Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Військо коронне збройні сили Корони Королівства Польського в складі Речі Посполитої Коронне військо Країна Корона Королі

Коронне військо

Коронне військо

Військо коронне — збройні сили Корони Королівства Польського в складі Речі Посполитої.

Коронне військо
Країна image Корона Королівства Польського
image Коронне військо у Вікісховищі
image
Хорунжий великий коронний
image
Після битви під Зеленцем Костюшко і о. Юзефа, вони приймають парад польських військ з військовополоненими, після побиття російських військ, картина Войцеха Коссака
image
Піхота коронної армії, 1794 рік
image
Артилеристи краківського гарнізону 1794 р.

Генеральний штаб коронної армії

Генеральний штаб являв собою групу людей, які обіймали високі державні посади — військові та цивільно-військові, одні вже зникають, інші втрачають своє змістовне значення, треті вже мають і набувають все більшого значення). До цієї групи входили також нижчі посадові особи Військового відомства Вічної ради, яке у 1776 р. разом із Військовою канцелярією короля перебрало від гетьманів владу над армією і стало прообразом Міністерства військових справ, а на 11 листопада 1788 р. була замінена Військова комісія. Згодом до цієї структури увійшли і квадратні майори.

image
Генерал-ад'ютант в іноземній формі 1775 року
image
Генерал-ад'ютант у польському мундирі 1775 року
image
Генерал-лейтенант 1775 року
image
Генерал-майор 1775 року
image
Ад'ютант 1775 року
image
Офіцер генерального штабу 1775 року

У 1776 р. сейм визначив перелік посад генеральної старшини корони. Ними були:

  • великий коронний гетьман
  • польний коронний гетьман
  • писар польний
  • генерал коронної артилерії
  • два генеральні інспектори
  • польний коронний стражник
  • польний коронний обозний
  • два генерал-лейтенанти
  • два генерал-майора
  • чотири гетьманські адьютанти
  • два гетьманських бунчужних
  • комендант Кам'янця-Подільського
  • посадові особи військового відомства:
    • писар
    • регент
    • полковник-картограф
    • аудитор
    • ад'ютант
    • інстуґатор

Змінився штат генерального штабу коронної армії. У 1780 р. він згадує лише 2 гетьманських ад'ютантів і генерал-ад'ютанта артилерії. У посаді з 1785 року з'явилися функції кардан-майора та архіваріуса.

У зв'язку зі спробою введення штатної 100-, а потім 65-тисячної армії в 1789 році генеральний штаб був розширений. Він передбачав такі посади та функції.

  • великий коронний гетьман
  • польний коронний гетьман
  • польний коронний писар у чині генерал-лейтенанта
  • польний коронний стражник
  • великий коронний обозний
  • генерал коронної артилерії
  • два генерал-інспектора (кавалерії та піхоти)
  • польний коронний стражник
  • польний коронний обозний
  • чотири генерал-лейтенанти командували дивізіями
  • вісім генерал-майорів командували дивізіями
  • генерал при королі
  • комендант Кам'янецької фортеці в званні генерал-майора
  • королівський ад'ютант у званні старшого полковника
  • четверо королівських ад'ютантів у званні полковника
  • два королівські бунчужні
  • чотири гетьманські ад'ютанти у званні підполковника
  • два гетьманські бунчужні
  • військовий лікар
  • хірург генерального штабу
  • Посадові військової комісії:
    • військовий писар у званні капітана Національної кавалерії
    • військовий регент у званні лейтенанта Національної кавалерії
    • полковник-картограф
    • генеральний ревізор
    • ліквідаційний регент і касир у званні полковника
    • плакмайор у Варшаві
    • плакмайор в Кам'янці Подільському
    • генерал-ад'ютант Військової комісії в званні підполковника з подальшим просуванням в армії.
    • секретар в ранзі майора
    • архіваріус
    • інстугатор

Коронні відділи

Коронна піхота у XVIII ст/

У 1776 р., окрім семи колишніх полків (пішої гвардії, королівського, княжого, великобулавного, польового булавного, артилерійського та феодального), вже існували: полк маєтку Острозького та полк маєтку Ридзинського. Були сформовані полк Марціна Любомирського та полк Калікста Понінського. У 1777 р. спішилися три полки драгунів. У 1785 році створено полк ім Потоцького. Таким чином кількість полків досягла п'ятнадцяти. Нові полки отримали таку нумерацію після 1786 року. Їх організація не стандартизована. Піша охорона складалася з 2 батальйонів по 12 рот у кожному. Інші полки мали по одному батальйону. П'ять «старих» полків мали по 8 рот. 6-й ланський полк, чотири новостворені полки та три драгунські пішохідні полки складалися з шести, а 14-й полк с. Потоцького — з чотирьох рот. Роти складалися з 56-57 осіб. У чотирьох полках чисельність рот коливалася від 70 до 97 чоловік.

У 1786—1788 роках чисельність коронної піхоти, що складалася з п'ятнадцяти полків, двох угорських хоругв, обох булав і ченстоховського гарнізону, становила 7844 особи. Незважаючи на великі труднощі комплектування, фактичний стан полків мало чим відрізнявся від штатного.

Полки

image
печатка 10-го піхотного полку під командуванням ген. Дзялинського з 1791 року
  • 1-й коронний піхотний полк
  • 2-й коронний піхотний полк
  • 3-й піхотний полк Чапського
  • 4 піший полк великої коронної булави
  • 5-й стрілецький полк
  • 6-й Ланувський піший полк
  • 7-й піхотний полк Потоцького
  • 8-й піхотний полк польної коронної булави
  • 9-й піхотний полк Рачинського
  • 10-й піхотний полк Ридзінського ордонансу
  • 11-й гренадерський піший полк
  • 12-й коронний піхотний полк
  • 13-й піхотний полк Острозької ординації
  • 14 піхотний полк Потоцького
  • 15-й коронний піхотний полк
  • 16-й піший полк Колишній скарбовий
  • 17-й коронний піхотний полк
  • 18-й коронний піхотний полк
  • 19-й коронний стрілецький полк
  • 20-й коронний піхотний полк
  • 21-й коронний піхотний полк
  • Коронний піший гвардійський полк
  • Піхотний полк іцмені Віленської конфедерації
  • 1-й Краківський гренадерський полк
  • 2-й Краківський гренадерський полк
  • Люблінський гренадерський полк
  • Сандомирський гренадерський полк
  • Стрілецький корпус
  • Скеарбовий батальйон
  • Ченстоховський гарнізон
  • Познанський гарнізон
  • Угорська хоругва Великої коронної булави (1717—1789, перевиданий у 1793 р.)
  • Угорська хоругва Польової коронної булави (1717—1789, перевиданий у 1793)
  • Угорська хоугва великого коронного маршалка (1717—1794)
  • Варшавське ополчення
  • «Українські» ополчення (за Волянським)

Коронна кавалерія у XVIII ст

У 1778 році коронна кавалерія налічувала близько 4700 осіб. Остаточну організацію коронної кавалерії визначив пост 1784 року. Передбачалося чотири бригади національної кавалерії по 876 осіб кожна, два полки авангарду по 391 осіб кожен, три драгунські полки по 257 осіб кожен і полк коронної кінної гвардії — 465 осіб, всього 5522 осіб . Бригада мала складатися з шести ескадронів по 144 осіб в кожному, ескадрону з чотирьох хоругв по 35 осіб у кожному; полк авангарду — з восьми хоругв по 47 осіб у кожній; драгунський полк — з шести рот по 40 осіб кожна, кінна гвардія — з восьми рот приблизно по 50 осіб кожна. У кінній хоругві було лише 14 товаришів і 14 почту, в авангарді — 20 товаришів і 20 почту, у драгунській роті — 30 драгунів.

Внаслідок реформ Великого сейму відбулися зміни в структурі кінноти, зросла чисельність коронної кінноти. Найвищої чисельності кавалерія досягла перед початком війни з Росією в 1792 році. За штатними при царському придворному полку він налічував 20 924 солдати, а фактично 19 992. До цього треба додати близько 1200 вояків, мобілізованих до двох козацьких полків. Навесні 1793 року чотири бригади коронної кавалерії, два авангардних полки і частково третій полк були включені до складу російської армії. У вересні 1793 року коронна кіннота налічувала 12 594 солдати, а фактична чисельність становила 9617. Перед повстанням загальна чисельність кавалерії становила 8512 вояків.

Військові формації

Є два способи нумерації коронних бригад 5-8-ї Національної кавалерії. За першим (прийнятим, між іншим, Б. Гембаржевським), «українських» бригад було 4: 5-та Національна кавалерійська бригада, іншими словами 3-тя Українська національна кавалерійська бригада, 6-та бригада СК — 2-га укр. Бригада СК, 7-а бригада СК — 1-ша бригада СК України, а 8-ма бригада СК — 4-та бригада СК України. За другим способом нумерації «українських» бригад було лише 2, а інші 2 були «волинськими»: 5 бригада СК — 1-ша бригада СК України, 6 бригада СК — 2-а бригада СК Волині, 7 бригада СК — 1 Волинь. Бригада СК та 8 бригада СК — 2-а Українська бригада КН.

  • Коронна кінна гвардія
  • 1-ша національна кавалерійська бригада (1-ша Великопольська) Дамазі Міодуського
  • 2-га національна кавалерійська бригада (2-га Великопольська) Павла Бернацького
  • 3-тя національна кавалерійська бригада (1 Малопольська) Пьотра Гадзевича
  • 4-та національна кавалерійська бригада (2-га Малопольська) Яна Ерика Потоцького
  • 5-та національна кавалерійська бригада (3-я Українська) Рафала Дзержека
  • 6-та національна кавалерійська бригада (2-га Українська) Роха Єрліча
  • 7-а національна кавалерійська бригада (1-ша Українська) Стефана Любовицького
  • 8-ма національна кавалерійська бригада (4-та Українська) Станіслава Мокроновського
  • 1-й авангардний полк Королеви
  • 2-й полк авангарду великої коронної булави
  • 3-й полк варти коронної булави
  • 4-й коронний полк авангарду Xcia Вюртемберг
  • 5-й коронний полк авангарду Xcia Любомирського
  • 1-й полк вірних козаків Яна Потоцького
  • 2-й полк вірних козаків Понятовського/Хоментовського
  • Полк уланів полковника Станіслава Кенінга (1783) / полковника Францішека Войцеховського (1794)
  • Українські добровольці (за Волянським)

Технічні війська у XVIII ст

  • Корпус коронної артилерії
  • Корпус коронних інженерів
  • Коронний понтонний корпус

Фінансування

Коронне військо утримувалося згідно з фіскальними та військовими постановами Німого сейму 1717 р., які встановили бюджет у 5 425 000 злотих. З вересня 1727 р. у військовий бюджет додатково надходив феодальний податок від піхоти (доходи становили приблизно 117 тис. злотих на рік). Коронна артилерія зберігалася з другої чверті, заснованої 1637 р. т. зв «нові» (надходження в 1717—1735 рр. на суму близько 112 000—125 000 злотих). Крім того, сенатська рада виділила по кілька сотень тисяч злотих на укріплення Кам'янця Подільського та артилерію. Ці суми дозволяли утримувати в Короні близько 19 тис. зарплати, але насправді в Коронній армії служило в середньому 13 000 вояків, у війську Великого князівства трохи більше 4 тис. вояків, тому що платня воєначальникам займала від кількох до кількох десятків ставок залежно від чину. У середині XVIII століття в Речі Посполитій також служило близько 30 000 євреїв. магнатські вояки.

Див. також

Коментарі

  1. бунчужний, обозний, стражник →
  2. гетьмани великий і польний →
  3. генералів, лейтенантів, майорів і родів військ →
  4. На той час посада гетьмана вже була анахронізмом. Вона проіснувала до кінця Першої Республіки. У 1776 році влада гетьманів над військом була значно обмежена шляхом створення Військового департаменту, Королівської військової канцелярії та відібрання у гетьманів права атестувати старшину. →
  5. Посада польного гетьмана була скасована взимку 1792 року, але невдовзі відновлена Тарговицькою конфедерацією →
  6. Коронний польний писар мав виконувати переважно інспекційні функції. Він перевіряв армію в будь-який час, не вимагаючи окремого наказу від Військової комісії обох народів. Результати перевірки він представляв королю та Військовій комісії. Він міг засідати у військових судах і брати участь у засіданнях Військової комісії з правом дорадчого голосу →
  7. Посади генеральних інспекторів залишалися до тих пір, поки їх не займуть нинішні власники, а після їх смерті, просування по службі або відставки посади мали припинити своє існування. →
  8. Функція коронного польного наглядача на той час була лише титульною функцією →
  9. На той час функція коронного польного обозного була лише титульною функцією →
  10. Генерал при королі обирався з 1789 року монархом з числа генералів армії обох країн, які мали вислугу років і підвищення. Генерал при королі очолював Королівську військову канцелярію →
  11. Посада коменданта Кам'янець-Подільської фортеці не була довічною, для неї була характерна заборона на продаж. Її міг обіймати шляхтич, який був мешканцем будь-якого воєводства Речі Посполитої. →
  12. Термін "генерал-ад'ютант" позначав посаду. Власник цього звання виконував свою функцію з присвоєнням військового звання полковника або підполковника. →
  13. Чотири ад'ютанти короля були обрані з чинних штабних офіцерів зі збереженням старшинства і просування по службі в армії - ті з них, хто отримає звання полковника, повинні були повернутися на строкову службу в свої частини. →
  14. Згідно з новим законом, гетьманські ад'ютанти могли займати місце підполковника в полку чи сотні. Натомість майори, які перебували на дійсній службі, могли бути прийняті гетьманами на царський патент зі збереженням старшинства та забороною продавати ад'ютантство. →
  15. Королівські та гетьманські бунчужні обіймали посаду довічно. Після їхньої смерті посада мала припинити своє існування. →

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTEMachyniaSrzednicki2002", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Виноски

  1. Machynia та Srzednicki, 2002.
  2. Andrzej Grabski i inni, Zarys dziejów wojskowości polskiej s. 209.
  3. Andrzej Grabski i inni, Zarys dziejów wojskowości polskiej s. 210.
  4. Tomasz Ciesielski, Potencjał militarny Rzeczypospolitej Obojga Narodów w okresie polskiej wojny sukcesyjnej 1733—1735. Wybrane aspekty.

Бібліографія

  • Gembarzewski, Bronisław (1925). Rodowody pułków polskich i oddziałów równorzędnych od r. 1717 do r. 1831. Warszawa: Towarzystwo Wiedzy Wojskowej.
  • Historya Artylerii Polskiej. Warszawa. 1902.
  • Historya piechoty polskiej. Kraków. 1893.
  • Historya jazdy polskiej. Kraków. 1894.
  • Antoni Juszczyński, Marian Krwawicz, Wypisy źródłowe do historii polskiej sztuki wojennej. Polska sztuka wojenna w latach 1764—1793, Zeszyt dziewiąty, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa 1957.
  • Andrzej Grabski i inni, Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku 1864. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. Warszawa 1966.
  • Machynia, Mariusz (2002). Oficerowie Rzeczypospolitej Obojga Narodów 1717-1794. T.1: Oficerowie wojska koronnego, cz.1: Sztaby i kawaleria. Kraków: Księgarnia Akademicka. Wydawnictwo Naukowe. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vijsko koronne zbrojni sili Koroni Korolivstva Polskogo v skladi Rechi Pospolitoyi Koronne vijsko Krayina Korona Korolivstva Polskogo Koronne vijsko u Vikishovishi Horunzhij velikij koronnij Pislya bitvi pid Zelencem Kostyushko i o Yuzefa voni prijmayut parad polskih vijsk z vijskovopolonenimi pislya pobittya rosijskih vijsk kartina Vojceha Kossaka Pihota koronnoyi armiyi 1794 rik Artileristi krakivskogo garnizonu 1794 r Generalnij shtab koronnoyi armiyiGeneralnij shtab yavlyav soboyu grupu lyudej yaki obijmali visoki derzhavni posadi vijskovi ta civilno vijskovi odni vzhe znikayut inshi vtrachayut svoye zmistovne znachennya treti vzhe mayut i nabuvayut vse bilshogo znachennya Do ciyeyi grupi vhodili takozh nizhchi posadovi osobi Vijskovogo vidomstva Vichnoyi radi yake u 1776 r razom iz Vijskovoyu kancelyariyeyu korolya perebralo vid getmaniv vladu nad armiyeyu i stalo proobrazom Ministerstva vijskovih sprav a na 11 listopada 1788 r bula zaminena Vijskova komisiya Zgodom do ciyeyi strukturi uvijshli i kvadratni majori General ad yutant v inozemnij formi 1775 roku General ad yutant u polskomu mundiri 1775 roku General lejtenant 1775 roku General major 1775 roku Ad yutant 1775 roku Oficer generalnogo shtabu 1775 roku U 1776 r sejm viznachiv perelik posad generalnoyi starshini koroni Nimi buli velikij koronnij getman polnij koronnij getman pisar polnij general koronnoyi artileriyi dva generalni inspektori polnij koronnij strazhnik polnij koronnij oboznij dva general lejtenanti dva general majora chotiri getmanski adyutanti dva getmanskih bunchuzhnih komendant Kam yancya Podilskogo posadovi osobi vijskovogo vidomstva pisar regent polkovnik kartograf auditor ad yutant instugator Zminivsya shtat generalnogo shtabu koronnoyi armiyi U 1780 r vin zgaduye lishe 2 getmanskih ad yutantiv i general ad yutanta artileriyi U posadi z 1785 roku z yavilisya funkciyi kardan majora ta arhivariusa U zv yazku zi sproboyu vvedennya shtatnoyi 100 a potim 65 tisyachnoyi armiyi v 1789 roci generalnij shtab buv rozshirenij Vin peredbachav taki posadi ta funkciyi velikij koronnij getman polnij koronnij getman polnij koronnij pisar u chini general lejtenanta polnij koronnij strazhnik velikij koronnij oboznij general koronnoyi artileriyi dva general inspektora kavaleriyi ta pihoti polnij koronnij strazhnik polnij koronnij oboznij chotiri general lejtenanti komanduvali diviziyami visim general majoriv komanduvali diviziyami general pri koroli komendant Kam yaneckoyi forteci v zvanni general majora korolivskij ad yutant u zvanni starshogo polkovnika chetvero korolivskih ad yutantiv u zvanni polkovnika dva korolivski bunchuzhni chotiri getmanski ad yutanti u zvanni pidpolkovnika dva getmanski bunchuzhni vijskovij likar hirurg generalnogo shtabu Posadovi vijskovoyi komisiyi vijskovij pisar u zvanni kapitana Nacionalnoyi kavaleriyi vijskovij regent u zvanni lejtenanta Nacionalnoyi kavaleriyi polkovnik kartograf generalnij revizor likvidacijnij regent i kasir u zvanni polkovnika plakmajor u Varshavi plakmajor v Kam yanci Podilskomu general ad yutant Vijskovoyi komisiyi v zvanni pidpolkovnika z podalshim prosuvannyam v armiyi sekretar v ranzi majora arhivarius instugatorKoronni viddili1 sha koronna diviziya gen o Yuzef Ponyatovskij 2 ga koronna diviziya gen Arnold Anastazij Bishevskij 3 tya koronna diviziya gen Tadeush Kostyushko 4 ta koronna diviziya gen lejt Stepan Lyubovickij Kiyevo Braclavska koronna diviziya gen lejt Stepan Lyubovickij Malopolska koronna diviziya gen lejt Potr Ozharovskij general major Nadnarvyanska diviziya gen Yezhi Grabovskij Velikopolska koronna diviziya gen lejt Arnold Anastazij Bishevskij Volino Podilska diviziya gen lejt Mihajlo LyubomirskijKoronna pihota u XVIII st U 1776 r okrim semi kolishnih polkiv pishoyi gvardiyi korolivskogo knyazhogo velikobulavnogo polovogo bulavnogo artilerijskogo ta feodalnogo vzhe isnuvali polk mayetku Ostrozkogo ta polk mayetku Ridzinskogo Buli sformovani polk Marcina Lyubomirskogo ta polk Kaliksta Poninskogo U 1777 r spishilisya tri polki draguniv U 1785 roci stvoreno polk im Potockogo Takim chinom kilkist polkiv dosyagla p yatnadcyati Novi polki otrimali taku numeraciyu pislya 1786 roku Yih organizaciya ne standartizovana Pisha ohorona skladalasya z 2 bataljoniv po 12 rot u kozhnomu Inshi polki mali po odnomu bataljonu P yat starih polkiv mali po 8 rot 6 j lanskij polk chotiri novostvoreni polki ta tri dragunski pishohidni polki skladalisya z shesti a 14 j polk s Potockogo z chotiroh rot Roti skladalisya z 56 57 osib U chotiroh polkah chiselnist rot kolivalasya vid 70 do 97 cholovik U 1786 1788 rokah chiselnist koronnoyi pihoti sho skladalasya z p yatnadcyati polkiv dvoh ugorskih horugv oboh bulav i chenstohovskogo garnizonu stanovila 7844 osobi Nezvazhayuchi na veliki trudnoshi komplektuvannya faktichnij stan polkiv malo chim vidriznyavsya vid shtatnogo Polki pechatka 10 go pihotnogo polku pid komanduvannyam gen Dzyalinskogo z 1791 roku 1 j koronnij pihotnij polk 2 j koronnij pihotnij polk 3 j pihotnij polk Chapskogo 4 pishij polk velikoyi koronnoyi bulavi 5 j strileckij polk 6 j Lanuvskij pishij polk 7 j pihotnij polk Potockogo 8 j pihotnij polk polnoyi koronnoyi bulavi 9 j pihotnij polk Rachinskogo 10 j pihotnij polk Ridzinskogo ordonansu 11 j grenaderskij pishij polk 12 j koronnij pihotnij polk 13 j pihotnij polk Ostrozkoyi ordinaciyi 14 pihotnij polk Potockogo 15 j koronnij pihotnij polk 16 j pishij polk Kolishnij skarbovij 17 j koronnij pihotnij polk 18 j koronnij pihotnij polk 19 j koronnij strileckij polk 20 j koronnij pihotnij polk 21 j koronnij pihotnij polk Koronnij pishij gvardijskij polk Pihotnij polk icmeni Vilenskoyi konfederaciyi 1 j Krakivskij grenaderskij polk 2 j Krakivskij grenaderskij polk Lyublinskij grenaderskij polk Sandomirskij grenaderskij polk Strileckij korpus Skearbovij bataljon Chenstohovskij garnizon Poznanskij garnizon Ugorska horugva Velikoyi koronnoyi bulavi 1717 1789 perevidanij u 1793 r Ugorska horugva Polovoyi koronnoyi bulavi 1717 1789 perevidanij u 1793 Ugorska hougva velikogo koronnogo marshalka 1717 1794 Varshavske opolchennya Ukrayinski opolchennya za Volyanskim Koronna kavaleriya u XVIII stU 1778 roci koronna kavaleriya nalichuvala blizko 4700 osib Ostatochnu organizaciyu koronnoyi kavaleriyi viznachiv post 1784 roku Peredbachalosya chotiri brigadi nacionalnoyi kavaleriyi po 876 osib kozhna dva polki avangardu po 391 osib kozhen tri dragunski polki po 257 osib kozhen i polk koronnoyi kinnoyi gvardiyi 465 osib vsogo 5522 osib Brigada mala skladatisya z shesti eskadroniv po 144 osib v kozhnomu eskadronu z chotiroh horugv po 35 osib u kozhnomu polk avangardu z vosmi horugv po 47 osib u kozhnij dragunskij polk z shesti rot po 40 osib kozhna kinna gvardiya z vosmi rot priblizno po 50 osib kozhna U kinnij horugvi bulo lishe 14 tovarishiv i 14 pochtu v avangardi 20 tovarishiv i 20 pochtu u dragunskij roti 30 draguniv Vnaslidok reform Velikogo sejmu vidbulisya zmini v strukturi kinnoti zrosla chiselnist koronnoyi kinnoti Najvishoyi chiselnosti kavaleriya dosyagla pered pochatkom vijni z Rosiyeyu v 1792 roci Za shtatnimi pri carskomu pridvornomu polku vin nalichuvav 20 924 soldati a faktichno 19 992 Do cogo treba dodati blizko 1200 voyakiv mobilizovanih do dvoh kozackih polkiv Navesni 1793 roku chotiri brigadi koronnoyi kavaleriyi dva avangardnih polki i chastkovo tretij polk buli vklyucheni do skladu rosijskoyi armiyi U veresni 1793 roku koronna kinnota nalichuvala 12 594 soldati a faktichna chiselnist stanovila 9617 Pered povstannyam zagalna chiselnist kavaleriyi stanovila 8512 voyakiv Vijskovi formaciyi Ye dva sposobi numeraciyi koronnih brigad 5 8 yi Nacionalnoyi kavaleriyi Za pershim prijnyatim mizh inshim B Gembarzhevskim ukrayinskih brigad bulo 4 5 ta Nacionalna kavalerijska brigada inshimi slovami 3 tya Ukrayinska nacionalna kavalerijska brigada 6 ta brigada SK 2 ga ukr Brigada SK 7 a brigada SK 1 sha brigada SK Ukrayini a 8 ma brigada SK 4 ta brigada SK Ukrayini Za drugim sposobom numeraciyi ukrayinskih brigad bulo lishe 2 a inshi 2 buli volinskimi 5 brigada SK 1 sha brigada SK Ukrayini 6 brigada SK 2 a brigada SK Volini 7 brigada SK 1 Volin Brigada SK ta 8 brigada SK 2 a Ukrayinska brigada KN Koronna kinna gvardiya 1 sha nacionalna kavalerijska brigada 1 sha Velikopolska Damazi Mioduskogo 2 ga nacionalna kavalerijska brigada 2 ga Velikopolska Pavla Bernackogo 3 tya nacionalna kavalerijska brigada 1 Malopolska Potra Gadzevicha 4 ta nacionalna kavalerijska brigada 2 ga Malopolska Yana Erika Potockogo 5 ta nacionalna kavalerijska brigada 3 ya Ukrayinska Rafala Dzerzheka 6 ta nacionalna kavalerijska brigada 2 ga Ukrayinska Roha Yerlicha 7 a nacionalna kavalerijska brigada 1 sha Ukrayinska Stefana Lyubovickogo 8 ma nacionalna kavalerijska brigada 4 ta Ukrayinska Stanislava Mokronovskogo 1 j avangardnij polk Korolevi 2 j polk avangardu velikoyi koronnoyi bulavi 3 j polk varti koronnoyi bulavi 4 j koronnij polk avangardu Xcia Vyurtemberg 5 j koronnij polk avangardu Xcia Lyubomirskogo 1 j polk virnih kozakiv Yana Potockogo 2 j polk virnih kozakiv Ponyatovskogo Homentovskogo Polk ulaniv polkovnika Stanislava Keninga 1783 polkovnika Francisheka Vojcehovskogo 1794 Ukrayinski dobrovolci za Volyanskim Tehnichni vijska u XVIII stKorpus koronnoyi artileriyi Korpus koronnih inzheneriv Koronnij pontonnij korpusFinansuvannyaKoronne vijsko utrimuvalosya zgidno z fiskalnimi ta vijskovimi postanovami Nimogo sejmu 1717 r yaki vstanovili byudzhet u 5 425 000 zlotih Z veresnya 1727 r u vijskovij byudzhet dodatkovo nadhodiv feodalnij podatok vid pihoti dohodi stanovili priblizno 117 tis zlotih na rik Koronna artileriya zberigalasya z drugoyi chverti zasnovanoyi 1637 r t zv novi nadhodzhennya v 1717 1735 rr na sumu blizko 112 000 125 000 zlotih Krim togo senatska rada vidilila po kilka soten tisyach zlotih na ukriplennya Kam yancya Podilskogo ta artileriyu Ci sumi dozvolyali utrimuvati v Koroni blizko 19 tis zarplati ale naspravdi v Koronnij armiyi sluzhilo v serednomu 13 000 voyakiv u vijsku Velikogo knyazivstva trohi bilshe 4 tis voyakiv tomu sho platnya voyenachalnikam zajmala vid kilkoh do kilkoh desyatkiv stavok zalezhno vid chinu U seredini XVIII stolittya v Rechi Pospolitij takozh sluzhilo blizko 30 000 yevreyiv magnatski voyaki Div takozhLitovske vijsko Horunzhij velikij koronnij Zbrojni konflikti v istoriyi PolshiKomentaribunchuzhnij oboznij strazhnik getmani velikij i polnij generaliv lejtenantiv majoriv i rodiv vijsk Na toj chas posada getmana vzhe bula anahronizmom Vona proisnuvala do kincya Pershoyi Respubliki U 1776 roci vlada getmaniv nad vijskom bula znachno obmezhena shlyahom stvorennya Vijskovogo departamentu Korolivskoyi vijskovoyi kancelyariyi ta vidibrannya u getmaniv prava atestuvati starshinu Posada polnogo getmana bula skasovana vzimku 1792 roku ale nevdovzi vidnovlena Targovickoyu konfederaciyeyu Koronnij polnij pisar mav vikonuvati perevazhno inspekcijni funkciyi Vin pereviryav armiyu v bud yakij chas ne vimagayuchi okremogo nakazu vid Vijskovoyi komisiyi oboh narodiv Rezultati perevirki vin predstavlyav korolyu ta Vijskovij komisiyi Vin mig zasidati u vijskovih sudah i brati uchast u zasidannyah Vijskovoyi komisiyi z pravom doradchogo golosu Posadi generalnih inspektoriv zalishalisya do tih pir poki yih ne zajmut ninishni vlasniki a pislya yih smerti prosuvannya po sluzhbi abo vidstavki posadi mali pripiniti svoye isnuvannya Funkciya koronnogo polnogo naglyadacha na toj chas bula lishe titulnoyu funkciyeyu Na toj chas funkciya koronnogo polnogo oboznogo bula lishe titulnoyu funkciyeyu General pri koroli obiravsya z 1789 roku monarhom z chisla generaliv armiyi oboh krayin yaki mali vislugu rokiv i pidvishennya General pri koroli ocholyuvav Korolivsku vijskovu kancelyariyu Posada komendanta Kam yanec Podilskoyi forteci ne bula dovichnoyu dlya neyi bula harakterna zaborona na prodazh Yiyi mig obijmati shlyahtich yakij buv meshkancem bud yakogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi Termin general ad yutant poznachav posadu Vlasnik cogo zvannya vikonuvav svoyu funkciyu z prisvoyennyam vijskovogo zvannya polkovnika abo pidpolkovnika Chotiri ad yutanti korolya buli obrani z chinnih shtabnih oficeriv zi zberezhennyam starshinstva i prosuvannya po sluzhbi v armiyi ti z nih hto otrimaye zvannya polkovnika povinni buli povernutisya na strokovu sluzhbu v svoyi chastini Zgidno z novim zakonom getmanski ad yutanti mogli zajmati misce pidpolkovnika v polku chi sotni Natomist majori yaki perebuvali na dijsnij sluzhbi mogli buti prijnyati getmanami na carskij patent zi zberezhennyam starshinstva ta zaboronoyu prodavati ad yutantstvo Korolivski ta getmanski bunchuzhni obijmali posadu dovichno Pislya yihnoyi smerti posada mala pripiniti svoye isnuvannya Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu FOOTNOTEMachyniaSrzednicki2002 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti VinoskiMachynia ta Srzednicki 2002 Andrzej Grabski i inni Zarys dziejow wojskowosci polskiej s 209 Andrzej Grabski i inni Zarys dziejow wojskowosci polskiej s 210 Tomasz Ciesielski Potencjal militarny Rzeczypospolitej Obojga Narodow w okresie polskiej wojny sukcesyjnej 1733 1735 Wybrane aspekty BibliografiyaGembarzewski Bronislaw 1925 Rodowody pulkow polskich i oddzialow rownorzednych od r 1717 do r 1831 Warszawa Towarzystwo Wiedzy Wojskowej Historya Artylerii Polskiej Warszawa 1902 Historya piechoty polskiej Krakow 1893 Historya jazdy polskiej Krakow 1894 Antoni Juszczynski Marian Krwawicz Wypisy zrodlowe do historii polskiej sztuki wojennej Polska sztuka wojenna w latach 1764 1793 Zeszyt dziewiaty Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej Warszawa 1957 Andrzej Grabski i inni Zarys dziejow wojskowosci polskiej do roku 1864 Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej Warszawa 1966 Machynia Mariusz 2002 Oficerowie Rzeczypospolitej Obojga Narodow 1717 1794 T 1 Oficerowie wojska koronnego cz 1 Sztaby i kawaleria Krakow Ksiegarnia Akademicka Wydawnictwo Naukowe ISBN 83 71 88 500 8

Дата публікації:
Топ