Файл (англ. file — шухляда, тека, папка) — інформаційний об'єкт, що містить дані або програми і розміщується на поіменованій ділянці носія даних, сутність, елемент (одиниця носія інформації; англ. media unit), що дозволяє отримати до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки:
- фіксована назва (назва файлу — послідовність символів (англ. string), число чи щось інше, що однозначно характеризує файл);
- певну логічну будову (структуру) і відповідні йому операції читання/запису.
На практиці це іменований блок інформації, який зберігається на носії інформації.
Файл обов'язково має назву і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина назви та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одну назву (або синоніми назви, наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкової назви файлу).
В інформатиці використовується наступне визначення: файл — це впорядкована даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті. Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, або пристрій вводу-виводу, асоційований із ним (як середовище, засіб передачі «довільних блоків інформації»). Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок — із дисплеєм терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.
Історія
Слово «файл» вперше було публічно використане в контексті зберігання даних комп'ютером в лютому 1950-го. В рекламі RCA (Radio Corporation of America) у журналі Popular Science описуючи нову «запам'ятовуючу» вакуумну трубку, RCA стверджували:
- «…the results of countless computations can be kept „on file“ and taken out again. Such a „file“ now exists in a „memory“ tube developed at RCA Laboratories. Electronically it retains figures fed into calculating machines, holds them in storage while it memorizes new ones — speeds intelligent solutions through mazes of mathematics.»
У 1952 році «файл» використовували для означення інформації, що зберігалась на перфокартах. Спочатку люди розглядали як файл відповідну апаратуру (а не вміст). Наприклад, тверді диски комп'ютера називались «disk files». Такі системи, як Compatible Time-Sharing System, увели ідею файлової системи, яка керувала кількома віртуальними «файлами» на одному пристрої зберігання, надаючи терміну його сучасне значення. Імена файлів у CTSS мали дві частини, прочитне для користувача «основне ім'я», і «вторинне ім'я», яке вказувало на тип файлу.
Такий підхід до сьогодні зберігся в кількох операційних системах, включно з Microsoft Windows. Хоча сучасний термін «регістровий файл» ілюструє раннє поняття файлу, це поняття загалом зникло.
Файли в Unix
В Unix існує 7 типів файлів
- Звичайний ()
- Каталог ()
- Файл блочного пристрою.
- Файл символьного пристрою.
- Канали (FIFO)
- Зв'язок (link)
- Сокети (socket)
Звичайний файл зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл має вигляд простої послідовності байтів.
Каталог — це файл, який містить назви файлів, які в ньому містяться, та посилання на інформацію, яка дозволяє ОС виконувати операції над цими файлами. На запис у каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає певному файлу. По своїй конструкції каталог складається з трьох файлів. Будь-який каталог окрім файлу з своєю назвою, завжди має прописаним всередині два файли з назвами '.' та '..'. Перший вказує на себе, другий вказує на батьківський каталог. Для каталога / файл '..' вказує на себе теж.
Файл зовнішнього пристрою дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для небуферизованого обміну, а блочні для обміну порціями даних фіксованої довжини (наприклад дискові накопичувачі).
Канали — це файли, які використовуються для зв'язку між процесами. Один з видів міжпроцесорної взаємодії IPC. Це так звані файли типу FIFO. По своїй суті це є конструкція, що має одночасно і вхідний, і вихідний потоки. Як правило їх використовують для зв'язку стандартного виводу одного процесу та стандартного вводу іншого в ланцюжках команд. У цьому випадку вони використовуються без вживання імен файлів. Інформація про ці файли знаходяться в пам'яті в спеціальному масиві. Вони пов'язуються з процесами тільки по номеру inode. Іноді використовуються іменовані канали. Це такий канал у якого є ім'я, яке відображається в тій файловій системі, для якої цей файл зробили. Користувач створивши цей файл може власноруч пов'язати певні процеси так, як йому заманеться.
Сокети — ще один тип файлів, що використовується для міжпроцесорної взаємодії IPC. Це дещо подібна технологія до каналів, проте вона має складнішу конструкцію і дозволяє робити зв'язок між процесами не лише на одному пристрої, а й через мережу. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі (TCP/IP).
Інші значення
- Файл (канцелярський) — тонка плівкова обкладинка стандартного розміру (формату); належить до канцелярського приладдя.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 18 серпня 2012.
- Robert S. Casey, et al. Punched Cards: Their Applications to Science and Industry, 1952.
- Martin H. Weik. Ballistic Research Laboratories Report #1115. March 1961. pp. 314—331 [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- Fernando J. Corbató et al. «An Experimental Time-Sharing System [ 6 вересня 2009 у Wayback Machine.].» May 3, 1962.
- Jerome H. Saltzer CTSS Technical Notes [ 13 вересня 2006 у Wayback Machine.]. Project MIT-LCS-TR016
Посилання
- Термінологічний словник з інформатики: Ф
- Файл // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2012) |
Це незавершена стаття про операційні системи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro termin informacijnih tehnologij Pro kancelyarske priladdya div Fajl kancelyariya Fajl angl file shuhlyada teka papka informacijnij ob yekt sho mistit dani abo programi i rozmishuyetsya na poimenovanij dilyanci nosiya danih sutnist element odinicya nosiya informaciyi angl media unit sho dozvolyaye otrimati do pevnogo resursu obchislyuvalnoyi sistemi i maye taki oznaki fiksovana nazva nazva fajlu poslidovnist simvoliv angl string chislo chi shos inshe sho odnoznachno harakterizuye fajl pevnu logichnu budovu strukturu i vidpovidni jomu operaciyi chitannya zapisu Na praktici ce imenovanij blok informaciyi yakij zberigayetsya na nosiyi informaciyi Fajl obov yazkovo maye nazvu i mozhe mati bud yakij rozmir informaciyi maksimalna dovzhina nazvi ta rozmiru fajlu obmezhuyetsya vlastivostyami konkretnoyi fajlovoyi sistemi Fajl mozhe mati nabir atributiv Treba zaznachiti sho fajl mozhe mati bilsh nizh odnu nazvu abo sinonimi nazvi napriklad v Unix mozhna stvoryuvati zhorstki posilannya na fajl yaki stayut povnim analogom pochatkovoyi nazvi fajlu V informatici vikoristovuyetsya nastupne viznachennya fajl ce vporyadkovana danih sho zberigayetsya na disku i zajmaye imenovanu oblast zovnishnoyi pam yati Zgidno z terminologiyeyu prijnyatoyu v programuvanni fajl ce dovilnij blok informaciyi abo pristrij vvodu vivodu asocijovanij iz nim yak seredovishe zasib peredachi dovilnih blokiv informaciyi Kozhna komp yuterna programa vidkrivaye prinajmni tri fajli standartnih potokiv vhidnij fajl stdin vihidnij fajl stdout fajl vivodu povidomlen pro pomilki stderr Vhidnij fajl zazvichaj asociyuyetsya iz klaviaturoyu vihidnij fajl ta fajl vivodu pomilok iz displeyem terminalu prote kozhen iz cih fajliv mozhe buti perenapravlenij na inshij nosij informaciyi napriklad na diskovij fajl pro yakij movilosya vishe na merezhu yaka takozh ye fajlom na kontroler bud yakogo periferijnogo pristroyu komp yutera zchituvacha informaciyi tosho Fajlom mozhe buti takozh dilyanka operativnoyi pam yati programi IstoriyaFajl perfokart Dvijka tverdih diskiv sistemi IBM 305 Slovo fajl vpershe bulo publichno vikoristane v konteksti zberigannya danih komp yuterom v lyutomu 1950 go V reklami RCA Radio Corporation of America u zhurnali Popular Science opisuyuchi novu zapam yatovuyuchu vakuumnu trubku RCA stverdzhuvali the results of countless computations can be kept on file and taken out again Such a file now exists in a memory tube developed at RCA Laboratories Electronically it retains figures fed into calculating machines holds them in storage while it memorizes new ones speeds intelligent solutions through mazes of mathematics U 1952 roci fajl vikoristovuvali dlya oznachennya informaciyi sho zberigalas na perfokartah Spochatku lyudi rozglyadali yak fajl vidpovidnu aparaturu a ne vmist Napriklad tverdi diski komp yutera nazivalis disk files Taki sistemi yak Compatible Time Sharing System uveli ideyu fajlovoyi sistemi yaka keruvala kilkoma virtualnimi fajlami na odnomu