebeuf Annie Principautes Kotoko Paris 1969 DeLancey Mark 2000 Historical dictionary of the Republic of Cameroon DeLancey Mark D 3rd ed Lanham Md Scarecrow Press ISBN 0 8108 3775 7 OCLC 43324271 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kotoko derzhava amp oldid 31635372