Конфігураці йне керува ння англ software configuration management SCM в програмній інженерії комплекс методів спрямовани

Конфігураці́йне керува́ння (англ. software configuration management, SCM) в програмній інженерії — комплекс методів, спрямованих на систематичний облік змін, що вносяться розробниками в програмний продукт в процесі його розробки та супроводу, збереження цілісності системи після змін, запобігання небажаних і непередбачуваних ефектів, формалізація процесу внесення змін.

В ряді джерел можна побачити абревіатуру SCCM — Software Configuration and Change Management. При тому, що в розумінні SWEBOK і відповідних стандартів SCM і SCCM тотожні, термін SCCM іноді використовується для того, щоб підкреслити принципову значимість управління змінами як складової частини конфігураційного управління.

SCM-діяльність тісно пов'язана з роботами по забезпеченню якості програмного забезпечення (Software Quality Assurance — SQA).

Роботи з конфігураційного керування програмного забезпечення включають:

управління і планування SCM-процесів,
ідентифікацію програмних конфігурацій,
контроль конфігурацій,
облік статусів конфігурацій,
аудит, а також
управління випуском (release management)
і поставкою (delivery).

Керування конфігурацією — це ідентифікація компонентів системи, визначення функціональних, фізичних характеристик системи, апаратного і програмного забезпечення для контролю виконання, внесення змін і трасування конфігурації. Процес керування визначено як один з допоміжних процесів ЖЦ (ISO/IEC 12207), виконуваний технічним і адміністративним менеджментом проекту. При цьому складаються звіти про зміни, внесені у конфігурацію, і ступінь їхньої реалізації, а також проводиться перевірка відповідності внесених змін заданим вимогам.

Конфігурація системи — це склад функцій, програмного і технічного забезпечення системи, можливі їх комбінації залежно від наявності устаткування, загальносистемних засобів і вимог до продукту.

Конфігурація ПЗ складається з набору функціональних і технічних характеристик ПЗ, заданих у технічній документації і реалізованих у готовому продукті. Це сполучення різних елементів продукту з заданими процедурами збирання компонентів і настроювання на середовище. Вхідними елементами конфігурації є графік розробки, проектна документація, вихідний виконуваний код, бібліотека компонентів, інструкції з установки і розгортання системи.

Область знань «Керування конфігурацією ПЗ (Software Configuration Management — SCM)» складається з таких розділів:

– керування процесом конфігурації (Management of SMC Process),

– ідентифікація конфігурації ПЗ (Software Configuration Identification),

– контроль конфігурації ПЗ (Software Configuration Control),

– облік статусу (поведінка або стани) конфігурації ПЗ (Software Configuration Status Accounting),

– аудит конфігурації ПЗ (Software Configuration Auditing),

– керування версіями ПЗ і доставкою (Software Release Management and Delivery).

Керування процесом конфігурації. Це діяльність з контролю еволюції і цілісності продукту при ідентифікації, змінах і забезпеченні звітною інформацією, що стосується конфігурації. Вона містить у собі:

– систематичне відстеження внесених змін в окремі складові частини конфігурації, виконання аудита змін і автоматизованого контролю за внесенням змін у конфігурацію системи або в ПЗ;

– підтримку цілісності конфігурації, її аудит і забезпечення внесення змін в елементи конфігурації;

– ревізію конфігурації з метою перевірки наявності розроблених програмних або апаратних засобів і узгодження версії конфігурації з заданими вимогами;

– трасування змін у конфігурації на процесах супроводу й експлуатації ПЗ.

Ідентифікація конфігурації ПЗ полягає в документуванні функціональних і фізичних характеристик елементів конфігурації, а також в оформленні технічної документація на елементи конфігурації.

Контроль конфігурації ПЗ — це роботи з координації, затвердження або відкидання реалізованих змін в елементах конфігурації після ідентифікації, а також з аналізу вхідних компонентів конфігурації.

Облік статусу або стану конфігурації ПЗ — комплекс заходів для визначення ступеня зміни конфігурації, а також правильності внесених змін у систему при супроводі. Інформація і кількісні показники накопичуються у відповідній БД і використовуються при складанні звітності, оцінюванні якості і виконанні процесів ЖЦ.

Аудит конфігурації — це діяльність, що виконується для оцінки відповідності продукту і процесів стандартам, інструкціям, планам і процедурам. Аудит визначає ступінь задоволення конфігурації функціональним і фізичним (апаратним) характеристикам системи.

Керування версіями ПЗ — це відстеження наявної версії компонентів конфігурації; складання компонентів; створення нових версій системи на основі існуючих шляхом внесення змін у конфігурацію; узгодження версії продукту з вимогами і проведеними змінами на процесах ЖЦ; забезпечення оперативного доступу до інформації про елементи конфігурації і системи, до яких вони належать. Дане керування містить у собі такі основні поняття.

Базис (baseline) — формально позначений набір елементів ПЗ, зафіксований на процесах ЖЦ.

Бібліотека ПЗ — колекція об'єктів ПЗ і документації, призначена для полегшення процесу розроблення, використання і супроводження.

Складання ПЗ — об'єднання коректних елементів і конфігураційних даних у єдину виконувану програму.

Див. також

Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .