Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кондратець Іван Якович (*22 червня 1919 — †24 жовтня 2003) — Герой Радянського Союзу (1944)
| Кондратець Іван Якович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 22 червня 1919 Варва | |
| Смерть | 24 жовтня 2003 (84 роки) Варва, Чернігівська область, Україна | |
| Військова служба | ||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Народився у містечку Варва Гнідинської волості Лохвицького повіту Полтавської губернії (тепер райцентр Чернігівської області) 22 червня 1919 р. у селянській родині. У 1934 році закінчив 7 класів і почав працювати у Варвинському поштовому відділенні. 1 квітня 1937 р. І. Кондратець перейшов на посаду діловода Варвинського районного відділення Держбанку.
29 вересня 1937 р. він був заарештований за обвинуваченням у приналежності до контрреволюційної націоналістичної організації, ідеалізацію ворогів та зрадників Батьківщини, вихваляння фашизму. Йому інкримінували написання анонімного листа до Варвинського відділення НКВС про одного з працівників місцевого відділення Ощадбанку. Але він рішуче відкинув обвинувачення.
28 травня 1938 р. на судовому засіданні спеціальної колегії Чернігівського обласного суду він визнав себе винним і був засуджений за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах із пораженням у правах на три роки. Така поступливість юнака має доволі просте пояснення. В архівно-слідчій справі знаходиться лист батька І. Кондратця, в якому він просив спецколегію Чернігівського облсуду розглянути справу його сина, який восьмий місяць перебуває у Прилуцькій в'язниці з набряками всього тіла, і не дати йому померти у 18 років.
Покарання І. Кондратець відбував у Кулайтаборі НКВС в Архангельській області, а після звільнення виїхав до Джизакського району Самаркандської області, де працював рахівником у колгоспі ім. Н. К. Крупської.
1 січня 1943 р. він був призваний до лав Червоної Армії і відправлений до Ташкентського кулеметного училища, що дислокувалося у Темезі (Казахстан). Невдовзі І. Кондратця було направлено на фронт до 184-го стрілецького полку 62-ї гвардійської стрілецької дивізії.
28 вересня 1943 р. у складі передового загону одним з перших форсував Дніпро й І. Кондратець (в районі Мишурина Рогу Верхньодніпровського району Дніпропетровської області). У критичний момент бою він замінив командира і підняв бійців на штикову атаку. Відділення утримувало позиції до підходу основних сил. За проявлений героїзм І. Кондратець був представлений до нагороди. Як зазначається в нагородному листі, «при наступі проявив зразки мужності, відваги та героїзму. Він увесь час йшов попереду, також він замінив командира взводу та продовжив наступ, в результаті чого бойова задача була повністю виконана. Сам особисто знищив 11 солдатів та офіцерів супротивника. 18 жовтня 1943 р., перебуваючи в бойовій охороні, побачив групу німецьких розвідників, що наближалися, кинувся на них, захопив у полон офіцера і знищив 2 солдатів супротивника та захопив ручний кулемет. За проявлені героїзм і відвагу в боях гідний звання Героя Радянського Союзу».
22 лютого 1944 р. І. Кондратцю було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, але цю нагороду він отримав лише через 22 роки.
Тим часом на початку листопада 1943 р. під Кривим Рогом 184-й гвардійський стрілецький полк потрапив в оточення. І. Кондратець був контужений та поранений у голову й опинився у таборі для військовополонених в Кривому Розі, а згодом потрапив до таборів у Холмі, Кракові і, нарешті, до «табору смерті», що був розташований неподалік від німецького міста Гамбург. Цей табір відвідували німецькі офіцери з метою вербування військовополонених. Зважаючи на те, що втекти з концтабору було неможливо, І. Кондратець погодився на їхню пропозицію і був направлений до школи розвідників у м. Меве (Східна Пруссія), де перебував близько місяця.
9 листопада 1944 р. в рамках операції «Цепелін» І. Кондратець разом з напарником був переправлений через лінію фронту. Після переходу нейтральної смуги він підійшов до вартового і попросив відправити його до командира роти, якому дав свідчення щодо своєї приналежності до агентури німецької розвідки.
Проте доля І. Кондратця була вирішена не його свідченнями, а першою судимістю. Після проведення слідства він був засуджений військовим трибуналом 3-го Білоруського фронту за ст. 58-1 «б» КК РРФСР до 15 років виправно-трудових робіт з поразкою в правах на 5 років .
Покарання І. Я. Кондратець відбував у таборі «Піщаний» МВС СРСР (Карагандинська область Казахської РСР).
Рівно через 9 років після оголошення вироку Комісія по перегляду кримінальних справ на осіб, що були засуджені за контрреволюційні злочини та утримуються в таборах і в'язницях МВС СРСР і знаходяться у засланні на поселені, ухвалила рішення: «Вважати за необхідне опротестувати вирок по справі на предмет зниження Кондратцю І. Я. строку покарання до фактично відбутого».
Через півтора року суд задовольнив прохання, і 23 липня 1955 р. І. Кондратець вийшов на свободу.
У 1957 р. він повернувся до рідної Варви — через 30 років після першого арешту. Почав працювати бригадиром бригади каменярів. Але за декілька років стан його здоров'я погіршився — далися взнаки довготривале перебування в таборах. І. Кондратець став інвалідом, йому була призначена крихітна пенсія.
У 60-х рр. минулого століття ставлення до фронтовиків покращилося: 9 Травня стало державним святом, а колишні військовополонені отримали статус ветеранів та медалі «За перемогу над Німеччиною». Розгорнулась робота з пошуку героїв війни, нагороди яким не були вручені.
Їхні прізвища оголошували по радіо, друкували в газетах. Так дізнався про високу нагороду й І. Кондратець — хтось показав йому номер газети «Красная звезда», в якій був опублікований список Героїв Радянського Союзу.
За своєю нагородою І. Кондратець, зважаючи на доволі незвичну ситуацію (дві судимості за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР та ст. 58-1 «б» КК РРФСР), поїхав до Москви в нагородний відділ Міністерства оборони. З ним провели розмову, уточнили обставини перебування на фронті. Здоровий глузд врешті-решт узяв гору, й І. Кондратець був визнаний Героєм Радянського Союзу. Згодом були скасовані й обидва вироки.
Ім'я І. Кондратця увійшло до книги нарисів про Героїв Радянського Союзу — уродженців Чернігівської області, яка вийшла друком у 1982 р., але в нарисі біографія героя була «підчищена».
Помер 24 жовтня 2003.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [ 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1
Джерела
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с.
- Чистяков Н. Ф. Глава четвертая. В годы мирные // По закону и совести.. — М.: Воениздат, 1979. — 256 с.
- Звягинцев В. Глава 28. Дело Кондратца (история о подвиге, совершенном в перерыве между судимостями) // Трибунал для героев. — М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2005. — 574 с. — .
- Героев подвиги бессмертны: очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Черниговской области / сост.: М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев. — Киев: Политиздат Украины, 1982. — С. 145—147. — 422 с.
- Березняк Н. Г. Герои Советского Союза — узбекистанцы. — Ташкент: Узбекистан, 1984. — С. 161. — 384 с.
- http://history-poltava.org.ua/?p=11450 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=2428 [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kondratec Ivan Yakovich 22 chervnya 1919 19190622 24 zhovtnya 2003 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Kondratec Ivan YakovichZagalna informaciyaNarodzhennya22 chervnya 1919 1919 06 22 VarvaSmert24 zhovtnya 2003 2003 10 24 84 roki Varva Chernigivska oblast UkrayinaVijskova sluzhbaVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi ta vidznakiZhittyepisNarodivsya u mistechku Varva Gnidinskoyi volosti Lohvickogo povitu Poltavskoyi guberniyi teper rajcentr Chernigivskoyi oblasti 22 chervnya 1919 r u selyanskij rodini U 1934 roci zakinchiv 7 klasiv i pochav pracyuvati u Varvinskomu poshtovomu viddilenni 1 kvitnya 1937 r I Kondratec perejshov na posadu dilovoda Varvinskogo rajonnogo viddilennya Derzhbanku 29 veresnya 1937 r vin buv zaareshtovanij za obvinuvachennyam u prinalezhnosti do kontrrevolyucijnoyi nacionalistichnoyi organizaciyi idealizaciyu vorogiv ta zradnikiv Batkivshini vihvalyannya fashizmu Jomu inkriminuvali napisannya anonimnogo lista do Varvinskogo viddilennya NKVS pro odnogo z pracivnikiv miscevogo viddilennya Oshadbanku Ale vin rishuche vidkinuv obvinuvachennya 28 travnya 1938 r na sudovomu zasidanni specialnoyi kolegiyi Chernigivskogo oblasnogo sudu vin viznav sebe vinnim i buv zasudzhenij za st 54 10 ch 1 KK URSR do 7 rokiv pozbavlennya voli u vipravno trudovih taborah iz porazhennyam u pravah na tri roki Taka postuplivist yunaka maye dovoli proste poyasnennya V arhivno slidchij spravi znahoditsya list batka I Kondratcya v yakomu vin prosiv speckolegiyu Chernigivskogo oblsudu rozglyanuti spravu jogo sina yakij vosmij misyac perebuvaye u Priluckij v yaznici z nabryakami vsogo tila i ne dati jomu pomerti u 18 rokiv Pokarannya I Kondratec vidbuvav u Kulajtabori NKVS v Arhangelskij oblasti a pislya zvilnennya viyihav do Dzhizakskogo rajonu Samarkandskoyi oblasti de pracyuvav rahivnikom u kolgospi im N K Krupskoyi 1 sichnya 1943 r vin buv prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi i vidpravlenij do Tashkentskogo kulemetnogo uchilisha sho dislokuvalosya u Temezi Kazahstan Nevdovzi I Kondratcya bulo napravleno na front do 184 go strileckogo polku 62 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 28 veresnya 1943 r u skladi peredovogo zagonu odnim z pershih forsuvav Dnipro j I Kondratec v rajoni Mishurina Rogu Verhnodniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti U kritichnij moment boyu vin zaminiv komandira i pidnyav bijciv na shtikovu ataku Viddilennya utrimuvalo poziciyi do pidhodu osnovnih sil Za proyavlenij geroyizm I Kondratec buv predstavlenij do nagorodi Yak zaznachayetsya v nagorodnomu listi pri nastupi proyaviv zrazki muzhnosti vidvagi ta geroyizmu Vin uves chas jshov poperedu takozh vin zaminiv komandira vzvodu ta prodovzhiv nastup v rezultati chogo bojova zadacha bula povnistyu vikonana Sam osobisto znishiv 11 soldativ ta oficeriv suprotivnika 18 zhovtnya 1943 r perebuvayuchi v bojovij ohoroni pobachiv grupu nimeckih rozvidnikiv sho nablizhalisya kinuvsya na nih zahopiv u polon oficera i znishiv 2 soldativ suprotivnika ta zahopiv ruchnij kulemet Za proyavleni geroyizm i vidvagu v boyah gidnij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 22 lyutogo 1944 r I Kondratcyu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ale cyu nagorodu vin otrimav lishe cherez 22 roki Tim chasom na pochatku listopada 1943 r pid Krivim Rogom 184 j gvardijskij strileckij polk potrapiv v otochennya I Kondratec buv kontuzhenij ta poranenij u golovu j opinivsya u tabori dlya vijskovopolonenih v Krivomu Rozi a zgodom potrapiv do taboriv u Holmi Krakovi i nareshti do taboru smerti sho buv roztashovanij nepodalik vid nimeckogo mista Gamburg Cej tabir vidviduvali nimecki oficeri z metoyu verbuvannya vijskovopolonenih Zvazhayuchi na te sho vtekti z konctaboru bulo nemozhlivo I Kondratec pogodivsya na yihnyu propoziciyu i buv napravlenij do shkoli rozvidnikiv u m Meve Shidna Prussiya de perebuvav blizko misyacya 9 listopada 1944 r v ramkah operaciyi Cepelin I Kondratec razom z naparnikom buv perepravlenij cherez liniyu frontu Pislya perehodu nejtralnoyi smugi vin pidijshov do vartovogo i poprosiv vidpraviti jogo do komandira roti yakomu dav svidchennya shodo svoyeyi prinalezhnosti do agenturi nimeckoyi rozvidki Prote dolya I Kondratcya bula virishena ne jogo svidchennyami a pershoyu sudimistyu Pislya provedennya slidstva vin buv zasudzhenij vijskovim tribunalom 3 go Biloruskogo frontu za st 58 1 b KK RRFSR do 15 rokiv vipravno trudovih robit z porazkoyu v pravah na 5 rokiv Pokarannya I Ya Kondratec vidbuvav u tabori Pishanij MVS SRSR Karagandinska oblast Kazahskoyi RSR Rivno cherez 9 rokiv pislya ogoloshennya viroku Komisiya po pereglyadu kriminalnih sprav na osib sho buli zasudzheni za kontrrevolyucijni zlochini ta utrimuyutsya v taborah i v yaznicyah MVS SRSR i znahodyatsya u zaslanni na poseleni uhvalila rishennya Vvazhati za neobhidne oprotestuvati virok po spravi na predmet znizhennya Kondratcyu I Ya stroku pokarannya do faktichno vidbutogo Cherez pivtora roku sud zadovolniv prohannya i 23 lipnya 1955 r I Kondratec vijshov na svobodu U 1957 r vin povernuvsya do ridnoyi Varvi cherez 30 rokiv pislya pershogo areshtu Pochav pracyuvati brigadirom brigadi kamenyariv Ale za dekilka rokiv stan jogo zdorov ya pogirshivsya dalisya vznaki dovgotrivale perebuvannya v taborah I Kondratec stav invalidom jomu bula priznachena krihitna pensiya U 60 h rr minulogo stolittya stavlennya do frontovikiv pokrashilosya 9 Travnya stalo derzhavnim svyatom a kolishni vijskovopoloneni otrimali status veteraniv ta medali Za peremogu nad Nimechchinoyu Rozgornulas robota z poshuku geroyiv vijni nagorodi yakim ne buli vrucheni Yihni prizvisha ogoloshuvali po radio drukuvali v gazetah Tak diznavsya pro visoku nagorodu j I Kondratec htos pokazav jomu nomer gazeti Krasnaya zvezda v yakij buv opublikovanij spisok Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Za svoyeyu nagorodoyu I Kondratec zvazhayuchi na dovoli nezvichnu situaciyu dvi sudimosti za st 54 10 ch 1 KK URSR ta st 58 1 b KK RRFSR poyihav do Moskvi v nagorodnij viddil Ministerstva oboroni Z nim proveli rozmovu utochnili obstavini perebuvannya na fronti Zdorovij gluzd vreshti resht uzyav goru j I Kondratec buv viznanij Geroyem Radyanskogo Soyuzu Zgodom buli skasovani j obidva viroki Im ya I Kondratcya uvijshlo do knigi narisiv pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Chernigivskoyi oblasti yaka vijshla drukom u 1982 r ale v narisi biografiya geroya bula pidchishena Pomer 24 zhovtnya 2003 PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 22 fevralya 1944 goda 3 lyutogo 2022 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 5 marta 13 273 S 1DzherelaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s Chistyakov N F Glava chetvertaya V gody mirnye Po zakonu i sovesti M Voenizdat 1979 256 s Zvyagincev V Glava 28 Delo Kondratca istoriya o podvige sovershennom v pereryve mezhdu sudimostyami Tribunal dlya geroev M OLMA PRESS Obrazovanie 2005 574 s ISBN 5 94849 643 0 Geroev podvigi bessmertny ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Chernigovskoj oblasti sost M F Cerkovnyj A D Shiganov B F Yurev Kiev Politizdat Ukrainy 1982 S 145 147 422 s Bereznyak N G Geroi Sovetskogo Soyuza uzbekistancy Tashkent Uzbekistan 1984 S 161 384 s http history poltava org ua p 11450 4 bereznya 2016 u Wayback Machine http www warheroes ru hero hero asp Hero id 2428 22 lipnya 2015 u Wayback Machine