У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Костриця значення Костри ця термі ття заст па здір паздір я здерев

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Костриця (значення).

Костри́ця, термі́ття, заст. па́здір, паздір'я — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані з трести під час її первинної обробки (м'яття і тіпання).

У загальній масі костриці міститься до 64 % целюлози. У непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80 %.

Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів.

Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит.

З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним. За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур.

Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.

У культурі

Від слова «паздір», застарілої назви костриці, походить староукраїнська назва місяця жовтень — «паздерник». Ця назва вважається запозиченою з польської мови (październik) і пов'язана з тим, що в жовтні м'яли і тіпали льон та коноплі — від волокон відділяли кострицю. Аналогічне походження і білоруської назви місяця — кастрычнік.

Див. також

Примітки

Костриця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Терміття // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 27 лютого 2017.
. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 26 березня 2021.
Дудикова С. В. Льон-довгунець: потенційні можливості та сфера застосування / С. В. Дудикова, І. В. Овсянко, О. В. Мохер // Нові наукові дослідження у льонарстві та коноплярстві України / ІЛК УААН. — Суми: ВВП «Мрія-1», 2006. — С. 105—115.
Пушкар Г. О., Семак Б. Д. Використання лляного волокна для формування асортименту інтер'єрного текстилю [ 4 липня 2012 у Wayback Machine.] // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Науковий журнал — 2012. — № 2(64) ISSN 1813-6796
. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 27 лютого 2017.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .

[1] Костриця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Терміття // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 27 лютого 2017.

[4] . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 26 березня 2021.

[5] Дудикова С. В. Льон-довгунець: потенційні можливості та сфера застосування / С. В. Дудикова, І. В. Овсянко, О. В. Мохер // Нові наукові дослідження у льонарстві та коноплярстві України / ІЛК УААН. — Суми: ВВП «Мрія-1», 2006. — С. 105—115.

[6] Пушкар Г. О., Семак Б. Д. Використання лляного волокна для формування асортименту інтер'єрного текстилю [ 4 липня 2012 у Wayback Machine.] // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Науковий журнал — 2012. — № 2(64) ISSN 1813-6796

[7] . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 27 лютого 2017.

[8] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .