Конфедерадос (порт. confederados) — етнічна група в Бразилії, яка веде своє походження від приблизно 10 000 американців — конфедератів, які іммігрували з США, головним чином в район міста Сан-Паулу, після Громадянської війни. Хоча багато хто з них згодом повернулися до Сполучених Штатів, деякі залишилися в Бразилії, і нащадків конфедерадос можна виявити в багатьох містах по всій території Бразилії.
Походження
У 1865 році, коли Громадянська війна в США підходила до кінця, значне число жителів залишили Південь: багато хто переїхав в інші області Сполучених Штатів, такі як американський Захід, але деякі покинули і саму країну. Найпопулярнішою країною для еміграції у жителів півдня була Бразилія .
Імператор Бразилії Педру II активно заохочував вирощування бавовни. Після Громадянської війни в США імператор запропонував потенційним іммігрантам дотації на переїзд до Бразилії, дешеву землю і податкові пільги . Президент Конфедерації Джефферсон Девіс і генерал Роберт Лі протестували проти еміграції жителів півдня, але багато хто проігнорував їхні вимоги і вирішили створити нове життя далеко від руйнувань війни і режиму Реконструкції.
Багато жителів півдня, які прийняли пропозицію імператора, погодилися на неї через те, що втратили свою землю під час війни, не хотіли жити під владою армії завойовників або просто не сподівалися на поліпшення економічного становища на Півдні. Крім того, в Бразилії і раніше існувало рабство (воно не було скасовано до 1888 року). Попри точку зору частини істориків, які стверджують, нібито що поширення рабства серед іммігрантів було масовим, Алсідес Гуіссі, незалежний дослідник з Державного університету Кампінас, вважає, що лише чотири сім'ї колишніх конфедератів володіли всього 66 рабами в період з 1868 по 1875 рік. Більшість іммігрантів походили з штатів Алабама, Техас, Луїзіана, Міссісіпі, Джорджія і Південна Кароліна.
Немає можливості визначити, скільки всього американців емігрувало до Бразилії згодом після закінчення Громадянської війни в США. Бетті Антунес де Олівейра виявила в записах порту Ріо-де-Жанейро дані про те, що близько 10000 американців прибули до Бразилії в період з 1865 по 1885 рік. Інші дослідники вказують кількість в 20000 . Невідоме число з них потім повернулися до Сполучених Штатів, коли умови на Півдні США покращилися. Більшість іммігрантів взяли бразильське громадянство.
Іммігранти оселилися в різних місцях, починаючи від міських районів Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу і до регіону північної Амазонії, особливо в Сантарені і Парані на півдні країни. Більшість конфедерадос оселилася поблизу Сан-Паулу, приблизно в двох годинах їзди на північ, в районах сучасних міст Санта-Барбара-д'Уесті і Американа. Назва останньої походить від Vila dos Americanos, як її називали місцеві жителі. Першим відомим конфедерадос був полковник Вільям Норріс з Алабами. Колонію в Санта-Барбара-д'Уесті іноді називали колонією Норріса .
Програма Педру II була визнана успішною як для іммігрантів, так і для бразильського уряду. Поселенці швидко завоювали репутацію чесних і наполегливих трудівників і принесли з собою сучасні методи ведення сільського господарства у бавовнярстві, а також нові харчові культури, таких як кавун і горіх пекан, які поширилися серед місцевих бразильських фермерів. Деякі страви американського Півдня були також прийняті бразильської культурою в цілому, такі як шаховий пиріг, пиріг з оцтом і луїзіанське смажене курча.
На початку конфедерадос продовжували зберігати багато елементів американської культури: наприклад, створили перші баптистські церкви в Бразилії. На відміну від порядків на Півдні, конфедерадос також навчали рабів і чорношкірих вільновідпущеників в своїх нових школах.
Кілька звільнених незадовго до еміграції рабів в США емігрували разом зі своїми колишніми господарями-конфедератами, а в деяких випадках зі своїми колишніми власниками, вже давно будучи вільними. Один з таких колишніх рабів, Стів Уотсон, став адміністратором тартаку свого колишнього власника, судді Дайєра Тексаса. Після повернення в США (через туги за батьківщиною і фінансової неспроможності) Дайєр продав своє майно, тартак і 12 акрів землі Уотсону. В області долини Жукуйя є багато бразильських сімей з прізвищем Васан (Vassão), що є португальською вимовою прізвища «Уотсон».
Примітки
- Herbert, Paul N (17 грудня 2009). . The Washington Times. Архів оригіналу за 16 лютого 2011. Процитовано 18 червня 2020.
- The lost colony of the Confederacy By Eugene C. Harter
- BIANCO, Jessyr Americana — Edição Histórica. Americana: Editora Focus, 1975
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konfederados port confederados etnichna grupa v Braziliyi yaka vede svoye pohodzhennya vid priblizno 10 000 amerikanciv konfederativ yaki immigruvali z SShA golovnim chinom v rajon mista San Paulu pislya Gromadyanskoyi vijni Hocha bagato hto z nih zgodom povernulisya do Spoluchenih Shtativ deyaki zalishilisya v Braziliyi i nashadkiv konfederados mozhna viyaviti v bagatoh mistah po vsij teritoriyi Braziliyi Budinok pershoyi sim yi konfederados u m Amerikana Konfederados Dzhozef Uyitaker i Izabel Norris PohodzhennyaU 1865 roci koli Gromadyanska vijna v SShA pidhodila do kincya znachne chislo zhiteliv zalishili Pivden bagato hto pereyihav v inshi oblasti Spoluchenih Shtativ taki yak amerikanskij Zahid ale deyaki pokinuli i samu krayinu Najpopulyarnishoyu krayinoyu dlya emigraciyi u zhiteliv pivdnya bula Braziliya Imperator Braziliyi Pedru II aktivno zaohochuvav viroshuvannya bavovni Pislya Gromadyanskoyi vijni v SShA imperator zaproponuvav potencijnim immigrantam dotaciyi na pereyizd do Braziliyi deshevu zemlyu i podatkovi pilgi Prezident Konfederaciyi Dzhefferson Devis i general Robert Li protestuvali proti emigraciyi zhiteliv pivdnya ale bagato hto proignoruvav yihni vimogi i virishili stvoriti nove zhittya daleko vid rujnuvan vijni i rezhimu Rekonstrukciyi Bagato zhiteliv pivdnya yaki prijnyali propoziciyu imperatora pogodilisya na neyi cherez te sho vtratili svoyu zemlyu pid chas vijni ne hotili zhiti pid vladoyu armiyi zavojovnikiv abo prosto ne spodivalisya na polipshennya ekonomichnogo stanovisha na Pivdni Krim togo v Braziliyi i ranishe isnuvalo rabstvo vono ne bulo skasovano do 1888 roku Popri tochku zoru chastini istorikiv yaki stverdzhuyut nibito sho poshirennya rabstva sered immigrantiv bulo masovim Alsides Guissi nezalezhnij doslidnik z Derzhavnogo universitetu Kampinas vvazhaye sho lishe chotiri sim yi kolishnih konfederativ volodili vsogo 66 rabami v period z 1868 po 1875 rik Bilshist immigrantiv pohodili z shtativ Alabama Tehas Luyiziana Missisipi Dzhordzhiya i Pivdenna Karolina Nemaye mozhlivosti viznachiti skilki vsogo amerikanciv emigruvalo do Braziliyi zgodom pislya zakinchennya Gromadyanskoyi vijni v SShA Betti Antunes de Olivejra viyavila v zapisah portu Rio de Zhanejro dani pro te sho blizko 10000 amerikanciv pribuli do Braziliyi v period z 1865 po 1885 rik Inshi doslidniki vkazuyut kilkist v 20000 Nevidome chislo z nih potim povernulisya do Spoluchenih Shtativ koli umovi na Pivdni SShA pokrashilisya Bilshist immigrantiv vzyali brazilske gromadyanstvo Immigranti oselilisya v riznih miscyah pochinayuchi vid miskih rajoniv Rio de Zhanejro i San Paulu i do regionu pivnichnoyi Amazoniyi osoblivo v Santareni i Parani na pivdni krayini Bilshist konfederados oselilasya poblizu San Paulu priblizno v dvoh godinah yizdi na pivnich v rajonah suchasnih mist Santa Barbara d Uesti i Amerikana Nazva ostannoyi pohodit vid Vila dos Americanos yak yiyi nazivali miscevi zhiteli Pershim vidomim konfederados buv polkovnik Vilyam Norris z Alabami Koloniyu v Santa Barbara d Uesti inodi nazivali koloniyeyu Norrisa Programa Pedru II bula viznana uspishnoyu yak dlya immigrantiv tak i dlya brazilskogo uryadu Poselenci shvidko zavoyuvali reputaciyu chesnih i napoleglivih trudivnikiv i prinesli z soboyu suchasni metodi vedennya silskogo gospodarstva u bavovnyarstvi a takozh novi harchovi kulturi takih yak kavun i gorih pekan yaki poshirilisya sered miscevih brazilskih fermeriv Deyaki stravi amerikanskogo Pivdnya buli takozh prijnyati brazilskoyi kulturoyu v cilomu taki yak shahovij pirig pirig z octom i luyizianske smazhene kurcha Na pochatku konfederados prodovzhuvali zberigati bagato elementiv amerikanskoyi kulturi napriklad stvorili pershi baptistski cerkvi v Braziliyi Na vidminu vid poryadkiv na Pivdni konfederados takozh navchali rabiv i chornoshkirih vilnovidpushenikiv v svoyih novih shkolah Kilka zvilnenih nezadovgo do emigraciyi rabiv v SShA emigruvali razom zi svoyimi kolishnimi gospodaryami konfederatami a v deyakih vipadkah zi svoyimi kolishnimi vlasnikami vzhe davno buduchi vilnimi Odin z takih kolishnih rabiv Stiv Uotson stav administratorom tartaku svogo kolishnogo vlasnika suddi Dajyera Teksasa Pislya povernennya v SShA cherez tugi za batkivshinoyu i finansovoyi nespromozhnosti Dajyer prodav svoye majno tartak i 12 akriv zemli Uotsonu V oblasti dolini Zhukujya ye bagato brazilskih simej z prizvishem Vasan Vassao sho ye portugalskoyu vimovoyu prizvisha Uotson PrimitkiHerbert Paul N 17 grudnya 2009 The Washington Times Arhiv originalu za 16 lyutogo 2011 Procitovano 18 chervnya 2020 The lost colony of the Confederacy By Eugene C Harter BIANCO Jessyr Americana Edicao Historica Americana Editora Focus 1975