pristroyi zberigannya nadayuchi terminu jogo suchasne znachennya Imena fajliv u CTSS mali dvi chastini prochitne dlya koristuvacha osnovne im ya i vtorinne im ya yake vkazuvalo na tip fajlu Takij pidhid do sogodni zberigsya v kilkoh operacijnih sistemah vklyuchno z Microsoft Windows Hocha suchasnij termin registrovij fajl ilyustruye rannye ponyattya fajlu ce ponyattya zagalom zniklo Fajli v UnixV Unix isnuye 7 tipiv fajliv Zvichajnij Katalog Fajl blochnogo pristroyu Fajl simvolnogo pristroyu Kanali FIFO Zv yazok link Soketi socket Zvichajnij fajl zustrichayetsya najchastishe Dlya operacijnoyi sistemi takij fajl maye viglyad prostoyi poslidovnosti bajtiv Katalog ce fajl yakij mistit nazvi fajliv yaki v nomu mistyatsya ta posilannya na informaciyu yaka dozvolyaye OS vikonuvati operaciyi nad cimi fajlami Na zapis u katalog maye pravo tilki yadro Katalog ye tabliceyu kozhen zapis yakoyi vidpovidaye pevnomu fajlu Po svoyij konstrukciyi katalog skladayetsya z troh fajliv Bud yakij katalog okrim fajlu z svoyeyu nazvoyu zavzhdi maye propisanim vseredini dva fajli z nazvami ta Pershij vkazuye na sebe drugij vkazuye na batkivskij katalog Dlya kataloga fajl vkazuye na sebe tezh Fajl zovnishnogo pristroyu dozvolyaye dostup do cogo pristroyu UNIX rozriznyaye simvolni ta blochni fajli Simvolni fajli vikoristovuyutsya dlya nebuferizovanogo obminu a blochni dlya obminu porciyami danih fiksovanoyi dovzhini napriklad diskovi nakopichuvachi Kanali ce fajli yaki vikoristovuyutsya dlya zv yazku mizh procesami Odin z vidiv mizhprocesornoyi vzayemodiyi IPC Ce tak zvani fajli tipu FIFO Po svoyij suti ce ye konstrukciya sho maye odnochasno i vhidnij i vihidnij potoki Yak pravilo yih vikoristovuyut dlya zv yazku standartnogo vivodu odnogo procesu ta standartnogo vvodu inshogo v lancyuzhkah komand U comu vipadku voni vikoristovuyutsya bez vzhivannya imen fajliv Informaciya pro ci fajli znahodyatsya v pam yati v specialnomu masivi Voni pov yazuyutsya z procesami tilki po nomeru inode Inodi vikoristovuyutsya imenovani kanali Ce takij kanal u yakogo ye im ya yake vidobrazhayetsya v tij fajlovij sistemi dlya yakoyi cej fajl zrobili Koristuvach stvorivshi cej fajl mozhe vlasnoruch pov yazati pevni procesi tak yak jomu zamanetsya Soketi she odin tip fajliv sho vikoristovuyetsya dlya mizhprocesornoyi vzayemodiyi IPC Ce desho podibna tehnologiya do kanaliv prote vona maye skladnishu konstrukciyu i dozvolyaye robiti zv yazok mizh procesami ne lishe na odnomu pristroyi a j cherez merezhu Interfejs socket vikoristovuyetsya napriklad dlya dostupu do merezhi TCP IP Inshi znachennyaDokladnishe Fajl kancelyariya Fajl kancelyarskij tonka plivkova obkladinka standartnogo rozmiru formatu nalezhit do kancelyarskogo priladdya Div takozhFajl u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Tekstovij fajl Dvijkovij fajl Standartni potoki Format fajlu Nabir danih IBM en Fajl kvitanciya Fajlova sistema Fajloobminnik Perelik fajlovih formativPrimitki Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 18 serpnya 2012 Robert S Casey et al Punched Cards Their Applications to Science and Industry 1952 Martin H Weik Ballistic Research Laboratories Report 1115 March 1961 pp 314 331 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Fernando J Corbato et al An Experimental Time Sharing System 6 veresnya 2009 u Wayback Machine May 3 1962 Jerome H Saltzer CTSS Technical Notes 13 veresnya 2006 u Wayback Machine Project MIT LCS TR016PosilannyaTerminologichnij slovnik z informatiki F Fajl Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2012 Ce nezavershena stattya pro operacijni sistemi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi