Володимир Георгійович Коренчевський (15 січня 1880, Віленська губернія — 9 липня 1959, Лондон) — відомий британський патолог, геронтолог, фармаколог та бактеріолог.
Коренчевський Володимир Георгійович | |
---|---|
Народився | 15 січня 1880 або 1880[1] Віленська губернія, Російська імперія |
Помер | 9 липня 1959 або 1959[1] Лондон, Велика Британія |
Країна | Російська імперія Велика Британія |
Діяльність | патологоанатом, геронтолог, фармаколог, бактеріолог, лікар |
Alma mater | Військово-медична академія імені С. М. Кірова (1903) |
Галузь | патологія, геронтологія, фармакологія, бактеріологія і медицина[1] |
Заклад | d d d Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського d |
Науковий ступінь | доктор медицини (1909) |
Членство | d |
Коренчевський Володимир Георгійович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 15 січня 1880 року в місті Ошмяни, Віленської губернії тодішньої Російської імперії. Батько — Георгій Осипович Коренчевський (нар. 1849), був надвірним радником і старшим помічником наглядача II округу Ліфляндського акцизного управління. Мати — Вільгельміна (Ніна) Федорівна (уроджена Гундрізер). Крім нього в родині виховувалися молодші брати — Павло (нар. 1881), Андрій (нар. 1887) та сестра Надія (нар. 1882).
Навчався у Другій Віленській гімназії (1890—1891). У 1898 році В. Коренчевський закінчує Ризьку Олександрівську гімназію зі срібною медаллю і вступає до Імператорської Військово-медичної академії в Санкт-Петербурзі, яку закінчує з відзнакою в 1903. Навчаючись в академії Коренчевський отримує золоту медаль імені Тучемського за роботу «Порівняльно-фармакологічні дії отрут на одноклітинних тваринах» (1902), яку він виконав у фармакологічній лабораторії Миколи Кравкова.
Під час російсько-японській війні (1904—1905) працював ординатором та завідувачем хіміко-бактеріологічної лабораторії у Харбінському зведеному госпіталі № 1. Учасник ліквідації вогнищ чуми в Монголії. У 1904 був секретарем Харбінського військово-санітарного товариства. Пізніше пройшов стажування з бактеріології у професора Георгія Габричевського, з 1906 року Коренчевський почав цікавитися геронтологією.
Влітку 1908 стажувався в Парижі в лабораторії Іллі Мечникова в Інституті Пастера. 1909 року Володимир Коренчевський захищає докторську дисертацію «До вчення про шлунково-кишкове самоотруєння» і стає приват-доцентом Московського університету по кафедрі загальної та експериментальної патології. Через рік, 1910 року, Іван Павлов запрошує В. Коренчевського працювати у Фізіологічному відділі Інституту експериментальної медицини та на кафедрі фізіології Військово-медичної академії.
Дружина — Женні Альфредівна (нар. 1875). Доньки — Зінаїда (нар. 1907) і Марина (нар. 1911).
Під час Першої світової війни працював за сумісництвом у Товаристві Червоного Хреста як член ради складів. З 1916 — статський радник. Після Жовтневого перевороту став членом господарського комітету Військово-медичної академії. Брав участь у проведенні просвітницьких лекцій при науково-медичному відділі Народного комісаріату з освіти.
У квітні 1919 року був відряджений до Севастополя, де працював на біологічній станції. У Криму В. Коренчевський приєднався до Білої Армії. Був помічником генерала Антона Денікіна з санітарних питань. У цей час став приват-доцентом Таврійського університету, де викладав на медичному факультете.
Разом із сім'єю у березні 1920 року на пароплаві «Габсбург» був евакуйований з Новоросійська до Салоніки, а звідти до Королівства сербів, хорватів та словенців. Пізніше перебрався до Великобританії, де отримав британське громадянство.
З 1920 по 1945 рік працював у Медичному дослідному центрі та був старшим науковим співробітником Лістерівського інституту превентивної медицини. У ході вивчення вітамінів та гормонів підготував понад 100 наукових статей, які були опубліковані у журналах Великобританії та США.
Влітку 1939 заснував «Клуб вивчення старіння», який пізніше став іменуватися як «Британське товариство з вивчення старіння». У 1945 створив Оксфордську геронтологічну лабораторію. Після звільнення В. Коренчевського з посади директора лабораторії у 1952 році, вона була переведена в Лондонський шпиталь Святого Бартолом'ю.
Став засновником Міжнародної геронтологічної асоціації. На першому міжнародному конгресі геронтологів у 1950 році В. Коренчевського обрали довічним членом правління.
Помер 9 липня 1959 року у Лондоні.
Джерела
- Ilia Stambler. History of Life-Extensionism. Encyclopedia of Biomedical Gerontology: 228—237. doi:10.1016/B978-0-12-801238-3.11331-5. .
- E.V. Cowdry (20 November 1959). «V. Korenchevsky, Father of Gerontology». Science. 130 (3386): 1391—1392. doi:10.1126/science.130.3386.1391.
Примітки
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Georgijovich Korenchevskij 15 sichnya 1880 Vilenska guberniya 9 lipnya 1959 London vidomij britanskij patolog gerontolog farmakolog ta bakteriolog Korenchevskij Volodimir GeorgijovichNarodivsya15 sichnya 1880 1880 01 15 abo 1880 1 Vilenska guberniya Rosijska imperiyaPomer9 lipnya 1959 1959 07 09 abo 1959 1 London Velika BritaniyaKrayina Rosijska imperiya Velika BritaniyaDiyalnistpatologoanatom gerontolog farmakolog bakteriolog likarAlma materVijskovo medichna akademiya imeni S M Kirova 1903 Galuzpatologiya gerontologiya farmakologiya bakteriologiya i medicina 1 Zakladd d d Tavrijskij nacionalnij universitet imeni V I Vernadskogo dNaukovij stupindoktor medicini 1909 Chlenstvod Korenchevskij Volodimir Georgijovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 15 sichnya 1880 roku v misti Oshmyani Vilenskoyi guberniyi todishnoyi Rosijskoyi imperiyi Batko Georgij Osipovich Korenchevskij nar 1849 buv nadvirnim radnikom i starshim pomichnikom naglyadacha II okrugu Liflyandskogo akciznogo upravlinnya Mati Vilgelmina Nina Fedorivna urodzhena Gundrizer Krim nogo v rodini vihovuvalisya molodshi brati Pavlo nar 1881 Andrij nar 1887 ta sestra Nadiya nar 1882 Navchavsya u Drugij Vilenskij gimnaziyi 1890 1891 U 1898 roci V Korenchevskij zakinchuye Rizku Oleksandrivsku gimnaziyu zi sribnoyu medallyu i vstupaye do Imperatorskoyi Vijskovo medichnoyi akademiyi v Sankt Peterburzi yaku zakinchuye z vidznakoyu v 1903 Navchayuchis v akademiyi Korenchevskij otrimuye zolotu medal imeni Tuchemskogo za robotu Porivnyalno farmakologichni diyi otrut na odnoklitinnih tvarinah 1902 yaku vin vikonav u farmakologichnij laboratoriyi Mikoli Kravkova Pid chas rosijsko yaponskij vijni 1904 1905 pracyuvav ordinatorom ta zaviduvachem himiko bakteriologichnoyi laboratoriyi u Harbinskomu zvedenomu gospitali 1 Uchasnik likvidaciyi vognish chumi v Mongoliyi U 1904 buv sekretarem Harbinskogo vijskovo sanitarnogo tovaristva Piznishe projshov stazhuvannya z bakteriologiyi u profesora Georgiya Gabrichevskogo z 1906 roku Korenchevskij pochav cikavitisya gerontologiyeyu Vlitku 1908 stazhuvavsya v Parizhi v laboratoriyi Illi Mechnikova v Instituti Pastera 1909 roku Volodimir Korenchevskij zahishaye doktorsku disertaciyu Do vchennya pro shlunkovo kishkove samootruyennya i staye privat docentom Moskovskogo universitetu po kafedri zagalnoyi ta eksperimentalnoyi patologiyi Cherez rik 1910 roku Ivan Pavlov zaproshuye V Korenchevskogo pracyuvati u Fiziologichnomu viddili Institutu eksperimentalnoyi medicini ta na kafedri fiziologiyi Vijskovo medichnoyi akademiyi Druzhina Zhenni Alfredivna nar 1875 Donki Zinayida nar 1907 i Marina nar 1911 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pracyuvav za sumisnictvom u Tovaristvi Chervonogo Hresta yak chlen radi skladiv Z 1916 statskij radnik Pislya Zhovtnevogo perevorotu stav chlenom gospodarskogo komitetu Vijskovo medichnoyi akademiyi Brav uchast u provedenni prosvitnickih lekcij pri naukovo medichnomu viddili Narodnogo komisariatu z osviti U kvitni 1919 roku buv vidryadzhenij do Sevastopolya de pracyuvav na biologichnij stanciyi U Krimu V Korenchevskij priyednavsya do Biloyi Armiyi Buv pomichnikom generala Antona Denikina z sanitarnih pitan U cej chas stav privat docentom Tavrijskogo universitetu de vikladav na medichnomu fakultete Razom iz sim yeyu u berezni 1920 roku na paroplavi Gabsburg buv evakujovanij z Novorosijska do Saloniki a zvidti do Korolivstva serbiv horvativ ta slovenciv Piznishe perebravsya do Velikobritaniyi de otrimav britanske gromadyanstvo Z 1920 po 1945 rik pracyuvav u Medichnomu doslidnomu centri ta buv starshim naukovim spivrobitnikom Listerivskogo institutu preventivnoyi medicini U hodi vivchennya vitaminiv ta gormoniv pidgotuvav ponad 100 naukovih statej yaki buli opublikovani u zhurnalah Velikobritaniyi ta SShA Vlitku 1939 zasnuvav Klub vivchennya starinnya yakij piznishe stav imenuvatisya yak Britanske tovaristvo z vivchennya starinnya U 1945 stvoriv Oksfordsku gerontologichnu laboratoriyu Pislya zvilnennya V Korenchevskogo z posadi direktora laboratoriyi u 1952 roci vona bula perevedena v Londonskij shpital Svyatogo Bartolom yu Stav zasnovnikom Mizhnarodnoyi gerontologichnoyi asociaciyi Na pershomu mizhnarodnomu kongresi gerontologiv u 1950 roci V Korenchevskogo obrali dovichnim chlenom pravlinnya Pomer 9 lipnya 1959 roku u Londoni DzherelaIlia Stambler History of Life Extensionism Encyclopedia of Biomedical Gerontology 228 237 doi 10 1016 B978 0 12 801238 3 11331 5 ISBN 9780128012383 E V Cowdry 20 November 1959 V Korenchevsky Father of Gerontology Science 130 3386 1391 1392 doi 10 1126 science 130 3386 1391 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863