Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
КОРОНАС-Ф — супутник для дослідження Сонця, що був запущений спільними зусиллями України та Росії 31 липня 2001 року.
КА «Коронас-Ф» створено з метою проведення комплексних досліджень потужних динамічних процесів активного Сонця в діапазоні від радіохвиль до гамма-випромінювання, вивчення сонячних космічних променів, а також геліосейсмологічного зондування надр Сонця та вивчення сонячної корони. Науковими керівниками проекту «Коронас-Ф» (Комплексні орбітальні навколоземні спостереження активності Сонця) є академік РАПН, директор ІЗМІРАН професор Віктор Миколайович Ораевскій і член-кореспондент РАН, директор Відділення оптики Фізичного інституту імені П. М. Лебедєва (ФІАН) Ігор Ілліч Собельман. Науковий і технічний координатор проекту — к.ф.-м.н. Сергій Іванович Болдирєв (ІЗМІРАН). «Коронас-Ф» — міжнародний космічний проект, у здійсненні якого беруть участь організації та вчені Росії, України, Грузії, Словаччини, Польщі, Німеччини, Франції, Британії, США.
«Коронас-Ф» — другий КА в серії сонячних обсерваторій, створення якого було передбачено федеральними космічними програмами 1993 і 2000 рр.. для спостереження Сонця з орбіти штучного супутника Землі. Першим апаратом серії був «Коронас-І», запущений 2 березня 1994 і проіснував до 4 березня 2001 р. «Коронас-Ф» повинен продовжувати і розвивати виконані ним дослідження. (Спочатку літерами І і Ф були «зашифровані» організації, які відповідали за наукову програму — ІЗМІРАН і ФІАН. Пізніше керівництво програмою «Коронас-Ф» також було передано ІЗМІРАНу, а літеру Ф вирішили розшифровувати як «фотосфера».)
Третім і останнім в серії повинен стати КА «Фотон» (АУОС-СМ-Ф), що розробляється при науковому керівництві Московського державного інженерно-фізичного інституту (МІФІ).
«Коронас-Ф» створений на базі дніпропетровської супутникової платформи АУОС-СМ (Автоматична керована орбітальна станція з сонячно-магнітною системою орієнтації). Технічним керівником проекту є д.т. н., головний конструктор КБ-3 ДКБ «Південне» Володимир Йосипович Драновський.
Запуск КА «Коронас-Ф» був виконаний з великим відставанням від проектного терміну через хронічний брак коштів, що виділяються з російського бюджету на космічну науку. З цієї ж причини «Коронас-Ф» — єдиний російський, а точніше — російсько-український науково-дослідний КА, що функціонує в наш час[] на орбіті.
У результаті виконаних проектних розробок було зроблено висновок, що потреби фундаментальних досліджень навколоземного космічного простору майже цілком покриваються використанням двох модифікацій автоматичної універсальної орбітальної станції класу КАМ-1 з орієнтацією на Землю (АУОС-3) і на Сонце (АУОС-СМ). Станції стали базовими платформами для створення цільових дослідницьких апаратів шляхом оснащення їх відповідними бортовими комплексами наукової апаратури.
Автоматична універсальна орбітальна станція АУОС-3 призначена для комплексного вивчення космічного простору, фізичної природи явищ сонячної активності, геофізичних явищ і зв'язки цих явищ з сонячною активністю, здійснюваного за програмою міжнародного співробітництва, а також для проведення експериментів в інтересах народного господарства. Вона забезпечує мінімум змін конструкції і складу бортового забезпечує комплексу при переході від одного застосування до іншого. Базовий космічний апарат АУОС-СМ призначений для забезпечення проведення комплексних досліджень Сонця в інтересах науки і народного господарства в рамках проектів «Коронас-І», «Коронас-Ф», «Фотон».
Завдання КФ Коронас-Ф
Супутник наукового призначення для дослідження активності Сонця. Супутник АУОС-СМ-КФ був виведений на орбіту 31 липня 2001 ракетою-носієм «Циклон» з космодрому «Плесецьк». Створювався на базі уніфікованої космічної платформи АУОС-СМ розробки ДП "КБ «Південне». Наукова інформація приймалася наземними засобами ІЗМІРАН в г. Троіцке (РФ) і в м. Нойштреліце (Німеччина). Призначений для проведення комплексних наукових експериментів з дослідження активності Сонця (проект «Коронас-Ф»):
- Дослідження динаміки сонячних спалахів різних типів;
- Визначення параметрів струмового шару, оцінки ролі теплових і нетеплових процесів, прискорених електронів і протонів;
- Вивчення еволюції активної області Сонця в пред-спалаховій та після-спалахової фазах;
- Безперервні спостереження великомасштабної структури спокійній корони Сонця і еволюції корональних дірок;
- Дослідження внутрішньої будови і динаміки стану Сонця, включаючи обертання його внутрішніх шарів за спостереженнями коливань Сонця;
- Дослідження переносу енергії з надр Сонця до його поверхні, накопичення енергії у верхній атмосфері, а також її виділення під час сонячних нестаціонарних явищ;
- Вивчення потужних динамічних процесів активного Сонця (сонячні плями, спалахи, викиди плазми) з метою створення теорій і методів прогнозування цих явищ;
- Вивчення характеристик сонячних космічних променів (КЛ), прискорених у процесах сонячних спалахів та інших активних явищ, умов їх виходу, поширення в міжпланетному магнітному полі та впливу на магнітосферу Землі;
- Сейсмологія надр Сонця на основі спостережень глобальних коливань (осциляцій).
Вчених особливо цікавлять такі питання: дослідження динаміки сонячних спалахів різних типів; визначення параметрів сонячної плазми, локалізація області енерговиділення і прискорення частинок; з'ясування механізму спалаху, зокрема, визначення параметрів струмового шару, оцінка ролі теплових і нетеплових процесів, прискорених електронів і протонів; вивчення еволюції активної області у сонячній пред-спалаховій і після-спалахових фазах, пошук струмових шарів і провісників спалахів; визначення фізичних параметрів плазми активної області; з'ясування механізмів нагрівання; безперервні спостереження великомасштабної структури спокійної корони і еволюції «коронарних дір»; визначення параметрів плазми в області переходу корони в сонячний вітер; дослідження внутрішньої будови і динаміки Сонця, включаючи обертання його внутрішніх шарів, за спостереженнями коливань поверхні Сонця; дослідження варіацій потоків короткохвильового і корпускулярного випромінювань Сонця на фазі максимуму 11-річного циклу активності з метою накопичення експериментальних даних, необхідних для розвитку методів прогнозування явищ сонячної активності та їх впливу на магнітосферу і іоносферу Землі.
Апаратура КА складається з трьох основних груп наукових приладів, велика частина яких (9 з 14) вже експлуатувалася на супутнику «Коронас-І»:
- прилади рентгенівського діапазону для побудови монохроматичних зображень активних областей на Сонці з просторовою роздільною здатністю порядку 1 "в лініях високоіонізованих атомів Fe, Mg, K, Ar, Ca, Si, Ni;
- прилади для вимірювання потоків і поляризації електромагнітного випромінювання (ЕМВ) активних областей і спалахів від гамма-до радіочастот;
- прилади для дослідження сонячних корпускулярних потоків (спектри та потоки електронів, протонів, нейтронів, гамма-квантів).
П'ять приладів мають кращі характеристики, ніж досягнуті у світі на цей час, інші виконані на сучасному світовому рівні. Перелік наукової апаратури КА «Коронас-Ф» із зазначенням вирішуваних завдань, організацій-розробників і наукових керівників наведено в таблиці.
На жаль, через нестачу коштів польські колеги з Центру космічних досліджень у Варшаві не встигли зробити для «Коронас-Ф» прилад — Сонячний радіоспектрометр Сорс на діапазон 0.1-30 МГц. Він призначався для дослідження сонячних радіовсплесків II, III, IV типів, їх динаміки і тонкої структури, а також діагностики іоносферної плазми. Попередники Сорс успішно працювали на декількох супутниках серії «Інтеркосмос» і на КА «Коронас-І». Керівниками цієї розробки були д.ф.-м.н. З. Клосс (ЦКІ ПАН, Варшава) і д.ф.-м.н. С. А. Пулінец (ІЗМІРАН).
Для збору інформації з наукової апаратури, її запам'ятовування і відтворення для передачі по радіоканалу на КА встановлена мікрокомп'ютерна Система збору наукової інформації ССНІ. Ця ж система приймає команди Наукового центру управління польотом, виконує їх в заданий час або передає на виконання приладів. До складу ССНІ входять центральний накопичувальний блок, командних радіоліній і набір телеметричних передавачів. Опитування 16 цифрових джерел зі швидкістю 32768 Гц, частота виведення інформації — 1 Мбіт / с. Аналогічна система розробки ІЗМІРАН протягом 7 років безвідмовно працювала на КА «Коронас-І».
Прийом інформації з супутника забезпечується прийомним центром у Нойштреліце (Німеччина, за угодою з астрофізичного інституту Потсдама) і прийомним пунктом ІЗМІРАН. Обробка даних виконується у Російсько-німецькому комп'ютерному офісі з використанням суперкомп'ютера CONVEX.
Проект має світове значення за складом розв'язуваних завдань. Комплексні спостереження активності Сонця із супутника «Коронас-Ф» дозволили отримати нові знання про внутрішню будову Сонця, його активності поблизу максимуму сонячного циклу, краще зрозуміти сонячно-земних зв'язків та механізми впливу сонячної активності на навколоземний космічний простір і земну атмосферу.
Учасники експерименту:
- Інститут земного магнетизму іоносфери і поширення радіохвиль РАН,
- Фізичний інститут РАН ім. П. М. Лебедєва РАН,
- Головна астрономічна обсерваторія НАН України,
- Київський державний університет,
- наукові організації Німеччини, Польщі.
Склад наукової апаратури:
| Назва приладу | Призначення |
|---|---|
| Фотометр ДІФОС | геліосейсмологічний моніторинг |
| Сонячний рентгенівський телескоп СРТ-К | побудова монохроматичних зображень Сонця в рентгенівському діапазоні |
| рентгенівський спектрометр РЕС-К | дослідження спектрів рентгенівського випромінювання з високою спектральною розподільною здатністю |
| фотометр-спектрометр ДІАГЕНЕСС | дослідження рентгенівського випромінювання активних областей і спалахів на Сонці |
| рентгенівський спектрометр РЕСІК | дослідження рентгенівського випромінювання Сонця з високою спектральною розподільною здатністю |
| сонячний поляриметр СПР-Н | дослідження поляризації рентгенівського випромінювання сонячних спалахів |
| рентгенівський спектрометр ІРИС | дослідження спалахової активності Сонця в рентгенівському діапазоні спектра |
| сцинтиляційний рент-геновскій і гамма-спектрометр Гелікон | дослідження спалахової активності Сонця в рентгенівських і гамма-променях |
| напівпровідниковий спектрометр РПС-1 | дослідження рентгенівського випромінювання сонячних спалахів і їх провісників |
Експлуатація
Експлуатація супутника дозволила продовжувати подальшу участь в реалізації спільного з російськими організаціями наукового напрямку робіт з дослідження Сонця. Вже до кінця грудня 2001 року було отримано понад 40 000 знімків Сонця в різних лініях рентгенівського діапазону, за якими відновлені тривимірні зображення і динаміка сонячної корони, вперше виявлені динамічні плазмові структури з температурами, які майже в десять разів перевищують температуру сонячної корони. За добу через бортову систему збору наукової інформації скидалося на Землю близько 100 Мбайт первинної інформації, яка потім розподілялася між вченими — постановниками експериментів. Цікаві результати були отримані від сонячного фотометра ДІФОС, який вів моніторинг глобальних коливань інтенсивності випромінювання Сонця в діапазоні від ультрафіолету до інфрачервоного діапазону. Сонячний рентгенівський телескоп СРТ-К і рентгенівський спектрометр РЕС-До мали дуже малий час побудови зображення, що дозволило детально простежувати перебіг процесів на Сонці в 11 спектральних діапазонах, не поступаючись в просторовому вирішенні інформації, що отримується від приладів американсько-європейської обсерваторії SOHO. Накопичені дані, отримані із супутника, дозволили краще зрозуміти внутрішню будову світила і фізичні процеси, які відбуваються в його надрах.
Джерела
- И.Лисов. «Новости космонавтики» [ 5 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KORONAS F suputnik dlya doslidzhennya Soncya sho buv zapushenij spilnimi zusillyami Ukrayini ta Rosiyi 31 lipnya 2001 roku KA Koronas F stvoreno z metoyu provedennya kompleksnih doslidzhen potuzhnih dinamichnih procesiv aktivnogo Soncya v diapazoni vid radiohvil do gamma viprominyuvannya vivchennya sonyachnih kosmichnih promeniv a takozh geliosejsmologichnogo zonduvannya nadr Soncya ta vivchennya sonyachnoyi koroni Naukovimi kerivnikami proektu Koronas F Kompleksni orbitalni navkolozemni sposterezhennya aktivnosti Soncya ye akademik RAPN direktor IZMIRAN profesor Viktor Mikolajovich Oraevskij i chlen korespondent RAN direktor Viddilennya optiki Fizichnogo institutu imeni P M Lebedyeva FIAN Igor Illich Sobelman Naukovij i tehnichnij koordinator proektu k f m n Sergij Ivanovich Boldiryev IZMIRAN Koronas F mizhnarodnij kosmichnij proekt u zdijsnenni yakogo berut uchast organizaciyi ta vcheni Rosiyi Ukrayini Gruziyi Slovachchini Polshi Nimechchini Franciyi Britaniyi SShA Koronas F drugij KA v seriyi sonyachnih observatorij stvorennya yakogo bulo peredbacheno federalnimi kosmichnimi programami 1993 i 2000 rr dlya sposterezhennya Soncya z orbiti shtuchnogo suputnika Zemli Pershim aparatom seriyi buv Koronas I zapushenij 2 bereznya 1994 i proisnuvav do 4 bereznya 2001 r Koronas F povinen prodovzhuvati i rozvivati vikonani nim doslidzhennya Spochatku literami I i F buli zashifrovani organizaciyi yaki vidpovidali za naukovu programu IZMIRAN i FIAN Piznishe kerivnictvo programoyu Koronas F takozh bulo peredano IZMIRANu a literu F virishili rozshifrovuvati yak fotosfera Tretim i ostannim v seriyi povinen stati KA Foton AUOS SM F sho rozroblyayetsya pri naukovomu kerivnictvi Moskovskogo derzhavnogo inzhenerno fizichnogo institutu MIFI Koronas F stvorenij na bazi dnipropetrovskoyi suputnikovoyi platformi AUOS SM Avtomatichna kerovana orbitalna stanciya z sonyachno magnitnoyu sistemoyu oriyentaciyi Tehnichnim kerivnikom proektu ye d t n golovnij konstruktor KB 3 DKB Pivdenne Volodimir Josipovich Dranovskij Zapusk KA Koronas F buv vikonanij z velikim vidstavannyam vid proektnogo terminu cherez hronichnij brak koshtiv sho vidilyayutsya z rosijskogo byudzhetu na kosmichnu nauku Z ciyeyi zh prichini Koronas F yedinij rosijskij a tochnishe rosijsko ukrayinskij naukovo doslidnij KA sho funkcionuye v nash chas koli na orbiti U rezultati vikonanih proektnih rozrobok bulo zrobleno visnovok sho potrebi fundamentalnih doslidzhen navkolozemnogo kosmichnogo prostoru majzhe cilkom pokrivayutsya vikoristannyam dvoh modifikacij avtomatichnoyi universalnoyi orbitalnoyi stanciyi klasu KAM 1 z oriyentaciyeyu na Zemlyu AUOS 3 i na Sonce AUOS SM Stanciyi stali bazovimi platformami dlya stvorennya cilovih doslidnickih aparativ shlyahom osnashennya yih vidpovidnimi bortovimi kompleksami naukovoyi aparaturi Avtomatichna universalna orbitalna stanciya AUOS 3 priznachena dlya kompleksnogo vivchennya kosmichnogo prostoru fizichnoyi prirodi yavish sonyachnoyi aktivnosti geofizichnih yavish i zv yazki cih yavish z sonyachnoyu aktivnistyu zdijsnyuvanogo za programoyu mizhnarodnogo spivrobitnictva a takozh dlya provedennya eksperimentiv v interesah narodnogo gospodarstva Vona zabezpechuye minimum zmin konstrukciyi i skladu bortovogo zabezpechuye kompleksu pri perehodi vid odnogo zastosuvannya do inshogo Bazovij kosmichnij aparat AUOS SM priznachenij dlya zabezpechennya provedennya kompleksnih doslidzhen Soncya v interesah nauki i narodnogo gospodarstva v ramkah proektiv Koronas I Koronas F Foton Zavdannya KF Koronas FAUOS SM KF Suputnik naukovogo priznachennya dlya doslidzhennya aktivnosti Soncya Suputnik AUOS SM KF buv vivedenij na orbitu 31 lipnya 2001 raketoyu nosiyem Ciklon z kosmodromu Pleseck Stvoryuvavsya na bazi unifikovanoyi kosmichnoyi platformi AUOS SM rozrobki DP KB Pivdenne Naukova informaciya prijmalasya nazemnimi zasobami IZMIRAN v g Troicke RF i v m Nojshtrelice Nimechchina Priznachenij dlya provedennya kompleksnih naukovih eksperimentiv z doslidzhennya aktivnosti Soncya proekt Koronas F Doslidzhennya dinamiki sonyachnih spalahiv riznih tipiv Viznachennya parametriv strumovogo sharu ocinki roli teplovih i neteplovih procesiv priskorenih elektroniv i protoniv Vivchennya evolyuciyi aktivnoyi oblasti Soncya v pred spalahovij ta pislya spalahovoyi fazah Bezperervni sposterezhennya velikomasshtabnoyi strukturi spokijnij koroni Soncya i evolyuciyi koronalnih dirok Doslidzhennya vnutrishnoyi budovi i dinamiki stanu Soncya vklyuchayuchi obertannya jogo vnutrishnih shariv za sposterezhennyami kolivan Soncya Doslidzhennya perenosu energiyi z nadr Soncya do jogo poverhni nakopichennya energiyi u verhnij atmosferi a takozh yiyi vidilennya pid chas sonyachnih nestacionarnih yavish Vivchennya potuzhnih dinamichnih procesiv aktivnogo Soncya sonyachni plyami spalahi vikidi plazmi z metoyu stvorennya teorij i metodiv prognozuvannya cih yavish Vivchennya harakteristik sonyachnih kosmichnih promeniv KL priskorenih u procesah sonyachnih spalahiv ta inshih aktivnih yavish umov yih vihodu poshirennya v mizhplanetnomu magnitnomu poli ta vplivu na magnitosferu Zemli Sejsmologiya nadr Soncya na osnovi sposterezhen globalnih kolivan oscilyacij Vchenih osoblivo cikavlyat taki pitannya doslidzhennya dinamiki sonyachnih spalahiv riznih tipiv viznachennya parametriv sonyachnoyi plazmi lokalizaciya oblasti energovidilennya i priskorennya chastinok z yasuvannya mehanizmu spalahu zokrema viznachennya parametriv strumovogo sharu ocinka roli teplovih i neteplovih procesiv priskorenih elektroniv i protoniv vivchennya evolyuciyi aktivnoyi oblasti u sonyachnij pred spalahovij i pislya spalahovih fazah poshuk strumovih shariv i provisnikiv spalahiv viznachennya fizichnih parametriv plazmi aktivnoyi oblasti z yasuvannya mehanizmiv nagrivannya bezperervni sposterezhennya velikomasshtabnoyi strukturi spokijnoyi koroni i evolyuciyi koronarnih dir viznachennya parametriv plazmi v oblasti perehodu koroni v sonyachnij viter doslidzhennya vnutrishnoyi budovi i dinamiki Soncya vklyuchayuchi obertannya jogo vnutrishnih shariv za sposterezhennyami kolivan poverhni Soncya doslidzhennya variacij potokiv korotkohvilovogo i korpuskulyarnogo viprominyuvan Soncya na fazi maksimumu 11 richnogo ciklu aktivnosti z metoyu nakopichennya eksperimentalnih danih neobhidnih dlya rozvitku metodiv prognozuvannya yavish sonyachnoyi aktivnosti ta yih vplivu na magnitosferu i ionosferu Zemli Aparatura KA skladayetsya z troh osnovnih grup naukovih priladiv velika chastina yakih 9 z 14 vzhe ekspluatuvalasya na suputniku Koronas I priladi rentgenivskogo diapazonu dlya pobudovi monohromatichnih zobrazhen aktivnih oblastej na Sonci z prostorovoyu rozdilnoyu zdatnistyu poryadku 1 v liniyah visokoionizovanih atomiv Fe Mg K Ar Ca Si Ni priladi dlya vimiryuvannya potokiv i polyarizaciyi elektromagnitnogo viprominyuvannya EMV aktivnih oblastej i spalahiv vid gamma do radiochastot priladi dlya doslidzhennya sonyachnih korpuskulyarnih potokiv spektri ta potoki elektroniv protoniv nejtroniv gamma kvantiv P yat priladiv mayut krashi harakteristiki nizh dosyagnuti u sviti na cej chas inshi vikonani na suchasnomu svitovomu rivni Perelik naukovoyi aparaturi KA Koronas F iz zaznachennyam virishuvanih zavdan organizacij rozrobnikiv i naukovih kerivnikiv navedeno v tablici Na zhal cherez nestachu koshtiv polski kolegi z Centru kosmichnih doslidzhen u Varshavi ne vstigli zrobiti dlya Koronas F prilad Sonyachnij radiospektrometr Sors na diapazon 0 1 30 MGc Vin priznachavsya dlya doslidzhennya sonyachnih radiovspleskiv II III IV tipiv yih dinamiki i tonkoyi strukturi a takozh diagnostiki ionosfernoyi plazmi Poperedniki Sors uspishno pracyuvali na dekilkoh suputnikah seriyi Interkosmos i na KA Koronas I Kerivnikami ciyeyi rozrobki buli d f m n Z Kloss CKI PAN Varshava i d f m n S A Pulinec IZMIRAN Dlya zboru informaciyi z naukovoyi aparaturi yiyi zapam yatovuvannya i vidtvorennya dlya peredachi po radiokanalu na KA vstanovlena mikrokomp yuterna Sistema zboru naukovoyi informaciyi SSNI Cya zh sistema prijmaye komandi Naukovogo centru upravlinnya polotom vikonuye yih v zadanij chas abo peredaye na vikonannya priladiv Do skladu SSNI vhodyat centralnij nakopichuvalnij blok komandnih radiolinij i nabir telemetrichnih peredavachiv Opituvannya 16 cifrovih dzherel zi shvidkistyu 32768 Gc chastota vivedennya informaciyi 1 Mbit s Analogichna sistema rozrobki IZMIRAN protyagom 7 rokiv bezvidmovno pracyuvala na KA Koronas I Prijom informaciyi z suputnika zabezpechuyetsya prijomnim centrom u Nojshtrelice Nimechchina za ugodoyu z astrofizichnogo institutu Potsdama i prijomnim punktom IZMIRAN Obrobka danih vikonuyetsya u Rosijsko nimeckomu komp yuternomu ofisi z vikoristannyam superkomp yutera CONVEX Proekt maye svitove znachennya za skladom rozv yazuvanih zavdan Kompleksni sposterezhennya aktivnosti Soncya iz suputnika Koronas F dozvolili otrimati novi znannya pro vnutrishnyu budovu Soncya jogo aktivnosti poblizu maksimumu sonyachnogo ciklu krashe zrozumiti sonyachno zemnih zv yazkiv ta mehanizmi vplivu sonyachnoyi aktivnosti na navkolozemnij kosmichnij prostir i zemnu atmosferu Uchasniki eksperimentu Institut zemnogo magnetizmu ionosferi i poshirennya radiohvil RAN Fizichnij institut RAN im P M Lebedyeva RAN Golovna astronomichna observatoriya NAN Ukrayini Kiyivskij derzhavnij universitet naukovi organizaciyi Nimechchini Polshi Sklad naukovoyi aparaturi Nazva priladu Priznachennya Fotometr DIFOS geliosejsmologichnij monitoring Sonyachnij rentgenivskij teleskop SRT K pobudova monohromatichnih zobrazhen Soncya v rentgenivskomu diapazoni rentgenivskij spektrometr RES K doslidzhennya spektriv rentgenivskogo viprominyuvannya z visokoyu spektralnoyu rozpodilnoyu zdatnistyu fotometr spektrometr DIAGENESS doslidzhennya rentgenivskogo viprominyuvannya aktivnih oblastej i spalahiv na Sonci rentgenivskij spektrometr RESIK doslidzhennya rentgenivskogo viprominyuvannya Soncya z visokoyu spektralnoyu rozpodilnoyu zdatnistyu sonyachnij polyarimetr SPR N doslidzhennya polyarizaciyi rentgenivskogo viprominyuvannya sonyachnih spalahiv rentgenivskij spektrometr IRIS doslidzhennya spalahovoyi aktivnosti Soncya v rentgenivskomu diapazoni spektra scintilyacijnij rent genovskij i gamma spektrometr Gelikon doslidzhennya spalahovoyi aktivnosti Soncya v rentgenivskih i gamma promenyah napivprovidnikovij spektrometr RPS 1 doslidzhennya rentgenivskogo viprominyuvannya sonyachnih spalahiv i yih provisnikivEkspluataciyaEkspluataciya suputnika dozvolila prodovzhuvati podalshu uchast v realizaciyi spilnogo z rosijskimi organizaciyami naukovogo napryamku robit z doslidzhennya Soncya Vzhe do kincya grudnya 2001 roku bulo otrimano ponad 40 000 znimkiv Soncya v riznih liniyah rentgenivskogo diapazonu za yakimi vidnovleni trivimirni zobrazhennya i dinamika sonyachnoyi koroni vpershe viyavleni dinamichni plazmovi strukturi z temperaturami yaki majzhe v desyat raziv perevishuyut temperaturu sonyachnoyi koroni Za dobu cherez bortovu sistemu zboru naukovoyi informaciyi skidalosya na Zemlyu blizko 100 Mbajt pervinnoyi informaciyi yaka potim rozpodilyalasya mizh vchenimi postanovnikami eksperimentiv Cikavi rezultati buli otrimani vid sonyachnogo fotometra DIFOS yakij viv monitoring globalnih kolivan intensivnosti viprominyuvannya Soncya v diapazoni vid ultrafioletu do infrachervonogo diapazonu Sonyachnij rentgenivskij teleskop SRT K i rentgenivskij spektrometr RES Do mali duzhe malij chas pobudovi zobrazhennya sho dozvolilo detalno prostezhuvati perebig procesiv na Sonci v 11 spektralnih diapazonah ne postupayuchis v prostorovomu virishenni informaciyi sho otrimuyetsya vid priladiv amerikansko yevropejskoyi observatoriyi SOHO Nakopicheni dani otrimani iz suputnika dozvolili krashe zrozumiti vnutrishnyu budovu svitila i fizichni procesi yaki vidbuvayutsya v jogo nadrah DzherelaI Lisov Novosti kosmonavtiki 5 listopada 2010 u Wayback Machine