З'явлення короля ієрогліфами | ||||
|
Коронація в Давньому Єгипті — низка церемоній в Стародавньому Єгипті під час введення до влади нового фараона. Ці церемонії були надзвичайно важливими ритуалами в історії раннього та стародавнього Єгипту під час зміни влади між двома фараонами. Вступ на престол нового володаря відзначався кількома церемоніями, обрядами та фестивалями. Деякі церемонії коронації тривали до року.
Історія
Церемонія коронації не була якоюсь однією подією, а тривалим процесом, що включав низку свят, обрядів та церемоній, що тривали до року. З цієї причини сьогодні єгиптологи називають рік, коли новий фараон отримав владу, як «рік коронації».
Найдавніші зображення спеціальних обрядів та церемоній щодо вступу на престол можна знайти на предметах часів правління додинастичного правителя Скорпіона II, бл. 3100 р. до Р. Х. В цей час зміна між правителями могла бути позначена війнами та вторгненнями із сусідніх єгипетських протодержав. Сусіди, дізнавшись, що правитель помер, могли направити свої армії, в розрахунку, що новий володар ще не зможе дати їм опір. Починаючи з короля Нармера (засновника 1-ї династії фараонів), війни між єгипетськими протодержавами припинились й виникає стала традиція проводити символічні церемонії та свята коронації.
Найважливішим джерелом інформації про посідання престолу та церемонії коронації є написи на камені в Палермо — чорній базальтовій плиті, де перелічені єгипетські королі від 1-ї династії до короля Неферірікара, третього фараона 5-ї династії. Камінь також фіксує різні події під час правління короля, такі як створення статуй, міських і доменних фондів, підрахунок худоби та релігійні свята, в тому числі й фестивалі Хеб-Сед. Камінь також вказує точну дату вступу кожного правителя на престол. Перший рік володаря на престолі, «рік коронації», не зараховувався до королівського підрахунку року, і на камені згадуються лише найважливіші церемонії, що відбулися протягом цьому році.
Церемонії
Церемонія коронація нового правителя включала низку тривалих свят, обрядів та церемоній, які фараон мав пройти, перш ніж йому або їй дозволено було носити єгипетські корони.
Фараону дозволялось носити корону лише після проходження всіх ритуалів і церемоній. Починаючи з XI династії під час церемонії коронації фараон обирав собі 5 різних титулів (їх також називають тронними іменами). Ці імена обиралися відповідно до майбутніх планів фараона та тих діянь, які він хотів реалізувати за час свого правління.
- Першою церемонією було т.з. «Об'єднання Верхнього і Нижнього Єгипту», пов'язане з традиційним «ударом ворога» в додинастичні часи — ритуалом, коли вождь переможеного королівства був вбитий церемоніальною булавою королем-переможцем. Найвідоміше зображення цього ритуалу можна побачити на церемоніальній плиті короля Нармера. На звороті палети зображені міфологічні та символічні елементи: два серпопарди (леопарди з незвично витягнутими шиями) із переплетеними шиями символізували об'єднання Верхнього та Нижнього Єгипту. Ще одне символічне зображення об'єднавчого свята з'являється на престольному рельєфі часів правління Сенусрета I, другого фараона 12-ї династії. На ній показано, як боги Гор і Сет обмотують папірус і навколо трахеї, що закінчується стовпом Джеда, що символізує тривале об'єднання двох земель під керівництвом Сенусрета I.
- Церемонія «обходу Білих Стін» відома з написів на камені в Палермо. Згідно з легендами, «Білі стіни» в єгипетському Inebu Hedj, нині Мемфіс, були зведені міфічним володарем Менесом як резиденція правителів Єгипту. Обхід стін Мемфіса, який відзначався ритуальною процесією навколо міста, проводився для підтвердження права короля на престол та його прав на резиденцію правителів, як на його нове місце владарювання.
- Свято «поява короля» влаштували одразу після коронації, як підтвердження права короля на правління. Після закінчення року коронації свято відзначали кожен другий рік. Значно пізніше єгипетські джерела виявляють, що це свято складалося з трьох етапів: спочатку була «поява правителя Верхнього Єгипту» (khaj-nisut), потім «поява правителя Нижнього Єгипту» (khaj-bitj), і нарешті «поява правителя Верхнього та Нижнього Єгипту» (khaj-nisut-bitj). Найбільш рання згадка про це свято датується королем Джосером, першим фараоном 3-ї династії.
- Свято Сед було одним з найважливіших свят Давнього Єгипту, пов'язаного з перебуванням короля на престолі. Воно включало безліч складних ритуалів, які зараз до кінця не зрозумілі і які рідко зображуються. Перше святкування свята відбулося в рік коронації. Після цього наступне святкування відбулося в 30-й рік фараона на престолі, і, таким чином, свято Сед давні греки назвали Triakontaeteris, що означає «30-річний ювілей».
Після цього ювілею свято Сед зазвичай святкували кожний третій рік. Хоча це правило порушували різні фараони, зокрема Рамзес II, який за 64 роки на троні відсвяткував загалом 14 цих свят. До ранніх династичних правителів, для яких принаймні одне свято Седа археологічно засвідчено, належать Нармер, Ден, Каа, Нінечер і, можливо, Вадженес.
Рідкісні зображення обрядів, пов'язаних зі святом Сед, походять із рельєфів Старого Королівства, знайдених у галереях під пірамідою Джосера в Саккарі, а також в Дахшурі, що належить до часів правління Снофру (засновника 4-ї династії). Деякі королі святкували свято Сед, попри археологічні дані, що підтверджують, що вони не правили 30 років. До таких королів належать Аджіб в 1-й династії та Ехнатон з 18-й династії.
- Свято Сокар — поряд зі святом Сед — один із найстаріших традиційних релігійних свят. Згадується на додинастичних артефактах і часто згадується на ярликах зі слонової кістки, що належать королям Скорпіону II, Нармеру, Ага і Джеру. Ранні форми цього свята включали створення церемоніального гребного човна з культовим зображенням бога Сокара. Потім король на цьому човні плив до священного озера або до Нілу. Іншим ритуалом було встановлення фараоном, за допомогою жерців, стовпа Джеда. У ранні часи свято відбувалось під час коронації, при цьому окремою церемонією відзначалась (фізична або символічна) смерть попередника.
Починаючи з 2-ї династії і далі, свято Сокар повторювалося кожного шостого року, п'яте святкування збігалося із святом Сед. Наскільки відомо, церемонія свята Сокара була пов'язана з коронацією нового володаря та заснуванням його майбутньої могили. Сокар був богом підземного світу і одним із святих охоронців королівських кладовищ.
- «Годування малого короля». Ця церемонія була запроваджена під час 6-ї династії за короля Пепі II, який вступив на престол у віці 6 років. «Годування малого короля» ніколи не виконувалося практично, а здійснювалось церемоніально через маленькі фігурки, що зображували короля як малюка, що сидить на колінах богині Ісіди, яка годує його грудьми. Це церемонія, можливо, була створена, щоб підкреслити божественну природу фараона. Пізніше, зображення короля, якого годувала грудьми Ісіда, перейшов в художній образ портретів Мадонни з дитиною. Існують також зображення фараона, як молодого чоловіка, якого годує святе дерево Імат.
Успадкування престолу
В Єгипті право на престол, як правило, успадковувалося шляхом прямого народження: старший син був спадкоємцем свого батька. Іноді престол успадковувався від старшого брата до молодшого, наприклад, від Джедефра до Хафра. Були випадки, наприклад наприкінці правління Нінетьєра, коли він поділив Верхній та Нижній Єгипет між двох своїх синів, що одночасно панували над двома землями.
Також траплялись випадки, коли в результаті раптової смерті фараона, його престол займав племінник або інший родич. Трон також багато разів переходив від померлого фараона до його дружини. А пізніше міг перейти й до нового чоловіка цієї правительки.
Також відомо багато випадків, коли коронних принців, особливо в період Старого Єгипту, які вважались спадкоємцями за життя фараона, але так і не стали новими правителями, попри те, що пережили своїх правлячих батьків. Були випадки коли цю посаду займали верховні радники, жерці або інші високопосадові особи. В джерелах також згадується т.з. «Велика десятка», що складалась з найвищих урядовців держави.
Джерела
- Sue D'Auria: Offerings to the Discerning Eye: An Egyptological Medley in Honor of Jack A. Josephson. BRILL, Leiden 2010, , p. 296—300.
- Rolf Gundlach, Andrea Klug: «Der» ägyptische Hof des Neuen Reiches: seine Gesellschaft und Kultur im Spannungsfeld, ISSN 0081-7554.
- Michael Rice: Egypt's Making: The Origins of Ancient Egypt, 5000–2000 BC. Psychology Press, 2003, , p. 97-102.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Z yavlennya korolya iyeroglifami Koronaciya v Davnomu Yegipti nizka ceremonij v Starodavnomu Yegipti pid chas vvedennya do vladi novogo faraona Ci ceremoniyi buli nadzvichajno vazhlivimi ritualami v istoriyi rannogo ta starodavnogo Yegiptu pid chas zmini vladi mizh dvoma faraonami Vstup na prestol novogo volodarya vidznachavsya kilkoma ceremoniyami obryadami ta festivalyami Deyaki ceremoniyi koronaciyi trivali do roku IstoriyaPalermskij kamin Ceremoniya koronaciyi ne bula yakoyus odniyeyu podiyeyu a trivalim procesom sho vklyuchav nizku svyat obryadiv ta ceremonij sho trivali do roku Z ciyeyi prichini sogodni yegiptologi nazivayut rik koli novij faraon otrimav vladu yak rik koronaciyi Najdavnishi zobrazhennya specialnih obryadiv ta ceremonij shodo vstupu na prestol mozhna znajti na predmetah chasiv pravlinnya dodinastichnogo pravitelya Skorpiona II bl 3100 r do R H V cej chas zmina mizh pravitelyami mogla buti poznachena vijnami ta vtorgnennyami iz susidnih yegipetskih protoderzhav Susidi diznavshis sho pravitel pomer mogli napraviti svoyi armiyi v rozrahunku sho novij volodar she ne zmozhe dati yim opir Pochinayuchi z korolya Narmera zasnovnika 1 yi dinastiyi faraoniv vijni mizh yegipetskimi protoderzhavami pripinilis j vinikaye stala tradiciya provoditi simvolichni ceremoniyi ta svyata koronaciyi Najvazhlivishim dzherelom informaciyi pro posidannya prestolu ta ceremoniyi koronaciyi ye napisi na kameni v Palermo chornij bazaltovij pliti de perelicheni yegipetski koroli vid 1 yi dinastiyi do korolya Neferirikara tretogo faraona 5 yi dinastiyi Kamin takozh fiksuye rizni podiyi pid chas pravlinnya korolya taki yak stvorennya statuj miskih i domennih fondiv pidrahunok hudobi ta religijni svyata v tomu chisli j festivali Heb Sed Kamin takozh vkazuye tochnu datu vstupu kozhnogo pravitelya na prestol Pershij rik volodarya na prestoli rik koronaciyi ne zarahovuvavsya do korolivskogo pidrahunku roku i na kameni zgaduyutsya lishe najvazhlivishi ceremoniyi sho vidbulisya protyagom comu roci CeremoniyiCeremoniya koronaciya novogo pravitelya vklyuchala nizku trivalih svyat obryadiv ta ceremonij yaki faraon mav projti persh nizh jomu abo yij dozvoleno bulo nositi yegipetski koroni Faraonu dozvolyalos nositi koronu lishe pislya prohodzhennya vsih ritualiv i ceremonij Pochinayuchi z XI dinastiyi pid chas ceremoniyi koronaciyi faraon obirav sobi 5 riznih tituliv yih takozh nazivayut tronnimi imenami Ci imena obiralisya vidpovidno do majbutnih planiv faraona ta tih diyan yaki vin hotiv realizuvati za chas svogo pravlinnya Pershoyu ceremoniyeyu bulo t z Ob yednannya Verhnogo i Nizhnogo Yegiptu pov yazane z tradicijnim udarom voroga v dodinastichni chasi ritualom koli vozhd peremozhenogo korolivstva buv vbitij ceremonialnoyu bulavoyu korolem peremozhcem Najvidomishe zobrazhennya cogo ritualu mozhna pobachiti na ceremonialnij pliti korolya Narmera Na zvoroti paleti zobrazheni mifologichni ta simvolichni elementi dva serpopardi leopardi z nezvichno vityagnutimi shiyami iz perepletenimi shiyami simvolizuvali ob yednannya Verhnogo ta Nizhnogo Yegiptu She odne simvolichne zobrazhennya ob yednavchogo svyata z yavlyayetsya na prestolnomu relyefi chasiv pravlinnya Senusreta I drugogo faraona 12 yi dinastiyi Na nij pokazano yak bogi Gor i Set obmotuyut papirus i navkolo traheyi sho zakinchuyetsya stovpom Dzheda sho simvolizuye trivale ob yednannya dvoh zemel pid kerivnictvom Senusreta I Ceremoniya obhodu Bilih Stin vidoma z napisiv na kameni v Palermo Zgidno z legendami Bili stini v yegipetskomu Inebu Hedj nini Memfis buli zvedeni mifichnim volodarem Menesom yak rezidenciya praviteliv Yegiptu Obhid stin Memfisa yakij vidznachavsya ritualnoyu procesiyeyu navkolo mista provodivsya dlya pidtverdzhennya prava korolya na prestol ta jogo prav na rezidenciyu praviteliv yak na jogo nove misce vladaryuvannya Ceremoniya koronaciyi faraona Ptolemeya VIII Hram Edfu Svyato poyava korolya vlashtuvali odrazu pislya koronaciyi yak pidtverdzhennya prava korolya na pravlinnya Pislya zakinchennya roku koronaciyi svyato vidznachali kozhen drugij rik Znachno piznishe yegipetski dzherela viyavlyayut sho ce svyato skladalosya z troh etapiv spochatku bula poyava pravitelya Verhnogo Yegiptu khaj nisut potim poyava pravitelya Nizhnogo Yegiptu khaj bitj i nareshti poyava pravitelya Verhnogo ta Nizhnogo Yegiptu khaj nisut bitj Najbilsh rannya zgadka pro ce svyato datuyetsya korolem Dzhoserom pershim faraonom 3 yi dinastiyi Svyato Sed bulo odnim z najvazhlivishih svyat Davnogo Yegiptu pov yazanogo z perebuvannyam korolya na prestoli Vono vklyuchalo bezlich skladnih ritualiv yaki zaraz do kincya ne zrozumili i yaki ridko zobrazhuyutsya Pershe svyatkuvannya svyata vidbulosya v rik koronaciyi Pislya cogo nastupne svyatkuvannya vidbulosya v 30 j rik faraona na prestoli i takim chinom svyato Sed davni greki nazvali Triakontaeteris sho oznachaye 30 richnij yuvilej Pislya cogo yuvileyu svyato Sed zazvichaj svyatkuvali kozhnij tretij rik Hocha ce pravilo porushuvali rizni faraoni zokrema Ramzes II yakij za 64 roki na troni vidsvyatkuvav zagalom 14 cih svyat Do rannih dinastichnih praviteliv dlya yakih prinajmni odne svyato Seda arheologichno zasvidcheno nalezhat Narmer Den Kaa Ninecher i mozhlivo Vadzhenes Ridkisni zobrazhennya obryadiv pov yazanih zi svyatom Sed pohodyat iz relyefiv Starogo Korolivstva znajdenih u galereyah pid piramidoyu Dzhosera v Sakkari a takozh v Dahshuri sho nalezhit do chasiv pravlinnya Snofru zasnovnika 4 yi dinastiyi Deyaki koroli svyatkuvali svyato Sed popri arheologichni dani sho pidtverdzhuyut sho voni ne pravili 30 rokiv Do takih koroliv nalezhat Adzhib v 1 j dinastiyi ta Ehnaton z 18 j dinastiyi Svyato Sokar poryad zi svyatom Sed odin iz najstarishih tradicijnih religijnih svyat Zgaduyetsya na dodinastichnih artefaktah i chasto zgaduyetsya na yarlikah zi slonovoyi kistki sho nalezhat korolyam Skorpionu II Narmeru Aga i Dzheru Ranni formi cogo svyata vklyuchali stvorennya ceremonialnogo grebnogo chovna z kultovim zobrazhennyam boga Sokara Potim korol na comu chovni pliv do svyashennogo ozera abo do Nilu Inshim ritualom bulo vstanovlennya faraonom za dopomogoyu zherciv stovpa Dzheda U ranni chasi svyato vidbuvalos pid chas koronaciyi pri comu okremoyu ceremoniyeyu vidznachalas fizichna abo simvolichna smert poperednika Pochinayuchi z 2 yi dinastiyi i dali svyato Sokar povtoryuvalosya kozhnogo shostogo roku p yate svyatkuvannya zbigalosya iz svyatom Sed Naskilki vidomo ceremoniya svyata Sokara bula pov yazana z koronaciyeyu novogo volodarya ta zasnuvannyam jogo majbutnoyi mogili Sokar buv bogom pidzemnogo svitu i odnim iz svyatih ohoronciv korolivskih kladovish Goduvannya malogo korolya Cya ceremoniya bula zaprovadzhena pid chas 6 yi dinastiyi za korolya Pepi II yakij vstupiv na prestol u vici 6 rokiv Goduvannya malogo korolya nikoli ne vikonuvalosya praktichno a zdijsnyuvalos ceremonialno cherez malenki figurki sho zobrazhuvali korolya yak malyuka sho sidit na kolinah bogini Isidi yaka goduye jogo grudmi Ce ceremoniya mozhlivo bula stvorena shob pidkresliti bozhestvennu prirodu faraona Piznishe zobrazhennya korolya yakogo goduvala grudmi Isida perejshov v hudozhnij obraz portretiv Madonni z ditinoyu Isnuyut takozh zobrazhennya faraona yak molodogo cholovika yakogo goduye svyate derevo Imat Uspadkuvannya prestoluV Yegipti pravo na prestol yak pravilo uspadkovuvalosya shlyahom pryamogo narodzhennya starshij sin buv spadkoyemcem svogo batka Inodi prestol uspadkovuvavsya vid starshogo brata do molodshogo napriklad vid Dzhedefra do Hafra Buli vipadki napriklad naprikinci pravlinnya Ninetyera koli vin podiliv Verhnij ta Nizhnij Yegipet mizh dvoh svoyih siniv sho odnochasno panuvali nad dvoma zemlyami Takozh traplyalis vipadki koli v rezultati raptovoyi smerti faraona jogo prestol zajmav pleminnik abo inshij rodich Tron takozh bagato raziv perehodiv vid pomerlogo faraona do jogo druzhini A piznishe mig perejti j do novogo cholovika ciyeyi pravitelki Takozh vidomo bagato vipadkiv koli koronnih princiv osoblivo v period Starogo Yegiptu yaki vvazhalis spadkoyemcyami za zhittya faraona ale tak i ne stali novimi pravitelyami popri te sho perezhili svoyih pravlyachih batkiv Buli vipadki koli cyu posadu zajmali verhovni radniki zherci abo inshi visokoposadovi osobi V dzherelah takozh zgaduyetsya t z Velika desyatka sho skladalas z najvishih uryadovciv derzhavi DzherelaSue D Auria Offerings to the Discerning Eye An Egyptological Medley in Honor of Jack A Josephson BRILL Leiden 2010 ISBN 9004178740 p 296 300 Rolf Gundlach Andrea Klug Der agyptische Hof des Neuen Reiches seine Gesellschaft und Kultur im Spannungsfeld ISSN 0081 7554 Michael Rice Egypt s Making The Origins of Ancient Egypt 5000 2000 BC Psychology Press 2003 ISBN 0415268753 p 97 102