Комишуваська волость

Комишуваська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Бахмутського повіту Катеринославської губернії із центром у селі Комишуваха.

Комишуваська волость
Центр	Комишуваха
Площа	17 704 (1886)
Населення	4770 осіб (1886)
Густота	24.7 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 13 поселень, 12 сільських громад. Населення — 4314 осіб (2221 чоловічої статі та 2093 — жіночої), 685 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	4649	1692
Приватної власності	12773	4865
Іншої власності	282	11
Загалом	17704	6568

Поселення волості:

• Комишуваха — село при річці Комишуваха за 35 верст від повітового міста, 726 осіб, 121 двір, православна церква, школа, лавка, 3 ярмарки на рік. За 9 верст — постоялий двір. За 11½ верст — поштова станція. За 4 версти — залізнична станція Комишуваха. За 8 верст — залізнична станція Попасна. За 18 верст — залізнична станція .
• Клинове — село при балці Клиновій, 751 особа, 111 дворів.
• Новоолександрівка (Рубашкіна, Західна) — село при річці Комишуваха, 581 особа, 65 дворів.
• Привілля (Федорівка) — село при річці Комишуваха, 500 осіб, 85 двір.

Джерела

• Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)